Справа № 307/386/22
Іменем України
01 квітня 2022 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.
суддів: Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 10 лютого 2022 року, постановлену головуючою суддею Сойма М.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солум», нерезидента України Р.Е. АНОДУС ЛТД, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Південно-Західне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, скасування реєстрації права власності, про визнання недійсним договору іпотеки та скасування державної реєстрації договору іпотеки
встановив:
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Солум», нерезидента України Р.Е. АНОДУС ЛТД, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Південно-Західне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, скасування реєстрації права власності, про визнання недійсним договору іпотеки та скасування державної реєстрації договору іпотеки
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 04.02.2022 позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків, зокрема: позивач не вказав у позовній заяві до якого з двох відповідачів пред'явлено вимоги 2) і 4) - про скасування реєстрації права власності ТОВ «Солум» на будинок АДРЕСА_1 , внесену 21 травня 2012 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, та - про скасування державної реєстрації вказаного договору іпотеки та державної реєстрації прав та їх обтяжень за даним правочином, внесені державним реєстратором 13 грудня 2012 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Крім того, у позовній заяві міститься клопотання про витребування у відповідачів оригіналів або належним чином завірених копій свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та договору іпотеки, однак, у клопотанні не зазначено підстав, з яких випливає, що ці докази наявіні у відповідачів.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 10.02.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Солум», нерезидента України Р.Е. АНОДУС ЛТД, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Південно-Західне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, скасування реєстрації права власності, про визнання недійсним договору іпотеки та скасування державної реєстрації договору іпотеки - повернути позивачу.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати вказану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії відкриття. В обґрунтування скарги посилається на те, що суд безпідставно дійшов до висновку про повернення поданого ним позову, оскільки на виконання ухвали суду про залишення позову без руху, 10.02.2022 на адресу суду була надіслана заява про усунення недоліків позовної заяви. Однак вважає, що суд безпідставно дійшов до висновку, що позивачем не усунуто недоліки.
Вважає, що суд в ухвалі від 04.02.2022 безпідставно зазначив, що у позовній заяві не вказав до кого саме з двох відповідачів пред'явлено вимоги №2 та №4, викладені у прохальній частині позовної заяви.
У п.2 позовної заяви він просив «Скасувати реєстрацію права власності ТОВ «Солум» на будинок АДРЕСА_1 , внесену 21.05.2012р. (номер запису366214) до Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна». Ця позовна вимога, як і вимога у п.1 позовної заяви стосується і може стосуватися лише того з відповідачів, тієї юридичної особи, щодо якої вчинено цю юридичну дію, а саме: ТОВ «Солум».
Аналогічно слід читати і розуміти зміст позовної вимоги, викладеної у п.4 заяви: «Скасувати державну реєстрацію договору іпотеки, укладеного ТОВ «Солум» та Р.Е. Анодус ЛТД 13.12.2012р. (держреєстр іпотек, реєстраційний номер 13380705) та державну реєстрацію прав та їх обтяжень за даним правочином (реєстраційний номер обтяження 13379742), внесені 13.12.2012. державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна». Обтяжувачем, тобто особою на користь якої вчинено ці юридичні дії, а отже особою, яка порушує мої права, є відповідач №2 - нерезидент України Р.Е. Анодус ЛТД. Ні до кого іншого ці вимоги не пред'явленні і не можуть пред'являтися.
Викладене свідчить про надуманість мотивів постановлених суддею ухвал і її бажання уникнути від розгляду цього складного цивільного спору. Разом з тим вважає, що на стадії підготовчого провадження суд визначається з предметом спору та характером позовних вимог та у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог. Таким чином, повернення його позовної заяви з підстав непорозуміння змісту позовних вимог, викладених у п.п.2 і 4 прохальної частини заяви, не ґрунтується на законі.
Що стосується повернення позовної заяви з підстав нібито недотримання ним вимог ст.84 ЦПК щодо змісту клопотання про витребування доказів, то вказує, що у заяві від 10.02.2022 ним було уточнено зміст клопотання, вміщеного у тексті позовної заяви і зазначено які саме докази слід витребувати, обставини, які вони можуть підтвердити, підстави, з яких випливає, що вони знаходяться у відповідачів, а також причини неможливості їх самостійного одержання.
Тому вважає, що ним було виконано вимоги ухвали суду 04.02.2022, як це передбачено законом, окремим письмовим документом.
Судом зазначається, що цей недолік повинен був усунутий позивачем у формі складення нової позовної заяви. Однак, враховуючи вимоги ст.ст.183,185 ЦПК України, позовні заяви та клопотання мають автономний характер. Отже, повернення суддею позовної заяви з підстав невідповідності клопотання про витребування доказів, яке було уточнено окремою заявою, не відповідає вимогам ст.ст. 175,177,183,185 ЦПК. Питання щодо витребування доказів та строків їх подання, зібрання доказів вирішує у підготовчому засіданні, а нена стадії прийняття позовної заяви.
Таким чином, обидві підстави для залишення позовної заяви без руху, а потім її повернення, не ґрунтуються на чинному процесуальному законодавстві.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п.6 ч.1 ст.353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 04.02.2022 позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків, зокрема: позивач не вказав у позовній заяві до якого з двох відповідачів пред'явлено вимоги 2) і 4) - про скасування реєстрації права власності ТОВ «Солум» на будинок АДРЕСА_1 , внесену 21 травня 2012 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, та - про скасування державної реєстрації вказаного договору іпотеки та державної реєстрації прав та їх обтяжень за даним правочином, внесені державним реєстратором 13 грудня 2012 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Крім того, у позовній заяві міститься клопотання про витребування у відповідачів оригіналів або належним чином завірених копій свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та договору іпотеки, однак, у клопотанні не зазначено підстав, з яких випливає, що ці докази мають відповідачі.
На виконання ухвали суду, 10.02.2022 ОСОБА_1 подав до суду заяву про усунення недоліків.
У вказаній заяві позивач уточнив до кого саме з відповідачів заявляються ним позовні вимоги, а також зазначив які саме докази слід витребувати від відповідачів, обставини, які вони можуть підтвердити, підстави, з яких випливає, що вони знаходяться у відповідачів, а також причини неможливості їх самостійного одержання таких доказів.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 10.02.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Солум», нерезидента України Р.Е. АНОДУС ЛТД, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Південно-Західне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, скасування реєстрації права власності, про визнання недійсним договору іпотеки та скасування державної реєстрації договору іпотеки - повернуто позивачу.
Ухвала вмотивована тим, що подаючи на виконання вимог ухвали про усунення недоліків позовної заяви документ під назвою «заява про усунення недоліків», позивач ОСОБА_1 не врахував положення ст. ст. 175-177, 185 КПК України, зміст яких свідчить про те, що виправлення позовної заяви здійснюється шляхом складання нового тексту позовної заяви з урахуванням викладених в ухвалі про залишення без руху вказівок, а не шляхом подачі заяв, клопотань, доповнень тощо.
Наведене свідчить про те, що подана позивачем ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 лютого 2022 року «заява про усунення недоліків», не може оцінюватися судом, як документ, що підтверджує усунення недоліків позовної заяви, що у свою чергу свідчить про те, що позивачем ОСОБА_1 не виконано вимоги вказаної ухвали та не усунуто недоліки позовної заяви.
З даним висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів апеляційного суду, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Із наявної в матеріалах справи заяви про усунення недоліків, поданої позивачем ОСОБА_1 слідує, що останній на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, зазначив які саме позовні вимога заявлені до кожного з відповідачів.
При цьому позивачем не було змінено чи уточнено позовні вимоги, а тому, посилання суду першої інстанції на те, що ОСОБА_1 слід було звернутися до суду з новою позовною заявою, є помилковим.
Що стосується заявленого у позовній заяві клопотання про витребування доказів, то слід зазначити, що такі клопотання вирішуються судом, у відповідності до вимог ст. 189, 197 ЦПК України, на стадії підготовчого засідання, а тому суд першої інстанції безпідставно залишив в цій частині клопотання без руху.
Крім того, відповідно до ч.4 ст. 183 ЦПК України, суд встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах «Каньєте де Хоньї проти Іспанії», «Гору проти Греції», «Михолапа проти Латвії»).
Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі, вказаного не врахував і передчасно повернув позовну заяву позивачу, чим допустив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права особи на судовий захист.
Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 367, 368, 374, 379, 381-384, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити.
Ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 10 лютого 2022 року про визнання неподаною та повернення позову ОСОБА_1 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в справі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 01 квітня 2022 року.
Суддя-доповідач
Судді