Справа № 127/6701/22
Провадження №11-сс/801/215/2022
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
05 квітня 2022 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участі учасників провадження:
прокурора ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29 березня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця села Маньківка Уманського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженого, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29 березня 2022 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області та відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 11.10 годин 25 травня 2022 року без визначення розміру застави.
Мотивуючи прийняте рішення зазначено, що в судовому засіданні прокурором доведено існування ризиків, які були зазначені у клопотанні слідчого, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних рішень.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.
В апеляційній скарзі захисника підозрюваного ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29 березня 2022 року. Просить винести своє рішення, яким застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала слідчого судді винесена без урахування всіх фактичних обставин справи, так як підозрюваний має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, визнав вину у вчиненому, наведені у клопотанні слідчого ризики не підтверджені матеріалами провадження.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_6 заперечила проти задоволення апеляційної скарги захисника, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.
Захисники підозрюваного ОСОБА_9 - адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтримали доводи апеляційної скарги з підстав викладених в ній та просив задовольнити її в повному об'ємі. При цьому також пояснили, що оголошена підозра не є обґрунтованою, оскільки не підтверджена відповідними висновками експертів.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховування від органів слідства та суду, знищення чи спотворення речей чи документів, незаконного впливу на інших осіб, перешкоджання кримінальному провадженню, вчиненню інших правопорушень. Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.
Висновки слідчого судді про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованими.
Стосовно оголошеної підозри су зазначає, що "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п.1 (с) ст.5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину. Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень".
Також не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред'явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
У даному кримінальному провадженні натомість існують достатні підстави вважати, що саме ОСОБА_9 може бути причетним до вчинення кримінального правопорушення, за яким йому оголошено підозру.
Щодо власне застосування запобіжного заходу, відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Як вбачається з ухвали слідчого судді, прокурором в судовому засіданні та матеріалами кримінального провадження доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 України, яке відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжкого злочину. Зазначене кримінальне правопорушення вчинено в умовах воєнного стану та внаслідок його вчинення настала смерть працівника правоохоронного органу, який здійснював повноваження по забезпеченню та охороні громадського порядку на блокпосту при в'їзді до населеного пункту. З огляду на мови вчинення кримінального правопорушення, останнє має значний суспільний резонанс.
З урахуванням наведеного, а також доведення прокурором ризиків, а саме, що підозрюваний може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків з метою викривлення фактичних обставин на свою корить, застосування більш м'якого запобіжного заходу на даному етапі кримінального провадження не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Таким чином, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, його наслідків, тяжкість покарання за вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, особи підозрюваного, його віку та стану здоров'я, відсутності утриманців, рішення слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави є законним та обґрунтованим, відповідає меті забезпечення реалізації завдань кримінального провадження, так як у даному кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих
За наведених обставин суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 29 березня 2022 року Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 03 березня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: