79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
28.03.2022 Справа № 914/44/22
місто Львів
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрграніт», м. Львів
до відповідача: Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Львів
про стягнення 6485,39 грн
Суддя Щигельська О.І.
Представники сторін не викликались
Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Акорд» не здійснювалось.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрграніт» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) №02/03/04 від 02.03.2020 року в сумі 6485,39 грн, з яких 5616,60 грн сума основного боргу, 6636,85 грн індексу інфляції та 204,94 грн 3% річних.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2022 позовну заяву передано на розгляд судді Щигельській О.І.
Ухвалою суду від 10.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи № 914/44/22 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.
Зазначена ухвала суду отримана сторонами, що підтверджено відомостями установи зв'язку, у тому числі відповідачем 13.01.2022
Заперечень від відповідача проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження у встановлений чинним процесуальним законом строк не надходило.
15.02.2022 в системі документообігу суду за вх.№21257/22 зареєстровано заяву позивача про долучення доказів здійснення витрат на правову допомогу.
Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу та має право вирішити спір за наявними матеріалами.
Відповідач, повідомлений належним чином про відкриття даного судового провадження, стосовно заявлених вимог не заперечив, доказів на спростування викладених позивачем обставин, відзиву чи письмових пояснень не подав.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 ГПК України.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст.13 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Аргументи позивача.
У позовній заяві стверджується, що між позивачем та відповідачем - Дочірнім підприємством «Львівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» укладено договір купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) №02/03/04 від 02.03.2020, на виконання умов якого відповідачу поставлено товар на загальну суму 259385,76 грн, який всупереч умовам договору повністю не оплачено, що й зумовило звернення до суду із відповідною позовною заявою про стягнення заборгованості в розмірі 6485,39 грн, з яких 5616,60 грн основного боргу, 204,94 грн 3% річних та 663,85 грн індексу інфляції.
Аргументи відповідача.
Відповідач заперечень та/або відзиву на позовну заяву не подав.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрграніт» (позивач по справі, постачальник за договором) та Дочірнім підприємством «Львівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (відповідач по справі, покупець за договором) укладено договір купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) №02/03/04 від 02.03.2020 року, за яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язався поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити наступні товари щебінь гранітний фр.5-20 мм. (п.1.1).
Відповідно до п. 2 Договору найменування (номенклатура, асортимент) товару щебінь гранітний фр.5-20 мм. Кількість товару, що підлягає поставці згідно умов цього Договору становить 700 т. Кількість товару є орієнтовною, остаточна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором визначається відповідно до заявок покупця, оформлених згідно вимог цього Договору. Покупець на свій розсуд, керуючись власними господарськими потребами визначає загальну кількість заявок на поставку товару та не зобов'язаний замовляти товар на всю суму, визначену сторонами як ціна Договору.
Ціна цього Договору становить - 259 080 (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ - 43 330 (сорок три тисячі триста тридцять) гривень 00 копійок, що станом на дату укладення Договору дорівнює загальній вартості товару (п. 3.1.).
Відповідно до п.п. 4.1 - 4.2 Договору розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом: оплати покупцем рахунку постачальника за умови отримання від нього всіх документів, зазначених у пункті 4.2. Договору, проте у будь-якому випадку після отримання покупцем повного розрахунку від замовника на відповідні цілі.
Рахунок приймається до оплати при отриманні товару та всіх документів, що підтверджують належну якість товару (сертифікат або паспорт якості), видаткових накладних, у яких вказуються дані про виробничий підрозділ покупця, який безпосередньо отримав партію товару, ТТН та інших первинних документів, передбачених для даного виду товару постачальник має зареєструвати податкову накладну в єдиному електронному реєстрі у передбачені чинним законодавством строки. У разі ненадання зазначених цим пунктом Договору документів (у тому числі електронних) постачальник зобов'язується відшкодувати спричинені покупцю збитки (витрати).
На виконання умов Договору позивачем поставлено товар на загальну суму 259385,76 грн. Зокрема до позовної заяви долучено видаткові накладні №50 від 26.03.2020 року на суму 51866,01 грн; №65 від 11.04.2020 року на суму 51903,15 грн; №70 від 05.05.2020 року на суму 129692,88 грн та №107 від 26.06.2020 року на суму 25923,72 грн.
Вказані видаткові накладні підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.
Крім того на підтвердження факту одержання товару відповідачем позивачем додатково долучено копії електронних залізничних накладних, які складалися при організації перевезення товару від постачальника - покупцю.
Відповідно до вимог п.п. 4.1., 4.2. Договору позивачем надсилались документи у встановленому Договором порядку, зокрема матеріали справи містять копії відповідних поштових квитанцій, поштових накладних та описи вкладення у цінні листи.
Сторони засвідчили, що покупець зобов'язується розрахуватися з постачальником за отриманий товар протягом від 30 до 60 календарних днів з моменту отримання від постачальника документів, зазначений в п. 4.1., п. 4.2. цього Договору, проте в будь-якому випадку лише після отримання повного розрахунку від замовника на відповідні цілі. У випадку затримки постачальником передачі повного пакету документів, визначених Договором цінним листом з описом вкладення покупцю, обов'язок оплати відстрочується на цей період і настає лише після належного виконання постачальником взятих на себе зобов'язань.
Поставлений товар відповідачем оплачений частково, що вбачається з долучених копій банківських виписок. Зокрема ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» здійснено платежі 04.05.2020 року на суму 260000,00 грн, 08.12.2020 року на суму 100000,00 грн та 15.12.2020 року на суму 50000,00 грн.
Листом «Щодо зміни призначення платежу» ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» просило оплату в сумі 260000,00 грн, що проведена 04.05.2020 зарахувати на договір 02/03 від 02.03.2020 р. на суму 104634,07 грн; на договір 10/02 від 10.02.2020 р. на суму 51596,77 грн та на договір 02/03/04 від 02.03.2020 р. на суму 103769,16 грн.
Сума часткової оплати, яка сплачена відповідачем за вказаним договором складає 253769,16 грн.
Відповідно до п. 4.4. Договору у разі недостатності суми проведеного покупцем на постачальника платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі, ця сума погашає вимоги постачальника у такій черговості: за будь - яких умов у першу чергу сплачується (погашається) сума основного боргу; всі інші нарахування та платежі сплачуються (погашаються) виключно після сплати (погашення) суми основного боргу.
Позивач стверджує, що кошти зараховувалися на погашення заборгованості, у порядку черговості поставки товару, тобто у розрізі складення (дати підписання) сторонами відповідних видаткових накладних.
Крім того сторонами складено та підписано Акт звіряння взаємних розрахунків за період з лютого 2020 р по липень 2021 року, згідно якого станом на 31.07.2021 року заборгованість на користь ТОВ «Компанія Укрграніт» складає 1287000,02 грн, з яких 5616,60 грн за договором №02/03/04 від 02.03.2020 року.
Зокрема сума заборгованості складає борг за поставку товару відповідно до Видаткової накладної №107 від 26 червня 2020 року на суму 5616,60 грн.
Оскільки така сума боргу оплачена відповідачем не була, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» заборгованості за договором в розмірі 5616,60 грн, а також 204,94 грн 3% річних та 663,85 грн індексу інфляції нарахованих у відповідності до ст.625 ЦК України.
ОЦІНКА СУДУ.
Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За своєю правовою природою укладений сторонами договір купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) №02/03/04 від 02.03.2020 року є договором поставки.
Як передбачено ч.1 ст.712 ЦК України та ч.1 ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як визначено ч.ч. 1, 2 ст.692, ч.1 ст.693 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На виконання умов Договору позивачем поставлено товар, що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками. Факт поставки товару відповідачем не заперечується та не спростовано.
Відповідно до умов Договору покупець зобов'язався розрахуватися з постачальником за отриманий товар на протязі від 30 до 60 календарних днів з моменту отримання від постачальника документів, зазначених в п. 4.1., п. 4.2. цього Договору, проте в будь-якому випадку лише після отримання повного розрахунку від замовника на відповідні цілі. У випадку затримки постачальником передачі повного пакету документів, визначених Договором цінним листом з описом вкладення покупцю, обов'язок оплати відстрочується на цей період і настає лише після належного виконання постачальником взятих на себе зобов'язань.
Згідно п.п. 4.1-4.2 Договору розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом: оплати покупцем рахунку постачальника за умови отримання від нього всіх документів, зазначених у пункті 4.2. Договору, проте у будь-якому випадку після отримання покупцем повного розрахунку від замовника на відповідні цілі. Рахунок приймається до оплати при отриманні товару та всіх документів, що підтверджують належну якість товару (сертифікат або паспорт якості), видаткових накладних, у яких вказуються дані про виробничий підрозділ покупця, який безпосередньо отримав партію товару, ТТН та інших первинних документів, передбачених для даного виду товару постачальник має зареєструвати податкову накладну в єдиному електронному реєстрі у передбачені чинним законодавством строки. У разі ненадання зазначених цим пунктом договору документів (у тому числі електронних) постачальник зобов'язується відшкодувати спричинені покупцю збитки (витрати).
З долучених до матеріалів справи документів вбачається, що 15.07.2020 позивачем надіслано на адресу відповідача ряд документів в тому числі видаткова накладна №107 від 26.06.2020 року. Зокрема позивачем долучено копію поштової накладної АТ «Укрпошта» трек-номер 7904907352031, фіскальний чек установи зв'язку та опис вкладення у цінний лист трек-номер 7904907352031. Зазначені обставини відповідачем не спростовані.
Судом встановлено, що відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений позивачем товар, зокрема за товар поставлений на підставі видаткової накладної №107 від 26.06.2020 року сплачено 20307,12 грн, що також зафіксовано Актом звіряння взаємних розрахунків між сторонами.
Суд звертає увагу, що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку можуть належати зокрема часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Вказана правова позиція неодноразово наводилась Верховним Судом. Зокрема, у Постанові від 30.01.2019 № 905/2324/17.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Так, за ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Беручи до уваги встановлений сторонами у Договорі порядок проведення оплат, зокрема 60-денне відстрочення платежу, підписання сторонами Акту звіряння взаємних розрахунків станом на 31.07.2021 та часткову оплату товару, суд приходить до висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання зі сплати 5616,60 грн за поставлений товар.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором. Відтак, позовна вимога про стягнення 5616,60 грн основного боргу є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Водночас, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (ч.2 ст.218 ГК України).
Згідно із ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано, і такі підстави судом не встановлено.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з порушенням ДП «Львівський Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» грошового зобов'язання, відповідно до ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 204,94 грн та індекс інфляції в розмірі 663,85 грн.
Провівши перерахунок за визначений позивачем період, суд приходить до висновку, що такі вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, оскільки фактичний розмір інфляційних втрат та 3% річних за відповідні періоди перевищують суму, заявлену позивачем до стягнення.
Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрграніт» до Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) №02/03/04 від 02.03.2020 року в сумі 6485,39 грн, з яких 5616,60 грн сума основного боргу, 6636,85 грн індекс інфляції та 204,94 грн 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, судовий збір в розмірі 2270,00 грн покладається на відповідача в повному обсязі.
У позовній заяві ТОВ «Компанія Укрграніт» наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, серед яких, окрім суми судового збору зазначено також 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
15.02.2022 позивачем подано клопотання (вх.№21257/22) про долучення доказів здійснення витрат на правову допомогу у розмірі 7443,00 грн, до якого долучено копію Договору №21/31 про надання правової допомоги від 02.08.2021 року, Додаткову угоду №10 від 02.08.2021, Акт№4 приймання-передачі наданих послуг від 11.02.2022 року з доказами надіслання таких інші стороні.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд звертає увагу на таке.
Згідно з п.1 ч.3 ст.123 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Між Адвокатським об'єднанням «Люрц» (адвокатське об'єднання за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрграніт» (Клієнт за договором) укладено Договір №21/31 про надання правової допомоги від 02.08.2021 року, за яким в порядку та на умовах, визначених Договором, адвокатське об'єднання зобов'язалося надавати на підставі звернення клієнта, правову допомогу, а саме: консультації, розробляти проекти документів правового характеру, представляти інтереси клієнта перед третіми особами, зокрема у судах усіх інстанцій, передбачених законодавством України, в усіх державних органах України, в т. ч. органах Державної податкової служби, органах Державної митної служби, прокуратури, поліції, інших правоохоронних органах, органах місцевого самоврядування, державної виконавчої служби, а також перед іншими підприємствами, установами і організаціями. Надавати інші види правової допомоги, необхідність якої погоджується сторонами.
На підтвердження повноважень адвоката Венглевського Богдана Богдановича долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №000686 від 08.09.2017 року та ордер на надання правничої правової допомоги серія ВС №1117513 від 30.12.2021 року виданий Адвокатським об'єднанням «Люрц».
Відповідно до п.п. 3.1-3.3 Договору клієнт оплачує послуги адвокатського об'єднання, передбачені в розділі 1 цього Договору у розмірі, визначеному окремою угодою або актах приймання-передачі наданих послуг, чи іншому аналогічному документі. Якщо адвокатським об'єднанням в процесі виконання роботи за цим Договором понесено додаткові витрати, об'єднання надає клієнту звітні документи, які підтверджують ці витрати, а клієнт зобов'язаний відшкодувати їх в п'ятиденний термін, або витрати відображаються окремим рядком в акті виконаних робіт. Клієнт сплачує адвокатському об'єднанню винагороду у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок об'єднання, або в інший передбачений законодавством спосіб.
02.08.2021 року сторонами підписано Додаткову угоду №10 до Договору №21/31 про надання правової допомоги від 02.08.2021 року, якою визначено порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокатського об'єднання за надання правової допомоги у спорі про стягнення заборгованості за поставлений проте не оплачений товар Дочірнім підприємством «Львівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна Компанія «Автомобільні Дороги України» (код ЄДРПОУ 31978981) згідно Договору купівлі-продажу (поставки) Товарів (з доставкою) від « 02» березня 2020 р. за № 02/03/04.
Зокрема п. 2 Додаткової угоди сторони встановили, що гонорар (вартість послуг) за підготовку документів та ведення справи про стягнення з Дочірнім підприємством «Львівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна Компанія «Автомобільні Дороги України» заборгованості, що виникла з поставки товарів становитиме орієнтовно 8000 (вісім тисяч) гривень 00 грн. Остаточна вартість послуг буде визначена сторонами в Акті прийманні-передачі наданих послуг за Договором чи іншому аналогічному документі. Остаточний розмір гонорару (вартість послуг) за ведення справи визначається сторонами у акті виконаних робіт чи іншому аналогічному документі.
Позивачем долучено до матеріалів справи копію підписаного повноважними представниками сторін та скріплених їх печатками Акту №4 приймання-передачі наданих послуг від 11.02.2022 року, в якому зазначено, що адвокатське об'єднання надало клієнту правову допомогу відповідно до Договору про надання правової допомоги №21/31 від 02 серпня 2021 року та Додаткової угоди № 10 від 02 серпня 2021 року до цього Договору у справі по стягненню з Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна Акціонерна Компанія «Автомобільні Дороги України» (код ЄДРПОУ 31978981) заборгованості, що виникла з поставки товарів згідно Договору купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) від « 02» березня 2020 за № 02/03/04.
Серед дій, вчинених адвокатом на виконання умов договору, зазначено:
- аналіз первинних документів на предмет обґрунтованості заборгованості за поставлений товар, консультування щодо перспектив стягнення заборгованості, опрацювання законодавчої бази та аналіз судової практики зі спірного питання; кількість затрачених годин - 1, вартість наданих послуг - 1240,50 грн;
- підготовка позовної заяви та розрахунку 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення в оплаті за поставлений товар, відправлення примірника із додатками відповідачу та подача до суду; кількість затрачених годин - 5, вартість наданих послуг - 6202,50 грн;
Згідно вказаного Акту загальна вартість наданих послуг по правовій допомозі, вказаних у п. 1. цього Акту, становить 7443,00 грн (п. 2).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, у відповідності до ч.4 ст.126 ГПК України, має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 звертає увагу на те, що відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 вказаного Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст.19 цього Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: - надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; - представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
У ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як вказує Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (п. 28 Постанови).
Суд також звертає увагу на те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Зазначене узгоджується з позицією Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведеною в постанові від 03.10.19р. у справі № 922/445/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд звертає увагу на те, що відповідне клопотання відповідачем не заявлялось.
Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає заявлені позивачем витрати на правову допомогу в розмірі 7443,00 грн співмірними зі складністю справи та розміром заявлених до стягнення позовних вимог, обсягом наданої адвокатом правової допомоги, що відображена в акті приймання-передачі наданих послуг. Такі витрати є обґрунтованими та реальними, фактично понесеними позивачем.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 130, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, Львівська обл., місто Львів, вулиця Володимира Великого, будинок 54; ідентифікаційний код 31978981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрграніт» (79049, Львівська обл., місто Львів, вулиця Вернадського, будинок 8, квартира 70; ідентифікаційний код 41302717) 5616,60 грн основного боргу, 663,85 грн індексу інфляції, 204,94 грн 3% річних, 2270,00 грн судового збору та 7443,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 31.03.2022.
Суддя Щигельська О.І.