Справа № 545/3328/21 Номер провадження 22-ц/814/590/22Головуючий у 1-й інстанції Гальченко О. О. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
31 березня 2022 року м.Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Кривчун Т.О., Чумак О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз»
на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2021 року, постановлене суддею Гальченко О.О.,
по справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» (далі - АТ «Полтавагаз») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг з розподілу природного газу,
11.10.2021 АТ «Полтавагаз» звернулося в суд із указаним позовом, у якому просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу станом на 01.10.2021 у розмірі 3 075,82 грн. та 2 270,00 грн. судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є побутовим споживачем послуг із розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , з якою на підставі статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, на невизначений строк, укладено договір розподілу природного газу.
За умовами цього договору оператор ГРМ зобов'язується надати, а споживач прийняти послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Із01.01.2020 розділено оплату за природний газ на оплату за газ, як товар, та оплату за послуги з його розподілу. На 2020 рік річна замовлена потужність визначається, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік (з 01.10.2018 по 30.09.2019); станом на 2021 рік - виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік (з 01.10.2019 по 30.09.2020); місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток: річної замовленої потужності об'єкта споживача на тариф, встановлений регулятором відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Із підстав неналежного виконання відповідачем зобов'язання зі сплати вартості отриманих послуг, станом на 01.10.2021 утворилася заборгованість в розмірі 3 075,82 грн. грн., яку просить стягнути з відповідача.
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 21.12.2021 у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг з розподілу природного газу - відмовлено за безпідставністю.
Заяву про стягнення витрат за надання правничої допомоги відповідачки у сумі 2 000,00 грн. - задоволено.
Стягнуто із АТ «Полтавагаз» на користь ОСОБА_1 судові витрати за надання правничої допомоги у сумі 2 000,00 грн.
Рішення районного суду вмотивовано тим, що позов задоволенню не підлягає, оскільки відповідач не укладала типового договору розподілу природного газу та із 30.05.2019 (дати відключення постачання природного газу) та до дати подачі позову до суду 11.10.2021 не вчиняла жодних дій, направлених на акцептування такого договору.
При постановленні рішення в частині стягнення на користь відповідачки правничих витрат, районний суд визнав їх розмір співмірними із обсягом правничої допомоги, що підтверджується доказами та на підставі ст.141 ЦПК України підлягає до стягнення.
Позивач із рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення вимог позову.
Із підстав, попередньо викладених у позові, доводить, що відповідач є побутовим споживачем послуг із розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , з якою на підставі статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, на невизначений строк, укладено договір розподілу природного газу.
Згідно акту про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) від 30.05.2019 за вказаною адресою припинено газопостачання, що згідно п.9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ не звільняє споживача послуг від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору.
Наголошує, що АТ «Полтавагаз» здійснює обслуговування ГРМ, підтримує у ній тиск газу цілодобово і готовий за заявою споживача після усунення порушень відновити газопостачання (розподіл) природного газу, що, на його думку, свідчить про факт надання послуг розподілу природного газу навіть при відсутності газопостачання.
Зазначає, що у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт.
Обґрунтовуючи розмір заборгованості, заявленої до стягнення, вказує, що відповідач не повідомляв показання лічильника за період із січня 2018 року по квітень 2019 року, а тому нарахування за розподіл відбувалося відповідно до Кодексу ГРМ на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період, що розраховується виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог Кодексу ГРМ.
Звертає увагу апеляційного суду, що факт споживання природного газу відповідачем не заперечується та не спростовується жодними доказами.
Заперечує підстави стягнення правничих витрат та їх розмір, оскільки на підтвердження понесених витрат відповідач не надав договір про надання правової дороги між ним та адвокатом, обсяг наданих послуг і виконаних робіт, а також, що їх вартість сплачена чи підлягає до сплати, відсутній акт виконаних робіт.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 була побутовим споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . Послуги газопостачання та розподлілу надавалися ПАТ «Полтавагаз».
Згідно акту про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) від 30.05.2019, складеного представниками оператора ГРМ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в присутності ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку із боргом в розмірі 15 105,74 грн. припинено (обмежено) подачу газу шляхом обрізки на стояку. Показники газового лічильника 46364./а.с.39/
З 01 січня 2020 року розподілено оплату за природний газ, як товар та оплату за послугу з його розподілу.
Згідно картки абонента ОСОБА_1 , о/р: НОМЕР_1 , Код ЕІС: НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1 , за період із січня 2020 року по вересень 2021 року заборгованість складає 3 075,82 грн./а.с.16/
Рахунок про сплату послуг з розподілу природного газу надіслано ОСОБА_1 листом АТ «Полтавагаз» від 05.04.2021 №497./а.с.16-20/
Відмовляючи у задоволення вимог позову, районний суд виходив із того, що відповідачка не укладала із Оператором ГРМ типового договору розподілу природного газу, який є договором приєднання, оскільки не вчиняла жодних дій, направлених на акцептування даного типового договору, а саме, не підписувала заяви-приєднання, не оплачувала рахунку та не споживала ні фактично, ні документально природного газу внаслідок його відключення із 30.05.2019 по момент подачі позову до суду.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, включно із правничими витратами відповідача на послуги адвоката, районний суд виходив з підстав їх доведеності та співмірності з обсягом наданої правничої допомоги.
Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції погоджується. Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, зводяться до незгоди із судовим рішенням та переоцінки доказів на власну користь.
Відповідно до статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками.
Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Фактом згоди споживача про приєднання до умов цього договору є отримання постачальником поданої споживачем заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам (далі - заява-приєднання) за формою, встановленою у додатку 1 до цього договору, та/або сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника, на якого в установленому чинним законодавством порядку покладені спеціальні обов'язки з постачання природного газу побутовим споживачам, - факт споживання природного газу відповідно до вимог Правил №2496 та за умови, що у споживача відсутній інший діючий постачальник (для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об'єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника зі спеціальними обов'язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання разом із супровідним листом за формою, встановленою у додатку 2 до цього договору) (пункт 1.3).
Згідно п.1.4. Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498, послуга з розподілу природного газу це - послуга оператора ГРМ, яка надається споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача.
Обов'язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об'єкта, підключеного у встановленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ (п.2.2. Типового договору).
Як убачається із матеріалів справи, відповідачка була побутовим споживачем послуг із розподілу природного газу, які припинені оператором ГРМ в односторонньому порядку згідно акту від 30.05.2019 з підстав неналежного виконання споживачем умов типового договору, починаючи із 30.05.2019. Тим самим, за ініціативи оператора ГРМ припинено дію Типового договору із фактичного надання послуги, що виключає можливість споживання послуги відповідачем та підстави нарахування заборгованості, заявленої до стягнення за період із січня 2020 року по вересень 2021 року.
Доводи апеляційної скарги, що згідно п.9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМприпинення газопостачання не звільняє споживача послуг від зобов'язання оплатити вартість їх розподілу, колегія суддів відхиляє. При цьому приховує наступне.
По-перше, після 30.05.2019 дія Типового договору припинена за ініціативи самого Оператора ГРМ, який припинив розподіл природного газу, про що складено акт, підписаний та погоджений сторонами, а тому відповідачка перестала бути споживачем послуги та нести відповідальність за неналежне виконання умов зобов'язання.
По-друге, із 01.01.2020 відбулися суттєві зміни до Типового договору, а саме, розділено оплату за природний газ на оплату за газ, як товар та оплату за послугу з його розподілу, і доказів згоди споживача про приєднання до змінених умов договору позивачем не надано, факт отримання таких послуг спростований відповідачем.
Доводи апеляційної скарги, що факт споживання природного газу відповідачем не заперечується, апеляційний суд визнає неспроможними та такими, що спростовуються відзивом відповідача на позов. При цьому колегія суддів приймає до уваги, що процесуальним обов'язком позивача є надання доказів на підтвердження заявлених ним вимог позову, і такий обов'язок ним не виконано.
За відсутності доказів погодження сторонами суттєвих умов договору та фактичного споживання послуг із розподілу природного газу, колегія суддів не надає оцінки розрахунку заборгованості, оскільки визнає відсутніми підстави (договір) для її нарахування.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів приймає до уваги наступне.
Згідно частин 1 та 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг за виконання робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.
Апеляційним судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що правничі витрати відповідача полягають у наданні їй консультацій адвокатом Ткаченко С.В. щодо предмета позову та збору доказів, підготовки проекту відзиву на позов.
У матеріалах справи наявний відзив на позов складений адвокатом Ткаченко С.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю) та підписаний відповідачкою, а тому не потребує договору про надання правової дороги. Обсяг наданих послуг і виконаних робіт також погоджено сторонами у відзиві та визначено розмір правничих витрат, що склав 2 000,00 грн., та підтверджений квитанцією./а.с.40/
Із огляду на встановлені обставини, колегія суддів визнає наявними підстави для відшкодування правничих витрат, понесених ОСОБА_1 , у розмірі, заявленому до стягнення, що не спростований позивачем, і який відповідає принципу пропорційності, вимогам розумності та справедливості.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2021 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді Т.О. Кривчун
О.В. Чумак