СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/67/22
ун. № 759/7776/18
29 березня 2022 року м.Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, кримінальне провадження за обвинувальним актом № 12017100080011372 по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 357, п. 13 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 125 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор: ОСОБА_4 ,
захисник: ОСОБА_5 ,
встановив:
До суду 22.05.2018 року надійшов обвинувальний акт № 12017100080011372 по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 357, п.13 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 125 КК України.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 28.01.2022 року запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою продовжено до 29.03.2022 року включно.
Судове провадження на підставі зазначеного обвинувального акту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 судом не завершено.
Прокурор ОСОБА_4 , заявила клопотання щодо продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема: можливість обвинуваченого переховуватись від суду, вчинити інший злочин, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чинити тиск на потерпілого та свідків.
Захисник ОСОБА_5 при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу поклався на розсуд суду.
У зв'язку з введенням на території України воєнного стану та відсутністю технічної можливості дистанційного зв'язку з ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України не вдалося забезпечити безпосередню участь обвинуваченого ОСОБА_3 у судовому засіданні. Крім того, за повідомленням керівництва вказаної установи відсутня можливість доставити обвинуваченого до зали суду через введення на території України воєнного стану.
Вважаю, що клопотання прокурора можливо розглянути без участі обвинуваченого, виходячи з такого.
Статтею 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
24.02.2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Згідно статті 122 цього закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Враховуючи вищевикладене, положення статті 2 КПК України (згідно якої завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура), положення ч.3 ст.331 КПК України (щодо обов'язку суду розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, незалежно від наявності клопотань), введений на даний час на території України Указом Президента воєнний стан, суд дійшов до висновку, що відсутність учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 615 КПК України у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
Заслухавши думки сторін судового провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_3 обвинувачується зокрема у вчиненні злочину, який відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжкого, який спричинив загибель людини, а тому являє собою значну суспільну небезпеку. Також, відповідно до вимог ст.178 КПК України, суд приймає до уваги інші дані про особу обвинуваченого, зокрема міцність його соціальних зв'язків, вік та стан здоров'я, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому при винесенні обвинувального вироку.
Враховуючи стадію судового розгляду, суд вважає, що на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, можливість обвинуваченого ОСОБА_3 ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, вчинити інший злочин.
Таким чином, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Оскільки дане кримінальне провадження стосується, зокрема, злочину, який спричинив загибель людини, суд, керуючись положеннями ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачає правових підстав для визначення розміру застави.
З огляду на викладене, керуючись статтями 177, 183 ч. 4, 197, 331, 369 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 27.05.2022 року включно, та утримувати його в Державній установі "Київський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляції до Київського апеляційного суду протягом п"яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1