Справа № 569/21575/20
04 квітня 2022 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Яковлєв Д.В., з участю представника Поліської митниці Держмитслужби Ярмолюка І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Поліської митниці Держмитслужби про порушення митних правил відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 483 МК України, -
Згідно з протоколом про порушення митних правил № 0627/20400/20 від 30 жовтня 2020 року, 17.02.2020 року декларантом ТОВ «Хорc Брок» ОСОБА_2 в Рівненську митницю ДФС подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ № 204020/2020/208178 для проведення митного оформлення автомобіля легкового марки «Volkswasen» модель «Tiguan», ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2 .
До митного оформлення та випуску у вільний обіг товару подано наступні товаросупровідні документи: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ( НОМЕР_3 від 23.12.2019 року, рахунок-фактуру (Invoice) №3012 від 06.02.2020 року, де вказано, що продавцем є компанія «Cars Investment OU» (Kadaka Tee 113a/l, ОСОБА_3 , Harju maakond, 12915), покупцем ОСОБА_4 (passport НОМЕР_4 ). Відповідно до записів, вартість транспортного засобу становить 3500,00 доларів США. Митне оформлення транспортного засобу проведено Поліською митницею Держмитслужби за резервним методом визначення митної вартості на рівні 112 162,84грн. на дату митного оформлення автомобіля (або еквіваїент 4588,00 доларів США).
Департаментом митних платежів та митної вартості Державної митної служби України листом від 14.08.2020 року № 15/15-02-03/7.13/1548 на адресу Поліської митниці Держмитслужби направлено повідомлення Податкового та митного Департаменту Естонської Республіки від 03.06.2020 року № 14-1/14538-1 стосовно проведення перевірки автентичності документів.
У результаті опрацювання надісланої вказаним листом інформації та копій документів, встановлено, що естонська компанія-експортер «Cars Investment OU» знята з обліку у Комерційному реєстрі Естонії (знята з реєстраційного обліку) 25.06.2019 року, а отже, здійснювати комерційну діяльність не може.
Отже, легковий автомобіль марки «Volkswasen» модель «Tiguan», ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2 , який був ввезений на митну територію України 14.02.2020р. та оформлений з використанням інвойсу № 3012 від 06.02.2020 року, виданого компанією «Cars Investment OU» після припинення її діяльності.
Одночасно, до митної декларації типу ІМ40ДЕ №204020/2020/208178 від 17.02.2020 року додано копію витягу з сайту autoastat.com, згідно якого вартість автомобіля марки «Volkswasen» модель «Tiguan», ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2 , з комісією (license) становить 4088,00 доларів США. Вказаний транспортний засіб продано через аукціон на території США.
З цього слідує, що естонська компанія «Cars Investment OU», яка знята з обліку у Комерційному реєстрі Естонії (знята з реєстраційного обліку) 25.06.2019 року, ніяким чином не могла виписати поданий до вказаної митної декларації рахунок-фактуру (Invoice) №3012 від 06.02.2020 року, на ім'я гр. України ОСОБА_5 ( ОСОБА_1 ).
Підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Водночас, відповідно до частини 3 статті 335 Митного кодексу України передбачено, що разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості.
Статтею 257 Митного кодексу України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Частиною 8 статті 264 Митного кодексу України визначено, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Згідно ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України, зі змінами, внесеними відповідно до Закону України від 08.11.2018 року № 2612-VІІІ «Про внесення змін до Митного України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України», процесуальні строки накладення адміністративного стягнення обчисляються з моменту виявлення правопорушення (цей момент може співпадати з моментом складання протоколу про порушення митних правил, а також відраховуватись з моменту встановлення ознак правопорушення).
Згідно з ч. 2 ст. 459 та пп. 7, 43 ст. 4 МК України, суб'єктами відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємства - керівники та інші працівники підприємств, які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язків відповідають за виконання вимог, встановлених Митним кодексом України, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 6 постанови № 8 від 03.06.2005 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.
Таким чином, громадянка України ОСОБА_1 вчинила дії спрямовані на переміщення через митнии кордон України та митного оформлення товару, а сааме : «автомобіля легкового марки «Volkswasen» модель «Tiguan», ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_2 , вартістю 112 162,84 грн., шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо продавця товару (рахунок-фактура (Invoice) №3012 від 17.02.2020 року.
Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Представник Поліської митниці Держмитслужби Ярмолюк І.М. в судовому засіданні матеріали про порушення митних правил підтримав і просив застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією статті, за якою кваліфіковані її дії.
Заслухавши представника Поліської митниці Держмитслужби Ярмолюка І.М., дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 03.06.2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», порушення митних правил слід вважати як завершені дії, спрямовані на порушення митного законодавства, так і спробу їх вчинення.
Статтею 458 МК України, передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП України, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Зважаючи на викладене, обов'язковою умовою суб'єктивної сторони є наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.
Згідно з положеннями статті 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до МК України, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Порушення митних правил, встановлене диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України, полягає у переміщенні або діях, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення. Так, елементами складу адміністративного правопорушення (в тому числі порушення митних правил) є його об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єктивна сторона та суб'єкт правопорушення.
У цьому розумінні переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю може бути вчинено одним із способів, перелічених у ст. 483 МК України
Таким чином, основним безпосереднім об'єктом є встановлений порядок переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України.
Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.
Частиною першою ст. 198 МК України передбачено, що органу доходів і зборів в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України.
Відповідно до правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 17.11.2005 року № 1118 «Про затвердження правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України» - при ввезенні ТЗ на митну територію України його власник або уповноважена особа надає уповноваженій посадовій особі митниці, у зоні діяльності якої розташовано пункт пропуску через державний кордон,України, ТЗ для здійснення митного огляду і подає оригінали та ксерокопії таких документів (п.7 розділу першого Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України): - що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); - реєстраційних (технічних) документів на ТЗ (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття ТЗ з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом; митної декларації - у разі потреби; ВМД (у разі транзиту ТЗ, нового або знятого з обліку в реєстраційному органі, через митну територію України); - що підтверджують право на надання пільг щодо оподаткування (у разі митного оформлення ТЗ з наданням таких пільг); - паспортних та інших документів, визначених законодавством України й міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо; довідки про ідентифікаційний номер громадянина (за наявності).
Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України документів, одержаних незаконним шляхом або такого, що містить неправдиві відомості щодо відправника та одержувача, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 року № 8 документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо не відповідають дійсності.
Суб'єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.
Судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у нібито вчиненні порушення митних правил за ст. 483 МК України підтверджується лише відомостями з листа, надісланого митними та податковими органами Республіки Естонія. Однак, будь-якої інформації з приводу вчинення саме ОСОБА_1 порушення митних правил немає, оскільки в даному листі особа ОСОБА_1 взагалі не згадується. Запит робився на інший транспортний засіб, а не той, що ввозився на ім'я ОСОБА_1 . Також, відповідь митних органів Республіки Естонія не містить ніякої інформації про те, що ОСОБА_1 було подано до митного оформлення рахунок-фактуру з недостовірними відомостями, та такими, що отримані незаконним шляхом, а лише вказано, що компанія «Cars Investment OU» знята з обліку у Комерційному реєстрі Естонії, відомостей про те, що компанія є ліквідованою чи такою, що не може займатися комерційною діяльністю у такому листі немає.
Ніякої офіційної постанови компетентного органу про те, що компанія є ліквідованою немає. Твердження про виключення з реєстру не свідчить про офіційну ліквідацію компанії, та нездійснення нею ніякої діяльності. А тому, невідомо, що саме стало підставою для митного органу для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил, адже ні ввезений ним транспортний засіб, ні його особа у відповіді компетентних органів не фігурує.
Ввезений ОСОБА_1 транспортний засіб продавався компанією «Cars Investment OU», усі документи оформлені саме від цієї компанії, не мають будь-яких ознак пошкодження чи підчищення. Рахунок-фактура (інвойс) підписаний та скраплений печаткою керівником естонської компанії, тому при подачі документів до митного оформлення не було будь-яких підстав для виникнення сумніви у наданих експортером документів. Неподання фінансової звітності за останній календарний рік не свідчить про те, що компанія не має права займатися комерційною діяльністю. Зняття з обліку компанію не дає права митним органам України права визнавати іноземну компанію такою, що є ліквідована та позбавлену статусу суб'єкта господарювання.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заявляючи товар до митного оформлення у режимі «імпорт» декларантом було подано всі передбачені законодавством документи, сплачено необхідні митні платежі для такого оформлення у повному об'ємі, матеріали справи не містять достовірних та допустимих доказів того, що компанія «Cars Investment OU» не мала можливості виписати інвойс № 3012 від 06.02.2020 року.
Отже, не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» із послідуючими змінами від 30.05.2008 року № 8). Наведені обставини свідчать про відсутність події правопорушення, а саме посягання на встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України у вигляді дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Враховуючи той факт, що у матеріалах справи відсутні будь-які офіційні документи, видані компетентними органами з приводу ліквідації, чи припинення компанії «Cars Investment OU» та того, що у вказаний період компанія не мала права видавати жодних інвойсів (рахунків-фактур), чи здійснювати продаж належного товару, то є всі підставі стверджувати, що митним органом не доведено незаконності виданих компанією документів, та більше того, що ОСОБА_1 отримала такі документи, в тому числі інвойс (рахунок-фактуру) у спосіб, не передбачений законодавством, тобто неправомірним способом.
Суд, який здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному дослідженні всіх обставин справ в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Рішення суду не може ґрунтуватися на припущення чи домислах. Кожна сторона має довести свої вимоги та заперечення належними доказами.
Відповідно до статті 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 527 МК України у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.
При таких обставинах справи, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні докази, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, які б підтверджували скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та закриває провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 467, 483, 527 МК України, ст.ст. 247, 283-285 КУпАП, -
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Протягом десяти днів з дня її винесення постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.
Суддя Рівненського міського суду Д.В. Яковлєв