Справа № 522/4313/22
Провадження по справі № 1-кс/522/2219/22
29 березня 2022 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Южноукраїнськ Миколаївської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів раніше не судимого,
підозрюваного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових за №12022163520000170 від 27.03.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 , -
Органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022163520000170 від 27.03.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.03.2022 року приблизно о 10 годині 00 хвилин, більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_4 перебуваючи у невстановленому слідством місці, придбав у невстановленої слідством особи боєприпаси до нарізної вогнепальної зброї - патрони калібру 5х45 мм., в кількості 58 штук.
27.03.2022 року приблизно о 16 годині 00 хвилин, більш точного часу слідством не встановлено, біля будинку № 40/42 по вулиці Старопортофранківська в місті Одесі, військовослужбовцями 126 підрозділу Територіальної оборони України, під час перевірки особистих документів ОСОБА_4 , виявлено у останнього боєприпаси до нарізної вогнепальної зброї - патрони калібру 5х45 мм., в кількості 58 штук. Після чого, вказаними військовослужбовцями було визвано слідчо-оперативну групу Відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Одеській області.
27.03.2022 року о 19 годині 00 хвилин в приміщенні Відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Одеській області, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Градоначальницька, 33, у ОСОБА_4 , під час проведення обшуку затриманої особи в порядку ст. 208 КПК України, в нагрудній чоловічій сумці, виявлено боєприпаси до нарізної вогнепальної зброї - патрони калібру 5х45 мм., в кількості 58 штук, які вилучено у останнього в присутності понятих.
27.03.2022 року ОСОБА_4 затримано органом досудового розслідування в порядку ст. 208 КПК України.
28.03.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України за кваліфікуючими ознаками: носіння, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Пред'явлена підозрюваному ОСОБА_4 підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом затримання підозрюваного; поясненнями ОСОБА_4 .
У відповідності з вимогами п. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, та ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення.
У зв'язку з чим, слідчий звернувся до суду із клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Позиція учасників судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити в повному обсязі, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інші злочини.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого, оскільки пред'явлена підозра є необґрунтованою, слідчим не було призначено експертизу вилучених боєприпасів, окрім цього підозрюваний пояснив, що придбав вказані патрони для їх подальшої передачі до найближчого відділу територіальної оборони м.Одеси, факту наявності в нього патронів не оспорював.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви слідчого судді.
З огляду на ч.3 ст.26, п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесено до його компетенції цим Кодексом, а слідчий суддя, суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.2 вказаного Кодексу, завданнями кримінального провадження, разом із захистом особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також те, щоб до кожного учасника кримінального провадження застосовувалась лише належна правова процедура.
Частина ч.1 ст.9 КПК України встановлює, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно з ч.1 ст.94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Щодо обґрунтованості підозри.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК України).
Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови» від 13.11.2007р., п. 48), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
28.03.2022 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Пред'явлена підозрюваному ОСОБА_4 підозра, згідно клопотання слідчого, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом затримання підозрюваного; поясненнями ОСОБА_4 .
Хоча слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, проте зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, тобто перевіряти обґрунтованість пред'явленої підозри.
З дослідженої фабули повідомлення про підозру, слідчий суддя констатував наявність факту, що у ОСОБА_4 були вилучені предмети схожі на патрони, проте, в матеріалах клопотання слідчого немає висновку експерта щодо вилученого майн у ОСОБА_4 , навіть немає супровідного листа слідчого, яким був би підтверджений факт відправлення вилученого майна на експертизу.
Дослідження вказаних доказів дає підстави вважати, що висновки органу досудового розслідування щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення будь-якого злочину, в тому числі і того, який йому інкримінується, є недостатньо обґрунтованими та передчасними.
Кримінальний процесуальний кодекс України і практика ЄСПЛ однозначно вказують, що зі спливом певного часу з моменту повідомлення особі про підозру, під час вирішення питань, які виникають в ході тривалого досудового розслідування, зокрема: застосування чи продовження строку дії запобіжного заходу, тощо, має бути доведено, що підозра ґрунтується на законних підставах. Тобто, в матеріалах кримінального провадження вже мають бути конкретні фактичні дані та інформація, які підтверджують причетність підозрюваного до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а не абстрактні та узагальнені твердження про обґрунтованість підозри.
Виходячи з досліджених матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованому йому кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин, та вказана обставина унеможливлює застосування слідчим суддею до підозрюваного запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання та реєстрації, позитивно характеризується, що свідчить про наявність в нього міцних соціальних зв'язків.
Враховуючи сумнівність та необґрунтованість врученого гр. ОСОБА_4 повідомлення про підозру за ч.1 ст.263 КК України, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування ОСОБА_4 будь-якого запобіжного заходу, а тому відмовляє у задоволенні клопотання слідчого у повному обсязі.
Враховуючи, що слідчим та прокурором вказана підозра за ч.1 ст. 263 КК України не обґрунтована та невмотивована, беручи до уваги наявність в гр. ОСОБА_4 міцних соціальних зв'язків, слідчий суддя вважає, що за даних обставин, застосування будь-яких процесуальних обов'язків до ОСОБА_4 буде безпідставним.
Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити з підстав, вказаних в мотивувальній частині ухвали слідчого судді.
Затриманного в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити в залі суду.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали слідчого судді проголошено 30.03.2022 року о 10:00 годині в залі суду №131.
Слідчий суддя: ОСОБА_1 29.03.2022