01 квітня 2022 року м. Дніпросправа № 160/13512/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року (головуючий суддя Коренев А.О.)
у справі №160/13512/21
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 85712,47 грн. із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 22.07.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4091,33 грн., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4091,33 грн. за період з 01.03.2018 по 22.07.2020 включно в сумі 117460,62 грн., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка з 03.03.2015 по 22.07.2020 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . У зв'язку із наявністю наміру отримати індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 22.07.2020 позивачка 20.04.2021 звернулась до командира військової частини НОМЕР_1 з заявою, проте довідкою військової частини НОМЕР_1 щодо індексації грошового забезпечення від 13.05.2021 №242, повідомлено позивачку, з посиланнями на роз'яснення Міністерства соціальної політики України №252/10/136-16 від 09.06.2016, №220/5140 від 04.07.2017, №10685/0/14-15/10 від 16.07.2015 та роз'яснення директора фінансового департаменту Міністерства оборони України, що за період з 01.01.2016 по 01.04.2018 індексація не нараховувалась до окремого роз'яснення, а право військовослужбовців на індексацію грошового забезпечення настає в грудні 2018 року. Крім того, за періоди з 01.12.2018 по день виключення зі списків військової частини НОМЕР_1 (22.07.2020) позивачці нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення нарахування та виплати у період 01.12.2015 по 22.07.2020 індексації її грошового забезпечення, з урахуванням того, що на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу відповідач повинен був зробити повний розрахунок з позивачкою без надання нею будь-яких додаткових заяв чи вимог, та з посиланням на норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», позивачка звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за час проходження нею військової служби у військовій частині НОМЕР_1 в період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за час проходження нею військової служби у військовій частині НОМЕР_1 в період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 включно позивачці була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення. Щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення позивачці за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 суд встановив, що наведені відповідачем обставини не звільняють його від обов'язку провести індексацію грошового забезпечення у встановленому законом порядку. Стосовно періоду з 01.03.2018 по 22.07.2020 суд зазначив про відсутність підстав для нарахування індексації грошового забезпечення як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, виходячи із фіксованої величини в розмірі 4091,33 грн. Враховуючи підвищення постійних посадових окладів грошового забезпечення позивачки у березні 2018 року, березень 2018 року є базовим для обчислення індексу споживчих цін. Оскільки з квітня 2018 року по жовтень 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%, а у листопаді 2018 року складав 103,7, індексації грошове забезпечення підлягало би тільки в наступному місяці, тобто у грудні 2018 року. Поряд із зазначеним, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки за період з 01.12.2018 по 22.07.2020 включно позивачці була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 22.07.2020 відсутні.
Також суд звернув увагу, що питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв'язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватись позивачці, належить до компетенції відповідача при нарахуванні та виплаті відповідних сум. За висновком суду, оскільки індексація у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 позивачці не була нарахована та виплачена, питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації, є передчасним У разі незгоди з подальшими діями військової частини щодо визначення базового місяця, розміру нарахування та виплати індексації позивачка не позбавлена можливості звернутись за захистом порушених прав до суду.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у визначенні базового місяця січня 2008 року для нарахування індексації за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 та виплати щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4091,33 грн. за період з 01.03.2018 по 22.07.2020 включно та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Позивачка зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 є січень 2008 року, та невірно застосовано абзаци 4, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому вказує, що відповідно до п. 5 Порядку №1078 в редакції Постанови № 1013 від 09.12.2015 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у п. 2 цього Порядку, значенні індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100%. Вказаною Постановою № 1013, якою змінено порядок проведення індексації, фактично запропоновано у грудні 2015 року підвищити заробітні плати працівникам бюджетної сфери за рахунок збільшення посадових окладів та підвищення постійних складових зарплати з тією метою, щоб з січня 2016 року розпочати заново обчислювати індекс споживних цін для проведення індексації. Тобто, Постановою № 1013 визначено базовий місяць - січень 2016 року, з якого в подальшому необхідно виходити для проведення індексації. Також відповідач зазначає, що з 01.12.2015 і включно до 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців не змінились. На виконання вимог п.3 Постанови № 1013 в січні 2016 року військовослужбовцям Збройних Сил України здійснено нарахування та виплату додаткових видів грошового забезпечення за грудень 2015 року у підвищеному розмірі, відтак для проведення подальшої індексації грошового забезпечення військовослужбовців при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації відповідно до Порядку № 1078 як базовий місяць (місяць підвищення) військова частина повинна врахувати січень 2016 року, що передбачено абз.2 п.3 Постанови № 1013. Стосовно індексації за період з 01.03.2018 по 22.07.2020 відповідач зазначає, що оскільки у березні 2018 року посадовий оклад позивачки збільшено з 605 грн. до 2820 грн, місяцем підвищення доходу є березень 2018 року, який відповідно до Порядку №1078 став базовим місяцем для розрахунку індексації, тому підстав для нарахування індексації із застосуванням фіксованої величини індексації немає.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Виходячи з визначених вказаною правовою нормою повноважень суду апеляційної інстанції щодо перегляду рішення суду першої інстанції та доводів і вимог, викладених відповідачем в апеляційній скарзі, питання законності та обґрунтованості рішення суду в частині задоволення позовних вимог не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції в межах цього апеляційного провадження.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 в період з 03.03.2015 по 22.07.2020 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 20.07.2020 №20-рс, старшого солдата ОСОБА_1 , оператора радіолокаційної станції відділення радіолокаційної розвідки командного пункту військової частини НОМЕР_1 звільнено з військової служби у запас за пунктом "ґ" (через сімейні обставини у зв'язку з наявністю дитини віком до 18 років та не висловила бажання продовжувати військову службу) відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.07.2020 №162 позивачку з 22.07.2020 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, а також направлено для постановки на військовий облік до Шевченківського РВК м. Харкова.
20 квітня 2021 року позивачка звернулась до командира військової частини НОМЕР_1 з заявою, в якій просила, зокрема, нарахувати та виплатити їй індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018; провести перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення (враховуючи фіксовану суму індексації за березень 2018 року) за період з 01.03.2018 по 22.07.2020; вказати місяці для обчислення індексу споживчих цін (базові місяці) та щомісячну фіксовану суму індексації грошового забезпечення у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 22.07.2020.
Згідно складених відповідачем: довідки щодо індексації грошового забезпечення від 13.05.2021 № 242, довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення позивачки за період з 01.12.2015 по 22.07.2020 від 13.05.2021 № 244, а також довідки-розрахунку основних та додаткових видів грошового забезпечення позивачки за період з 01.12.2015 по 22.07.2020 від 13.05.2021 №245 і довідки про розмір посадового окладу позивачки від 13.05.2021 № 246, відповідачем повідомлено, що у зв'язку із знищенням первинних документів за 2015 рік встановити порядок нарахування індексації грошового забезпечення позивачки, базовий місяць та коефіцієнт індексації не має можливим, одночасно зазначено, що позивачу проведено нарахування та виплата індексація за грудень 2015 року в сумі 215,37 грн., за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно позивачці індексація грошового забезпечення нараховувалась із застосуванням базового місяця січень 2016 року, але не виплачувалась через відсутність бюджетних асигнувань на такі виплати.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
За приписами ч.2 ст.19 цього Закону державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Згідно ч.2, ч.3 ст.9 цього Закону до складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ.
За визначенням в статті 1 цього Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ст. 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (ч.2 ст. 5 Закону №1282-XII).
Згідно положень ч.6 ст. 5 Закону №1282-XII проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно до ст. 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються, як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 2 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до п. 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Абзацом 8 пункту 4 Порядку №1078 встановлено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Виходячи з наведених норм, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті, що відповідає також правовій позиції Верховного Суду у постановах від 19 червня 2019 року у справі № 825/1987/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19, від 05 лютого 2020 року у справі № 825/565/17
За відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, нарахування індексації грошового забезпечення здійснюється у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а саме: відповідно до Порядку № 1078.
Оскільки індексація грошового забезпечення є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування, жодним чином, не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 07 серпня 2019 року у справі № 825/694/17 та від 19 березня 2020 року у справі № 820/5286/17.
За такого правового врегулювання індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
За правилами ст. 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (до 01.01.21016), 103 відсотка (з 01.01.2016).
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Отже, нарахування індексації не є безумовним, а виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації.
У свою чергу пунктом 5 Порядку №1078 встановлено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв'язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.
Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.
Отже, індексація грошових доходів, в тому числі, грошового забезпечення, відбувається за наявності певних умов, які визначені діючим законодавством.
Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що обов'язок нарахувати та виплатити індексацію, визначити базовий місяць для розрахунку суми індексації є компетенцією органу, в якому військовослужбовець проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення.
В даному випадку в основу рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог покладено, в тому числі, висновки про відсутність підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці індексацію грошового забезпечення із визначенням відповідного базового місяця індексації грошового забезпечення, оскільки питання визначення базового місяця є передчасним, в цій частині права позивачки ще не порушені.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновками суду першої інстанції, вважає, що судом першої інстанції не правильно визначений предмет спору між сторонами.
Досліджуючи наявні у справі докази, суд апеляційної інстанції встановив і це не заперечується відповідачем, що позивачці здійснювалось нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням базового місяця січень 2016 року, за період з 01.03.2018 по 22.07.2020 - із застосуванням базового місяця березень 2018 року. За період з 01.12.2015 по 31.12.2015 відповідач не підтвердив порядок нарахування індексації та визначення базового місяця.
Підставою для звернення позивачці до суду з цим позовом саме стала її незгода із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2016 року за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року за період з 01.03.2018 по 22.07.2020. Стосовно періоду з 01.12.2015 по 31.12.2015 позивачка вважає, що за вказаний період індексація грошового забезпечення виплачена їй не в повному обсязі.
Таким чином, в межах цієї справи, в тому числі, є спірним питання визначення базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення у визнаний позивачкою період.
Щодо визначення базового місяця індексації у спірних правовідносинах суд зазначає таке.
Виходячи з приписів наведеного вище п.5 Порядку № 1078 базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації є місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2020 року в справі №825/565/17, від 23 вересня 2020 року в справі № 620/3282/18.
Верховний Суд в постанові від 23 квітня 2020 року у справі №816/1728/16 за результатом аналізу п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, також зазначив: "Таким чином, фіксована сума індексації виплачується до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення заробітної плати перевищить фіксовану суму індексації".
Отже, є таке поняття як "фіксована сума індексації", яка залишається після підвищення посадових окладів, якщо сума підвищення грошового доходу не перевищила суму індексації, що склалася у місяці підвищення посадових окладів, та виплачується до наступного підвищення посадових окладів (абз. 4 п. 5постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078).
Відповідно до абз. 3 п. 101 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, в редакції, яка була чинною до грудня 2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
З огляду на наведене, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення до грудня 2015 року проводилося з місяця прийняття військовослужбовця на службу.
01 грудня 2015 року вказану норму виключено, і з цього часу застосовуються загальні положення Порядку, в тому числі п. 102 Порядку в редакції постанови Кабінету Міністрів від 09 грудня 2015 року № 1013.
Відповідно до п. 102 Порядку для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Згідно з п. 14 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Міністерство соціальної політики України в листі від 28 квітня 2016 року № 201/10/1.37-16 надало роз'яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному: "Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.".
Як приклад в цьому листі зазначено: "Враховуючи викладене та наведені у листі дані, для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватись з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року".
Мінсоцполітики в листі від 23 червня 2020 року №76/0/214-20 надало роз'яснення: "Починаючи з грудня 2015 року до чергового підвищення посадових окладів згідно із рішенням Уряду обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації мало здійснюватись з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець, а саме з лютого 2008 року."
Верховний Суд в постанові від 22 липня 2020 року в справі № 400/3017/19 (щодо періоду після 01 грудня 2015 року) зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. При цьому суд погодився, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів від 09 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів наказано вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
01 січня 2008 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", якою були встановлені підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені додатком №1 до цієї Постанови. Вказана постанова втратила чинність 01 березня 2018 року.
01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, а також нові схеми тарифних розрядів та тарифних коефіцієнтів. Згідно з вказаною Постановою відбулося наступне підвищення посадових окладів військовослужбовців.
Отже, січень 2008 року та березень 2018 року є місяцями підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, а березень 2018 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців починаючи з 01 березня 2018 року.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції погоджується з доводами позивачки, що нарахування індексації її грошового забезпечення щодо спірного періоду з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно повинно проводитися із застосуванням базового місяця січня 2008 року
При цьому індексація повинна проводитися з урахуванням абзаців 4 та 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Докази того, що позивачу була нарахована індексація у повному обсязі за спірний період відсутні.
З урахуванням того, що належних доказів дотриманням вимог законодавства про оплату праці при нарахуванні позивачці індексації грошового забезпечення відповідачем до суду не подано, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачці за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно саме з урахуванням базового місяця - січень 2008року підлягають задоволенню.
Приймаючи до уваги, що повноваження стосовно обрахунку індексації у відповідності до положень Порядку №1078 та Закону №1282-XII покладається на відповідача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату певних, конкретно визначених, сум індексації грошового забезпечення позивачки за вказаний період.
Щодо періоду з 01.03.2018 по 22.07.2020 суд апеляційної інстанції за встановлених вище обставин вважає безпідставними вимоги позивачки про зобов'язання відповідача виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4091,33 грн., оскільки дії відповідача із нарахування індексації за цей період із застосуванням базового місяця березень 2018 року відповідають наведеним вище правовим нормам.
Суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми права, що відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року у справі №160/13512/21 скасувати, прийняти нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення, - січень 2008 року з урахуванням фактично виплаченої суми за грудень 2015 року.
В решті позову відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко