Справа № 346/1251/22
Провадження № 2/346/840/22
04 квітня 2022 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого судді Яремин М.П.
з участю секретаря Онутчак В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про прийняття позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька торгова компанія», подану представником Захаріївим Богданом Дмитровичем, до ОСОБА_1 , інша особа: ОСОБА_2 про виділення відповідачу в натурі 1/2 частку житлового будинку та 1/2 частку земельної ділянки та звернення стягнення на частки відповідача до спільного розгляду з цивільною справою № 346/6034/13-ц за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та державного акту на право власності на земельну ділянку,-
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду складі від 14.11.2013 року визнано мирову угоду сторін по справі № 346/6034/13-ц, провадження по справі закрито.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 29.07.2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «Галицька торгова компанія» на ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 14.11.2013 року закрито.
Постановою Верховного Суду від 27.10.2021 року ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 29.07.2021 року скасовано, передано справу № 346/6034/13-ц (з урахуванням ухвали 24.11.2021 року про виправлення описки) на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 24.01.2022 року апеляційну скаргу представника ТОВ «Галицька торгова компанія» задоволено, ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 14.11.2013 року скасовано, а справу направлено в суд першої інстанції для продовження розгляду.
09.02.2022 року до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області надійшли матеріали вказаної цивільної справи, які згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду передано для розгляду судді Яремин М.П. (оскільки суддя Потятинник Ю.Р. з основної справи не може брати участь у розгляді поточної з наступних причин - звільнено).
04.04.2022 року представником ТОВ «Галицька торгова компанія» Захаріївим Б.Д. подано до суду позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору в справі № 346/6034/13-ц, до ОСОБА_1 , інша особа: ОСОБА_2 , в якій просить виділити відповідачу в натурі 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0983 га (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 640142) та звернути стягнення на 1/2 частку відповідача у вказаному будинку та 1/2 частку вказаної земельної ділянки. В обгрунтування такої заяви зазначено, що ОСОБА_1 , який згідно з вимогами ст. 60 СК України є співвласником вказаних житлового будинку та земельної ділянки, має боргові зобов'язання перед ТОВ «Галицька торгова компанія» згідно з рішеннями Господарського суду Івано-Франківської області від 31.08.2011 року (справа 3 5010/1550/2011-27/71) в сумі 50 198,56 грн. та від 01.02.2021 року (справа № 909/1006/20) в сумі 13 793,33 грн. - 3 % річних, 84 015,76 грн. інфляційних втрат. Через недостатність у відповідача іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, слід виділити відповідачу в натурі 1/2 житлового будинку та земельної ділянки та звернути стягнення на ці частки.
Дослідивши зміст позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, та доданих до неї документів, а також матеріали цивільної справи № 346/6034/13-ц, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Статтею 50 ЦПК України визначено, що позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.
Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Крім того, ст. 52 ЦПК України передбачена можливість вступу у справу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору.
Так, згідно з ч. 1ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
Аналіз наведених норм свідчить, що особа, яка вважає, що її права, свободи чи законні інтереси порушені, невизнаються чи оспорюються іншими особами, вправі звернутися до суду за захистом таких прав, свобод та інтересів, пред'явивши позов у порядку, визначеному процесуальним законодавством.
При цьому в процесі розгляду судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину.
Під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Отже, позовна заява третьої особи відповідно до положень ст. 52 ЦПК України повинна бути не лише взаємопов'язаною з первісним позовом, а має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору в справі.
Тобто позовні вимоги третьої особи, яка подала позов відповідно до приписів ст. 52 ЦПК України, можуть бути допущені судом до розгляду, коли така самостійна вимога заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові, поданому в загальному порядку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14.09.2021 у справі №909/243/18, де предметом спору за позовом Національного банку України до ТОВ "Торгова мережа "Фаворит" є звернення стягнення на предмет іпотеки, а предметом спору за позовом ПрАТ "Страхова компанія "Укрінстрах" до Національного банку України є визнання припиненим договору іпотеки, наголошує на відмінностях між цими поняттями "предмет спору" та "предмет позову". Зокрема, предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Подібна права позиція щодо визначення предмету спору викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 916/542/18, від 01.08.2019 у справі № 916/1743/18,
Як убачається з матеріалів справи №346/6034/13-ц, первісний позов стосується визнання недійсним укладеного 12.05.2005 року між позивачами та відповідачем ОСОБА_2 договору купівлі-продажу житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 та державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,0983 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, серії ЯМ № 640142 від 26.11.2012 року, виданного на ім'я ОСОБА_2 , оскільки, як вказують позивачі, відповідачі шляхом обману та зловживання довірою намагаються заволодіти належним їм житловим будинком без сплати коштів за нього.
У свою чергу, в позовній заяві третьої особи ставиться питання про виділення відповідачу в натурі 1/2 частки із майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, та звернення стягнення на виділені 1/2 частку житлового будинку та земельної ділянки, на підставі норм Сімейного кодексу України.
Відтак, позов третьої особи - ТОВ «Галицька торгова компанія» не спрямований на той самий предмет спору, що первісний позов, адже вимоги за цим позовом виникли з інших правовідносин, тому не є позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору в розумінні вимог ч. 1 та ч. 3 ст. 52 ЦПК України, що унеможливлює його спільний розгляд з первісним позовом у даній справі.
У своїй постанові від 12 червня 2019 року у справі № 916/542/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у випадку подання особою позову, вимоги за яким не можуть бути визнані судом вимогами третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, така позовна заява підлягає поверненню особі, яка її подала.
У даному випадку третя особа не позбавлена можливості звернутися до суду із самостійними вимогами, пред'явивши позов про виділ частки зі спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї в загальному порядку. Крім того, слід зазначити, що в порушення принципу диспозитивності, в позовній заяві третьої особи представник просить виділити відповідачу, який таких вимог не заявляє, частки в спільному майні. Також ОСОБА_2 зазначено як іншу особу без визначення її процесуального статусу як учасника у відповідності до норм ЦПК України.
Оскільки до позову третьої особи із самостійними вимогами застосовуються положення ч.3 ст.194 ЦПК України, то така заява підлягає поверненню заявникові, а її копія долучається до матеріалів справи (ст.195 ЦПК України).
На підставі наведеного та, керуючись ст. ст. 52, 193, 195, п.6 ч. 1 ст.353 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька торгова компанія», подану представником Захаріївим Богданом Дмитровичем, до ОСОБА_1 , інша особа: ОСОБА_2 про виділення відповідачу в натурі 1/2 частку житлового будинку та 1/2 частку земельної ділянки та звернення стягнення на частки відповідача, повернути позивачу - товариству з обмеженою відповідальністю «Галицька торгова компанія».
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Яремин М. П.