Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/214/22 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
30.03.2022 року. Кропивницький апеляційний суд колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ у складі:
головуючого судді- ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Кропивницькому апеляційну скаргу прокурора Бобринецького відділу Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_5 на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2022 року, стосовно засудженого ОСОБА_6 ,
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2022 року, відмовлено у задоволенні подання інспектора Бобринецького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області ОСОБА_7 про скасування звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням щодо ОСОБА_6 , засудженого 11.02.2020 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на три роки, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки.
Мотивуючи своє рішення суд першої інстанції зазначив, що відносно засудженого ОСОБА_6 відкрите кримінальне провадження №12021121050000027 від 26.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, скоєного ним під час іспитового строку, визначеного вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 11.02.2020 року, та яке перебуває на розгляді в Бобринецькому районному суді Кіровоградської області, вирок у цій справі ще не постановлено.
Виходячи з наведеного, районний суд визнав подання передчасним, оскільки при вирішенні питання призначення ОСОБА_6 покарання за новим вироком суд зобов'язаний врахувати невідбуту частину покарання, визначеного вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 11.02.2020 року, та призначити остаточне покарання за сукупністю вироків у порядку ч.1 ст.71 КПК України, а тому визнав за необхідне відмовити в задоволенні вказаного подання.
Не погоджуючись з вказаним вироком, прокурор в апеляційній скарзі просить оскаржувану ухвалу скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання інспектора Бобринецького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області ОСОБА_7 про скасування звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням щодо ОСОБА_6 для відбування призначеного покарання.
Обгрунтовуючи свої вимоги прокурор зазначає, що згідно з п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 Кодексу має вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
До вирішення судом питання про скасування звільнення від відбування покарання та направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання виконання судового рішення стосовно звільнених з випробуванням не припиняється, а документи, які надходять до уповноваженого органу з питань пробації стосовно такого звільненого з випробуванням долучаються до копії клопотання, що регламентовано п. 6 ч. 3 р. IX Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, затвердженим наказом Міністерства юстиції Україні за № 272/5 від 29.01.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 120/33091 від 31.01.2019.
Зі змісту направленого подання органу з питань пробації вбачається, що ОСОБА_6 , засуджений вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 11.02.2020 за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком на 3 роки, упродовж випробувального строку не виконує покладені на нього судом обов'язки, систематично вчиняє правопорушення, що призвело до накладення адміністративних стягнень (з 11.01.2021 по 02.11.2021).
Уповноваженим органом з питань пробації 11.05.2021 року до засудженого застосовано письмове попередження, згідно ч.2 ст. 78 КК України про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Крім того, відносно засудженого ОСОБА_6 відкрите кримінальне провадження №12021121050000027 від 26.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України.
Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
Вказане є підставою для направлення судом вказаного засудженого для відбування призначеного покарання, відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України та ст. 166 КВК України.
Проте, судом не враховано, що відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання. Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Станом на 22.02.2022 засуджений ОСОБА_6 продовжує перебувати на обліку в Бобринецького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області, судове рішення про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення ОСОБА_6 для відбування призначеного покарання не прийнято.
Враховуючи викладене, прокурор вважає, що висновки Бобринецького районного суду Кіровоградської області не відповідають фактичним обставинам, внаслідок чого неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, а засудженого ОСОБА_6 , за наявності підстав визначених ч. 2 ст. 78 КК України, ст. 166 КВК України не направлено для відбування призначеного покарання.
Розгляд даної апеляційної скарги було призначено у відкритому судовому засіданні, проте в зазначений день та час прокурор та засуджений до суду апеляційної інстанції не з'явилися, повідомлялися у встановленому законом порядку, клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у дистанційному режимі відеоконференції до апеляційного суду не надходили.
Враховуючи наведене апеляційний суд, з урахуванням положень ч. 1 ст. 406 КПК України, ухвалює рішення за результатами письмового провадження.
Вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
З наданих до апеляційного суду матеріалів убачається, що вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 11.02.2020 року ОСОБА_6 засуджено за ч.2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підстав ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від призначеного покарання, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину та у відповідності до ст. 76 КК України покладено на нього обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти його про зміну місця проживання, роботи, навчання.
З матеріалів особової справи № 10/2020 убачається, що засуджений ОСОБА_6 перебуває на обліку в Кропивницькому PC №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області де йому було роз'яснено умови та порядок відбування призначеного покарання.
З подання інспектора Кропивницького PC №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області ОСОБА_7 , про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування покарання щодо ОСОБА_6 ,стало підставою неодноразового притягнення його до адміністративної відповідальності, та наявність іншого кримінального провадження відносно засудженого ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
З вказаного подання убачається, що засуджений ОСОБА_6 систематично вчиняє правопорушення, що призвело до накладення адміністративних стягнень, а саме: 11.01.2021 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 127 КУпАП, а саме за те, що як пішохід перейшов проїздну частину поза пішоходгним переходом; 11.01.2021 за ч.1 ст. 175-1 КУпАП за паління тютюнових виробів у місцях,де це заборонено законом; 16.01.2021 за ч.2 ст. 178 КУпАП за перебування у нетверезому стані у громадському місці; 02.11.2021 за ст. 183 КУпАП, а саме за те, що він перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння здійснив завідомо неправдивий виклик поліції зателефонувавши на лінію 102.
11.05.2021 року до засудженого ОСОБА_6 уповноваженим органом з питань пробації застосовано письмове попередження про те, що у разі подальшого невиконання ним обов'язків покладених на нього судом, згідно ч.2 ст. 78 КК України, може бути внесене подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Згідно із ст. 5 КВК України одним із головних принципів кримінально-виконавчого законодавства, виконання і відбування покарань є диференціація та індивідуалізація виконання покарань, раціональне застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом.
Безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є встановлення умислу засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також інші обставини, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Частиною першою статті 166 КВК України встановлено, що якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
При вирішенні питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробовуванням суддя зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Згідно ч. 6 статті 166 КВК України у разі відмови судом у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням повторне направлення до суду такого подання здійснюється після застосування до засудженого повторного письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Приписами глави 3 розділу IХ Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.01.2019 №272/5 встановлено, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, встановлених КВК України, Законом України «Про пробацію», а також покладених на нього судом, або систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження, зазначене в пункті 8 глави 2 розділу IV цього Порядку.
У разі якщо звільнений з випробуванням продовжує не виконувати обов'язки або вчиняє адміністративні правопорушення після застосування до звільненого з випробуванням письмового попередження, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду клопотання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання.
В ч. 2 статті 78 КК України зазначено, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Згідно ч. 3 ст. 166 КВК України систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
Однак, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні подання щодо засудженого ОСОБА_6 , оскільки наведені у поданні підстави для скасування іспитового строку не свідчать про злісне небажання останнього ставати на шлях виправлення. Зокрема, адміністративні правопорушення за які на ОСОБА_6 накладалися адміністративні стягнення є за своєю суттю малозначними та не свідчать про його небажання ставати на шлях виправлення.
Колегія суддів звертає увагу на відсутність в матеріалах подання будь-яких даних, які б негативно характеризували засудженого, а скоєні ним адміністративні правопорушення слід розцінювати як формальні та не свідчать про небажання стати на шлях виправлення.
Крім того, в матеріалах особової справи відносно ОСОБА_6 відсутні відомості щодо безпідставного порушення ним встановленого уповноваженим органом з питань пробації, встановленого строку явки для реєстрації, чим демонструє розуміння своєї поведінки, що дає підстави суду розцінити це як намір його виправлення без ізоляції від суспільства, а отже без скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення його в місця позбавлення волі.
При цьому, суд першої інстанції правильно зазначив про те, що подання є передчасним, оскільки наявність обвинувачення засудженого у іншому кримінальному провадженні, вчинений ним під час іспитового строку не є підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого в місця позбавлення волі, оскільки це суперечить презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини (ст. 17 КПК України).
Також, колегія судді звертає увагу на те, що подання про скасування звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням щодо ОСОБА_6 було складено та направлено до суду не відразу після вчинення засудженим адміністративного правопорушення 02.11.2021, а фактично після спливу трьох місяців, тобто 31.01.2022, що свідчить на несвоєчасну реакцію на поведінку останнього.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що матеріали особової справи №10/2020 відносно ОСОБА_6 не містять достатніх відомостей щодо злісного ухилення від виконання покладених судом обов'язків та не можуть розцінюватися, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновків, що підстави для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування покарання, недоведені, а тому у задоволенні апеляційної скарги прокурора слід відмовити.
Керуючись ст. 376 ч.2, 404, 405, 407, 418, 419, 537, 539 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення, а ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2022 року, якою залишено без задоволення подання інспектора Бобринецького районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області ОСОБА_7 про скасування звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням щодо ОСОБА_6 , залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4