пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
28 березня 2022 року Справа № 903/89/20
ГГосподарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В. М., за участю секретаря судового засідання Русинчук М.М. розглянувши заяву Заступника керівника Волинської обласної прокуратури
про заміну сторони виконавчого провадження
по справі № 903/89/20
за позовом: Заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі:
1) Забродівської сільської ради Ратнівського району Волинської області, Ратнівський район, с. Заброди
2) Західного офісу Держаудитслужби, м. Львів
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Невірковця Миколи Матвійовича, Волинська область, м. Ковель
про визнання недійсним договору в частині та повернення суми ПДВ
за участю представників сторін:
від стягувача-1: н/з;
від стягувача-2: н/з;
від боржника: н/з;
від прокуратури: Лопоха Оксана Сергіївна, службове посвідчення №059394 видане 25.01.2021;
Встановив:
14.03.2022 на адресу суду надійшла заява Заступника керівника Волинської обласної прокуратури за вх.№ 01-77/5/22, в якій просить:
- замінити сторону виконавчого провадження (боржника) - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) його правонаступником ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
В обґрунтування даної заяви посилається на те, що боржник ФОП Невірковець М.М. вибув із спірних правовідносин у зв'язку зі смертю, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 10.03.2021 №00029871219, а тому останній підлягає заміні на правонаступника ОСОБА_2 , оскільки вона є спадкоємцем ФОП Невірковця М.М. в силу приписів ст. 1268 ЦК України.
Ухвалою суду від 16.03.2022 розгляд заяви призначено на 28.03.2022.
Прокурор в судовому засіданні заяву підтримав та просить її задоволити.
ОСОБА_2 через відділ діловодства суду подала пояснення за вх.№ 01-57/1644/22 від 28.03.2022 на заяву про зміну сторони виконавчого провадження у яких вказує, що остання є спадкоємцем за законом, однак спадщину не прийняла, та не оформила її відповідно до вимог закону. Звертає увагу суду на те, що розпоряджатись спадковим майном зможе тоді коли отримає свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті чоловіка - Невірковця М.М., а відтак доводить, що лише після оформлення спадщини, кредитор вправі звернутись до Невірковець А.М. з приводу погашення боргових зобов'язань ФОП Невірковця М.М.
28.03.2022 через відділ діловодства суду представник Забродівської сільської ради подав заяву за вх.№01-57/1646/22 у якій вказує, що підтримує заяву прокурора та просить розглянути справу без його участі.
Розглянувши заяву Заступника керівника Волинської обласної прокуратури оцінюючи заяву та мотивацію в її обґрунтування за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, дійшов до висновку про її відмову. Викладена позиція суду пов'язана з наступними обставинами:
Рішенням Господарського суду Волинської області від 16.09.2020 у справі №903/89/20 за позовом заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Забродівської сільської ради Ратнівського району Волинської області, Західного офісу Держаудитслужби до Фізичної особи-підприємця Невірковця М.М. зобов'язано ФОП Невірковця М.М. ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Забродівській сільській раді Ратнівського району Волинської області (44160, Волинська область, Ратнівський район, с.Заброди, вул.Лесі Українки,2, код ЄДРПО 04334583) сплачену за договором поставки №30/01 від 30.01.2018 суму податку на додану вартість у розмірі 93351 (дев'яносто три тисячі триста п'ятдесят одну) грн 94 коп.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16 грудня 2020 рішення Господарського суду Волинської області від 16.09.2020 у справі №903/89/20 залишено без змін, а апеляційну скаргу ФОП Невірковця М.М. без задоволення. Постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 16 грудня 2020 набрала законної сили з дня її прийняття, в касаційному порядку, в строки передбачені ст.288 ГПК України, не оскаржувалась.
Рішення суду набрало законної сили 16.12.2020.
На виконання рішення Господарського суду Волинської області від 16.09.2020 Господарський суд Волинської області 04.01.2021 видав наказ про примусове виконання судового рішення за № 903/89/20-2.
27.01.2021 Волинською обласною прокуратурою наказ скеровано на примусове виконання до Ковельського МРВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).
02.02.2021 повідомленням за №9580/12 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання головним державним виконавцем Ковельського МРВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Штик Ольгою Володимирівною повернуто Волинській обласній прокуратурі вищезазначений виконавчий документ без прийняття до виконання. В обґрунтування даного повідомлення головний державний виконавець зазначив, що виконавчий документ поданий на виконання не відповідає вимогам передбаченим Закону, оскільки особу боржника неможливо ідентифікувати. Саме відсутність у виконавчому документі інформації про дату народження боржника позбавляє державного виконавця можливості ідентифікувати особу боржника і відкрити виконавче провадження.
Ухвалою суду від 10.03.2021 скаргу задоволено частково. Визнано неправомірними дії головного державного виконавця Ковельського МРВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Штик Ольги Володимирівни щодо винесення повідомлення від 02.02.2021 про повернення виконавчого документа від 04.01.2021 №903/89/20-2 стягувачу без прийняття до виконання. Скасувано повідомлення головного державного виконавця Ковельського МРВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Штик Ольги Володимирівни від 02.02.2021 про повернення виконавчого документа від 04.01.2021 №903/89/20-2 стягувачу без прийняття до виконання. В решті вимог за скаргою відмовлено.
09.03.2021 старшим державним виконавцем Ковельського МРВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Хорунжою Н.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 04.01.2021 №903/89/20-2 та про арешт котів майна боржника.
Згідно свідоцтва про смерть Невірковця М.М. серії НОМЕР_3 та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 10.03.2021 №00029871219 ФОП Невірковця М.М. вибув із спірних правовідносин у зв'язку зі смертю.
10.03.2021 старшим державним виконавцем Ковельського МРВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Хорунжою Н.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3, ч. 1, ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку зі смертю боржника.
За результатами перевірки, за скаргою обласної прокуратури, виконувачем обов'язків начальника Ковельського МРВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 09.04.2021 визнано дії старшого державного виконавця Ковельського МРВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Хорунжої Н.С. при винесені постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п.3, ч.1, ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку зі смертю боржника, такими, що не відповідають вимогам ст. 18, 39 Закону України «Про виконавче провадження» та скасовану постанову про закінчення виконавчого провадження №64341966, як передчасну.
За таких обставин прокурор звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд
Згідно з положеннями статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України "Про виконавче провадження" органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (Закон України "Про виконавче провадження" ).
Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 52 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої - третьої, п'ятої статті 334 Господарського процесуального кодексу України: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Варто зазначити, що стаття 52 Господарського процесуального кодексу України вміщена до розділу І "Загальні положення" глави 4 "Учасники судового процесу" цього Кодексу, якими регламентуються загальні засади відносно кола учасників, сторін, третіх осіб судового провадження, осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, їх прав та обов'язків тощо. Натомість стаття 334 Господарського процесуального кодексу України розташована в розділі V "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у господарських справах", що присвячений врегулюванню відносин, пов'язаних з примусовим виконанням судових рішень. Звідси нормативні приписи статті 52 Господарського процесуального кодексу України слід вважати загальними по відношенню до приписів, закріплених статтею 334 цього Кодексу.
Вирішувати питання про заміну сторони виконавчого провадження слід з урахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження».
Щодо можливості заміни боржника - фізичної особи - підприємця на його правонаступника - фізичну особу, слід зазначити таке.
Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 Цивільного кодексу України, в якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю та за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус фізичної особи - підприємця сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.
Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статус підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи. Натомість згідно із частиною восьмою статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Така правова позиція відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 920/50/19 (провадження № 12-129гс19).
Фізична особа - підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном як фізична особа.
Статтею 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Звідси наявність у спадкодавця статусу фізичної особи - підприємця не впливає на можливість заміни боржника (як сторони у справі, так і сторони виконавчого провадження) його правонаступником - фізичною особою.
Щодо строків пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника, а також порядку задоволення вимог суд вважає за необхідне зазначити таке.
Статтями 1216, 1218 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 Цивільного кодексу України).
За таких обставин при вирішенні питання заміни учасника справи правонаступником в порядку статті 52 Господарського процесуального кодексу України та заміни сторони виконавчого провадження в порядку статті 334 цього ж Кодексу у разі смерті фізичної особи (боржника, відповідача) судам перш за все необхідно з'ясувати коло всіх спадкоємців померлої особи, а також встановити, чи пред'явлено кредитором вимоги до спадкоємців боржника.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду України №916/16/17 від 03.11.2020.
За таких обставин відповідно до положень статті 1281 Цивільного кодексу України стягувач повинен пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (або ж з дня, коли вона дізналася про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину).
Як слідує із листів Ковельської держконтори вих. №1827/01-16 від 24.11.2021 вих.№114/01-16 від 21.01.2022, що спадкова справа після смерті ОСОБА_1 не заводилась та ніхто не звертався з заявою про прийняття спадщини чи з заявою про відмову від прийняття спадщини, та із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. (Том 2, а.с. 100, 195)
Будь-яких інших доказів щодо прийняття спадщини ОСОБА_1 , який є боржником у справі 903/89/20 прокурор не подав.
Крім того, суд звертає увагу прокурора, що у матеріалах справи відсутні докази про коло всіх спадкоємців померлої особи - ОСОБА_1 , а також визначення їх часток при успадкування майна боржника.
В матеріалах справи відсутні докази про одержання ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину, а відтак встановити обставини щодо дотримання процесуальних строків для пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців боржника визначених ст. 1281 ЦК України не вбачається можливим.
З огляду на викладене, прокурором не доведено, та не підтверджено належними та допустимими доказами наявності правових підстав для покладення на ОСОБА_2 обов'язку по погашенню заборгованості за зобов'язанням її померлого чоловіка - ОСОБА_1 з виконання наказу Господарського суду Волинської області від 04.01.2021.
Отже, у задоволенні заяви Заступника керівника Волинської обласної прокуратури про заміну сторони виконавчого провадження слід відмовити.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Керуючись ст. ст.232, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити у задоволенні заяви Заступника керівника Волинської обласної прокуратури про заміну сторони у виконавчому провадженні по справі № 903/89/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку і строки встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та ухвалу підписано 04.04.2022.
Суддя В. М. Дем'як