Справа № 537/2541/13-к Номер провадження 11-кп/814/457/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія
29 березня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
засудженого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 18 листопада 2021 року,-
Ухвалою суду,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Попівка Онуфріївського району Кіровоградської області, громадянину України, з середньою освітою, неодруженому, неодноразово судимому, останній раз:
11.05.2016 Крюківським районним судом м. Кременчук Полтавської області за ч.2 ст.186, ч.1 ст.187, ч.1 ст.70 КК України на 4 роки позбавлення волі,
відмовлено у задоволенні заяви засудженого про зняття судимості.
Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції вказав, що притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності 05.09.2013 за вчинення тяжкого злочину та вчинення низки корисливих злочинів після відбуття покарання, на що вказує вирок Крюківського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 11.05.2016 унеможливлює суд зробити висновок про те, що засуджений своєю поведінкою довів своє виправлення, а тому в задоволенні клопотання про зняття з останнього судимості необхідно відмовити.
Не погоджуючись з постановленим рішенням суду, засуджений звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду та зняти і погасити його судимість за вироком Крюківського районного суду міста Кременчука від 05.09.2013.
Заслухавши доповідь судді, засудженого та його захисника на підтримку поданої апеляційної скарги, заперечення прокурора проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження , обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках встановлених законом.
Згідно з п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №16 від 26 грудня 2003 року «Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості», погашення і зняття судимості є різними формами припинення стану судимості. Воно можливе лише за наявності передбачених, зокрема, статтею 89 КК України підстав і за умови, що особа протягом строку погашення судимості не вчинить нового злочину. Погашення судимості не потребує посвідчення спеціальним рішенням суду чи іншим документом.
На підставі п.8 ч.1 ст.89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються, зокрема, особи, засуджені до позбавлення волі за тяжкий злочин, якщо вони протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.
Згідно з ч.1 ст.91 КК України, якщо особа після відбуття покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення, то суд може зняти з неї судимість до закінчення строків, зазначених у статті 89 цього Кодексу.
При цьому, частиною 2 статті 91 КК України передбачено, що зняття судимості до закінчення строків, зазначених у статті 89 цього Кодексу, не допускається у випадках засудження за умисні тяжкі та особливо тяжкі, а також корупційні кримінальні правопорушення або кримінальні правопорушення, пов'язані з корупцією.
До того ж, зняття судимості допускається лише після закінчення не менш як половини строку погашення судимості, зазначеного у статті 89 цього Кодексу.
Відповідно до матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 вироком Крюківського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 05.09.2013 засуджений за ч.1 ст. 259 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного даним вироком, більш суворим, призначеним вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 01.07.2013, ОСОБА_8 визначено остаточне покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Крім того, ОСОБА_8 також був засуджений вироком Крюківського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 11 травня 2016 року, який залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 12 липня 2016 року, за ч.2 ст.186, ч.1 ст.187, ч.1 ст.70 КК України на 4 роки позбавлення волі та звільнений з місць позбавлення волі після відбуття покарання у 2020 році.
Під час розгляду провадження колегією суддів встановлено, що на даний час ОСОБА_8 перебуває під вартою по іншому кримінальному провадженні щодо нього та утримується в ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор».
З огляду на вказане, висновки суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_8 про дострокове зняття судимості є обґрунтованими.
Отже, апеляційна скарга засудженого не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 18 листопада 2021 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3