СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/438/22
ун. № 761/20755/21
24 березня 2022 року Святошинський районний суд м. Києва в складі :
головуючого судді: ОСОБА_1
за участі секретаря: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020100100006190 від 05.09.2020 року відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 7, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 127; ч. 2 ст. 162; ч. 3 ст. 186; ч. 2 ст. 296; ч. 4 ст. 296 КК України, ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 7, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 121; ч. 2 ст. 127; ч. 2 ст. 162; ч. 3 ст. 186; ч. 1 ст. 353; ч. 2 ст. 296; ч. 4 ст. 296 КК України , ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 7, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 121; ч. 2 ст. 127; ч. 2 ст. 162; ч. 3 ст. 186; ч. 1 ст. 353; ч. 2 ст. 296; ч. 4 ст. 296 КК України, за участі прокурора ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,-
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14.06.2021 року Святошинському районному суду м.Києва визначено підсудність кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 7, 12 ч.2 ст.115; ч.2 ст.127; ч.2 ст.162; ч.3 ст.186; ч.2 ст.296; ч.4 ст.296 КК України, ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 7, 12 ч.2 ст.115; ч.2 ст.121; ч.2 ст.127; ч.2 ст.162; ч.3 ст.186; ч.1 ст.353; ч.2 ст.296; ч.4 ст.296 КК України, ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 7, 12 ч.2 ст.115; ч.2 ст.121; ч.2 ст.127; ч.2 ст.162; ч.3 ст.186; ч.1 ст.353; ч.2 ст.296; ч.4 ст.296 КК України.
Ухвалою суду від 27.01.2022 року обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27.03.2022 року.
24.03.2022 року прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , надіслав на електронну пошту суду клопотання про продовження строку тримання обвинувачених під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу
В судовому засіданні, в режимі відеоконференції прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримав в повному обсязі, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, обґрунтовуючи їх тим, що вони обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, отже, враховуючи обґрунтованість підозри, відсутність міцних соціальних зв'язків, постійного джерела доходів, можуть ухилитися від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на потерпілих та свідків, оскільки їм відомі їх місця проживання. Інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинувачених.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_8 проти продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечував, просив замінити запобіжний захід з тримання під вартою на заставу, оскільки враховуючи потреби держави обвинувачені можуть бути корисні їй допомогою, держава позбавиться тягаря утримання ув'язнених. СІЗО - є об'єктом, який може бути потенційним для знищення, а отже, становить загрозу для життя ув'язнених. У батьків обвинуваченого є можливість внести заставу у розмірі 200 000 тисяч гривень, яку можливо перевести на рахунок ЗСУ. Ризики, які наведені прокурором нічим не підтверджені.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_7 , заперечував проти клопотання прокурора, обґрунтовуючи свою позицію тим, що ризики, вказані прокурором не доведені, обвинувачений ОСОБА_4 має право на захист своєї Вітчизни, тому просить змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_9 також заперечував проти клопотання прокурора, просить змінити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
У зв'язку з введенням на території України воєнного стану та відсутністю технічної можливості дистанційного зв'язку з ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України не вдалося забезпечити безпосередню участь обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у судовому засіданні. Крім того, за повідомленням керівництва вказаної установи відсутня можливість доставити обвинувачених до зали суду через введення на території України воєнного стану.
Статтею 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
24.02.2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Згідно статті 122 цього закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Враховуючи вищевикладене, положення статті 2 КПК України (згідно якої завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура), положення ч.3 ст.331 КПК України (щодо обов'язку суду розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, незалежно від наявності клопотань), введений на даний час на території України Указом Президента воєнний стан, суд дійшов до висновку, що відсутність обвинувачених не є перешкодою для розгляду питання доцільності продовження тримання їх під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 615 КПК України у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити всі обставини, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 раніше не судимі, але обвинувачуються у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, що пов'язані із застосуванням насильства, а тому являють собою підвищену суспільну небезпеку.
Суд вважає, що на даний час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, можливість обвинувачених ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), оскільки вони обізнані про суворість передбаченого законом покарання, у випадку визнання їх винуватим. Також існують ризики того, що обвинувачені зможуть незаконно впливати на потерпілих та свідків, які ще не допитувались судом, оскільки їм відомі їх місця проживання, або іншим чином перешкодити кримінальному провадженню.
Стороною захисту суду не наведено таких достатніх даних, на підтвердження гарантій запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, які свідчать про можливість уникнення вказаних ризиків шляхом застосування до обвинувачених більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою.
Таке обмеження прав ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Крім того, суд відповідно до вимог ст.178 КПК України приймає до уваги інші дані про особи кожного з обвинувачених, зокрема міцність їх соціальних зв'язків, вік та стан здоров'я, щодо яких на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування під вартою.
Ті дані про особи обвинувачених, на які посилаються захисники, не зменшують існуючих ризиків, а тому не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу.
Враховуючи стадію судового розгляду, суд вважає, що на даний час будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
На підставі вищенаведеного, суд, приходить до висновку, що існують підстави для продовження ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 197, 331, 369 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 22.05.2022 року включно та утримувати його в ДУ «Київський слідчий ізолятор» МЮ України.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 22.05.2022 року включно та утримувати його в ДУ «Київський слідчий ізолятор» МЮ України.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 22.05.2022 року включно та утримувати його в ДУ «Київський слідчий ізолятор» МЮ України.
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1