П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/19462/21
Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: ТанасоглоТ.М.,
Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2021р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ВЧ НОМЕР_1 , в якому просив:
-визнати протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо застосування березня 2016 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 16.03.2016р. по 28.02.2018р. включно;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 16.03.2016р. по 28.02.2018р. включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року в сумі 73474грн. 86 коп. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44 з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 1.03.2018р. по 3.01.2020р. включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4082грн. 54 коп. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4082грн. 54 коп. за період з 1.03.2018р. по 3.01.2020р. включно у сумі 90210грн. 96 коп. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004р. №44 з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що у період з 5.08.2015р. по 3.01.2020р.він проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 та у період з 16.03.2016р. по 3.01.2020р. грошове забезпечення не нараховувалася в повному обсязі, а саме: не виплачувалася індексація грошового забезпечення.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/7620/20 позивачу проведено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, однак проведено її було з урахуванням базового місяця - січень 2016 року.
Позивач не погодився із такими діями військової частини, у зв'язку із чим звернувся в суд із відповідним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23листопада 2021р.адміністративнийпозовзадоволено частково.
Визнано протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо застосування березня 2016 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 16.03.2016р. по 28.02.2018р. включно.
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 16.03.2016р. по 28.02.2018р. включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 1.03.2018р. по 3.01.2020р. включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078.
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 1.03.2018р. по 3.01.2020р. включно з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із даним судовим рішенням ВЧ НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позовувідмовити в повному обсязі.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційні скарги можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду в частині зобов'язання нарахувати і виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 1.03.2018р. по 3.01.2020р.та прийняття в цій частині нової постанови, з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що для обчислення індексації грошового забезпечення у період з 16.03.2016р. по 28.02.2018р. необхідно застосовувати базовий місяць - січень 2008 року, а для нарахування і виплати індексації за період з 1.03.2018р. по 3.01.2020р. необхідно застосувати фіксовану суму.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування обставин по справі, у зв'язку з чим допустив невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.317 КАС України, рішення суду скасовує та приймає нову постанову про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 у період з 5.08.2015р. по 3.01.2020р. проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .
4.03.2020р. ОСОБА_1 звернувся до командира ВЧ НОМЕР_1 із заявою про нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення та отримання довідки про розмір нарахованої та виплаченої суми індексації грошового забезпечення.
Однак, листом-відповіддю за №350/304/14/1549/пс від 19.06.2020р.йому відмовлено в нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення, з огляду на те, що у 2016р. фінансовий ресурс для здійснення виплати грошового забезпечення не дозволяв проводити його індексацію.
В подальшому, рішенням Одеського оружного адміністративного суду від 4.11.2020р. у справі №420/7620/20, зміненим постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2021р., визнано протиправними дії ВЧ НОМЕР_1 щодо виплати не у повному обсязі індексації грошового забезпечення позивача за період з 16.03.2016р. по 3.01.2020р. включно.
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 16.03.2016р. по 3.01.2020р. включно.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
На підставі вказаного рішення суду, військовою частиною проведено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, а саме за період з 2016 по 2018 роки - 4145,53грн., а за період з 1.03.2018р. по 3.01.2020р.- 2022,18грн..
При цьому, базовим місяцем при розрахунку індексації грошового забезпечення визначено січень 2016 року, а за період з 1.03.2018р. по 3.01.2020р. - березень 2018р. без врахування абз.4 п.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.03.2003р. №1078.
Позивач вважав такі дії військової частини протиправними та незаконними, на підставі чого звернувся в суд із даним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність дій військової частини, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує їх протиправність, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Приписами ст.43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ст.1-2 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Положеннями ч.2,3 ст.9 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" регламентовано, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено ЗУ "Про індексацію грошових доходів населення" за №1282-ХІІ від 3.07.1991р. (надалі - Закон №1282).
Положеннями ст.2 Закону №1282-ХІІ встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У відповідності до ст.4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103%.
За правилами ст.5 Закону №1282-ХІІ, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ за №1078 від 17.07.2003р..
Згідно з п.1-1 цього Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Відповідно до п.6 зазначеного Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Аналізуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
У справі "Кечко проти України" (Заява №63134/00) Європейський суд з прав людини наголосив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23). Тобто, коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні ст.1 Першого протоколу.
Відповідно до п.5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003р. №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у п.2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Тобто він є базовим для обчислення індексу споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
При цьому, у разі підвищення посадових окладів у місяці, в якому право на індексацію ще не виникло, такий місяць є базовим.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 7.11.2007р. №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 1 січня 2008р., а отже січень 2008р. є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення.
Зі вступом в дію постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців, наступним підвищенням посадових окладів військовослужбовців було 1 березня 2018р.
Зважаючи на вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що оскільки у період проходження військової служби підвищення посадового окладу позивача за посадою відбулось у січні 2008р. та у березні 2018р., то обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватись наростаючим підсумком починаючи з цих базових місяців і за весь вказаний період.
Враховуючи зазначене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновкупро наявність підстав для нарахування і виплати на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 16.03.2016р. по 28.02.2018р. включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Що стосується позовних вимог про застосування щомісячної фіксованої індексації, то судова колегія зазначає наступне.
Як вже встановлено вище, що у зв'язку з підвищенням з березня 2018 року посадового окладу позивача, колегія суддів вважає, що з відповідного місяця змінився базовий місяць для нарахування індексації.
Між тим, згідно вимог п.5 постанови КМУ №1078, яким встановлено, що у випадку, коли розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
При цьому, у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
В свою чергу, аналізуючи вищевказані положення спеціального підзаконного нормативно-правового акта, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що підвищення посадового окладу у певному місяці не тягне за собою безумовне припинення виплати індексації у подальших періодах.
В даному випадку, суб'єкту владних повноважень необхідно вираховувати розмір підвищення доходу і визначати різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідної особи.
Колегія суддів зазначає, що у межах спірних правовідносинах суд не визначає конкретний розмір індексації на виплату якого мав право позивач, так як індексація позивача ще не перерахована та не виплачена, а як наслідок суд позбавлений можливості перевірити правильність майбутніх розрахунків відповідача.
У зв'язку із чим, повноваження щодо нарахування індексації грошового забезпечення позивача є дискреційними повноваженнями військової частини, які на даному етапі спірних правовідносин не можуть бути перебраними та реалізовані судом.
Тому, з метою належного захисту прав позивача, колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування, перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення, за період з 1.03.2018р. по 3.01.2020р., з урахуванням березня 2018 року у якості базового місяця для нарахування індексації.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що позивачем порушено строку звернення до суду, оскільки для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, то судова колегія зазначає таке.
Дійсно, ч.5 ст.122 КАС України, передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Між тим, ч.3 даної статті зазначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, правилами ч.2 ст.233 КЗпП встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку, що предметом спору у даній справі є саме порушення законодавства про оплату праці, оскільки позивачу не виплачено у повному розмірі індексацію грошового забезпечення.
А тому, судова колегія вважає вказаний довід апелянта не обґрунтованим.
Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції загалом дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, однак в частині зобов'язання нарахувати і виплатити щомісячну фіксовану індексацію за період з 1.03.2018р. по 3.01.2020р. рішення підлягає скасування з прийняттям в цій частині нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23листопада 2021р.- скасувати в частині зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 1.03.2018р. по 3.01.2020р. включно з урахуванням раніше виплачених сум.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період з 1.03.2018р. по 3.01.2020р., з урахуванням березня 2018 року у якості базового місяця для нарахування індексації.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23листопада 2021р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: Т.М. Танасогло
Л.П. Шеметенко