Справа № 567/1518/21
29 березня 2022 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Венгерчук А.О.
секретар - Максимчук Є.В.
з участю
відповідача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини
встановив:
в Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
В обґрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла їх бабуся - ОСОБА_6 , яка була матір'ю ОСОБА_5 та ще за життя, у 1998 році, склала заповіт згідно якого у разі своєї смерті заповіла все належне їй майно дітям: ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .
Зазначають, що вони, як спадкоємці за законом за правом представлення, мають право на вказане спадкове майно, проте не можуть оформити право власності в порядку спадкування, так як з поважних причин пропустили строк на подання заяв про прийняття спадщини.
Посилаються на те, що їм не було відомо про наявність вище вказаного заповіту, а також були втрачені їх паспорти, в зв'язку з чим вони не змогли вчасно звернутись до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.
Зазначили, що звернувшись до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу з метою оформлення спадкового майна, дізналися, що пропустили шестимісячний строк на прийняття спадщини після смерті бабусі.
Посилаючись на те, що строк на прийняття спадщини ними було пропущено у зв'язку з поважними, об'єктивними життєвими обставинами, просять визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини спадкодавця ОСОБА_6 терміном в три місяці.
Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 29.11.2021 було відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 11.01.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду.
Позивачі в судове засідання не з'явились, в поданих на адресу суду заявах позовні вимоги підтримують та просять здійснювати розгляд в їх відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала, зазначаючи про те, що наведені позивачами причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті їх бабусі, а саме необізнаність позивачів про наявність заповіту, не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Представник відповідача просила в позові відмовити посилаючись на обставини викладені у відзиві.
Суд, вислухавши пояснення відповідача та її представника, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 16.11.2021 встановлено, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.21)
За життя, 16.07.1998, ОСОБА_6 склала заповіт відповідно до якого належний їй житловий будинок з надвірними будівлями та все своє майно заповіла ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (а.с.22)
Відповідно до повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 17.03.2021 встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.23)
Відповідно до свідоцтва про народження № НОМЕР_3 встановлено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та його батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_6 (а.с.24)
Відповідно до повторного свідоцтва про народження НОМЕР_4 встановлено, що ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 та її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_9 (а.с.25)
Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_5 встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 та його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_9 (а.с.26)
27.10.2021 позивачі звернулись до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Дацюк С.Г. із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 (а.с.27-30)
Згідно повідомлень приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Дацюк С.Г. від 04.11.2021, позивачам було повідомлено що оскільки позивачі на момент смерті спадкодавця постійно зі спадкодавцем не проживали, заяву про прийняття спадщини на протязі встановленого законом строку не подавали, то вони вважаються такими, що пропустили строк для прийняття спадщини. (а.с.31, 32)
З матеріалів спадкової справи №171/2021 заведеної 25.08.2021 після смерті ОСОБА_6 встановлено, що 25.08.2021 ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Дацюк С.Г. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 .
На момент смерті ОСОБА_6 була зареєстрована в АДРЕСА_1 одна.
Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 25.08.2021, заповіту складеного 16.07.1998 вбачається, що ОСОБА_6 було складено заповіт згідно з яким вона заповіла належний їй житловий будинок та все своє майно свої дітям: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 .
Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Дацюк С.Г. від 04.11.2021 ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею, яка вчасно прийняла спадщину. (а.с.64-79)
З матеріалів справи вбачається, що на спадкове майно спадкодавця, ОСОБА_6 також претендують ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , як спадкоємці за правом представлення.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Отже, 27.03.2021, відповідно до ст. 1220 ЦК України, відкрилась спадщина спадкодавиці ОСОБА_6 , строк прийняття якої, відповідно до ст. 1270 ЦК України, закінчився 27.09.2021.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
В судовому засіданні встановлено, що від імені ОСОБА_6 було посвідчено заповіт.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах 3, 4 ст.1268, ст.1269 ЦК України.
Так, згідно із частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким, відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, є день смерті особи.
Судом встановлено, що позивачі названих вище вимог закону не дотрималися та після відкриття спадщини не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно з ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.
Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст.1269 ЦК України, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, ст.ст. 1296-1299 ЦК України. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Законом не визначено переліку обставин, які можуть бути поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини.
Встановлення критерію поважності такої причини відповідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України віднесено до дискреції суду, який при розгляді конкретної справи повинен врахувати усі обставини в їх сукупності, що не дали можливості або перешкодили спадкоємцеві прийняти спадщину у встановленому законом порядку та строки.
Цивільним законодавством визначено наслідки, які виникають для спадкоємця у випадку пропущення ним строку для прийняття спадщини. Якщо спадщину не прийняв спадкоємець за заповітом, застосовується норма ч. 1 ст.1275 ЦК України, відповідно до якої частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну. У випадку неприйняття спадщини усіма спадкоємцями за заповітом відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України, до спадкування закликаються спадкоємці за законом. Якщо ж спадщину не прийняв спадкоємець за законом, спадкують інші спадкоємці за законом однієї з ним черги, а за їх відсутності спадкоємці подальших черг (ч. 2 ст. 1258 ЦК України). У разі неприйняття спадщини і спадкоємцями за заповітом, і спадкоємцями за законом, спадщина визнається відумерлою (ст. 1277 ЦК України).
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача зі строком і порядком прийняття спадщини, необізнаність особи з наявністю спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Зазначена правова позиція міститься в постанові ВС від 11.07.2018 у справі №381/4482/16-ц.
Норма ч. 1 ст. 1272 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який не подав протягом установленого строку заяву про прийняття спадщини, вважається таким, що не прийняв її.
Тобто неприйняття спадщини є наслідком бездіяльності спадкоємця.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цієї дії.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, а частиною 2 зазначеної статті визначено, що ці данні встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Поважність причин підлягає доведенню на підставі сукупності доказів, які в достатній мірі підтверджують наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги.
З позовної заяви в судовому засіданні встановлено, що підставами для визначення позивачам додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини є те, що позивачам не було відомо про наявність заповіту а також втрата ними паспортів, у зв'язку з чим позивачі мали труднощі для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п.3.11 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, заява про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття підлягає реєстрації у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ у день надходження, а у разі надходження такого документа поштою він підлягає також реєстрації у Журналі реєстрації вхідних документів.
З зазначеної норми вбачається, що для подання заяви про прийняття спадщини позивачам було достатньо особисто подати свою письмову заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори або навіть надіслати свою письмову заяву поштою.
Також до позовної заяви не додано жодних доказів, що підтверджують втрату позивачами паспортів громадян України, водночас з доданих до позовної заяви копій вбачається, що паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_3 видано 21.11.2002, а на ім'я ОСОБА_4 - 09.12.2020, що навпаки спростовує доводи позивачів.
З досліджених в судовому засіданні доказів судом не встановлено, що в строк для прийняття спадщини позивачі зверталися до нотаріуса з відповідними заявами про прийняття спадщини та нотаріус відмовив їм у вчиненні нотаріальної дії саме в зв'язку з відсутністю паспортів, отже позов в цій частині є недоведеним.
Окрім того, суд вважає безпідставними посилання позивачів на наявність перешкод в поданні ним заяви про прийняття спадщини в зв'язку з необізнаністю про наявність заповіту, оскільки така обставина не породжує право на спадкування у позивачів за заповітом, а лише вказує на наявність права на спадкування за законом за правом представлення, а відтак вказані обставини також не свідчать про поважність причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Одночасно суд враховує, що позивачами не зазначено жодних об'єктивних, непереборних та істотних труднощів для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 в період з дня відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_2 по день закінчення строку для її прийняття - 27.09.2021.
Окрім того саме по собі незнання про наявність заповіту без установлення інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.
Отже, вказані позивачами обставини не підтверджують поважних причин, які пов'язані з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємців, що унеможливили звернення до нотаріуса у визначений у ч. 1 ст.1270 ЦК України строк.
За вказаних обставин та враховуючи, що обставини, на які посилаються позивачі, як на підставу для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, не є поважними причинами пропуску такого строку, що унеможливили та перешкодили їм вчасно здійснити своє право на подання заяви про прийняття спадщини та не є об'єктивними перешкодами для здійснення такої дії, а тому вказані підстави не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини за правом представлення, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
На підставі ст.1222, 1223, 1261, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.5, 12, 13, 211, 258, 263-265, 273 ЦПК України,
вирішив :
в позові ОСОБА_3 (жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_4 (жительки АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 05.04.2022.
Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.