СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/430/22
ун. № 759/11632/21
29 березня 2022 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження за обвинувальним актом № 12021100080000815 відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор: ОСОБА_5
До Святошинського районного суду м. Києва 31.05.2021 року надійшов обвинувальний акт за № 12021100080000815 відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 28.01.2022 року стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 29.03.2022 року.
Судове провадження на підставі зазначеного обвинувального акту відносно обвинуваченої ОСОБА_3 судом не завершено.
26.03.2022 року прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 направлено клопотання, яке надійшло до суду 29.03.2022 року про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 з тримання під вартою на особисте зобов'язання, оскільки закінчити судовий розгляд до вказаної дати, а саме, до 29.03.2022 року неможливо, у зв'язку з введенням в Україні військового стану 24.02.2022 року.
Залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 опинившись на волі, може ухилитися від суду та не виконувати покладені на неї процесуальні обов'язки ( ризик переховування). Про існування даного ризику свідчить тяжкість висунутого обвинувачення у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, репутацію ОСОБА_3 яка раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, не працює, не має стійких соціальних зв'язків.
Крім цього існує ризик вчинення ОСОБА_3 інших кримінальних правопорушень, оскільки вона після внесення застави знов вчинила інше кримінальне правопорушення.
Разом з тим, враховуючи той факт, що ОСОБА_3 вже тривалий час перебуває під вартою, а також те, що на утриманні останньої перебуває дитина з інвалідністю і в умовах триваючої війни з Російською Федерацією не встановлено людей, які б могли про неї подбати, вважає, що зміна запобіжного заходу для ОСОБА_3 з тримання під вартою на особисте зобов'язання буде доречним та зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України та встановлених під час підготовчого засідання.
Крім цього, під час попередніх засідань сторона захисту неодноразово переконувала суд в тому, що ОСОБА_3 зможе виконати покладені на неї обов'язки щодо забезпечення нормального перебігу судового процесу та не буде ухилятися від явки до суду і що ключовим у питання її звільнення з під варти є саме турбота про дитину.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримала заявлене клопотання.
Розглянувши клопотання прокурора, думку прокурора, дослідивши доводи та обґрунтування суд прийшов до наступного.
У зв'язку з введенням на території України воєнного стану та відсутністю технічної можливості дистанційного зв'язку з ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України не вдалося забезпечити безпосередню участь обвинуваченої ОСОБА_3 у судовому засіданні. Крім того, за повідомленням керівництва вказаної установи відсутня можливість доставити обвинуваченої до зали суду через введення на території України воєнного стану.
Вважаю, що клопотання прокурора можливо розглянути без участі обвинуваченої, виходячи з такого.
Статтею 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
24.02.2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Згідно статті 122 цього закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Враховуючи вищевикладене, положення статті 2 КПК України (згідно якої завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура), положення ч.3 ст.331 КПК України (щодо обов'язку суду розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, незалежно від наявності клопотань), введений на даний час на території України Указом Президента воєнний стан, суд дійшов до висновку, що відсутність учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Згідно ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клолпотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченої під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк що не перевищує двох місяців.
За змістом ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого, зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим, суддею, судом обов'язків передбачених ст. 194 цього Кодексу.
Обвинуваченій ОСОБА_3 інкримінується кримінальне правопорушення, яке за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжкого і як наслідок за собою тягне позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
Ризиками, які дають підстави обрати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання слід вважати: ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення ( ризик переховування), незаконно впливати на потерпілого, свідків, які не допитані судом, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інший злочин, однак суд враховує те, що на даний час обвинувачена ОСОБА_3 вже тривалий час перебуває під вартою, на утриманні останньої перебуває малолітня дитина з інвалідністю і в умовах триваючої війни з Російською Федерацією не встановлено людей, які б могли про неї подбати, вважає, що зміна запобіжного заходу для ОСОБА_3 з тримання під вартою на особисте зобов'язання буде доречним та зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України та встановлених під час підготовчого засідання.
Крім цього, під час попередніх засідань сторона захисту неодноразово переконувала суд в тому, що ОСОБА_3 зможе виконати покладені на неї обов'язки щодо забезпечення нормального перебігу судового процесу та не буде ухилятися від явки до суду і що ключовим у питання її звільнення з під варти є саме турбота про дитину.
За таких обставин клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ч.2 ст. 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з тримання під вартою на особисте зобов'язання - задовольнити.
Змінити ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ « Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, звільнивши її з під варти та покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій закордонний паспорт ( паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-не покидати територію України без дозволу прокурора чи суду.
Визначити строк дії ухвали 60 днів тобто до 27 травня 2022 року включно.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 31.03.2022 року о 11.30 год.
Головуючий суддя ОСОБА_1