Справа № 308/8228/16-ц
Іменем України
21 березня 2022 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі
головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.
суддів МАЦУНИЧА М.В., СОБОСЛОЯ Г.Г.
за участю секретаря ТЕРПАЙ С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 308/8228/16-ц
за позовом ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права власності
та
за зустрічним позовом ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Постійно діючий третейський суд при Асоціації суб'єктів підприємницької діяльності Закарпатської області «Перспектива», Громадська організація «Закарпатська обласна організація захисту прав споживачів», Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма МС», Товариство з обмеженою відповідальністю «Галоч-34», Благодійний фонд «Фонд допомоги Закарпаття військовим України» та ОСОБА_6 , до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права власності та стягнення коштів,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 29 червня 2021 року, повний текст якого складено 7 липня 2021 року, головуючий суддя Фазикош О.В., -
встановив:
10.08.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права власності.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 06.03.2020 залучено до участі в справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
Позов мотивувався таким.
Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , де разом із ним проживає його громадянська дружина ОСОБА_7 .
У будинку розташовані три квартири, власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_5 , яка фактично мешкає за іншою адресою в м. Ужгороді. Починаючи з 2014 року ОСОБА_5 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_8 переслідуючи комерційні цілі, без відповідної проектної документації, погодженої компетентними органами, почала несанкціоновану перебудову квартири
АДРЕСА_2 та Державної архітектурно-будівельної інспекції, що проводилися за скаргами мешканців суміжних квартир, встановлено, що відповідачка та її чоловік грубо порушили вимоги ст. 23 Закону України «Про планування і забудову територій», Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій щодо порядку здійснення будівництва, перепланування та переобладнання жилих приміщень за відповідною дозвільною та проектною документацією, з додержанням встановлених будівельних норм і правил.
Актами обстеження будинку АДРЕСА_3 та прилеглої території, а також квартир від 11.11.2014, 19.02.2015, 25.05.2015, 12.08.2015 встановлено, що на стінах будинку та між стелею і стінами по всіх квартирах наявні тріщини розміром 1,5 x 2 см; у квартирі АДРЕСА_2 демонтовано несучу фасадну стіну, проведено перепланування горища, проводиться будівництво мансардного поверху над нею, на подвір'ї будинку знаходиться будівельне сміття.
Неправомірними діями відповідачки у будинку була також пошкоджена електропроводка на горищі, що є небезпечним для проживання людей і може призвести до пожежі.
Враховуючи, що будинок побудований із саману в 1912 році, всі ці порушення архітектурно-будівельного законодавства, вчинені відповідачкою, та їх неусунення призвели, за висновками спеціалістів, до порушення нормального функціонування будинку та прав мешканців суміжних квартир на безпечні умови проживання і можуть призвести до заподіяння шкоди їхньому життю, здоров'ю та майну.
Єдиною можливістю відновити порушене право на вільне користування своєю власністю, на безпечне життя, здоров'я, довкілля та на відшкодування завданої шкоди є покладення на відповідачку обов'язку усунути перешкоди в користуванні майном та примушення її відремонтувати пошкоджений будинок АДРЕСА_3 в цілому, та, зокрема, квартиру АДРЕСА_4 , в якій мешкає сім'я позивача.
Посилаючись на ці обставини, на норми, зокрема, ст.ст. 41, 50, 55 Конституції України, ст.ст. 16, 391 ЦК України щодо права власності та його захисту позивач ОСОБА_1 просив:
зобов'язати ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 , яка є приватною власністю позивача, шляхом зобов'язання відповідачки відремонтувати пошкодження будинку АДРЕСА_3 в цілому, та його квартири зокрема.
25.10.2016 ОСОБА_5 пред'явила зустрічний позов до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права власності та стягнення коштів. Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом зазначила: Постійно діючий третейський суд при Асоціації суб'єктів підприємницької діяльності Закарпатської області «Перспектива», ГО «Закарпатська обласна організація захисту прав споживачів», ТОВ «Юридична фірма МС», ТОВ «Галоч-34» і Благодійний фонд «Фонд допомоги Закарпаття військовим України».
У подальшому ОСОБА_5 доповнила число третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_6 , розширила підстави позову та остаточно мотивувала зустрічний позов таким.
Позивачка за зустрічним позовом на підставі договору купівлі-продажу від 30.10.2013 є з цього дня власником квартири АДРЕСА_5 та сараю, що були передані їй згідно з постановою гол. держвиконавця МВ ДВС Ужгородського МРУЮ від 02.09.2014 в розібраному стані, пошкоджені, а сарай містив ознаки підпалу.
Будь-яких будівельних робіт у квартирі вона не здійснювала, до відповідальності за незаконні будівельні роботи не притягалася.
Квартира АДРЕСА_5 з 02.09.2014 перебувала в оренді у різних юридичних осіб (Асоціація суб'єктів підприємницької діяльності Закарпатської області «Перспектива», ГО «Закарпатська обласна організація захисту прав споживачів», ТОВ «Юридична фірма МС», ТОВ «Галоч-34», ТОВ «Хрещатик-2», БФ «Фонд допомоги Закарпаття військовим України») і фізичних осіб, які виконували ремонти приміщень без зміни несучих конструкцій.
Натомість ОСОБА_1 28.11.2016 проник на горищне приміщення над її квартирою, звідки викрав три дошки, вартість будівельних матеріалів у 270,00 грн не відшкодував. ОСОБА_1 ймовірно причетний до підпалу житлової будівлі біля будинку, внаслідок пожежі в якій загинула людина, сарай позивачки було спалено, вартість його відновлення становить 21140,00 грн.
ОСОБА_1 виготовив документи, на підставі яких квартира АДРЕСА_6 була незаконно, всупереч забороні з 2003 року на вчинення цивільно-правових угод щодо нерухомого майна та земельних ділянок у зв'язку з реконструкцією привокзальної площі в місті Ужгороді, приватизована у 2016 році. Після цього ОСОБА_1 самочинно збудував будівлю перед квартирою АДРЕСА_2 на земельній ділянці спільного користування, де створив могильник для собак.
30.03.2016 ОСОБА_1 відкрито, із застосуванням насильства забрав належний ТОВ «Юридична фірма-МС» електронасос з колодязя перед квартирою АДРЕСА_5 . Вищевказані юридичні особи, а також ОСОБА_8 неодноразово зверталися до правоохоронних органів із приводу цих протиправних дій ОСОБА_1 , які він, обіцяючи повернути майно після сплати йому коштів, фактично визнав. У спільному дворі будинку ОСОБА_1 складує біля свого самобуду відходи будівельних матеріалів, що перешкоджає юридичним особам, які орендують квартиру, користуватися спільною територією.
ОСОБА_1 і ОСОБА_4 здійснили самочинне будівництво на земельній ділянці біля будинку без дозволу зацікавлених осіб.
09.12.2016 ТОВ «Юридична фірма-МС» здійснювало роботи з утеплення горища над квартирою АДРЕСА_2 у буднику, однак ОСОБА_1 перешкоджав виконати роботи. 17.12.2016 ОСОБА_1 розібрав частину несучої стіни квартири АДРЕСА_2 та скидав цеглу на електропроводку, систему водопостачання та утеплювач на середину стелі цієї квартири, внаслідок чого виникла загроза життю людей.
12.06.2016 ОСОБА_1 заблокував вихід із квартири АДРЕСА_2 , після чого було виявлено зникнення будівельних матеріалів з даху квартири АДРЕСА_2 та із земельної ділянки перед цією квартирою.
30.09.2020 року ОСОБА_1 облив ОСОБА_8 речовиною з запахом кислоти, після чого ОСОБА_8 лікувався більше 2 тижнів.
Виходячи з цього, посилаючись на ст. 319 ЦК України, ст. 152 ЖК України, позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_5 просила:
відмовити в первісному позові та задовольнити зустрічний, зобов'язавши ОСОБА_1 не перешкоджати їй у реалізації законних прав власника квартири АДРЕСА_5 та сараю;
стягнути з ОСОБА_1 судові витрати, вартість системи водопостачання квартири АДРЕСА_5 та нанесені збитки.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 07.09.2017 змінений зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, позови об'єднані в одне провадження.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 29.06.2021 у первісному позові та в зміненому зустрічному позові відмовлено.
Відмовляючи в первісному та в зміненому зустрічному позовах суд першої інстанції виходив із їх необґрунтованості та недоведеності, оскільки сторонами у змагальному процесі не були доведені в належний процесуальний спосіб обставини, що мають істотне значення в справі, а саме, підстави обох позовів, факти, які б вказували на конкретні порушення цивільних прав сторін саме винними діями протилежної сторони, причинно-наслідкові зв'язки між певними діями сторін та пошкодженнями нерухомого майна тощо, внаслідок чого позови ґрунтувалися по суті на припущеннях.
Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 оскаржив рішення суду в частині відмови в первісному позові як незаконне та необґрунтоване. Наводить у скарзі такі доводи.
Висновок суду про недоведеність зв'язку між реконструкцією належної ОСОБА_5 квартири та пошкодженням його квартири помилковий, оскільки це підтверджується рядом складених компетентними органами актів, з яких випливає, що ОСОБА_5 грубо порушила будівельні норми, розібрала несучу стіну в будинку, що призвело до пошкодження квартири позивача, а можливість обвалу стіни загрожує його безпеці.
Та обставина, що Ужгородською міською радою могло у 2004 прийматися рішення про знесення будинку АДРЕСА_3 не впливає на суть справи, позаяк таке рішення не було виконане.
Судження про недоведеність у діях ОСОБА_5 складу цивільного правопорушення щодо заподіяння шкоди помилкове, оскільки предметом первісного позову є не відшкодування шкоди, а вимога зобов'язального характеру.
ОСОБА_5 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_8 намагалися незаконно, з порушенням установленого законодавством порядку, будівельних норм і правил перебудувати квартиру АДРЕСА_5 на готель, що підтверджується їхніми діями та етапами будівництва. Це підтверджується неодноразовими перевірками, а також могло бути підтверджене показанням свідків, у допиті яких суд безпідставно відмовив позивачу.
Неправомірними діями відповідачки в будинку була пошкоджена електропроводка, що становить небезпеку для його мешканців і може призвести до пожежі. Будинок зведений із саману в 1912 році, порушення архітектурно-будівельного законодавства, вчинені відповідачкою, та їх неусунення призвели, за висновками спеціалістів, до порушення нормального функціонування будинку та прав його мешканців на безпечні умови проживання і можуть призвести до заподіяння шкоди їхньому життю, здоров'ю та майну.
Сторона просить в оскарженій частині рішення суду скасувати та задовольнити первісний позов.
У спільному відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 відповідачка за первісним позовом, позивачка за зміненим зустрічним позовом ОСОБА_5 і треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом Постійно діючий третейський суд при Асоціації суб'єктів підприємницької діяльності Закарпатської області «Перспектива», ГО «Закарпатська обласна організація захисту прав споживачів», ТОВ «Юридична фірма МС», ТОВ «Галоч-34» і БФ «Фонд допомоги Закарпаття військовим України» вказують на її необґрунтованість, просять залишити скаргу без задоволення, а рішення суду в оскарженій частині - без змін.
Зазначають, зокрема, що дійсною причиною пошкоджень квартири позивача за первісним позовом є здійснення ним же, а також власниками квартири АДРЕСА_7 в будинку самочинного будівництва, що прилягає до фундаменту будинку, демонтажу веранди, внаслідок чого фундамент просів. Крім того, пошкодження в будинку в цілому є наслідками його тривалої експлуатації при тому, що будинок підлягав знесенню. Сарай же взагалі був повністю зруйнованим і не підлягав експлуатації. Ці обставини підтверджені експертним висновком.
Відповідачка за первісним позовом, позивачка за зміненим зустрічним позовом ОСОБА_5 подавала апеляційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 29.06.2021 в частині відмови в зміненому зустрічному позові.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 08.11.2021 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 29.06.2021 відмовлено.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 21.03.2022 клопотання ОСОБА_5 про закриття провадження в справі залишено без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 адвоката Ільчука І.М., який апеляцію підтримав, розглянувши справу за правилами ст. 372 ч. 2 ЦПК України за відсутності інших учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, суд приходить до такого.
Суд першої інстанції розглядає справу не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього ЦПК України, в межах заявлених позивачем вимог, з наведених ним підстав та на підставі поданих учасниками справи доказів, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не робить висновків щодо судового рішення в неоскарженій частині по суті і бере до уваги відповідні пов'язані факти і обставини, оскільки це необхідно для розгляду апеляції, та не приймає і не розглядає позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ст. 11 ч. 1, ст. 303 ч. 1 ЦПК України в редакції, що була чинною на час пред'явлення позову, ст. 13 ч. 1, ст. 367 ч.ч. 1, 6 ЦПК України в редакції, чинній на час вирішення справи судом першої інстанції та апеляційного розгляду справи).
Предметом позову є матеріально-правовий зміст позовних вимог, задоволення пред'явлених вимог є метою позивача, результатом реалізації права на отримання шляхом ухвалення судом рішення конкретно визначеного цими вимогами матеріального блага. Підставами позову є факти і обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача. Підстави та предмет позову взаємопов'язані, предмет позову обумовлюється підставами позову, випливає з них, ці елементи позову не можуть розглядатися окремо один від одного. Право позивача вимагати з передбачених законом підстав задоволення позову і, відповідно, право відповідача на захист від позову можуть бути належно реалізовані сторонами за умови пред'явлення конкретних, чітко сформульованих вимог, що не допускають множинного тлумачення, припущень ані щодо власне самих вимог, ані щодо підстав, якими вони обґрунтовуються, ані щодо відповідача, до якого вони пред'явлені.
За приписами ст. 3 ч. 1 п.п. 5, 6, ст. 11, ст. 12 ч. 1, ст.ст. 13, 14, 15, 16, ст. 20 ч. 1 ЦК України (тут і далі норми матеріального права в редакції, чинній на час виникнення відповідних юридичних фактів), ст. 2 ч.ч. 1, 3, ст. 3 ч. 1, ст.ст. 10, 11, 15, 27, 31, 57-61 і ст. 3 ч.ч. 1, 3, ст. 4 ч. 1, ст.ст. 12, 13, 19, ст.ст. 43, 44, 49, 76-82 відповідних редакцій ЦПК України:
кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів;
особа діє у цивільних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов'язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, обачно, передбачаючи наслідки;
при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди, зловживання цивільними і процесуальними правами не допускається;
цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист;
кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, і зобов'язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, включно з тими, які власне обґрунтовують як право на пред'явлення вимог (право на позов), так і право на пред'явлення вимог до конкретного відповідача та обов'язок такого конкретного відповідача відповідати за пред'явленим до нього позовом;
обов'язок доказування позову лежить на позивачеві;
обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування;
доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, по захист своїх порушених прав може до суду звернутися саме особа, права якої порушені, і може це зробити не в будь-який спосіб, а в той, що передбачений законом, правомірній вимозі належного позивача відповідає обов'язок належного відповідача усунути порушення права.
Вимоги позову можуть бути задоволені за умов, коли вони належно сформульовані, ґрунтуються на підставах позову, відповідають вимогам закону, договору та є доведеними у належний процесуальний спосіб (ст.ст. 212-215 і ст.ст. 89, 263-265 відповідних редакцій ЦПК України).
Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 20, 316-319, 321, 379, 382, 383, 386, 391 ЦК України, інших норм законодавства, власник квартири в житловому будинку вправі вимагати захисту свого права, зокрема, права на проживання в безпечних, належних із точки зору додержання будівельних норм і правил, санітарних, протипожежних норм тощо умовах, вправі вимагати усунення будь-яких порушень у здійсненні цього права.
Особа вправі вимагати повного відшкодування майнової шкоди, завданої їй винною, протиправною поведінкою (рішеннями, діями, бездіяльністю) іншої особи, пошкодженням, знищенням майна; відсутність вини у шкоді доводить заподіювач (ст.ст. 11-16, 22, 1166 ЦК України).
Зважаючи на презумпцію вини заподіювача шкоди відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди завдано не з його вини, водночас обов'язок доказування факту заподіяння відповідачем шкоди, розміру спричиненої шкоди покладається на особу, якій спричинено шкоду.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ст. 61 Конституції України). За змістом ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення, обвинувачення в такому не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи в правопорушенні тлумачаться на її користь.
Виходячи з підстав і предмета первісного позову, зважаючи на його фактичне і правове обґрунтування, предметом доказування (ст. 179 ч. 1 і ст. 77 ч. 2 відповідних редакцій ЦПК України) є передусім факти, які повинні підтверджувати доводи позивача:
у контексті перешкод у здійсненні права власності - конкретні винні дії, вчинені відповідачкою у певний час у відповідному місці та за відповідних обставин потягли порушення його права власності на квартиру, перешкоджають йому у повноцінному використанні майна за призначенням, характер відповідних перешкод;
у контексті заподіяння шкоди - факт заподіяння конкретної шкоди майну (квартирі) позивача діями відповідача у певний час і за конкретних обставин, обсяг пошкоджень, характер і розмір завданої шкоди;
залежно від конкретного формулювання підстав і предмета позову предметом доказування для позивача є і технічний спосіб усунення перешкод у здійсненні права власності, усунення шкоди, характер і вартість необхідних для цього робіт і т.ін.
Доводи і мотивація позову щодо наявності відповідних перешкод та характеру, наслідків, розміру завданої майнової шкоди повинні бути конкретними, точними та повинні обґрунтовуватися належними і допустимими доказами.
Для відповідачки предметом доказування є факти та обставини, якими спростовуються чи виключаються відповідні доводи позивача, зокрема, спростовується вчинення відповідачкою певних дій, причинно-наслідковий зв'язок між її діями та наслідками, які, як вважає позивач за первісним позовом, настали для нього через такі дії, спростовується її вина у вчиненні позивачу перешкод у здійсненні права власності, у заподіянні йому шкоди.
Зважаючи на конкретні обставини справи може виникнути необхідність з'ясувати й інші факти, що мають значення.
Тобто, позивачем мають бути зазначені, а судом - встановлені конкретні дії відповідачки, має бути встановлено, чи порушують такі конкретні дії права позивача, чи є дії відповідачки винними, а питання про її відповідальність має вирішуватися з урахуванням встановленого.
Тож право власника квартири в житловому будинку на пред'явлення відповідних вимог не може заперечуватися як таке, що, однак, не звільняє від обов'язку пред'явити позов із належних підстав, вірно обрати спосіб захисту права, правильно сформулювати предмет позову, обґрунтувати та довести позов належним процесуальним порядком. Лише в такому разі можуть мати місце законні підстави для задоволення відповідних вимог.
Встановлено, підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та іншими матеріалами справи, що будинок АДРЕСА_3 складається з трьох квартир, які належать:
квартира АДРЕСА_2 загальною площею 34,4 кв. м, житловою площею 28,5 кв. м, із належним до неї сараєм літ. «Д» ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 30.10.2013 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Парамоновим О.В. за реєстровим № 4562, право власності зареєстроване 30.10.2013 (а.с. 8, 63 т. 1, а.с. 42-43 т. 3 та ін.);
квартира АДРЕСА_4 загальною площею 49,2 кв. м, житловою площею 36,2 кв. м ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Ужгородським міськвиконкомом 18.04.2016, право власності зареєстроване 26.05.2016, ОСОБА_1 проживав у квартирі і до набуття її у власність (а.с. 4-7 т. 1, а.с. 40-41 т. 3 та ін.);
квартира АДРЕСА_7 загальною площею 64,2 кв. м, житловою площею 37,2 кв. м на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Ужгородським міськвиконкомом 24.05.2018, право власності зареєстроване 11.06.2018, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 проживали у квартирі і до набуття її у спільну сумісну власність (а.с. 243 т. 2, а.с. 44-45 т. 3 та ін.).
З наявного в справі рішення Ужгородського міськрайонного суду від 15.05.2014 у справі № 308/1205/14 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_9 про виселення та зняття з реєстраційного обліку та з інших матеріалів справи випливає, що цим рішенням ОСОБА_9 був виселений з квартири АДРЕСА_5 , рішення щодо виселення було виконане до 02.09.2014, коли квартиру було передано ОСОБА_5 , а з реєстрації ОСОБА_9 був знятий не пізніше 02.09.2015 (а.с. 50, 52, 53, 58, 60-62 т. 1 та ін.).
Відповідно до рішення Ужгородської міської ради від 30.09.2004 № 397 у зв'язку з будівництвом нового залізничного вокзалу та реконструкцією привокзальної площі будинок АДРЕСА_3 підлягав знесенню (а.с. 159-160 т. 1). Однак, у подальшому це рішення не було реалізоване, а рішенням Ужгородської міської ради від 31.07.2015 № 1768 було скасоване рішення цієї ради від 21.11.2003 № 167 «Про тимчасове призупинення реєстрації громадян та укладення цивільно-правових угод на території залізничного вокзалу та привокзальної площі» зі всіма змінами та доповненнями (а.с. 101 т. 1).
Обґрунтовуючи свій позов, ОСОБА_1 стверджував, що протиправними діями ОСОБА_5 разом із її чоловіком ОСОБА_8 із реконструкції квартири АДРЕСА_5 його квартирі АДРЕСА_4 завдано шкоди, на підтвердження чого посилався передусім на акти обстеження будинку, що складалися за зверненнями мешканців будинку різними експлуатаційними підприємствами, службами властей міста Ужгорода, а також комісіями, а саме:
акт обстеження будинку та прибудинкових територій від 11.11.2014, яким були виявлені наступні факти та встановлені наступні порушення:
1) у будинку АДРЕСА_3 проводиться реконструкція квартири АДРЕСА_2 , будинок побудований з саману в 1912 році;
2) на несучих стінах наявні тріщини розміром 1,5-2 см по всіх квартирах будинку, а також між стінами та стелею;
3) у квартирі АДРЕСА_2 демонтовано несучу фасадну стіну, проведено перепланування горища, проводиться будівництво мансардного приміщення над квартирою
АДРЕСА_8 ) у дворі будинку лежать залишки ремонтованої стіни з саману (а.с. 9 т. 1);
акт обстеження аварійного будинку від 19.02.2015, у якому зазначено, що зі слів мешканців гр. ОСОБА_8 проводить самовільну реконструкцію квартири АДРЕСА_2 , при цьому вчинено пошкодження об'єкта, що призвело до порушення його нормального функціонування та може становити небезпеку здоров?ю та майнову шкоду мешканцям будинку (а.с. 10 т. 1);
акт обстеження будинку від 25.05.2015, яким встановлено, що будинок цегляно-саманний, його технічний стан будинку незадовільний;
внаслідок довготривалої експлуатації прийшла в непридатність зовнішня та внутрішня штукатурка, дерев?яні підлоги, віконні та дверні блоки;
дерев?яне горищне перекриття має значні прогини;
потребують ремонту дерев?яні конструкції покрівлі та покрівля в цілому;
квартиронаймачем квартири АДРЕСА_2 ( ОСОБА_8 ) на час обстеження було частково розібране горищне перекриття (розібрана засипка та дощатий настил) над квартирою АДРЕСА_2 та частково над квартирою АДРЕСА_4 ;
при обстеженні квартири АДРЕСА_4 , яка межує з квартирою АДРЕСА_2 , на спільній несучій стінці виявлені тріщини, які з слів квартиронаймача квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_1 виникли після проведення робіт на горищі (а.с. 11 т. 1);
акт обстеження технічного стану житлового будинку від 12.08.2015, де вказано, що проведення гр. ОСОБА_8 самовільних робіт на горищі призвело до того, що у квартирі АДРЕСА_4 , в якій проживає сім?я ОСОБА_1 , осипається стеля, на стіні наявні значні тріщини та пошкодження;
за твердженням присутніх мешканців власницею квартири гр. ОСОБА_5 та її чоловіком ОСОБА_8 було проведено без дозвільних документів реконструкцію однокімнатної квартири в трикімнатну квартиру (а.с. 12 т. 1);
акт від 14.09.2016, яким було встановлено, що над квартирою АДРЕСА_2 розташований вхід на горище, яке має знаходитись в спільному користуванні всіх мешканців будинку; виявлено, що частина горищної стіни демонтована, цегла складована на дерев?яному перекритті (з слів мешканців будинку, ці роботи проведені за ініціативи ОСОБА_8 );
електропроводка, яка проходить горищем, знаходиться в аварійному стані;
на стелі квартир АДРЕСА_9 є тріщини, сліди протікання з даху, відшарування штукатурки (а.с. 33 т. 1);
акт обстеження будинку, складений у період між 09.08.2016 і 02.09.2016, точна дата складання не вказана), яким зафіксовано, що:
відповідно до рішення Ужгородської міської ради від 30.09.2004 № 397 багатоквартирний житловий будинок віднесено до будинків і споруд, що підлягають знесенню;
над квартирою АДРЕСА_2 розташовано вхід на горище, яке знаходиться у спільному користуванні всіх мешканців будинку, при обстеженні горища було з'ясовано, що частина горищної стіни товщиною 380 мм демонтована, а цегла від демонтажу складована на дерев?яному перекритті, зі слів мешканців будинку демонтаж горищної стіни виконав гр. ОСОБА_8 ;
при обстеженні квартири АДРЕСА_4 з?ясовано, що від перевантаження перекриття на стелях квартири з?явилися тріщини, на стелі видно численні протікання від даху та відшарування штукатурки;
додатково зазначено, що оскільки комунальний багатоквартирний житловий будинок входить до переліку будинків, які підлягають знесенню, будівельні роботи по реконструкції або новому будівництву проводити забороняється (а.с. 40-42 т. 1).
У матеріалах справи є дані про те, що в будинку АДРЕСА_3 у березні 2015 року фіксувалося пошкодження електричних мереж в місцях загального користування (на горищі), чим могла бути створена аварійна ситуація та загроза життю мешканців квартир (а.с. 16 т. 1).
Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради листами від 20.03.2015 № Ко-28/20-15 і від 06.09.2016 № Р-179/20-05 інформувало ОСОБА_1 про те, що гр. ОСОБА_8 із заявою про надання дозволу на реконструкцію квартири АДРЕСА_2 з розширенням за рахунок мансардного поверху по АДРЕСА_3 протягом 2005-2016 років в Управління не звертався, рішення виконкому з цього приводу не приймалися, містобудівні умови та обмеження не видавалися (а.с. 15, 36 т. 1).
За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, проведеного начальником Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Зотовою О.С. і заступником начальника Відділу Міцою О.І. з 21.07.2017 по 03.08.2017, був 03.08.2017 складений акт № 18 щодо перевірки дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті реконструкції квартири в АДРЕСА_10 (а.с. 15-24 т. 2).
Як зафіксовано актом, під час перевірки було виявлено, що будівельні роботи по реконструкції квартири АДРЕСА_5 проведені з втручанням у несучі конструкції будівлі, а саме: влаштовано дверний проріз в несучій стіні, замість віконних прорізів влаштовано дверні, будівельні роботи виконано без дозвільного документа про початок на виконання будівельних робіт. В акті викладені заперечення ОСОБА_8 як представника за довіреністю ОСОБА_5 про те, що акт умотивовано надуманими фактами, перевірка проведена всупереч положенню про порядок проведення перевірки, ремонт у 2013 році проводило ТОВ «Селменці» згідно договору з ОСОБА_9 , а ОСОБА_1 оскаржував будівництво мансарди, а не інші будівельні роботи.
Постановою начальника Відділу ДАБК Виконкому Ужгородської міськради Зотової О.С. від 17.08.2017 № 57 справу про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ОСОБА_5 (протокол про адміністративне правопорушення від 03.08.2017) закрито на підставі ст. 247 ч. 1 п. 7 КУпАП (закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу) (а.с.180-181 т. 1 та ін.). Цією постановою встановлено, що:
реконструкцію квартири житлового будинку в АДРЕСА_10 проведено із втручанням в несучі конструкції будівлі, а саме: влаштовано дверний проріз в несучій стіні; замість віконних прорізів влаштовано дверні; будівельні роботи виконано без дозвільного документа про початок на виконання будівельних робіт;
однак із письмових пояснень уповноваженої особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, випливає, що ремонтні роботи проведені ще в 2013 році ТОВ «Селменці» на замовлення попереднього власника ОСОБА_9 ;
у 2014 році квартира передана Ужгородському МВ ДВС та придбана ОСОБА_5 у такому стані, який є на сьогодні, тобто із вже проведеною реконструкцією вказаного приміщення попереднім власником, що виключає вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_5 , згідно ст. 8 КУпАП, та притягнення її до адміністративної відповідальності.
Доказів оскарження будь-ким постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення немає в справі, що розглядається.
Попри наявність матеріалів (актів, листів, інших документів, фотографій), які певним чином ілюструють доводи позивача ОСОБА_1 та були надані ним суду, такі є неповними, значною мірою суперечливими, а з'ясування обставин, що мають значення для справи, та усунення суперечностей потребує спеціальних знань у галузі науки, техніки, будівництва, оцінки майна, у зв'язку з чим належним, допустимим і достовірним доказом щодо цих обставин є висновок експерта (ст. 66, ст. 143 ч. 1, ст. 147 ч.ч. 2-6, ст. 189 і ст. 102, ст. 103 ч. 1, ст. 239 відповідних редакцій ЦПК України). Документи і матеріали, на які первісно посилався позивач, не є достатніми доказами та можуть враховуватися у сукупності з іншими доказами, що підлягають оцінці судом.
Водночас, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і з наведенням відповідних мотивів щодо його прийняття чи відхилення оцінюється судом за загальними правилами разом із іншими доказами (ст. 147 ч. 6 і ст. 110 ч. 1 відповідних редакцій ЦПК України).
За клопотанням позивача за первісним позовом ОСОБА_1 , який просив поставити на вирішення експерта питання «які причини руйнування, що завдані квартирі АДРЕСА_4 та будинку в цілому?» і «визначити розмір матеріального збитку, завданого ОСОБА_1 , власнику квартири АДРЕСА_6 , а також вартість ремонтно-відновлювальних робіт.», Ужгородський міськрайонний суд ухвалою від 27.03.2018 призначив у справі судову оціночно-будівельну експертизу, на вирішення якої поставив і питання, проведення якої доручив судовому експерту Корчинському Б.М. (а.с. 198, 203-204 т. 1).
Судовий експерт ОСОБА_10 склав 17.10.2018 висновок № 305 судової будівельно-технічної експертизи, в дослідницькій частині якого послався, серед іншого, на вищевказані акт від 25.05.2015, акт, складений у період між 09.08.2016 і 02.09.2016, акт від 14.09.2016, а також зафіксував, зокрема, таке:
при проведенні дослідження житлового будинку АДРЕСА_3 встановлені наступні пошкодження:
на несучій зовнішній стіні головного фасаду вертикальні та косі тріщини;
на зовнішніх стінах та фундаменті місцями здуття та відпадання штукатурки;
на горищі розібрана частина несучої стіни, на яку опирались балки перекриття, та демонтовано частину горищного дощатого перекриття;
на день проведення дослідження будинок знаходиться в занедбаному та незадовільному стані;
технічний стан конструктивних елементів житлового будинку на день проведення огляду незадовільний;
вищевказані пошкодження стін та стелі (тріщини, здуття та відшарування штукатурки) могли виникнути в результаті проведення ремонтно-будівельних робіт (демонтажу несучої стіни на горищі; демонтажу перекриття над квартирою АДРЕСА_2 та частково над квартирою АДРЕСА_4 ; складування цегли на дерев'яному перекритті та інші роботи);
на день проведення огляду приміщень квартири АДРЕСА_6 виявлені наступні пошкодження:
а) в приміщенні № 1 (веранда) місцями відшарування штукатурки стелі та стін, дрібні горизонтальні тріщини, сліди замокання, потемніння оздоблення в окремих місцях;
б) в приміщенні № 2 (санвузол) дрібні горизонтальні тріщини, сліди замокання, потемніння оздоблення в окремих місцях стелі;
в) в приміщенні № 3 (кухня) сліди замокання стін та стелі, дрібні тріщини, місцями відшарування фарби;
г) в приміщенні № 4 (кімната) глибокі горизонтальні тріщини шириною до 8 мм, на стелі, відшарування штукатурки, сліди замокання потемніння оздоблення в окремих місцях стін та стелі;
д) в приміщенні № 5 (кімната) глибокі вертикальні та косі тріщини в несучій стіні головного фасаду та горизонтальні тріщини в примиканні стіни до стелі, відшарування штукатурки, незначне потемніння оздоблення в окремих місцях стін та стелі;
за всіма ознаками, виявлені ушкодження могли виникнути внаслідок довготривалої експлуатації, протікання покрівлі, перенавантаження перекриття, а також проведення ремонтно-будівельних робіт;
для усунення виявлених пошкоджень в приміщенні квартири АДРЕСА_4 необхідно виконати такі відновлювальні ремонтні роботи: розшивка тріщин; штукатурка стін та стелі; шпаклювання стін та стелі; фарбування стін та стелі; влаштування перекриття;
орієнтовна вартість ремонтно-відновлювальних робіт в квартирі АДРЕСА_4 на день проведення дослідження становить 31021,00 грн;
експерт зробив такі висновки:
причини руйнування, що завдані квартирі АДРЕСА_4 та будинку АДРЕСА_3 в цілому, виникли внаслідок довготривалої експлуатації та проведення ремонтно-будівельних робіт на горищі (демонтована частина горищної стіни; демонтаж перекриття над квартирою АДРЕСА_2 та частково над квартирою АДРЕСА_4 ; складення цегли на дерев'яному перекритті);
орієнтовна вартість ремонтно-відновлювальних робіт в приміщеннях квартири АДРЕСА_6 на день проведення дослідження становить 31021,00 грн (а.с. 227-241 т. 1).
Апеляційний суд щодо проведення судовим експертом Корчинським Б.М. указаної експертизи зауважує таке. На вирішення експерта не ставилися і, відповідно, ним не вирішувалися належно сформульовані питання, зокрема, про те, якими конкретно є руйнування та пошкодження квартири АДРЕСА_4 в будинку, якими є їх істотні параметри; коли та від чого саме такі конкретні за характером, ознаками та місцезнаходженням пошкодження виникли; чи є причиною таких пошкоджень саме дії відповідачки і якщо так, то які саме конкретні пошкодження завдані такими діями, чим це підтверджується (інструментальні заміри, дослідження, розрахунки, обґрунтування тощо); чи є зв'язок між технічним станом будинку в цілому, його аварійністю та/або тривалою експлуатацією і конкретними пошкодженнями квартири АДРЕСА_4 ; як розмежовуються пошкодження в квартирі АДРЕСА_4 , що виникли через тривалу експлуатацію будинку та його незадовільний технічний стан у цілому і ті, що виникли внаслідок дій відповідачки та, відповідно, як розмежовуються роботи та їх вартість щодо усунення таких конкретних груп пошкоджень.
В дослідницькій частині висновку міститься припущення про те, що певні пошкодження будинку (без їх належного опису та конкретизації) могли бути наслідком робіт, які, як стверджував ОСОБА_1 , здійснювала ОСОБА_5 . Водночас щодо причин пошкоджень експерт дійшов кінцевого висновку про їх виникнення внаслідок довготривалої експлуатації та проведення ремонтно-будівельних робіт на горищі. Тобто, конкретні пошкодження в квартирі АДРЕСА_6 , як і конкретну причину відповідних пошкоджень судовий експерт не встановив, об'єднавши у своєму висновку в якості такої причини одночасно довготривалу експлуатацію будинку та проведення ремонтно-будівельних робіт на горищі.
ОСОБА_8 діючи як представник відповідачки за первісним позовом ОСОБА_5 заперечив обґрунтованість висновку експерта посилаючись на порушення порядку її проведення, на неправильне визначення площі квартири АДРЕСА_4 , на фактичну відсутність відповіді щодо причин пошкоджень квартири АДРЕСА_6 в цілому, на неправомірність здійснення розрахунку шкоди щодо будинку, який підлягає знесенню, на однобічність експертного висновку тощо (а.с. 27, 38-42 т. 2).
У подальшому за зверненням ОСОБА_1 комісія Департаменту міського господарства Ужгородського міськвиконкому ще раз обстежила житловий будинок АДРЕСА_3 та актом від 19.06.2019 зафіксувала, що:
будинок 3-квартирний, саманний, одноповерховий;
фасад будинку вкритий тріщинами, місцями обсипана штукатурка;
порослі на прибудинковій території утримують вологу від атмосферних опадів, відсутнє водовідведення, мощення місцями зруйновано, що спричиняє руйнування фундаменту та виникнення тріщин на фасаді будинку;
власником квартири АДРЕСА_2 проведено реконструкцію з облаштуванням 3-х окремих входів з вулиці;
для попередження аварійного стану необхідно прибрати прибудинкову територію, відновити мощення та штукатурку на цоколі та фасаді будинку (а.с. 116-117 т. 2).
Діючи в особі свого представника ОСОБА_8 в порядку ст. 106 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_5 замовила судовому експерту Манзуренку Г.В. виконання судової будівельно-технічної експертизи щодо визначення технічного стану домоволодіння АДРЕСА_3 і 23.07.2019 висновок такої експертизи за № 212/19 був судовим експертом складений (а.с. 202-250 т. 4 та ін.). У висновку зафіксовано, зокрема, таке:
судовому експерту на вирішення експерта були поставлені питання:
визначити технічний стан будинку (літ. А) та сараю (літ. Д) домоволодіння АДРЕСА_3 станом на день проведення експертизи;
визначити причини пошкодження конструктивних елементів житлового будинку (літ. А) домоволодіння АДРЕСА_3 та визначити конструктивні рішення щодо розробки проекту по відновленню та посиленню на стадії проектного завдання;
які необхідно виконати ремонтно-будівельні роботи по відновленню господарсько-побутової будівлі сарай (літ. Д) домоволодіння АДРЕСА_3 ; яка вартість виконання цих ремонтно-будівельних робіт станом на день проведення експертизи;
в дослідницькій частині експертного висновку відображено, серед іншого, що:
за наявними інвентаризаційними та технічними даними рік побудови будинку 1947;
із урахуванням середньозваженого фізичного зносу будинку у 24% технічний стан будівлі задовільний, елементи житлового будинку в цілому придатні для експлуатації, але потребують ремонту, який найдоцільніший на цій стадії;
із урахуванням середньозваженого фізичного зносу сараю літ. Д у 83% його технічний стан непридатний, елементи будівлі знаходяться в зруйнованому стані;
по квартирі АДРЕСА_2 :
пошкоджень конструктивних елементів стін та стель приміщень літ. 1-1, 1-2 та 1-3 не встановлено;
влаштований дверний проріз Д-1 в несучій стіні та замість раніше існуючого віконного прорізу влаштований дверний прорізД-2;
між приміщеннями літ 1-1 та літ. 1-2 перенесена перегородка П-1 без порушення дерев'яної балки перекриття на перегородку П-2 із влаштуванням дверного прорізу Д-3;
на горищі над приміщеннями літ. 1-1, 1-2 та 1-3 демонтований горищний утеплювач, пошкоджень дерев'яних балок перекриття не встановлено;
по фасаду зі сторони влаштування дверних прорізів Д-1 та Д-2 є часткове відпадання штукатурки до 1 кв. м, інших пошкоджень фасаду зі сторони квартири АДРЕСА_2 не встановлено;
по квартирі АДРЕСА_4 :
у приміщенні літ 2-3, яке є спільним із приміщенням літ. 3-3, пошкодження стіни та стелі у вигляді косих тріщин на поверхні, глибокі тріщини в місцях примикання до суміжних конструкцій, ширина тріщин на поверхні до 7 мм, у примиканні - до 10 мм;
відпадання та відшарування штукатурки на стіні та стелі у приміщенні літ. 2-4;
відпадання та відшарування штукатурки на стелі у приміщенні літ. 2-1;
на горищі над приміщеннями літ. 2-1, 2-2, 2-3, 2-4 та 2-5 є в наявності горищний утеплювач, у зв'язку з чим неможливо було визначити стан дерев'яних балок перекриття;
по фасаду зі сторони приміщень літ. 2-3, 2-4, 2-5 відсутні будь-які суттєві пошкодження;
із сторони фасаду знесена прибудова до веранди житлового будинку;
по квартирі АДРЕСА_7 :
у приміщенні літ. 3-4, яке є прибудованим до житлового будинку, є пошкодження стіни та стелі у вигляді косих тріщин на поверхні, глибокі тріщини в місцях примикання до суміжних конструкцій, ширина тріщин на поверхні до 7 мм, у примиканні - до 10 мм;
по фасаду зі сторони приміщень літ. 3-2 та 3-5 є пошкодження стіни у вигляді косих глибоких тріщин на поверхні, відпадання штукатурки, ширина тріщин на поверхні до 7 мм, у примиканні - до 10 мм, площа відпадання штукатурки до 1,0 кв. м;
по цоколю фундаменту фасаду зі сторони приміщення літ. 3-2 є наскрізне пошкодження бутобетону та просідання кам'яного цоколю прибудови до квартири АДРЕСА_7 ;
на горищі над приміщеннями літ. 3-1, 3-2, 3-3, 3-4 та 2-5 є в наявності горищний утеплювач, у зв'язку з чим неможливо було визначити стан дерев'яних балок перекриття;
пошкодження будинку виявлені у вигляді:
просідання фундаменту в місці примикання добудови веранди квартири АДРЕСА_7 до житлового будинку (Ф-1);
наскрізне пошкодження цоколю фундаменту по боковому фасаду житлового будинку (Ф-2);
пошкодження стін у кутах та в місцях примикання перегородок (С-1);
пошкодження стін при діагональних тріщинах, при несуцільних горизонтальних тріщинах та при тріщинах в кутах (С-2);
основною причиною пошкодження конструктивних елементів житлового будинку є просідання фундаменту в місці приєднання добудови веранди квартири АДРЕСА_7 до житлового будинку, що призвело до появи тріщин на стінах та стелях у приміщеннях квартир АДРЕСА_4 і АДРЕСА_7 ;
втручання в несучі конструкції житлового будинку зі сторони квартири АДРЕСА_2 , а саме влаштування дверного прорізу в несучій стіні (Д-1) та заміна віконного прорізу на дверний проріз (Д-2), не пов'язані із встановленими пошкодженнями приміщення квартир АДРЕСА_7 та АДРЕСА_4 ;
на поставлені питання експертом були сформульовані такі висновки:
по першому питанню:
технічний стан житлового будинку (літ. А) домоволодіння АДРЕСА_3 станом на день проведення експертизи є задовільним; елементи житлового будинку в цілому придатні для експлуатації, але потребують ремонту, який найдоцільніший на цій стадії;
технічний стан сараю (літ. Д) станом на день проведення експертизи є непридатним; елементи будівлі знаходяться у зруйнованому стані;
по другому питанню:
основною причиною пошкодження конструктивних елементів житлового будинку (літ. А) домоволодіння АДРЕСА_11 є просідання фундаменту в місці приєднання добудови веранди квартири АДРЕСА_7 до житлового будинку, що призвело до появи тріщин на стінах та стелях у приміщеннях квартир АДРЕСА_7 та АДРЕСА_4 ;
втручання в несучі конструкції житлового будинку зі сторони квартири АДРЕСА_2 , а саме влаштування дверного прорізу в несучій стіні (Д-1) та заміна віконного прорізу на дверний проріз (Д-2), не пов'язані із встановленими пошкодженнями приміщення квартир АДРЕСА_7 та АДРЕСА_4 ;
для посилення пошкоджених конструктивних елементів житлового будинку (літ. А) домоволодіння АДРЕСА_11 на стадії проектного завдання необхідно провести наступні ремонтно-будівельні роботи (у відповіді перераховані конкретні види робіт, які необхідно виконати для посилення пошкоджених конструктивних елементів житлового будинку, зокрема, в частині зміцнення фундаменту та стін будинку);
по третьому питанню:
ймовірна вартість по капітальному ремонту із відновлення господарсько-побутової будівлі « Сарай » (літ. Д) домоволодіння АДРЕСА_11 становить 136247,00 грн.
Таким чином, висновки двох судово-будівельних експертиз суперечать один одному щодо впливу робіт у квартирі АДРЕСА_5 , на які вказував позивач за первісним позовом ОСОБА_1 , на пошкодження належної йому квартири АДРЕСА_2 у цьому будинку, щодо технічного стану будинку, щодо певних інших обставин. Зокрема, якщо експерт ОСОБА_10 , хоча і в формі припущення та без належного обґрунтування допускав такий взаємозв'язок між відповідними роботами та пошкодженнями, то експерт ОСОБА_11 виключав це, оскільки конкретною причиною таких пошкоджень однозначно та з відповідним обґрунтуванням визначив просідання фундаменту будинку внаслідок добудови до нього веранди квартири АДРЕСА_7 , а роботи, які проводилися в квартирі АДРЕСА_2 , однозначно виключив із числа причин пошкоджень, що виникли в квартирі АДРЕСА_4 . При цьому, за своїм змістом висновок судового експерта Манзуренка Г.В. є значно більш умотивованим і конкретним, аніж висновок судового експерта Корчинського Б.М.
Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 заперечив обґрунтованість висновку судової будівельно-технічної експертизи від 23.07.2019 № 212/19 посилаючись на його невідповідність фактичним обставинам щодо перепланування квартири АДРЕСА_2 , під час якого в несучій стіні були зроблені два дверні прорізи, що, на його думку, і стало основною причиною появи тріщин у стінах будинку, на те, що висновок про наявність на горищі над певними приміщеннями утеплювача не відповідає дійсності, а зняття шару цього утеплювача призвело до руйнування стелі у квартирі АДРЕСА_4 , вказував також на повідомлення ОСОБА_8 неправдивої інформації про проведення перебудови ТОВ «Селменці» за договором з ОСОБА_9 і т.ін. (а.с. 25-29 т. 3). Поряд із цим, істотні обставини щодо причин пошкодження будинку, встановлені судовим експертом Манзуренком Г.В., не заперечувалися по суті та не спростовувалися.
Для з'ясування обставин, які після проведення судової експертизи залишилися нез'ясованими, для встановлення дійсних обставин справи, усунення суперечностей між доказами, в тому числі, між різними висновками експертів, а також у разі, якщо висновок експерта буде визнано неповним, неясним, таким, що викликає сумніви в його правильності, передбачені інститути додаткової та повторної судової експертизи, а за наявності для того підстав - і комісійної та комплексної судової експертизи (ст.ст. 148, 149, 150 і 111, 112, 113 відповідних редакцій ЦПК України).
Беручи до уваги наявність у справі документів і доказів, які суперечать одні одним щодо того, чи здійснювала ОСОБА_5 у 2014 році роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_5 , з результатом яких пов'язує порушення його прав ОСОБА_1 , а якщо здійснювала, то які саме та які наслідки вони потягли, позивач за первісним позовом мав право і можливість вживати передбачені цивільним процесуальним законом заходи з метою усунення відповідних суперечностей. Зважаючи на підстави та предмет первісного позову позивачу в усякому разі належало доводити факт і момент порушення його цивільного права (спричинення перешкод у здійсненні права власності та заподіяння шкоди).
Діючи в процесі на власний ризик і розсуд, не маючи перешкод у реалізації своїх процесуальних прав, користуючись правовою допомогою, позивач за первісним позовом ОСОБА_1 не заявляв у суді першої інстанції клопотань, спрямованих на з'ясування істотних обставин справи, що розглядалася тривалий час, та на усунення суперечностей у ній. За наведених обставин та зважаючи на наявні в справі докази і матеріали доводи первісного позову ОСОБА_1 ґрунтуються на недопустимих у доказуванні припущеннях (ст. 60 ч. 4 і ст. 81 ч. 6 відповідних редакцій ЦПК України), істотні обставини, що мають значення для вирішення спору, не можна визнати доведеними.
Заподіяння шкоди іншій особі є цивільним правопорушенням, відсутність вини в якому належить доводити особі, до якої звернена вимога про усунення наслідків шкоди. Оскільки всі сумніви в доведеності вини особи у вчиненні правопорушення тлумачаться на її користь, недоведеність факту, часу, обставин і наслідків заподіяння шкоди вже сама по собі виключає обґрунтованість по суті відповідного обвинувачення (відповідної вимоги). Доводи, якими відповідачка за первісним позовом ОСОБА_5 заперечувала факт заподіяння нею шкоди ОСОБА_1 , та докази, якими вона обґрунтовувала відсутність своєї вини в заподіянні шкоди, не були спростовані позивачем за первісним позовом у належний процесуальний спосіб. Тож слід визнати, що ОСОБА_1 не довів факту порушення його прав саме ОСОБА_5 , вчинення нею перешкод у здійсненні права власності на квартиру та факту заподіяння нею шкоди, а ОСОБА_5 довела відсутність своєї вини в заподіянні шкоди ОСОБА_1 .
Погодитись із твердженням в апеляційній скарзі про те, що судження в оскарженому рішенні про недоведеність у діях ОСОБА_5 складу цивільного правопорушення щодо заподіяння шкоди помилкове, оскільки предметом первісного позову є не відшкодування шкоди, а вимога зобов'язального характеру, не можна. Пред'являючи свій позов, ОСОБА_1 виходив із того, що діями ОСОБА_5 йому завдано шкоди, пошкоджено його нерухоме майно (квартиру) і позов був спрямований саме на усунення цієї шкоди шляхом ремонту відповідачкою квартири і будинку.
Обравши відповідну конструкцію позову, в якій поєднав різні способи захисту права, що виникають з різних підстав і передбачають різний спосіб захисту, ОСОБА_1 постав перед необхідністю враховувати відповідні вимоги закону та доводити як обставини, що пов'язуються з усуненням перешкод у здійсненні права власності, так і ті, що пов'язуються з відшкодуванням шкоди. Тому йому належало доводити й елементи складу цивільного правопорушення (за винятком вини відповідачки в заподіянні шкоди, що не є його обов'язком, хоча водночас він не був позбавлений права та можливості доводити і цей елемент складу цивільного правопорушення, а відповідну правову позицію відповідачки повинен був спростовувати).
Наостанок апеляційний суд не може залишити поза увагою і некоректне формулювання вимоги (предмета) первісного позову, що вказує на обрання неправильного способу захисту порушеного права та є самостійною підставою для відмови в позові. Так, поставлено вимогу передусім про ремонт будинку АДРЕСА_11 в цілому при тому, що ОСОБА_1 є власником лише однієї квартири в ньому і представляє лише себе, у справі немає доказів уповноваження його іншими співвласниками діяти в їхніх інтересах, а самі вони вимоги до ОСОБА_5 не пред'являли, тож вимога пред'явлена без належних матеріально- та процесуально-правових підстав.
Окрім цього, як указана вимога, так і вимога про ремонт квартири позивача «зокрема» є неконкретними та невизначеними по суті, які в силу правової невизначеності в разі ймовірного задоволення такого позову унеможливили б виконання рішення суду. Позивач за первісним позовом управі був сформулювати вимогу в спосіб, який би уможливлював подальшу необхідну зміну вимоги після встановлення процесуальним порядком власне належного предмета позову (конкретної шкоди, завданої відповідачкою саме майну позивача, яку слід усунути в конкретний спосіб у визначених межах), проте, не скористався цим.
Питання здійснення ОСОБА_5 будівельних робіт без проектної та дозвільної документації лежать поза межами справи, що розглядається, з огляду на дійсні підстави та предмет первісного позову. За наявності для того підстав спір, якщо виникає з таких обставин, може вирішуватися окремо.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції ухвалив в оскарженій частині правильне по суті та законне рішення, на що умотивована судом критична оцінка обох експертних висновків не впливає, позаяк позивач за первісним позовом обрав неналежний спосіб захисту права, не виконав свого обов'язку доказування пред'явлених вимог по суті, не спростував правової позиції відповідачки за первісним позовом, внаслідок чого суд не мав передбачених законом підстав для задоволення первісного позову. Доводи апеляції цього не спростовують і не дають підстав для скасування рішення суду в оскарженій частині із задоволенням первісного позову.
Відтак на підставі ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу позивача за первісним позовом ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції про відмову в цьому позові - без змін.
Керуючись ст. 374 ч. 1 п. 1, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ужгородського міськрайонного суду від 29 червня 2021 року в частині відмови в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права власності - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 31 березня 2022 року.
Судді