06 квітня 2022 року
м. Київ
cправа № 916/844/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Баранець О. М., Кондратова І. Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області
у складі судді Бездолі Д. О.
від 01.10.2021 та
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Аленін О. Ю., Лавриненко Л. В., Мишкіна М. А.
від 08.12.2021
за позовом ОСОБА_1
до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Громадська організація "Гаражне товариство "НАДІЯ"
про визнання дій протиправними та скасування запису,
16 грудня 2021 року ОСОБА_1 вперше звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 01.10.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у справі № 916/844/21.
Ухвалою від 24.12.2021 Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Скаржнику надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, шляхом уточнення норми (норм) права, яку (які) застосував суд апеляційної інстанції без урахування правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 908/592/19; подання Суду документа про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги у сумі 4 540,00 грн.
ОСОБА_1 попереджено, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк, така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню.
Ухвалою від 31.01.2022 Верховний Суд повернув касаційну скаргу ОСОБА_1 , оскільки скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги належним чином.
04 лютого 2022 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 01.10.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у справі № 916/844/21 із клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку, викладеним у тексті та прохальній частині касаційної скарги.
Перевіривши матеріали повторно поданої касаційної скарги ОСОБА_1 , Судом встановлено, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах ;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Зі змісту повторно поданої касаційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 01.10.2021 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у справі № 916/844/21 скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, в обґрунтування чого ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував постанову Верховного Суду від 23.11.2020, ухвалену у справі № 908/592/19.
Водночас ОСОБА_1 не вказано норми (норм) права, щодо застосування якої (яких) викладений висновок в постанові Верховного Суду, та який не застосував Південно-західний апеляційний господарський суд при ухваленні постанови від 08.12.2021 у справі № 916/844/21.
Наведене не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України та є підставою для залишення касаційної скарги без руху.
Крім того, статтею 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст оскаржуваної постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у справі № 916/844/21 складений 13.12.2021, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на вказану постанову було 04.01.2022 включно (з урахуванням вихідних днів), після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений. При цьому скаржник мав безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга була б подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Із касаційної скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 01.10.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у справі № 916/844/21 ОСОБА_1 вдруге звернувся 04.02.2022, про що свідчить дата поштового штампу на конверті, в якому касаційна скарга надійшла на адресу Верховного Суду, тобто після перебігу строку, встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, проте із клопотанням про його поновлення.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, ОСОБА_1 посилається на приписи статті 174 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Розглянувши клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Зважаючи на викладене, Суд зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об'єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, не вбачається. ОСОБА_1 не зазначено жодної поважної причини невиконання вимог Господарського процесуального кодексу України, зокрема, пункту 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу, та ухвали Верховного Суду від 24.12.2021 про залишення первісно поданої касаційної скарги без руху, що стало наслідком її повернення на підставі пункту 4 статті 174 та частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Суд враховує також, що повторно подана касаційна скарга ОСОБА_1 знов містить такі ж недоліки як і первісна, хоча і в ухвалі від 24.12.2021 і в ухвалі від 31.01.2022 Верховний Суд роз'яснив, що саме має містити касаційна скарга при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Суд вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02) також визначено, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 01.10.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у справі № 916/844/21 залишається без руху на підставі частин 2 та 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом зазначення норми (норм) права, яку (які) застосував Південно-західний апеляційний господарський суд при ухваленні постанови від 08.12.2021 у цій справі без урахування правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду; наведення підстав/обґрунтувань для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 та пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
У зв'язку із залишенням касаційної скарги без руху, Суд не розглядає клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Підстави, наведені ОСОБА_1 для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого для подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 01.10.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у справі № 916/844/21, визнати неповажними.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 01.10.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у справі № 916/844/21 залишити без руху.
3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
4. Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.
5. Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі не наведення підстав/обґрунтувань для поновлення строку на касаційне оскарження або визнання наведених підстав неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді О. М. Баранець
І. Д. Кондратова