Справа № 305/462/22
Номер провадження 3/305/259/22
31.03.2022. Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ємчук В.Е. розглянувши матеріали, що надійшли від Рахівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр-куУкраїни, українку, мешканку АДРЕСА_1 ,
продавця,
за ч.1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 450581 від 17.02.2022, вбачається, що ОСОБА_2 , 17 лютого 2022 року, близько 17:00 год., м. Рахів, по вул. Карпатській, Закарпатської області, знаходилася в приміщенні магазину "Люкс", без засобів захисту, де відсутня розмежувальна лінія та смітник. Таким чином, ОСОБА_2 порушила п.2 п.п.9 Постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020.
Під час розгляду матеріалів, в суді ОСОБА_2 , вину свою повністю заперечила та зазначила, що вона не являється продавцем у магазині "Люкс", а тілики там прибирає, чому на неї склали протокол вона не розуміє. Просила закрити провадження у справі на підставі ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, так як не являється ні фізичною особою-підприємцем ні продавцем.
Заслухавши пояснення ооби, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Диспозиція норми ч.1 ст.44-3 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні правила щодо карантину людей.
Окрім цього, стаття 44-3 КУпАП відсилає для кваліфікації дій правопорушника до конкретних правил і норм, які стосуються боротьби з інфекційними хворобами. Тому протокол повинен містити посилання на конкретний пункт, підпункт, абзац тощо певного нормативно-правового акту, який встановлює заборону, яка начебто була порушена. У протоколі серії ВАВ № 450581від 17.02.2022 не вірно зазначено, пункт Постанови КМУ №1236, який начебто порушено, оскільки п.2 п.п.9 взагалі відсутній у тексті постанови (на момент складання протоколу у постанову КМУ № 1236 від 09.12.2020 було внесено зміни і постанову доповнено п.2-2 в якому є п.п.9) Зазначення у протоколі неіснуючого пункту постанови КМУ призводить до незрозумілості та відсутності конкретності в інкримінованому правопорушенні. Фактично, має місце інкримінування особі порушення нею неіснуючої правової норми.
Зазначене свідчить, що об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст 44-3 КУпАП не розкрита, а формулювання обвинувачення, інкримінованого ОСОБА_3 має неконкретний характер (дефект формулювання обвинувачення).
Судом під час розгляду справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.44-3 КУпАП не здобуто належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання її винуватою у вчиненні даного правопорушення. Працівник поліції, на розгляд до суду надіслав лише протокол про адміністративне правопорушення, до якого не долучив жодних доказів, зокрема відеофайл із зафіксованим на ньому порушенням, а також доказів того, що ОСОБА_3 дійсно являється продавцем та повинна нести відповідальність по ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Отже, відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Судом під час розгляду справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.44-3 КУпАП не здобуто належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання її винуватою у вчиненні даного правопорушення.
Аналізуючи зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_4 підлягає закриттю, відповідно до ст. 247 п.1 КУпАП через відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 251, 256, 280, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_4 , щодо притягнення її до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.44-3 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Судовий збір в сумі 496 гривень 20 копійок віднести за рахунок держави.
На постанову може бути подана апеляційна скаргав судову палату до Закарпатського апеляційного суду через Рахівський районний суд Закарпатської області протягом 10 діб з моменту її проголошення.
Суддя: Ємчук В.Е.