07 лютого 2022 року м. Дніпросправа № 941/654/20(2-а/941/1/21)
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Чабаненко С.В.,
суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2021 року у справі №941/654/20(2-а/941/1/21) за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Рау Данила Сергійовича, Департамент патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Рау Д.С., Департамент патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову серії ЕАК № 2327362 від 01.04.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову серії ЕАК №2327362 від 01.04.2020 року інспектора роти №2 батальйону 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Рау Д.С. по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за ч.1 ст.122 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій скаржник просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове - про відмову в задоволені позову.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст.311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення серії № ЕАК № 2327362 від 01.04.2020 року поліцейського 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Рау Д.С. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Винесення оскаржуваної постанови мотивовано тим, що 01.04.2020 року о 15год. 18 хв. ОСОБА_1 с. Микалаївка по трасі М04 173 км керував автомобілем NISSAN PRIMASTAR, д.н.з. НОМЕР_1 та рухався зі швидкістю 74 км/год, чим перевищив максимальну дозволену швидкість на 24 км/год, внаслідок чого порушив п.12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки з наданих відповідачем до відзиву фото-, відео,- доказів неможливо встановити місце проведення фіксації, а саме в межах чи поза межами населеного пункту здійснено фіксацію, а також на на наданих доказах не зафіксовано особу, яка перебувала за кермом, тому відсутні об'єктивні і беззаперечні докази наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Колегія суддів частково погоджується з таким рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.
Приписами ч.1 ст. 122 КУпАП визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.12.4 ПДР України визначено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно зі статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до статі 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, ( частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Порядок використання фото та відео техніки встановлюється п. 9 ч.1 ст.31 та ст.40 Закону України "Про національну поліцію".
При цьому норма статті 31 Закону України "Про національну поліцію" є загальною нормою, яка безпосередньо не регламентує порядок застосування технічних приладів та технічних засобів.
Статтею 40 Закону України "Про національну поліцію" встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Колегія суддів зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, п.9 останньої містить запис про долучення ДМ4504.
Водночас, приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами ст.ст. 74-76 КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 13.02.2020 року по справі № 524/9716/16-а.
При цьому колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не було враховано вказану обставину та здійснено аналіз наданих фото,- відео,- доказів.
Крім того, колегія суддів погоджується з доводами апелянта стосовно безпідставності висновків суду першої інстанції з приводу того, що з наданих відповідачем фото,- відео,- доказів не зафіксовано особу, яка перебувала за кермом автомобіля, водночас, позивачем у справі не заперечується перебування його за кермом вищевказаного транспортного засобу, в т.ч. врахована судом першої інстанції обставина не зазначена позивачем у позовній заяві як підстава для скасування оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Інших доводів щодо незгоди з судовим рішенням в апеляційній скарзі заявником не наведено.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що з рахуванням викладеного та приписів ч. 4 ст. 317 КАС України рішення суду першої інстанції слід змінити в частині мотивування висновків суду. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. ст. 272, 286, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задовольнити частково.
Змінити мотивувальну частині рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2021 року у справі №941/654/20(2-а/941/1/21).
В іншій частині рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2021 року у справі №941/654/20(2-а/941/1/21) залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак
суддя І.В. Юрко