П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/18584/21
Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року по справі № 420/18584/21 за позовом ОСОБА_1 до Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення від 14.07.2021 року № 270-VIII, зобов'язання вчинити певні дії, -
Короткий зміст позовних вимог.
У 2021 році ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області, в якому позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області VIII сесії VIII скликання від 14 липня 2021 року № 270-VIII «Про розгляд клопотань громадян України на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду» в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цільовим призначенням - будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної власності, орієнтовною площею 0,25 га, виділену на викопіюванні, що знаходиться в районі та поруч із земельними ділянками за кадастровими номерами: 5123782000:01:003:0003, 5123782000:02:004:0357 (для визначення місцезнаходження бажаної земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у межах населеного пункту Молодіжненської сільської ради Одеського (раніше Овідіопольського) району Одеської області;
- зобов'язати Великодолинську селищну раду Одеського району Одеської області надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цільовим призначенням - будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної власності, орієнтовною площею 0,25 га, виділену на викопіюванні, що знаходиться в районі та поруч із земельними ділянками за кадастровими номерами: 5123782000:01:003:0003, 5123782000:02:004:0357 (для визначення місцезнаходження бажаної земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у межах населеного пункту Молодіжненської сільської ради Одеського (раніше Овідіопольського) району Одеської області.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 10.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Великодолинської селищної об'єднаної територіальної громади Одеського району Одеської області з окремим клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цільовим призначенням - будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної власності, орієнтовною площею 0,25 га, виділену на викопіюванні, що знаходиться в районі та поруч із земельними ділянками за кадастровими номерами: 5123782000:01:003:0003, 5123782000:02:004:0357 (для визначення місцезнаходження бажаної земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у межах населеного пункту Молодіжненської сільської ради Одеського (раніше Овідіопольського) району Одеської області або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу. Листом Великодолинської селищної ради від 27.01.2021 було повідомлено позивачу, що «у зв'язку з незавершеною реорганізацією Молодіжнеиської сільської ради Овідіопольського району Одеської області розгляд клопотання наразі не може мати місце. Щодо надання копії рішення за результатами розгляду клопотання зазначаємо, то Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області не приймала жодного рішення у відповідності до ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а тому не володіє запитуваним документом. Щодо надання копії клопотання та викопіювання зазначаємо, що клопотання на даний час перебуває на розгляді постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури та благоустрою Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області, а отже надання його копії буде можливим після повернення документів від профільної комісії».
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 24 червня 2021 року по справі № 420/6817/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнив частково; визнав протиправною бездіяльність Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 10.12.2020 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цільовим призначенням - будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) комунальної власності, орієнтовною площею 0,25 га виділену на викопіюванні, що знаходиться в районі та поруч із земельними ділянками за кадастровими номерами: 5123782000:01:003:0003, 5123782000:02:004:0357 (для призначення місцезнаходження бажаної земельної ділянки) з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка - у межах населеного пункту Молодіжненської сільської ради Одеського району Одеської області; зобов'язав Великодолинську селищну раду Одеського району Одеської області на найближчому пленарному засіданні сесії розглянути клопотання ОСОБА_1 від 10.12.2020 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цільовим призначенням - будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) комунальної власності, орієнтовною площею 0,25 га виділену на викопіюванні, що знаходиться в районі та поруч із земельними ділянками за кадастровими номерами: 5123782000:01:003:0003, 5123782000:02:004:0357 (для призначення місцезнаходження бажаної земельної ділянки) з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка - у межах населеного пункту Молодіжненської сільської ради Одеського району Одеської області та прийняти відповідне рішення. На виконання даного рішення суду відповідачем було прийнято рішення Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області VIII сесії VIII скликання від 14 липня 2021 року № 270-VIII «Про розгляд клопотань громадян України на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду», яким було відмовлено у задоволені клопотань громадян України (зазначених у додатку до рішення) про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з підстав, передбачених п.7 ст.118 ЗК України (деталізація підстав визначена у Додатку до рішення). Згідно з додатку до даного рішення відповідач відмовив позивачу з наступних підстав: - п.7 ст.118 ЗК України - невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, а саме: зазначена у клопотанні земельна ділянка вже є сформованою та зареєстровано у Державному земельному кадастрі, тому надання дозволу на розроблення проекту землеустрою стосовно відведення такої земельної ділянки у власність не передбачено діючими нормами Земельного кодексу України (ст.118); невідповідність плану зонування території с. Молодіжне - бажана до відведення земельна ділянка, зазначена на графічному матеріалі, знаходиться в зоні сільськогосподарського призначення, в якій не передбачене відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); невідповідність Генеральному плану с. Молодіжне - не передбачено розміщення (формування) земельних ділянок площею 0,2500 га; невідповідність вимогам ст.38-39 ЗК України. Позивач з таким рішенням відповідача не погоджується.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив, у якому зазначив, що бажана заявником ОСОБА_1 земельна ділянка вже є зареєстрованою та сформованою у Державному земельному кадастрі та їй відповідно присвоєно кадастровий номер 5123782000:02:004:5477. Згідно з викопіюванням з Плану зонування с. Молодіжне Одеського району Одеської області бажана заявником земельна ділянка з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (згідно з графічними матеріалами доданими до заяви) накладається та перебуває в зоні земель сільськогосподарського призначення, де відповідно до Плану зонування не передбачено розміщення земельних ділянок з цільовим призначенням бажаним Позивачем. Відповідно до діючого Генерального плану с. Молодіжне приватизація земельних ділянок площею 0,2500 га на даному масиві не передбачена.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 14 грудня 2021 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення від 14.07.2021 року № 270-VIII, зобов'язання вчинити певні дії - відмовив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, а саме не досконало проаналізовано доводи сторін та надані ними докази, тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції не звернув увагу на те, що на кадастровій карті, поруч з бажаною до відведення земельною ділянкою позивача наявні земельні ділянки з такою самою площею, як бажає позивач до відведення тільки свідчить про те, що позивачу також можливо надати відповідний дозвіл;
- суд першої інстанції поверхнево дослідив обставини справи та не врахував, що викопіювання з плану зонування с. Молодіжне, згідно графічних матеріалів, доданих до заяви гр. ОСОБА_1 , зроблене начальником земельного відділу Галбур Ю.С. не може бути належним та достатнім доказом по даній справі, оскільки в клопотанні зазначалось орієнтовне місцезнаходження, фактичне місцезнаходження може встановити тільки геодезія, а викопіювання зроблене одним з працівників відповідача не може бути допустимим оскільки така особа є зацікавленою особою.
Обставини справи.
10.12.2020 ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направив до Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області клопотання від 10.12.2020, в якому просив відповідно до вимог ст.ст.3, 8, 14, 68 Конституції України, ст.ст.79-1 ч.5, 84 ч.1, 118, 121, 122 ч.1 Земельного кодексу України надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цільовим призначенням - будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) комунальної власності, орієнтовною площею 0,25 га виділену на викопіюванні, що знаходиться в районі та поруч із земельними ділянками за кадастровими номерами: 5123782000:01:003:0003, 5123782000:02:004:0357 (для визначення місцезнаходження бажаної земельної ділянки) з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у межах населеного пункту Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу.
До вказаного клопотання ОСОБА_1 додав графічні матеріали, на яких зазначене бажане розташування та розмір земельної ділянки, а також копії паспорту та ідентифікаційного коду.
Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області у відповідь на вказане клопотання листом від 11.01.2021 повідомила ОСОБА_1 , що селищна рада не може розглянути клопотання, оскільки достеменно не володіє інформацією стосовно окресленої земельної ділянки, та процес реорганізації включає в себе передачу всієї документації, зокрема, і містобудівної, у відповідності до вимог чинного законодавства України, який ще не завершений.
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо не розгляду клопотання позивач звернувся до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 у справі 420/6817/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області щодо розгляду клопотання ОСОБА_1 від 10.12.2020 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цільовим призначенням - будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) комунальної власності, орієнтовною площею 0,25 га виділену на викопіюванні, що знаходиться в районі та поруч із земельними ділянками за кадастровими номерами: 5123782000:01:003:0003, 5123782000:02:004:0357 (для призначення місцезнаходження бажаної земельної ділянки) з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка - у межах населеного пункту Молодіжненської сільської ради Одеського району Одеської області, зобов'язано Великодолинську селищну раду Одеського району Одеської області на найближчому пленарному засіданні сесії розглянути клопотання ОСОБА_1 від 10.12.2020 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цільовим призначенням - будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) комунальної власності, орієнтовною площею 0,25 га виділену на викопіюванні, що знаходиться в районі та поруч із земельними ділянками за кадастровими номерами: 5123782000:01:003:0003, 5123782000:02:004:0357 (для призначення місцезнаходження бажаної земельної ділянки) з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка - у межах населеного пункту Молодіжненської сільської ради Одеського району Одеської області та прийняти відповідне рішення, в іншій частині позовних вимог було відмовлено.
Саме на виконання Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 року у справі 420/6817/21, що набрало законної сили, Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області на пленарному засіданні сесії повторно розглянула клопотання ОСОБА_1 від 10.12.2020 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цільовим призначенням - будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) комунальної власності, орієнтовною площею 0,25 га виділену на викопіюванні, що знаходиться в районі та поруч із земельними ділянками за кадастровими номерами: 5123782000:01:003:0003, 5123782000:02:004:0357 (для призначення місцезнаходження бажаної земельної ділянки) з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у межах населеного пункту Молодіжненської сільської ради Одеського району Одеської області, та прийняла рішення від 14.07.2021 року № 270-VIII «Про розгляд клопотань громадян України на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду», яким вирішила відмовити у задоволенні клопотань громадян України (зазначених у додатку до рішення) про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з підстав, передбачених п.7 ст.118 Земельного кодексу України (деталізація підстав визначена у Додатку до рішення).
Відповідно до додатку до рішення Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області «Про розгляд клопотань громадян України на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду» від 14.07.2021 № 270-VIII «Перелік громадян України, яким відмовлено у задоволенні клопотань про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з цільовим призначенням - Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території Великодолинської селищної ради» № 6 було вирішено відмовити ОСОБА_1 на підставі: п.7 ст.118 Земельного кодексу України - невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, а саме зазначена у клопотанні земельна ділянка вже є сформованою та зареєстровано у Державному земельному кадастрі, тому надання дозволу на розроблення проекту землеустрою стосовно відведення такої земельної ділянки у власність не передбачено діючими нормами Земельного кодексу України (ст.118); невідповідність плану зонування території с. Молодіжне - бажана до відведення земельна ділянка, зазначена на графічному матеріалі, знаходиться в зоні сільськогосподарського призначення, в якій не передбачене відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); невідповідність Генеральному плану с. Молодіжне - не передбачено розміщення (формування) земельних ділянок площею 0,2500 га; невідповідність вимогам ст.38-39 ЗК України.
Висновок суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідно до викопіювання з Плану зонування с. Молодіжне Одеського району Одеської області бажана заявником до відведення земельна ділянка з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно з доданими графічними матеріалами накладається та перебуває в зоні земель сільськогосподарського призначення, де відповідно до Плану зонування не передбачено розміщення земельних ділянок з цільовим призначенням, бажаним ОСОБА_1 , тому приватизація земельних ділянок площею 0,2500 га на даному масиві не передбачена.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Так, законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.
Відповідно до п. б) частини 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Відповідно до ч. ч. 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.
Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року № 2768-III (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Положеннями частини 1 статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
За приписами статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до частини 3 статті 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.
В той же час, визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого «земельного» питання. У світлі вимог ч.2 ст.19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов'язковим.
Суд зазначає, що звертаючись до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зацікавлена особа звертається до власника земельної ділянки - держави або територіальної громади (в особі відповідного органу).
У дозволі на виготовлення проекту землеустрою визначається лише приблизна площа земельної ділянки та орієнтовне місцезнаходження.
Конкретизується ж земельна ділянка у проекті землеустрою. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає інформацію щодо меж земельної ділянки та інформацію, важливу для визначення можливості використання земельної ділянки у той чи інший спосіб, зокрема перелік обмежень у використанні земельних ділянок (меж охоронних зон (наприклад, біля ліній електропередач), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель); матеріали погодження проекту землеустрою тощо (стаття 50 Закону України «Про землеустрій»).
Відповідно до матеріалів справи, відповідачем не заперечується конституційне право позивача щодо безоплатної передачі земельної ділянки із земель комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
З тексту клопотання позивача 10.12.2020 вбачається, що останній просить надати дозволи на розробку проектів землеустрою.
З приводу розгляду цього клопотання існує рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 року у справі 420/6817/21, що набрало законної сили
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України суд здійснює адміністративне судочинство з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.
Колегія суддів вважає, що спірні правовідносини у цій справі виникли у зв'язку із не виконанням відповідачем рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 року у справі 420/6817/21, яке набрало законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За змістом частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (стаття 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Отже, суд першої інстанції повинен був з'ясувати, чи не були оскаржувані дії відповідача пов'язані з виконанням судового рішення, чи є самостійним предметом спору.
Оспорене рішення відповідача про відмову у наданні дозволу прийнято саме на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 року у справі 420/6817/21.
Колегія суддів, проаналізувавши предмет позову у цій справі, дійшла висновку, що він стосується розгляду клопотання позивача від 10.12.2020 та фактично спрямований на виконання іншого судового рішення (рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 року у справі 420/6817/21), яким суд визнав протиправним бездіяльність відповідача щодо нерозгляду цього клопотання відповідача та зобов'язав відповідача розглянути це клопотання.
Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - визнати протиправним та скасувати рішення Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області VIII сесії VIII скликання від 14 липня 2021 року № 270-VIII «Про розгляд клопотань громадян України на виконання рішень Одеського окружного адміністративного суду» в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за цільовим призначенням - будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), комунальної власності, орієнтовною площею 0,25 га, виділену на викопіюванні, що знаходиться в районі та поруч із земельними ділянками за кадастровими номерами: 5123782000:01:003:0003, 5123782000:02:004:0357 (для визначення місцезнаходження бажаної земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у межах населеного пункту Молодіжненської сільської ради Одеського (раніше Овідіопольського) району Одеської області - є одним із способів виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 року у справі 420/6817/21.
Отже, спір у справі є тотожним, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Відтак, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 382 КАС України пов'язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 382 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
У зв'язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Суд першої інстанції у цій справі при вирішенні спору не дослідив характер правовідносин, що виникли між сторонами та не звернув увагу, що підставою звернення до суду з даним позовом є невиконання судового рішення, та як наслідок допустив порушення норм процесуального права, яке полягає у незастосуванні спеціальних правових норм, які передбачені у статті 382 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Спір у справі, що розглядається, є тотожним спору у справі № 420/6817/21, оскільки він виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 820/4261/18, № судового рішення в ЄДРСРУ 80980007.
Підсумовуючи вище наведене, колегія суддів зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 листопада 2019 року у справі № 802/1933/18-а, № судового рішення в ЄДРСРУ 85803979.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Додатковим аргументом на користь вищенаведеного висновку є усталена позиція Верховного Суду.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15 -ц висловлена правова позиція про необхідність застосування судами принципу процесуальної економії, тобто «один спір - одна справа», а суд вживає заходи для запобігання розпорошення одного спору між різними справами.
Відтак, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії) ( див. п.94 постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 квітня 2021 року, справа N 910/10011/19.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні та конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Фактично оспорене рішення суду стосується одних і тих прав та інтересів позивача, відносно яких існує рішення суду , яке набрало законної сили у справі №420/6817/21
При цьому колегія суддів зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись до суду у порядку статі 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення у адміністративній справі № 420/6817/21
Згідно до частини 1 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи помилково застосовані норми процесуального права, а тому, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 315 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про закриття провадження по справі.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, ---
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року по справі № 420/18584/21 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення від 14.07.2021 року № 270-VIII, зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Шляхтицький О.І.
Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.