Провадження № 2-з/537/1/2022
Справа № 537/5942/21
31.03.2022 року м. Кременчук
Суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить розірвати шлюб між ним та громадянкою РФ ОСОБА_2 , зареєстрований 14.08.2019 року Кременчуцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №28, з підстав відсутності взаєморозуміння та фактичного припинення шлюбних відносин.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення доказів, в якій просить витребувати у Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради відомості про останнє відоме місце реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки Російської Федерації та у Крюківського РВ у м. Кременчуці УДМС України в Полтавській області копію посвідки на проживання ОСОБА_2 , а також відомості щодо останнього відомого місця її проживання на території Російської Федерації.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення доказів підлягає поверненню заявнику з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Положеннями ст. 116 ЦПК України, встановлені підстави та порядок забезпечення доказів.
Так, згідно ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Статтею 117 ЦПК України, визначені вимоги до заяви про забезпечення доказів.
Як вбачається зі змісту п.3 - п.5 ч.1 ст. 117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів зазначається зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
В порушення зазначених вимог закону заявником в заяві про забезпечення доказів не зазначено відомості, що ідентифікують відповідача ОСОБА_2 , не обґрунтовано та не доведено, для доказування яких саме обставин необхідно витребувати відомості.
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Такий правовий висновок щодо застосування положень статті 116 ЦПК України в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 367/6751/18-ц (провадження № 61-23322св19).
Проте, в порушення вимог ЦПК України, заявником у своїй заяві про забезпечення доказів не наведено жодного об'єктивного факту на підтвердження того, що зазначені в заяві документи можуть бути втрачені або їх збирання чи подання стане згодом неможливим чи утрудненим. Більше того, заява не містить навіть припущень щодо ймовірності виникнення таких обставин у майбутньому.
Частиною 4 статті 117 ЦПК України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним повернути ОСОБА_1 заяву про забезпечення доказів.
Керуючись ст.ст. 116, 117, 352, 353 ЦПК України, суддя
Повернути ОСОБА_1 заяву про забезпечення доказів.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Крюківського районного суду
м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.