05 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/15080/21 пров. № А/857/1499/22
Восьмий апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:
головуючого судді Кузьмича С. М.,
суддів Матковської З.М., Улицького В.З.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року (ухвалене головуючим - суддею Лунь З.І. у м. Львові) у справі № 380/15080/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно - територіального об'єднання Національної гвардії України про стягнення індексації заробітної плати,
Позивач звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просила:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення з січня 2015 року по лютий 2018 року у розмірі 634,88 грн;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної Гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січень 2008 рік за період з січня 2015 року по листопад 2017 року відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.
В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що військова частина НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України зобов'язана нарахувати та виплатити їй індексацію грошового забезпечення, яка передбачалась для її покійного чоловіка ОСОБА_2 .
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2021 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що індексація грошового забезпечення за період з січня 2015 року по листопад 2017 року, була нарахована та виплачена ОСОБА_2 у серпні 2015 року - 26,80 грн, у вересні 2015 року - 26,80 грн, у грудні 2015 року - 63,38 грн, у липні 2016 року - 59,45 грн, у серпні 2016 року - 59,45 грн, у вересні 2016 року - 59,45 грн, у жовтні 2016 року - 59,45 грн, у листопаді 2016 року - 59,45 грн, у грудні 2016 року - 193,85 грн, однак останній не звертався до військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України щодо її донарахування чи перерахунку, тому спірна сума індексації грошового забезпечення, нарахування і виплату якої просить позивачка, не належала ОСОБА_3 за життя, а отже не увійшла до складу спадщини.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржила позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 , покійний чоловік ОСОБА_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України, даний факт сторонами не оспорюється.
05.10.2018 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.10.2018 №223, старшого прапорщика ОСОБА_2 було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України, з усіх видів забезпечення та направлено на зарахування на військовий облік до Франківського ОРВК м. Львова.
Відповідно до карток особового рахунку на виплату грошового забезпечення ОСОБА_2 за 2015, 2016, 2018 роки, останньому у серпні 2015 року нараховано індексацію грошового забезпечення у розмірі 26,80 грн, у вересні 2015 року - 26,80 грн., у грудні 2015 року - 63,38 грн, у липні 2016 року - 59,45 грн, у серпні 2016 року - 59,45 грн, у вересні 2016 року - 59,45 грн, у жовтні 2016 року - 59,45 грн, у листопаді 2016 року - 59,45 грн, у грудні 2016 року - 193,85 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 від 12.06.2019, наявним в матеріалах справи.
Позивачка вважаючи дії відповідача, щодо виплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення у заниженому розмірі протиправними, звернулася до суду з відповідними позовними вимогами.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.9 Закону України № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.3 ст.9 вказаного Закону).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України № 1282-ХІІ від 03.07.1991 «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до ст.1 цього Закону індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (ст.2 вказаного Закону).
Відповідно до ст.4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно зі ст.5 зазначеного Закону підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Отже, індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Як правильно встановив суд першої інстанції, що відповідно до карток особового рахунку на виплату грошового забезпечення ОСОБА_2 за 2015, 2016, 2018 роки, останньому у серпні 2015 року нараховано індексацію грошового забезпечення у розмірі 26,80 грн, у вересні 2015 року - 26,80 грн., у грудні 2015 року - 63,38 грн, у липні 2016 року - 59,45 грн, у серпні 2016 року - 59,45 грн, у вересні 2016 року - 59,45 грн, у жовтні 2016 року - 59,45 грн, у листопаді 2016 року - 59,45 грн, у грудні 2016 року - 193,85 грн.
ОСОБА_2 , не звертався до відповідача щодо щодо її донарахування чи перерахунку,.
Відповідно до вимог статей 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Аналізуючи зазначені вище правові норми, слід дійти висновку, що предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв'язку з його смертю.
Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №484/3648/16-а, від 29.04.2020 у справі №576/1388/17.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання протиправної дії Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення з січня 2015 року по лютий 2018 року у розмірі 634,88 грн та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січень 2008 рік за період з січня 2015 року по листопад 2017 року відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.
Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 380/15080/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді З. М. Матковська
В. З. Улицький