Справа № 357/11677/21
1-кп/357/542/22
05 квітня 2022 року м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в залі судових засідань № 1 м. Біла Церква, Київської області клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу, по обвинувальному акту в кримінальному провадженні за № 12021111030001814 від 02.08.2021 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_3 ,
захисник - адвокат: ОСОБА_5 ,
Суть питання, що вирішується ухвалою.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України перебуває в провадженні суду на стадії судового розгляду.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строк дії якого продовжено по 11.04.2022 включно.
24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 26.03.2022 строком на 30 діб.
Отже, правосуддя в умовах воєнного стану згідно зі ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи й установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України й законами України, а також відповідно до ст. 26 цього Закону скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
До канцелярії суду 28.03.2022 прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області надійшло клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу, в порядку ч. 3 ст. 331 КПК України.
Відповідно до рекомендацій Ради Суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, розгляд справ рекомендовано відкладати та знімати їх з розгляду, за винятком невідкладних судових розгляд, у зв'язку з небезпекою для життя учасників та сторін процесу.
А справи, які не є невідкладними, розглядаються лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.
Згідно Інформаційного листа Верховного Суду від 03.03.2022 клопотання сторін про обрання (застосування), продовження або зміну запобіжного заходу відносяться до невідкладних судових розглядів, у зв'язку з чим, судом призначений розгляд клопотання сторони обвинувачення на 05.04.2022.
Враховуючи, те що до теперішнього часу по справі ведеться судовий розгляд, а закінчити розгляд справи до спливу строку запобіжного заходу, а саме до 11.04.2022 не являється можливим, оскільки введений воєнний стан в країні, прокурором подано клопотання про продовження строків запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки встановлені ризики не зменшилися та продовжують існувати, а більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Позиція сторін та інших учасників.
Так, прокурором заявлене клопотання про продовження строків запобіжного заходу терміном на 60 днів відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки ризики, які слідчий суддя врахував обвинуваченому при обранні запобіжного заходу тримання під вартою не зменшились та продовжують існувати, а саме ризики передбачені п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які підтверджуються тим, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, у зв'язку з чим, усвідомлюючи невідворотність реального покарання, останній може намагатися уникнути кримінальної відповідальності, а також обвинувачений ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, які ще не були допитані безпосередньо судом, оскільки останні є мешканцями одного населеного пункту, у зв'язку з чим обвинувачений обізнаний про місце проживання останніх, що є підставою вважати про можливий вплив обвинуваченого на свідків з метою зміни останніми показів на його користь для уникнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Отже прокурор вважає, що ризики передбачені п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є дійсними та вважає за необхідне обрати (продовжити) відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу не запобігатиме ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Захисник - адвокат у судовому засіданні просив змінити запобіжний захід обвинуваченому з тримання під вартою на інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Відповідно до отриманої інформації з Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України встановлено, що в умовах введеного в Україні воєнного стану конвоювання та доставка обвинувачених до суду не здійснюється.
Враховуючи п. 7 роз'яснень Верховного Суду від 03.03.2022 зазначив, що якщо через об'єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою засобів, визначених КПК України, як виняток можна допустити участь такого учасника в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз'яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов'язків.
Також, ураховуючи об'єктивні обставини, як виняток, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі обвинуваченого, з належною мотивацією такої процедури розгляду.
Отже, у зв'язку з постійними повітряними тривогами та відсутністю стабільного інтернет зв'язку, у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, відсутня можливість забезпечити присутність обвинуваченого ОСОБА_4 , тому суд розглядає клопотання прокурора без участі обвинуваченого.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався у ракурсі встановлених обставин із вказаних питань.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, а також враховуючи норму ч. 3 ст. 331 КПК України, згідно з якою до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу, приходить до наступного висновку.
Так, строк продовженого строку тримання під вартою ОСОБА_4 закінчується 11.04.2022, а розглянути та прийняти рішення по справі до вказаного строку не представляється можливим, тому виникло питання про доцільність продовження строків тримання під вартою обвинуваченого.
Враховуючи характер інкримінованого обвинуваченому злочину, а саме за ч. 2 ст. 121 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, дані про його особу, а саме ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, має місце реєстрації, яке співпадає з його фактичним місцем проживання, раніше не судимий, розлучений, на утриманні має малолітню дитину, що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сім'ї та побуті, не виражає допустимі соціальні зв'язки.
Крім цього відповідно до ч. 3 ст. 95 КПК України суд може обґрунтувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо отримав під час судового засідання, а притягнення останнього до кримінальної відповідальності за тяжкий злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі строком до десяти років, приводять суд до висновку, що ризики та обставини відповідно до п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177, ст. 178 КПК України є дійсними та дають підстави вважати, що надалі ОСОБА_4 може переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Отже ризики, які враховував слідчий суддя при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на сьогодні не зменшилися, таким чином, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам протиправної поведінки обвинуваченого.
Приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Суд вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення відсутності визначених вище ризиків.
Враховуючи всі обставини по справі, суд вважає, що строк тримання під вартою ОСОБА_4 повинен бути продовжений до 60-ти днів.
Суд також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_4 під вартою, сторонами кримінального провадження не надавалися.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 131-132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 331, 369-372, 376 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, продовжити до 60 днів, тобто по 03.06.2022, включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором протягом п'яти днів з дня її оголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Суддя ОСОБА_6