П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/16519/21
Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Танасогло Т.М.,
Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2021р. по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У вересні 2021р. ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до ГУ ДПС в Одеській області, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 10.06.2021р. за №0705574-2406-1517, за №0705573-2406-1517, за №0705575-2406-1517.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що вказаними податковими повідомленнями-рішенням йому визначено суми грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченої фізичними особами, які є власниками об'єкті нежитлової нерухомості. При цьому, нежитлові приміщення, які належить позивачу на праві приватної власності, призначені та використовуються ним безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, у зв'язку із чим, у відповідності до пп. ж п.266.2.2 ПК України не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Зокрема, податковим органом визначені грошові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на вівчарню площею 126кв.м., свинарник площею 929,2кв.м., відкритий зерносклад з підсобними приміщеннями площею 999кв.м., та не враховано основні види діяльності підприємницької діяльності позивача. У зв'язку із цим, позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.
Посилаючись на вказане просило позов задовольнити.
У жовтні 2021р. ГУ ДПС в Одеській області подало клопотання до суду першої інстанції про закриття провадження в частині позовних вимог щодо оскарження податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС в Одеській області від 10.06.2021р. за №0705574-2406-1517, за №0705573-2406-1517, оскільки податковим органом самостійно скасовано зазначені податкові повідомлення-рішення.
Так, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 3.12.2021р. провадження в частині позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС в Одеській області від 10.06.2021р. за №0705574-2406-1517, за №0705573-2406-1517 - закрито.
Таким чином, судом першої інстанції розглядалась справа щодо скасування податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 10.06.2021р. за №0705575-2406-1517.
Відтак, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2021р. адміністративний позов задоволено.
Скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 10.06.2021р. за №0705575-2406-1517.
Стягнуто з бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області на користь ФОП ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 961,2грн..
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
Сторони були сповіщені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку.
Проте, Указом Президента України за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Верховною Радою України, з 5:30год. 24.02.2022р. по всій території України запроваджено воєнний стан.
З урахуванням вказаного та належного сповіщення сторін, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Окрім того, вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 8.11.2005р. у справі Смірнов проти України, відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяв протиправно та незаконно, оскільки нежитлові приміщення, які належить позивачу на праві приватної власності, призначені та використовуються ним безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, у зв'язку із чим у відповідності до податкового законодавства, не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що 19.01.2021р. ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем Лиманською районною державною адміністрацією Одеської області, номер запису: 2005380000000009447.
Видами діяльності ФОП ОСОБА_1 обрано: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.46 Розведення свиней; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 52.10 Складське господарство; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Позивачу на підставі рішення Комінтернівського районного суду Одеської області на праві власності належить будівля адміністрації зі складськими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 . Дата прийняття рішення про реєстрацію права власності: 11.05.2006р..
Відповідно до технічного паспорту на об'єкт нерухомого майна - будівлю адміністрації із складськими приміщення та зведеного акту вартості споруд, об'єкт нерухомості є відкритим зерноскладом із підсобними приміщеннями, а саме: будівля адміністрації із складським приміщенням - лiт.А-А3 (223,8кв.м.) вбиральня - лiт.Б (2,5кв.м.); вівчарня - літ.В (126кв.м.) свинарник - літ. Г2-23 (929,2кв.м.); свинарник - літ. Г2-2з (929,2кв.м.); відкритий зерносклад із підсобним приміщенням - лiт. Ддд1 (999кв.м.) насосна-літ. E (16кв.м.) навіс - літ. Ж (28,5кв.м.); сарай - лiт.33 (50,3кв.м.); I - водонапорна вежа; ІІ - цистерна; ІІI- майданчик для техніки.
10.06.2021р. ГУ ДПС в Одеській області згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України та відповідно до п.266.7 ст.266 ПК України прийнято податкові повідомлення-рішення за №0705574-2406-1517, за №0705573-2406-1517, за №0705575-2406-1517, якими ФОП ОСОБА_1 визначено грошові зобов'язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020р. в розмірах 314,32грн., 8 082,59грн. та 8 718,31грн..
При цьому, податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 10.06.2021р. за №0705574-2406-1517, за №0705573-2406-1517 самостійно скасовані податковим органом.
Отже, у даній справі розглядається питання правомірності та законності прийняття податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 10.06.2021р. за №0705575-2406-1517.
Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує його скасування, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПК України).
За правилами ст.30 ПК України, податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п.30.2 цієї статті.
Підпунктом 266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України встановлено перелік об'єктів нерухомості, які не є об'єктами оподаткування.
Так, пп.«ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України визначено, що не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
У відповідності до п.5.2, 5.3 ст.5 ПК України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Поняття сільськогосподарський товаровиробник також міститься у ст.1 ЗУ «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004р.» від 18.01.2001р. за №2238-III, під яким законодавець визначає фізичну або юридичну особу, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
З метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, законодавцем вживається також поняття виробники сільськогосподарської продукції.
Так, відповідно ст.1 ЗУ «Про сільськогосподарський перепис», виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.
Згідно з положеннями Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000р. №507, будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства включають в себе будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та інше.
При цьому, продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) - це продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам Державного класифікатора продукції та послуг (ст.1 ЗУ «Про сільськогосподарський перепис»).
Тобто, будівлі та споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, віднесені до відповідного класу Державного класифікатора 018-2000, використовуються та належать фізичним особам, що займаються сільськогосподарською діяльністю, мають у володінні, користуванні чи розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, не є об'єктами оподаткування згідно з п. «ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України.
Отже, судова колегія вважає, що ФОП ОСОБА_1 наділений статусом сільськогосподарського товаровиробника у розумінні наведених вище норм права.
При цьому, позивачем об'єкт нерухомого майна будівля адміністрації із складськими приміщення та зведеного акту вартості споруд, об'єкт нерухомості є відкритим зерноскладом із підсобними приміщеннями: будівля адміністрації із складським приміщенням - лiт. А-А3 (223,8кв.м.) вбиральня - лiт.Б (2,5кв.м.); вівчарня - літ. В (126кв.м.) свинарник - літ. Г2-23 (929,2кв.м.); свинарник - літ. Г2-2з (929,2кв.м.); відкритий зерносклад із підсобним приміщенням - лiт. Ддд1 (999кв.м.) насосна-літ. E (16кв.м.) навіс - літ. Ж (28,5кв.м.); сарай - лiт.33 (50,3кв.м.); I - водонапорна вежа; ІІ - цистерна; ІІI - майданчик для техніки, використовуються як об'єкт сільськогосподарської інфраструктури в межах сільськогосподарських потреб.
У зв'язку із наведеним, на нежитлові приміщення, які належить позивачу на праві власності, поширюється запроваджена п. ж пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України пільга та зазначені будівлі не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Що стосується посилань податкового органу на те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті, у зв'язку із відсутністю підтвердження віднесення нежитлових приміщень до приміщень класу будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства (код 1271), то судова колегія вважає такі посилання необґрунтованими та зазначає наступне.
З метою уніфікації об'єктів нерухомості Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації розроблено та затверджено наказом від 17.08.2000р. за №507 Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (надалі - Класифікатор), який містить Методику класифікації будівель за головною класифікаційною ознакою - їх цільовим функціональним призначенням.
Так, у відповідності до Державного класифікатора будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо) віднесено до підрозділу Будівлі нежитлові (група 127 Будівлі нежитлові інші клас 1271 Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства ).
До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», що включає підкласи: 1271.1 будівлі для тваринництва, 1271.2 будівлі для птахівництва, 1271.3 будівлі для зберігання зерна, 1271.4 будівлі силосні та сінажні, 1271.п будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства, 1271.6 будівлі для тепличного господарства, 1271.7 будівлі рибного господарства, 1271.8 будівлі підприємств лісівництва і звірівництва, 1271.9 будівлі сільськогосподарського призначення інші.
Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.
Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 127) «Будівлі нежитлові» належить клас (код 1271) «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та інше.
ДК БС призначено для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні.
Враховуючи вищевказане, судова колегія вважає необґрунтованими доводи податкового органу щодо необхідності платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, звертатися за отриманням необхідного висновку щодо ідентифікації об'єкта нерухомості до органу, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду.
Так, у платника податків в наявності є технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна, в розділі ІІ Призначення та характеристика основних та службових будівель, характеристика підвалів, дворових споруд, замощень наведено призначення відповідних будівель, як-то свинарник , вівчарня , зерновий склад тощо. Для цілей ведення господарської діяльності позивач в достатній мірі має право керуватися вказаними характеристиками будівель своєї власності та використовувати їх за призначенням.
Натомість, податковий орган привласнює собі непритаманні фіскальному органу функції, беручи на себе право визначати обов'язки платнику податків, які не передбачені чинним законодавством, зважаючи на необхідність ідентифікації об'єкта нерухомості шляхом звернення до органу, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду, для цілей доведення перед податковим органом наявності податкової пільги.
Слід зазначити, що встановлена п. «ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України пільга стосується діяльності сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для її ведення, зокрема стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.
На думку судової колегії, такий підхід для платника податків очевидно буде надмірним та непропорційним тягарем, що потребуватиме витрачання часу та коштів, та який не є визначеним законодавством обов'язком платника податку.
Так, будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням, а тому у податкового органу навряд чи виникли б складнощі в класифікації будівель зерносклад, свинарник та вівчарня, тим більше, що вказані будівлі не запроектовані для декількох призначень.
Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2021р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: Т.М. Танасогло
Л.П. Шеметенко