Рівненський апеляційний суд
05 квітня 2022 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд у складі судді Шимківа С.С., перевіривши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 18 лютого 2022 року про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у задоволенні заяви про перегляд постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 10 листопада 2021 року, -
Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 10 листопада 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 10 січня 2022 року дана постанова залишена без змін, а апеляційна скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Клубука О.П. без задоволення.
17 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 10 листопада 2021 року за нововиявленими обставинами.
У поданій заяві просив її скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 18 лютого 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 10 листопада 2021 року за нововиявленими обставинами - відмовлено.
Не погодившись із вказаною постановою суду, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає розгляду і повертається особі, яка її подала, з таких підстав.
______________________________________________________________________________ Справа № 570/4718/21 Суддя в суді І інстанції - Красовський О.О.
Провадження № 33/4815/322/22 Суддя в апеляційній інстанції - Шимків С.С.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушення - КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.
Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Право особи на оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення передбачено ст. 294 КУпАП. При цьому, постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Главою 24-1 КУпАП також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення (в тому числі за нововиявленими обставинами) чинним законодавством не передбачено. Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ місцевий загальний суд не наділений.
Статтею 459 КПК України, на яку посилається апелянт, дійсно передбачено перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами, але це стосується лише вироків та ухвал, які ухвалені або постановлені у кримінальних провадженнях, а діюча норма КПК України не розповсюджується на судові рішення, ухвалені в порядку КУпАП.
Застосування аналогії права в даному випадку є неприйнятним, оскільки це порушувало б загальні принципи судочинства, зокрема принцип правової визначеності.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року (N 3236/03) у справі "Пономарьов проти України", жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язково рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання ОСОБА_1 на рішення ЄСПЛ в аспекті заявленого ним питання про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами є необґрунтованими, оскільки рішення ЄСПЛ у справах "Швидка проти України" здебільше регулюють такі інституційні питання як доступ до апеляційного суду, несправедливість провадження і відсутність права на оскарження.
Істотними для справи є обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних її обставин) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному порядку.
Питання вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення вирішено постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 10 листопада 2021 року, яка набрала законної сили після її перегляду в апеляційному порядку. Порядок її перегляду за нововиявленими обставинами діючим КУпАП не передбачено, що було обгрунтовано роз'яснено апелянту у постанові Рівненського районного суду Рівненської області від 18 лютого 2022 року.
Заразом, обставини на які посилається ОСОБА_1 у заяві про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами, були предметом розгляду в апеляційному суді під час перегляду постанови суду, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності, а тому вони не є нововиявленими. Тобто у даному випадку апелянт скористався правом на перегляд судового рішення в апеляційному порядку, за наслідками якого була прийнята відповідна постанова суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6 ЄСПЛ, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського районного суду від 18 лютого 2022 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 10 листопада 2021 року за нововиявленими обставинами повернути апелянту разом із доданими матеріалами.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.