Ухвала
23 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 127/20039/21
провадження № 61-2720ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу Вінницької міської ради на постанову Вінницького апеляційного суду від 19 січня 2022 року у складі колегії суддів: Рибчинського В. П., Денишенко Т. О., Медвецький С. К., у справі за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,
У серпні 2021 року Вінницька міська рада звернулась з позовом до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08 листопада 2021 року позов задоволено. Звільнено самовільно зайняту земельну ділянку Вінницької міської територіальної громади загальною площею 0.3717 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 шляхом демонтажу огорожі та приведення земельної ділянки в первинний стан за рахунок ОСОБА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 19 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 листопада 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволення позову - відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
18 лютого 2022 року Вінницька міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 19 січня 2022 року, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити рішення першої інстанції без змін.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13 серпня 2021 року справу № 127/20039/21 визнано малозначною.
Вінницька міська рада у касаційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що зазначена справа є малозначною. Втім дана справа не може бути розглянута в порядку спрощеного провадження та не являється малозначною.
Проте Вінницька міська рада не обґрунтовує чому суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням. І, відповідно, не свідчить, що суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційні скарги та додані до них матеріали не містять.
Вказівка в резолютивній частині постанови Вінницького апеляційного суду від 19 січня 2022 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Таким чином, оскаржене судове рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга Вінницької міської ради подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити Вінницькій міській раді у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Вінницького апеляційного суду від 19 січня 2022 року в справі за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков