06 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 457/1407/13-а
адміністративне провадження № К/9901/22100/18, № К/9901/22103/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційні скарги Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, Дочірнього підприємства «Будівельне управління №47» Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд»
на постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 31.01.2017 (суддя Василюк Т.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2017 (колегія у складі суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І., Курильця А.Р.)
у справі № 547/1407/13-а
за позовом ОСОБА_1
до Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області
третя особа Дочірнє підприємство «Будівельне управління №47» Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд»
про зобов'язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 16.09.2013 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дочірнього підприємства «Будівельне управління №47» Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд», в якому просив:
- визнати неправомірною відмову відповідача від 22.07.2013 №145 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язати пенсійний орган прийняти від нього документи на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати відповідача зарахувати стаж роботи з 11.03.1979 по 27.08.1979 та з 18.09.1980 по 13.12.1993 як пільговий за Списком № 2 виробництв, професій і посад, робота на яких дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах та призначити пенсію з дати виникнення права на пільгову пенсію, тобто з 03.06.2013.
2. Постановою Трускавецького міського суду Львівської області від 15.05.2015, позов задоволено частково: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Трускавці зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 з 11 березня 1979 року по 27 серпня 1979 року та з 18 вересня 1980 року по 13 грудня 1993 року як пільговий за Списком № 2 виробництв, професій і посад, робота на яких дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах та призначити пенсію з дати виникнення права на пільгову пенсію, тобто з 03 червня 2013 року.
3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2015, постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 15.05.2015, скасовано та прийнято нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.08.2016, скасовано постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 15.05.2015 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2015, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
5. Постановою Трускавецького міського суду Львівської області від 31.01.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2017, позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці щодо відмови у призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язано Дрогобицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 з 11.03.1979 по 27.08.1979 та з 18.09.1980 по 13.12.1993 як пільговий за Списком № 2 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення», затвердженого постановою № 10 Кабінету міністрів СРСР від 26.01.1991, та призначити пенсію з дати виникнення права на пільгову пенсію, тобто з 03.06.2013;
- в решті позовних вимог - відмовлено.
6. 29.05.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на зазначені судові рішення. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.06.2017 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача.
8. 06.06.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Дочірнього підприємства «Будівельне управління № 47» Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд» на зазначені судові рішення. У касаційній скарзі третя особа просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.07.2017 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою третьої особи.
10. У зв'язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 працював у період з 11.03.1979 до 27.08.1979 включно електрозварником-арматурщиком у Будівельному управлінні № 13 тресту «Львівпромбуд», з 18.09.1980 до 13.12.1993 включно - електрозварником у Будівельному управлінні № 47 тресту «Дрогобичпромбуд».
12. Після досягнення 55-річного віку позивач 03.06.2013 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці Львівської області із заявою та відповідними документами щодо призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
13. Рішенням № 145 від 22.07.2013 відповідач відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
14. Підставою для такої відмови слугувало те, що подані документи та результати зустрічної перевірки не підтверджують зайнятість позивача на посаді електрозварювальника ручної електродугової зварки та відсутній необхідний спеціальний стаж роботи, що дає право на пенсійне забезпечення за Списком № 2.
15. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
16. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що набув право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки його загальний трудовий стаж складає близько 34 роки, трудовий стаж на посаді електрозварника - арматурника становить 05 місяців 16 днів і на посаді електрозварника - 13 років 02 місяці 25 днів, а загальний трудовий стаж на посаді електрозварника становить - 13 років 08 місяців 10 днів.
17. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність прийнятого рішення.
18. Третя особа надала пояснення, в яких зазначала про відсутність підстав для зарахування стажу роботи позивача за період з 22.08.1992 по 13.12.1993 до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, оскільки відповідно до Висновку № 3643 від 20.03.2015 Державної експертизи умов праці, Наказом від 17.08.1994 не підтверджено прав на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 на робочому місці електрозварника ручного зварювання.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що загальний стаж позивача на посаді електрозварника становить 13 років 8 місяців 10 днів, тобто більше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, відповідач прийшов до помилкового висновку щодо відсутності у позивача права на призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки дані записів, зроблених в трудовій книжці позивача та підтверджуючих до них документів є підставою для зарахування періоду роботи на посаді електрозварника ручного дугового зварювання в трудовий стаж для призначення пенсії на пільгових умовах.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ
20. У касаційній скарзі Дрогобицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
21. Відповідач зазначає про відсутність підстав для зарахування періоду роботи з 11.03.1979 по 27.08.1979 на посаді електрозварником-арматурником в «Будівельному управлінні № 13» тресту «Львівпромбуд», оскільки зазначена професія не передбачена списком №2.
22. Також зарахуванню не підлягають періоди з 19.09.1980 по 31.12.1991 на посаді електрозварника ручної дугової зварки, так як не надано жодних документів, які б доводили зайнятість на ручному зварюванні протягом повного робочого дня, а період роботи позивача після 31.12.1991 не підтверджено проведенням атестації робочих місць.
23. У касаційній скарзі Дочірнє підприємство «Будівельне управління № 47» ВАТ «Прикарпатбуд» зазначає, що суди безпідставно зобов'язали відповідача зарахувати стаж роботи позивача з 11.03.1979 по 27.08.1979 та з 18.09.1980 по 13.12.1993 як пільговий за Списком №2 та призначити пенсію з дати виникнення права на пільгову пенсію, оскільки відсутні записи у трудовій книжці, які б підтверджували стаж роботи за професією, що дають право на отримання пенсії на пільгових умовах, а також підтверджуючих документів про зайнятість позивача у шкідливих умовах праці на протязі повного робочого дня, відсутністю виконуваної роботи за якою працював позивач у списку № 2.
24. Крім того, посилається на те, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки Висновку Державної експертизи умов праці № 3643 від 20.03.2015, до повноважень якої входить контроль за правильністю проведення атестації робочих місць та визначення умов праці, яким встановлено, що наказом від 17.08.1994 №42 необґрунтовано підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення з Списком №2 на робочому місці - електрозварника ручного зварювання.
25. 27.07.2017 та 23.08.2017 представник позивача подав заперечення на касаційні скарги. Просить касаційні скарги залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційних скарг та дійшов таких висновків.
27. Відповідно до пункту "б" статті 13 Закону N 1788-XII на пільгових умовах право на пенсію за віком незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
28. Статтею 62 Закону N 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
29. Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
30. Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 1 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.
31. Розділом XXXII «Загальні професії» списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, передбачалися професії «газозварювальник», «електрозварювальник».
32. Розділом XXXIII «Загальні професії» списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, передбачалися професії «газозварювальник», «електрозварювальник».
33. Постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII «Загальні професії» передбачені професії «електрозварники» та «газозварники».
34. З огляду на вищезазначене, професія електрозварника та (газоелектрозварника) передбачена у всіх списках № 2, що спростовує доводи скаржників.
35. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС 16 січня 1985 року № 17/2-54 професія зварника не визначена, як окрема професія, є загальною професією, яка об'єднує назви професій пов'язаних зі зварюванням металів і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, електрогазозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах. Вказаний нормативно-правовий акт дає підстави для ствердження, що професія зварника, електрозварника та газоелектрозварника є тотожною професією, тому не може бути підставою для відмови у зарахуванні до спеціального стажу.
36. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі № 535/103/17.
37. Крім того, за змістом касаційної скарги, відповідач заперечує проти зарахування до пільгового стажу періодів роботи після 31.12.1991, у зв'язку з відсутністю атестації робочого місця на відповідній посаді.
38. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах, а саме:
« <…> особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку N 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
…
<…> особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII.
Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
За таких обставин з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі N 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі N 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах N 21-51а15, та N 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі N 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі N 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі N 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі N 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці».
39. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.
40. Отже, у справі, що розглядається, суди дійшли вірного висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пільгової пенсії у зв'язку з відсутністю доказів проведення роботодавцем атестації робочого місця.
41. Щодо доводів скаржника про те, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки Висновку Державної експертизи умов праці № 3643 від 20.03.2015, до повноважень якої входить контроль за правильністю проведення атестації робочих місць та визначення умов праці, яким встановлено, що наказом від 17.08.1994 №42 необґрунтовано підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення з Списком №2 на робочому місці - електрозварника ручного зварювання, то колегія суддів зазначає наступне.
42. Верховний Суд у постановах від 21.11.2018 у справі № 750/11115/16-а, від 31.03.2020 у справі № 446/656/17 та у справі № 127/16245/17 дійшов висновку, що однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи. Вимога щодо обов'язкового підтвердження документами умов праці до 21 серпня 1992 року та проведення атестації після цієї дати є похідними від основної умови про внесення цієї професії до діючих Списків.
43. Отже, зазначені висновки Верховного Суду та те, що посада електрозварник ручного зварювання передбачена у Списках № 2, спростовують доводи скаржника.
44. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами оскаржуваних рішень і погоджується з їхніми висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.
45. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
46. Судові витрати покласти на відповідача та третю особу.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -
Касаційні скарги Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області, Дочірнього підприємства «Будівельне управління №47» Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатбуд» - залишити без задоволення.
Постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 31 січня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року у справі № 547/1407/13-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб