23.02.2022 року м.Дніпро Справа № 904/9932/16
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Колесник Д.А.
представники сторін:
від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ярошенко Анастасія Сергіївна, адвокат, довіреність №60-17951/21 від 30.12.2021 року;
від ПАТ "Златобанк" Коваль Любов Леонідівна, представник, довіреність №24/12/01 від 24.12.2021 року;
від кредитора Національного банку України Ніколенко Олена Василівна, представник, довіреність №18-0011/87890 від 21.09.2021 року;
арбітражний керуючий Штельманчук Михайло Сергійович, посвідчення №194 від 28.02.2013 року;
інші представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши апеляційні скарги уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “Златобанк” Караченцева Артема та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2021 року у справі №904/9932/16 (суддя Владимиренко І.В. )
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія "АЙКЬЮ", м. Київ
до боржника Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" (м. Кам'янське, Дніпропетровської області, пр. Аношкіна, 179, код ЄДРПОУ 31980517)
про визнання банкрутом,-
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2021 року у справі № 904/9932/16 заяву АТ "ЗЛАТОБАНК" № 16/11/02 від 16.11.2021року про відкладення розгляду справи залишено без задоволення.
Клопотання Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів задоволено частково.
Заборонено Державному підприємству "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" (01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 22, код ЄДРПОУ 42068925) та будь-яким іншим особам, які можуть виступати як організатори торгів (за виключенням обмежень, встановлених ч.7 ст.137 ГПК України), проводити 18.11.2021 року та вчиняти будь-які дії, направлені на організацію та проведення електронних торгів (аукціону) щодо продажу права вимоги за лотом № GL16N120915 пов'язаного з реалізацією права вимоги АТ "ЗЛАТОБАНК" до Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" (м. Кам'янське, Дніпропетровської області, пр. Аношкіна, 179, код ЄДРПОУ 31980517), а також вчиняти будь-які дії, спрямовані на оформлення результатів таких торгів, в тому числі: складати і підписувати будь-які протоколи відкритих торгів (електронних аукціонів), проводити розрахунки (сплачувати платежі, приймати платежі) на підставі відповідних протоколів.
Заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно, іншим суб'єктам та органам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, реєстраторам, нотаріусам та іншим спеціальним суб'єктам, на яких покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме та рухоме майно, а також про звернення стягнення на предмет обтяження, вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов'язані із державною реєстрацією права власності, інших речових прав, обтяжень щодо нерухомого та рухомого майна за лотом № GL16N120915 пов'язаного з реалізацією права вимоги АТ "ЗЛАТОБАНК" до Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" (м. Кам'янське, Дніпропетровської області, пр. Аношкіна, 179, код ЄДРПОУ 31980517), в тому числі проте не виключно приймати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, відкривати і закривати розділи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, вносити до них відповідні записи тощо.
В іншій частині клопотання залишено без задоволення.
Встановлено, що заходи забезпечення вимог кредиторів, вжиті цією ухвалою, не стосуються Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК", як осіб, вжиття заходів забезпечення позову щодо яких заборонено в силу ч. 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України.
Мотивуючи ухвалу суд зазначив, що:
- матеріалами справи підтверджується, що АТ "ЗЛАТОБАНК" не набуло статусу кредитора в рамках справи № 904/9932/16 про банкрутство ПрАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ", а отже не має грошових вимог до боржника на підставі кредитного договору № 247/12-KLMV від 28.11.2012 року, визнаних у справі про банкрутство в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (який діяв до 21.10.2019року);
- у разі реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ЗЛАТОБАНК" права вимоги за кредитним договором № 247/12-KLMV до ПрАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" третій особі, в подальшому така особа (новий кредитор), чиї права не визнанні в установленому порядку в межах процедури банкрутства (оскільки первісний кредитор АТ "ЗЛАТОБАНК" не набув статусу та прав кредитора боржника), може вчиняти дії, направлені на доведення її права грошових вимог до боржника в рамках справи про банкрутство №904/9932/16, оскарження відповідних судових рішень, що в свою чергу призведе до затягування строків процедури банкрутства ПрАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ", порушення прав та інтересів інших учасників справи - кредиторів;
- судом встановлено, що АТ "ЗЛАТОБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ЗЛАТОБАНК" вже публікувались оголошення про проведення аукціонів, які не відбулись, та про призначення на 18.11.2021 року проведення аукціону з реалізації Лоту, до якого включено право вимоги до ПрАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" за кредитним договором №247/12-KLMV від 28.11.2012 року, яке не було визнано господарським судом в межах справи про банкрутство (заявлені вимоги відхилені ухвалою від 10.10.2019 року по справі №904/9932/16).
Суд вказав, що на основі наведених заявником обґрунтувань та наданих доказів з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника, охорони матеріально-правових інтересів кредиторів боржника, недопущення можливості вчинення неправомірних дій, суд вбачає за необхідне задовольнити частково клопотання про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів від 02.11.2021року.
Суд звернув увагу АТ "ЗЛАТОБАНК", що кредитор не позбавлений права у відповідності до вимог ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заявити свої кредиторські вимоги в межах провадження у справі про банкрутство, після чого суд в порядку вимог ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства розгляне вимоги кредитора за наслідками якого винесе відповідну ухвалу господарського суду. В подальшому кредитор має всі законні підстави для реалізації свого права вимоги до боржника третім особам.
Після вжиття вказаних дій особа, яка відступила права вимоги або особа яка придбала права вимоги, отримує право в порядку ст. 43 Кодексу України з процедур банкрутства звернутись до господарського суду з заявою про заміну кредитора (процесуальне правонаступництво).
Не погодившись з ухвалою, Публічне акціонерне товариство "ЗЛАТОБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ЗЛАТОБАНК" (апелянт-1) та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (апелянт-2) звернулися з апеляційними скаргами до Центрального апеляційного господарського суду.
В апеляційній скарзі апелянт-1 вказує що:
- за змістом ухвали від 16.11.2021 року клопотання подано від імені ПрАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ", тобто в інтересах боржника, а не кредиторів, в той час, як положення ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства передбачають, що господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів і такі заходи стосуються заборони вчинення певних дій саме боржнику. В даному випадку суд безпідставно обмежив правомочності кредитора за клопотанням боржника;
- судом в оскаржуваній ухвалі порушено пряму законодавчу заборону на забезпечення позову шляхом встановлення обмежень для діяльності уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію банку та інших осіб (в даному випадку - залучені уповноваженою особою ФГВФО організатори торгів, інші особи, від яких залежить оформлення результатів торгів, тощо), а саме - ч.18 ст. 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
- ухвалою з процесуального питання, без вирішення будь - якого спору по суті, суд фактично вирішив питання щодо прав і обов'язків банку у зобов'язанні за кредитним договором та можливості вільно ними розпоряджатися, тобто щодо права матеріального.
Апелянт просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської у справі № 904/9932/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" від 16.11.2021 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про забезпечення вимог кредиторів.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (апелянт-2) в апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала порушує права та обов'язки Фонду щодо здійснення ліквідаційної процедуру шляхом продажу активів неплатоспроможного банку ПАТ "ЗЛАТОБАНК" та задоволення кредиторських вимог вкладників даного банку, є незаконною та необгрунтованою, прийнята з неповним з'ясуванням обставин у справі, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник вказує, що оскаржувана ухвала про забезпечення вимог кредиторів не направлена на збереження майна боржника, оскільки судом фактично заборонено здійснення реалізації права вимоги ПАТ "ЗЛАТОБАНК" до Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" за кредитними зобов'язаннями, які не мають відношення до майна боржника, а тому не можуть бути відчужені в справі про банкрутство з метою задоволення вимог інших кредиторів в рамках справи № 904/9932/16.
Фактично судом оскаржуваною ухвалою заборонено ПАТ "ЗЛАТОБАНК", який є кредитором ПрАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" реалізацію права вимоги за кредитним зобов'язаннями.
Вважає, що господарським судом Дніпропетровської області постановлено оскаржувану ухвалу в порушення норм процесуального права - ч. 7 ст. 137 ГПК України, ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства та неправильним застосуванням норм матеріального права - п.7 ч. 2 ст. 46 та ч. 18 ст. 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що є підставою для її скасування.
У відзиві на апеляційні скарги ПрАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" заперечує проти їх задоволення.
В обґрунтування своєї правової позиції зазначає наступні доводи:
- відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав, тому під час розгляду заяв/клопотань про заміну кредитора правонаступником, судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу (на момент підписання договору цесії (відступлення права вимоги));
- ст. 137 ГПК України, на яку посилаються апелянти, стосується заходів забезпечення позову, а в даному випадку було подано не позовну заяву або заяву про забезпечення позову, а подано у відповідності до ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства клопотання про вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів, оскільки відносно ПАТ "ДЗМД" порушена справа про банкрутство № 904/9932/16;
- суд не встановлював Банку та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заборону чи обмеження діяльності щодо реалізації майна (активів) банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, проте учасники справи про банкрутство скористались можливістю для захисту своїх прав та законних інтересів;
- Банк намагався передати права вимоги до боржника після відхилення їх судом в процедурі банкрутства, що свідчить про неправову поведінку АТ "ЗЛАТОБАНК" та намагання обійти приписи чинного законодавства;
- дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб призведуть до порушення прав кредиторів та затягнення процедури банкрутства ПАТ "ДЗМД", особа, яка придбає право за 8 кредитними договорами, не буде володіти інформацією про те, що право вимоги до ПАТ "ДЗМД" не заявлене та не визнане в установленому порядку в межах процедури банкрутства, отже Банк не набув правових підстав для його реалізації шляхом задоволення своїх вимог;
- оскільки особа, яка набуде право вимоги до ПАТ "ДЗМД", може та буде вважати себе повноправним кредитором ПАТ "ДЗМД", у справу № 904/9932/16 будуть заявлені грошові вимоги, незгода боржника та кредиторів з ними призведе до того, що у справі про банкрутство з'явиться новий учасник - скаржник, який буде вживати заходи для набуття статусу кредитора, що суттєво вплине на продовження та затягнення строків процедури банкрутства ПАТ "ДЗМД"; на прийняття рішень у справі про банкрутство та подальший хід процедури буде намагатись впливати особа, яка не є кредитором боржника; визнані кредитори боржника будуть позбавленні права на своєчасне задоволення кредиторських вимог в повному обсязі через великий розмір заявлених грошових вимог новим кредитором, чиї вимоги набуті без законних на те підстав.
Боржник вважає постановлену господарським судом Дніпропетровської області ухвалу від 16.11.2021 року по справі № 904/9932/16 законною та правомірною. Просить відмовити в задоволенні апеляційних скарг Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Публічному акціонерному товариству "ЗЛАТОБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК".
Обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги обох апелянтів підлягають задоволенню, ухвала скасуванню з наступних підстав:
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні господарського суду Дніпропетровської області знаходиться справа № 904/9932/16 про банкрутство ПрАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ".
Ухвалою господарського суду від 02.11.2021року прийнято до розгляду клопотання боржника про вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів у справі № 904/9932/16.
В обґрунтування клопотання про забезпечення вимог кредиторів ПрАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" посилався на те, що АТ "ЗЛАТОБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ЗЛАТОБАНК", не набувши статусу кредитора боржника в рамках справи про банкрутство № 904/9932/16, вчиняє дії, направлені на реалізацію права вимоги за кредитним договором № 247/12-KLMV шляхом проведення аукціонів із використанням електронної торгової системи "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ".
На думку боржника реалізація АТ "ЗЛАТОБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ЗЛАТОБАНК" права вимоги за пулом кредитних договорів, серед яких і право вимоги за договором № 247/12-KLMV, призведе до порушення прав наявних кредиторів боржника, чиї вимоги визнані у встановленому законодавством порядку та включені до реєстру вимог кредиторів ПрАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ".
Як встановлено господарським судом, між АТ "ЗЛАТОБАНК" (кредитор) та ПрАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" (позичальник) 28.11.2012 року було укладено кредитний договір № 247/12-KLMV.
12.08.2016 року господарським судом Дніпропетровської області ухвалено рішення по справі № 904/4550/16 про стягнення з ПрАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" на користь Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" 17 137332,31 дол. США - боргу за основним кредитом , 1 000 000,00 євро - боргу за основним кредитом, 2 188 197,18 дол. США - боргу за процентами, 141 111,09 євро - боргу за процентами, 80 158 019,07 грн. пені, 5 000, 00 грн. - штрафу, 4 714755,67 грн. - 3 % річних з простроченої суми, 205 801,22 грн. - судового збору.
29.05.2017 року до суду від ПАТ "ЗЛАТОБАНК" надійшла заява з вимогами до ПрАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ", в якій Банк просив визнати кредиторські вимоги до боржника на суму 860 837 803,87 грн. та включити дану суму до реєстру вимог кредиторів.
Заява обґрунтована невиконанням ПрАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" умов Кредитного договору №247/12KLMV від 28.11.2012 року, укладеного між ПрАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" та ПАТ "ЗЛАТОБАНК".
10.10.2019 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/9932/16 про банкрутство ПрАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" грошові вимоги ПАТ "ЗЛАТОБАНК" відхилено.
Вказана ухвала набрала законної сили.
Відповідно до положень ч.1 ст.40 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди арбітражного керуючого правочини, а також зобов'язані боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його нерухомим майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.
Отже, за змістом вказаної норми забезпечення вимог кредиторів полягає у встановленні певних обмежень для боржника, яким у даній справі є ПрАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ", в той час, як з оскаржуваної ухвали вбачається обмеження вимог іншої юридичної особи.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що на підставі постанови Правління НБУ від 13.02.2015 року № 105 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.02.2015 року № 30 "Про запровадження тимчасової адміністрації у AT "ЗЛАТОБАНК", згідно з яким з 14.02.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ЗЛАТОБАНК", код ЄДРПОУ 35894495.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 12.05.2015 року № 310 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.05.2015 року № 99 "Про початок процедури ліквідації AT "ЗЛАТОБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації AT "ЗЛАТОБАНК".
Тобто, з лютого 2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) здійснює виведення з ринку - ПАТ "ЗЛАТОБАНК" (код ЕДРПОУ 35894495).
Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України. забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Пункт 8 Розділу X Прикінцевих та перехідних положень цього Закону встановлює, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
Таким чином, у спорах, пов'язаних з виконанням неплатоспроможним банком, в якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов'язань перед кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, адже цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.
Статтею 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що виведення неплатоспроможного банку з ринку - заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 цього Закону згідно плану врегулювання, яким є рішення Фонду, що визначає спосіб, економічне обґрунтування, строки та умови виведення неплатоспроможного банку з ринку.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вказано, що з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) будь-яким майном (активами). у тому числі коштами банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) на майно (активи), у тому числі кошти банку, не допускається.
Також, ч. 18 ст. 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зазначено, що не допускається забезпечення позову шляхом встановлення заборони або обов'язку Фонду, банку, віднесеному до категорії неплатоспроможних, банку, що ліквідується відповідно до цього Закону, їх посадовим особам, іншим особам під час реалізації Фондом майна (активів) банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, вчиняти певні дії або шляхом встановлення обов'язку для таких осіб утримуватися від вчинення певних дій.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює зокрема такі функції: здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
Статтею 35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (зокрема ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд.
Задоволення вимог кредиторів здійснюється у черговості, встановленій положеннями статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" за рахунок коштів, одержаних від продажу Фондом майна (активів) банку в процедурі ліквідації.
До активів банку, які включаються до ліквідаційної маси, згідно із частиною 2 статті 50 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" належить будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку.
Судом першої інстанції встановлено, що АТ "ЗЛАТОБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ЗЛАТОБАНК" опубліковано оголошення про призначення на 18.11.2021року аукціону з реалізації Лоту, до якого включено право вимоги до ПрАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" за кредитним договором №247/12-KLMV від 28.11.2012року.
Саме за вказаним Кредитним договором Банк заявляв кредиторські вимоги до боржника, які були відхилені судом ухвалою від 10.10.2019 року у справі №904/9932/16).
Задовольняючи частково клопотання боржника про забезпечення вимог кредиторів, судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які є підставою для скасування оскаржуваної ухвали відповідно до ст.277 ГПК України.
Так, відповідно до ч. 7 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у справах, відповідачем у яких є неплатоспроможний банк або Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом:
- накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу;
- заборони відповідачу, його посадовим особам вчиняти певні дії.
Оскаржуваною ухвалою суд заборонив Державному підприємству "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" та будь-яким іншим особам, які можуть виступати як організатори торгів вчиняти будь-які дії, направлені на організацію та проведення електронних торгів (аукціону) щодо продажу права вимоги за лотом № GL16N120915 пов'язаного з реалізацією права вимоги AT "ЗЛАТОБАНК" до Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ". Тобто, фактично заборонив та, всупереч положенням ч. 7 ст. 137 ГПК України та п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", обмежив Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в його обов'язку по здійсненню ліквідаційної процедури шляхом продажу активів неплатоспроможного банку, отримані від яких кошти використовуються для задоволення вимог кредиторів такого банку.
Частина 7 ст. 137 ГПК України містить пряму заборону у накладенні арешту на майно/кошти банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних.
Зазначені обмеження є імперативними та не допускають їх двоякого трактування. Окрім того, вказані обмеження відображені і в нормах матеріального права України - п. 7 ч. 2 ст. 46 та ч. 18 ст. 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
За змістом зазначених норм вказано, що з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) будь-яким майном (активами), у тому числі коштами банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) на майно (активи), у тому числі кошти банку, не допускається.
Однак, судом при постановлені оскаржуваної ухвали не враховано та невірно витлумачені положення п. 7 ч. 2 ст. 46 та ч. 18 ст. 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ч. 7 ст. 137 ГПК України, що призвело до прийняття судом неправомірного рішення.
Є хибним висновок суду про те, що вжитими судом заходами здійснюється забезпечення вимог кредиторів, збереження майна боржника, оскільки судом фактично заборонено здійснення реалізації права вимоги ПАТ "ЗЛАТОБАНК" до Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" за кредитними зобов'язаннями, які не мають відношення до майна боржника, а тому не можуть бути відчужені в справі про банкрутство з метою задоволення вимог інших кредиторів в межах справи № 904/9932/16.
Встановлення заборони вчиняти будь-які дії, направлені на проведення відкритих торгів, оформлення їх результатів, щодо продажу права вимоги за Кредитним договором № 247/12-KLMV від 28.11.2012 року фактично призводить до заборони виконання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб щодо реалізації майна ПАТ "ЗЛАТОБАНК", який ліквідується.
Попри те, що у резолютивній частині ухвали зазначено, що заборона не стосується Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК", судом першої інстанції не взято до уваги, що сама процедура реалізації права вимоги за Кредитним договором № 247/12-KLMV від 28.11.2012 року є складовою процедури ліквідації неплатоспроможного Банку, а тому забезпечення позову у даній справі впливає на здійснення повноважень Фонду.
Можлива реалізація права вимоги за Кредитним договором № 247/12-KLMV від 28.11.2012 року не вказує на порушення прав кредиторів боржника - Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ", про що зазначено було ним в заяві про забезпечення.
Фактично підставою для забезпечення кредиторських вимог є необхідність запобігти відступленню прав вимоги до боржника кредитором з тих підстав, що вимоги цього кредитора не визнані у справі про банкрутство.
Так, суд першої інстанції зазначив в оскаржуваній ухвалі, що ПАТ "ЗЛАТОБАНК" може відступити свої права за кредитним договором і договорами забезпечення тільки після того, як в порядку ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заявить кредиторські вимоги в процедурі банкрутства і ці вимоги будуть визнані судом.
Колегія суддів звертає увагу, що жодним законодавчим актом таке обмеження не передбачено.
Зобов'язання боржника перед Банком за Кредитним договором №247/12-KLMV не припинено. Недійсним вказаний Кредитний договір в судовому порядку не визнавався.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2016 року у справі № 904/4550/16 задоволено позов Банку та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" (код 31980517) на користь Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" (код 35894495) заборгованість за Кредитним договором №247/12-KLMV, розраховану станом на 23.05.2016р., а саме: 17 137332,31 дол. США - боргу за основним кредитом, 1 000 000,00 євро - боргу за основним кредитом, 2 188 197,18 дол. США - боргу за процентами, 141 111,09 євро - боргу за процентами, 80 158 019,07 грн. пені, 5 000, 00 грн. - штрафу, 4 714755,67 грн. - 3 % річних з простроченої суми, 205 801,22 грн. - судового збору.
Рішення суду набрало законної сили.
Щодо ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2019 року про відхилення кредиторських вимог Банку у справі про банкрутство, то Кодекс України з процедур банкрутства не визначає наслідком не заявлення кредиторських вимог припинення зобов'язання боржника перед кредитором.
Зобов'язання за кредитним договором не є припиненим та може бути відступлено на розсуд Банку.
Слід також звернути увагу на правову природу договору про заміну сторони у зобов'язанні (відступлення прав вимоги), укладення якого обмежено судом першої інстанції.
Нове зобов'язання при укладенні такого договору не виникає, а відбувається заміна сторони в існуючому зобов'язанні, в обсязі прав, не більшому, ніж наявний у первісного кредитора.
Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.2 ст.51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з дня початку процедури ліквідації банку Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна (активів) банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк.
Згідно ст. 12 Цивільного кодексу особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Отже, Банк він право відступити своє право вимоги у зобов'язанні у тому обсязі, в якому воно наявне на момент відступлення. У випадку заперечень щодо обсягу відступлених вимог, боржник має висувати ці заперечення новому кредитору. Згода боржника чи інших кредиторів боржника на відступлення права законом не вимагається. Нове зобов'язання при відступленні прав не створюється, а відбувається заміна сторони у існуючому зобов'язанні.
За правилом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, за наведеним загальним правилом до нового кредитора переходять усі права, які належали первісному кредиторові у зобов'язанні, якщо інше не встановлено договором або законом. Відбувається зміна суб'єктного складу сторін договору - сторони кредитора.
Вищевикладене підтверджує, що реалізація права вимоги за згаданим Кредитним договором жодним чином не впливає на статус ПрАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" у вказаному зобов'язанні.
Колегія суддів звертає також увагу, що без вирішення будь - якого спору по суті суд фактично вирішив питання щодо прав і обов'язків Банку у зобов'язанні за згаданим Кредитним договором та можливості вільно ними розпоряджатися, тобто щодо права матеріального.
Згідно ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
В даному випадку без наявності спору та вирішення його по суті суд вирішив питання про обсяг прав Банку у зобов'язанні за Кредитним договором №247/12-KLMV.
Щодо доводів, викладених у запереченнях на апеляційні скарги боржником, а саме посилання його на те, що заходи забезпечення вжиті судом в порядку ст.40 Кодексу України з процедур банкрутства, а не в порядку ст.137 ГПК України, то такі доводи відхиляються колегією суддів з огляду на те, що права боржника заявляти таке клопотання щодо забезпечення прав та інтересів його кредиторів Кодекс України з процедур банкрутства не передбачає. Крім того, вище зазначено колегією суддів, що жодні права кредиторів боржника діями Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ЗЛАТОБАНК" по реалізації права вимоги за Кредитним договором № 247/12-KLMV до ПрАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" третій особі інтереси кредиторів не порушують, а обмеження цих прав є порушенням вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Щодо заперечень ПрАТ "ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ" про те, що відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав, то дане питання взагалі не підлягає вирішенню судом при розгляді заявленого клопотання.
Отже, колегія суддів на підставі викладеного дійшла висновку про обґрунтованість доводів обох апеляційних скарг, необхідність скасування оскаржуваної ухвали та відмови в задоволенні поданого боржником клопотання.
Керуючись ст.ст. 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "ЗЛАТОБАНК" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ЗЛАТОБАНК" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2021 року у справі №904/9932/16 скасувати.
В задоволенні клопотання про забезпечення вимог кредиторів відмовити.
Повний текст складено 04.04.2022 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Л.М. Білецька
Суддя Ю.Б. Парусніков