06 квітня 2022 рокуСправа №: 695/615/22
Номер провадження 3/695/644/22
06 квітня 2022 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 -
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,
Згідно з протоколом від 16.02.2022р., серії ВАБ №356980, ОСОБА_1 16.02.2022р. о 15 год. 30 хв. в м. Золотоноша по вул.. Шевченка перебував без будь-яких документів, що посвідчують особу, чим порушив постанову КМУ №1236 від 09.12.2020.
Для розгляду матеріалів справи ОСОБА_1 не з'явився із невідомих для суду причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку встановленому чинним законодавством.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП визначено, що під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частина 1 ст. 44-3 КУпАП не відноситься до переліку справ про адміністративні правопорушення, які встановлені ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
За таких підстав, враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи в суді, відсутність від нього будь-яких клопотань про перенесення справи чи заперечень стосовно обставин, викладених у протоколі, суддя вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суддя встановив наступне.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП настає у разі порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Диспозиція норми ст. 44-3 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших законодавчих чи нормативних актів, або ж рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, а тому у протоколі про адміністративне правопорушення повинно бути зазначено, які конкретно правила щодо карантину людей, санітарно-гігієнічні, санітарно-протиепідемічні правила і норми, передбачені Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішення органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 16.02.2022 ОСОБА_1 порушив вимоги постанови Кабінету Міністрів України №1236.
Проте, у вказаному протоколі не визначено норми постанови Кабінету Міністрів України №1236, які порушив ОСОБА_1 .. Тобто, в протоколі про адміністративне правопорушення не міститься посилання на конкретну норму закону щодо дотримання вимог в умовах карантину, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.44-3 КУпАП, і що прямо суперечить принципу правової визначеності.
Для настання відповідальності за статтею 44-3 КУпАП слід чітко встановити, які ж саме правила і норми з питань боротьби з інфекційними хворобами були порушені і це обов'язково має бути зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. В іншому випадку, за протоколом неможливо встановити фактичні обставини правопорушення, які ставляться особі в провину, та межі судового розгляду.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, підбирати нормативний акт під обставини, викладені в протоколі для можливості кваліфікації дій особи, відносно якої складено протокол.
Суд враховує положення ст. 6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод, а також беручи до уваги висновки ЄСПЛ у справах «Малофаєва проти Росії», рішення від 30.05.2013 року, та «Карелін проти Росії», рішення від 20.09.2016, ЄСПЛ серед іншого зазначив, - що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд немає права самостійно редагувати її, а так само не може відшукати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготовитися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Частина перша статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
У протоколі про адміністративне правопорушення, зміст якого передбачений ст. 256 КУпАП, обов'язково має бути зазначено: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
У вказаному протоколі зазначено, що до матеріалів справи додається відеозапис з відео реєстратора CampPro К9А, однак в матеріалах справи вказаний відеозапис із невідомих суду причин відсутній.
Також суд звертає увагу на той факт, що до протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодних доказів вини ОСОБА_1 ..
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності необхідно закрити.
Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст. ст.44-3, 247, 251, 252, 256, 280, 284 КУпАП, суддя
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Л.В. Середа