Справа № 308/16997/21
Закарпатський апеляційний суд
29.03.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/51/22 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.02.2022.
Цією ухвалою задоволено погоджене з прокурором клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Закарпатській області про обрання запобіжного заходу та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, строком до 08.04.2022 включно, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Отиня Коломийського району Івано-Франківської області, громадянина України, українця, мешканця АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України,відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070000000265 від 05.10.2020.
Досудовим розслідуванням встановлено, що починаючи з жовтня 2020 року ОСОБА_7 , будучи фізичною особою підприємцем та засновником ТОВ «ВІТАФАРМ», діяльність якого пов'язана із наданням фармацевтичних послуг, з метою незаконного збагачення шляхом вчинення злочинів з незаконного обігу психотропних речовин, будучи організатором злочинів, усвідомлюючи те, що шляхом проведення заборонених операцій у сфері незаконного обігу психотропних речовин є можливість швидко, незаконно збагатитись, а також про місце та особу у якої можна придбати психотропну речовину «альпразолам», яка міститься в лікарських препаратах «XANAX» та «Frontin», які в Україні не зареєстровані як лікарські засоби, зможе забезпечувати учасників групи цією речовиною для подальшого збуту, вирішив цим скористатись, після чого, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи незаконність та протиправність своїх дій, у період з жовтня 2020 року по лютий 2022 року, організував стійку злочинну групу, до складу якої залучив в якості виконавців ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Для вчинення злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин ОСОБА_7 , діючи як організатор злочинів, особисто розробив план вчинення злочинів і діяльності створеної ним організованої групи, який довів до відома всіх учасників, визначив та розподілив функції кожного з її учасників, а саме, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 були безпосередніми виконавцями злочинів. Від вказаних осіб, ОСОБА_7 вимагав чіткого виконання всіх його вказівок, контролював та координував в залежності від обстановки діяльність групи, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого та схваленого всіма учасниками організованої групи.
-2-
Організована злочинна група очолювана ОСОБА_7 , характеризувалась попередньою зорганізованістю у спільне об'єднання осіб для вчинення злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин, між членами якого підтримувалися тісні дружні стосунки, стабільністю і згуртованістю членів групи, що виразилось у незмінності складу учасників злочинної групи та тривалості їх дій у період із жовтня 2020 року по лютий 2022 року, детальною організацією функціонування групи у вигляді чіткого виконання кожним відведеної йому ролі та виконання вказівок організатора ОСОБА_7 , обізнаністю всіх членів злочинної групи з планом злочинних дій, спрямованим на досягнення єдиної злочинної мети та свідомого виконання своїх функцій кожним із них.
Вказана злочинна група попередньо, умисно та добровільно зорганізувалась в єдине злочинне об'єднання, метою діяльності якого було незаконне придбання, зберігання, пересилання з метою збуту та збут психотропних речовин за межі Закарпатської області, із метою незаконного збагачення.
Для більш ефективної діяльності організованої групи, з метою досягнення запланованого результату - незаконного збагачення під час вчинення заборонених операцій в сфері незаконного обігу психотропних речовин, ОСОБА_7 визначив та розподілив функції кожного учасника групи, від яких вимагав конспірації дій та чіткого виконання всіх його вказівок, особисто контролював та координував діяльність створеної ним групи, маючи фінансові можливості забезпечувати членів групи, здійснював розробку та втілення в життя злочинного плану діяльності організованої ним групи, слідкував за її постійним вдосконаленням. Здійснював контроль та координацію виконання функцій членами організованої групи, давав вказівки членам групи щодо придбання, зберігання з метою збуту і пересилання психотропної речовини альпразолам, які містяться в лікарських препаратах «XANAX» та «Frontin», забезпечував учасників організованої групи психотропними речовинами у достатній кількості, контролював витрати на їх придбання та витрати, пов'язані із забезпеченням незаконної діяльності групи та заходів конспірації, безпосередньо контролював пересилання таких речовин, а після вчинення злочинів розподіляв грошові кошти, отримані внаслідок злочинної діяльності групи.
Разом з тим, учасники організованої злочинної групи, за спільною узгодженістю, з метою недопущення викриття злочинних дій, застосовували заходи конспірації, яких повинні були дотримуватись всі члени групи, а саме у телефонних розмовах між учасниками групи вони не називали дійсної назви психотропних речовин, пакунків у яких вони зберігалися та у подальшому збувалися, використовували при цьому різного роду «жаргонні» назви психотропних речовин, при цьому, всі учасники організованої групи за попередньою домовленістю знали про, що йде мова.
Крім того ОСОБА_7 , діяв як організатор та постачальник психотропних речовин, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, сприяв вчиненню злочинів іншим співучасникам, забезпечував їх психотропною речовиною, для її подальшого збуту, надавав поради та вказівки щодо способів вчинення злочинів, під час реалізації психотропних речовини певними заходами безпеки і конспірації, щодо нерозголошення дійсної незаконної діяльності, з метою недопущення виявлення злочинних дій групи сторонніми особами та працівниками правоохоронних органів, дотримуючись при цьому обумовлених правил поведінки при зустрічах з іншими членами групи та покупцями заборонених речовин, з метою не викриття їх незаконної діяльності.
ОСОБА_9 , як член організованої групи, згідно розробленого плану та розподілу ролей, діяв як виконавець, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, за вказівкою організатора злочинної групи ОСОБА_7 , безпосередньо приймав участь у зберіганні та пересиланні психотропних речовин, особисто займався підшукуванням нових осіб для подальшого збуту їм психотропних речовин, за
-3-
обумовлену перед тим грошову вартість. Крім того, контролював кількість отриманих від незаконної діяльності грошових коштів, які в подальшому передавав організатору ОСОБА_7 , для подальшого розподілу між членами організованої групи, дотримуючись при цьому обумовлених правил поведінки при зустрічах з іншими членами групи та покупцями заборонених речовин, з метою не викриття їх незаконної діяльності для досягнення єдиного злочинного результату з незаконного збагачення.
ОСОБА_10 , як член організованої групи, згідно розробленого плану та розподілу ролей, діяла як виконавець, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, за вказівкою організатора злочинної групи ОСОБА_7 , безпосередньо приймала участь у зберіганні та пересиланні психотропних речовин. Крім того, контролювала кількість отриманих від незаконної діяльності грошових коштів, які в подальшому передавала організатору ОСОБА_7 , для подальшого розподілу між членами організованої групи, дотримуючись при цьому обумовлених правил поведінки при зустрічах із іншими членами групи та покупцями заборонених речовин, з метою не викриття їх незаконної діяльності для досягнення єдиного злочинного результату з незаконного збагачення.
Для досягнення злочинної мети відомої всім учасникам організованої групи, її члени діяли спільно і узгоджено, при цьому кожний з них вносив свій вклад у вчинення злочинів, згідно з покладеною на нього функцією, усвідомлюючи, що вчиняє злочини спільно із іншими його учасниками, відповідно до визначеного напрямку діяльності та розуміючи, що обумовлена злочинна мета може бути досягнута лише в результаті спільної діяльності всіх членів організованої групи.
У складі організованої злочинної групи, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , умисно, з корисливих мотивів, вчинили ряд злочинів, пов'язаних із незаконним обігом психотропних речовин на території Закарпатської області.
ОСОБА_7 , діючи у складі організованої злочинної групи, разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , будучи зорганізованими з метою незаконного збагачення, з розподілом функцій кожного із учасників групи, згідно розробленого ОСОБА_7 злочинного плану, при невстановлених розслідуванням обставинах місці та часі, в період з жовтня 2020 року по лютий 2022 року, умисно, незаконно, з корисливих мотивів, здійснювали придбання у невстановленої слідством особи для подальшого збуту невстановлену кількість психотропної речовини «альпразолам», яка міститься в лікарських препаратах «XANAX» та «Frontin», які в Україні не зареєстровані як лікарські засоби.
Після придбання вказаної речовини, ОСОБА_7 на досягнення єдиного злочинного плану, згідно розподілених функцій в складі організованої злочинної групи, разом із її учасниками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , умисно, незаконно забезпечували зберігання з метою подальшого збуту вказаної забороненої в обігу психотропної речовини по місцю ведення своєї підприємницької діяльності, а саме ТОВ «ВІТАФАРМ», що розташовується за адресою: офіс 38, вул.Оноківська,10 м.Ужгород, а також за місцями фактичного проживання учасників організованої групи, за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 .
Так, ОСОБА_7 , діючи умисно, у складі організованої групи, як організатор, в порушення вимог наказу МОЗ №360 від 19.07.2005 «Про затвердження правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків», у невстановлений органом досудового розслідування час та у не встановленому місці, виписав рецепт на придбання лікарського засобу «XANAX», який в Україні не
-4-
зареєстрований як лікарський засіб, при цьому, не будучи на це уповноваженим суб'єктом, за допомогою якого, придбав за межами території України вказаний медичний препарат, який зберігав при собі, а 26.06.2021 передав його ОСОБА_10 , яка повідомила про це іншого співучасника ОСОБА_9 , який домовився з невстановленою досудовим розслідуванням особою, щодо пересилання лікарського засобу «XANAX».
29.06.2021 ОСОБА_9 , діючи умисно, у складі організованої групи, як виконавець, реалізуючи корисливий умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом збуту психотропної речовини, всупереч Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 та Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, через кур'єрську доставку установи зв'язку ТОВ «Нова пошта», о 19 год. 26 хв. замовив кур'єра для відправки посилки, в якій містились лікарські засоби марки «XANAX», та реалізовуючи попередню домовленість на пересилання психотропних речовин з невстановленою досудовим розслідуванням особою, переслав її до установи зв'язку ТОВ «Нова пошта», поштомат №5215, що розташований за адресою вул.Київська,150 м.Обухів Київської області.
29.06.2021 в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - огляд і виїмка кореспонденції, із відправленої ОСОБА_9 кореспонденції відібрано один зразок блістеру пігулок (десять пігулок), які згідно висновку експерта містять психотропну речовину, обіг якої обмежено і стосовно якої допускаються виключення деяких заходів контролю - альпразолам, загальною масою 0,0110 г.
Не зупиняючись на вказаному, ОСОБА_7 діючи повторно, як організатор, у невстановлений органом досудового розслідування час та у не встановленому місці виписав на спеціальному бланку установленого зразка рецепт на придбання лікарського засобу марки «XANAX», при цьому не будучи на це уповноваженим суб'єктом, за допомогою якого за межами території України був придбаний вказаний медичний препарат, який ОСОБА_7 зберігав при собі до 13.07.2021, після чого, передав його ОСОБА_10
15.07.2021, о 09 год. 03 хв. ОСОБА_10 , вчиняючи дії на досягнення єдиного злочинного плану згідно розподілених функцій в складі організованої злочинної групи, діючи умисно, всупереч Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 та Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, реалізуючи корисливий умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом незаконного збуту психотропних речовин, за попередньою домовленістю із невстановленою досудовим розслідуванням особою, за допомогою установи зв'язку ТОВ «Нова пошта», відділення №11, що в м.Ужгороді по вул.Гагаріна,38, переслала лікарські засоби марки «XANAX» до установи зв'язку ТОВ «Нова пошта», відділення №11 що за адресою вул.Кільцева,12 м.Київ.
15.07.2021 в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - огляд і виїмка кореспонденції, із відправленої ОСОБА_10 кореспонденції відібрано один зразок блістеру пігулок (десять пігулок), які згідно висновку експерта містять психотропну речовину, обіг якої обмежено і стосовно якої допускаються виключення деяких заходів контролю - альпразолам загальною масою 0,0100 г.
Крім того, ОСОБА_7 , діючи умисно, повторно, у складі організованої групи, як організатор, в порушення вимог наказу МОЗ №360 від 19.07.2005 «Про затвердження правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків», у невстановлений органом досудового розслідування час та у не
-5-
встановленому місці, виписав рецепт на придбання лікарського засобу «XANAX», який в Україні не зареєстрований як лікарський засіб, при цьому, не будучи на це уповноваженим суб'єктом, за допомогою якого придбав за межами території України вказаний медичний препарат, який зберігав його при собі, а 11.11.2021 о 18 год. 30 хв., передав вказаний препарат ОСОБА_10 .
11.11.2021 ОСОБА_10 о 19 год. 19 хв., зустрілась з іншим учасником організованої групи ОСОБА_9 та передала йому препарат «XANAX», після чого, останні пішли до установи зв'язку ТОВ «Нова пошта», відділення №12, що за адресою вул.Собранецька,46 м.Ужгород, де ОСОБА_9 о 19 год. 33 хв., переслав за попередньою домовленістю із невстановленою органом досудового розслідування особою лікарські засоби марки «XANAX» до установи зв'язку ТОВ «Нова пошта», поштомат № 5215, що розташований за адресою вул.Київська,150 м.Обухів Київської області.
11.11.2021 в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - огляд і виїмка кореспонденції, відправленої ОСОБА_9 , відібрано один зразок блістеру пігулок (десять пігулок), які згідно висновку експерта містять психотропну речовину, обіг якої обмежено і стосовно якої допускаються виключення деяких заходів контролю - альпразолам, загальною масою 0,0100 г.
В подальшому, ОСОБА_7 , діючи у складі організованої групи, як організатор, повторно 19.11.2021, перебуваючи в мікрорайоні «Барвінок» Ужгородського району, не будучи уповноваженим суб'єктом, виписав на спеціальному бланку установленого зразка рецепт на придбання препарату марки «XANAX», за допомогою якого придбав за межами території України вказаний медичний препарат.
20.11.2021 ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_4 , діючи умисно, у складі організованої групи, як організатор, в порушення вимог наказу МОЗ №360 від 19.07.2005 «Про затвердження правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків», виписав рецепт на придбання лікарського засобу «XANAX», який в Україні не зареєстрований як лікарський засіб, при цьому, не будучи на це уповноваженим суб'єктом, за допомогою якого, придбав за межами території України вказаний медичний препарат.
21.11.2021 зазначений лікарський засіб, ОСОБА_7 передав ОСОБА_10 , попередньо зберігаючи його за місцем ведення своєї підприємницької діяльності ТОВ «ВІТАФАРМ», яка у свою чергу, передала вказані препарати іншому учаснику організованої групи ОСОБА_9 .
21.11.2021 ОСОБА_9 вчиняючи дії на досягнення єдиного злочинного плану згідно розподілених функцій в складі організованої злочинної групи, діючи умисно, всупереч Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 та Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, реалізуючи корисливий умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом незаконного збуту психотропних речовин, за попередньою домовленістю із невстановленою досудовим розслідуванням особою, за допомогою установи зв'язку ТОВ «Нова пошта», з відділення № 3 що розташоване за адресою: вул. Острівна, 9 А, м. Ужгород, об 11 годині 42 хвилини, здійснив пересилання лікарського засобу марки «XANAX» до установи зв'язку ТОВ «Нова пошта», поштомат №5215, що знаходиться за адресою вул.Київська,150 м.Обухів Київської області.
21.11.2021 в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - огляд і виїмка кореспонденції, із відправленої ОСОБА_9 кореспонденції, відібрано один зразок
-6-
блістеру пігулок (десять пігулок), які згідно висновку експерта містять психотропну речовину, обіг якої обмежено і стосовно якої допускаються виключення деяких заходів контролю - альпразолам загальною масою 0,0100 г.
Окрім того, ОСОБА_7 , діючи як організатор, повторно, у невстановлений органом досудового розслідування час та у невстановленому місці виписав на спеціальному бланку установленого зразка рецепти на придбання лікарських засобів марки «XANAX» та «Frontin», при цьому не будучи на це уповноваженим суб'єктом, за допомогою яких, за межами території України були придбані вказані медичні препарати, які ОСОБА_7 зберігав при собі, після чого, передав їх ОСОБА_10 , яка у свою чергу, передала вказані препарати іншому учаснику організованої групи ОСОБА_9
20.12.2021 о 19 год. 35 хв. ОСОБА_9 , вчиняючи дії на досягнення єдиного злочинного плану, в складі організованої злочинної групи, діючи умисно, всупереч Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 та Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, реалізуючи корисливий умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом незаконного збуту психотропних речовин, за попередньою домовленістю із невстановленою досудовим розслідуванням особою, за допомогою установи зв'язку ТОВ «Нова пошта», відділення № 12, що в м.Ужгород по вул.Собранецькій,46, переслав лікарські засоби «XANAX» та «Frontin» до установи зв'язку ТОВ «Нова пошта», відділення №5, що за адресою вул.Каштанова, 9Б м.Обухів Київської області.
20.12.2021 в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії - огляд і виїмка кореспонденції, із відправленої ОСОБА_9 кореспонденції, із картонної коробки «Pfizer» з надписом «XANAX» відібрано один зразок блістеру пігулок (десять пігулок), які згідно висновку експерта містять психотропну речовину, обіг якої обмежено і стосовно якої допускаються виключення деяких заходів контролю - альпразолам, загальною масою 0,0100 г. та із картонної коробки «EGIS» з надписом «Frontin», відібрано чотири блістери пігулок, в кожній із яких знаходилось по п'ятнадцять пігулок, які згідно висновку експерта містять психотропну речовину, обіг якої обмежено і стосовно якої допускаються виключення деяких заходів контролю - альпразолам, загальною масою 0,0600 г.
За вказаними фактами ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України.
Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий мотивував обґрунтованістю пред'явленої останньому підозри, тяжкістю покарання, яке йому загрожує, у разі доведення винуватості, а також наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, запобігти яким шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо.
При вирішенні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, а також наявність ризиків його не належної процесуальної поведінки. З метою запобігання встановлених в ході судового розгляду ризикам, слідчий суддя вважав за доцільне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави. Окрім того, застосовуючи ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував і те, що у 2020 році ОСОБА_7 отримав сертифіката провізора-спеціаліста та тривалий час працює у сфері фармакології, був обізнаний про встановлені обмеження щодо відпуску таких медичних препаратів, як «XANAX» та «Frontin» на території України.
-7-
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосувати до останнього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Вважає ухвалу необґрунтованою та незаконною, а викладені у ній висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам провадження. Ставить під сумнів обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри та вважає, що така не доведена належними та допустимими доказами. Вказує на те, що матеріали кримінального провадження, у тому числі протоколи проведення негласних слідчих дій не містять даних про те, що саме ОСОБА_7 був організатором злочинної групи, що відсутні будь-які докази, які доводять зв'язок ОСОБА_7 з іншим підозрюваним ОСОБА_9 , з яким він особисто не знайомий та не мав з ним жодних контактів. Звертає увагу на те, що у протоколі затримання не вказано кваліфікацію кримінального правопорушення, відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №120200070000000265 від 10.10.2020, що на його думку свідчить про незаконність затримання та подальшої кваліфікації кримінального правопорушення. Окрім того посилається не те, що органом досудового розслідування не доведено існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме, те, що ОСОБА_7 може переховуватись від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню або знищити чи спотворити докази у справі. Також в ухвалі слідчого судді необґрунтовано і неможливості застосування ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з тримання під вартою. Просить врахувати, що ОСОБА_7 позитивно характеризується за місцем роботи, має постійне місце проживання, родину, проживає з дружиною та на утриманні в нього двоє дітей 2001 та 2008 року народження, а також хвора на онкологічне захворювання сестра ОСОБА_11 , яка до того ж страждає психічним захворюваннями та потребує додаткового догляду. Окрім того, сам ОСОБА_7 хворіє на кардіосклероз атеросклеротичний ІІ ступеня, перебуває на Д-обліку з приводу цукрового діабету ІІ типу, середнього ступеня тяжкості та потребує дотримання спеціальної дієти.
Заслухавши доповідь судді, поясненна захисника - адвоката ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, промову прокурора про безпідставність апеляційної скарги та законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника - адвоката ОСОБА_6 підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
У відповідності до ст.29 Конституції України та ст.ст.176,177,178 КПК України, право на свободу та особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід врахувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідно до ст.183 КПК України є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, і застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші за видом, менш суворі, запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і його належної поведінки. Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.
Згідно положень ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
-8-
Колегія суддів вважає, що вказані вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею при розгляді клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дотримано не в повному обсязі.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що СУ ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 05.10.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070000000265 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України.
11.02.2022 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 11.02.2022 за клопотанням старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_12 , підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 08.04.2022 включно.
Відповідно до положень ст.ст.177,183 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання переховуванню від органів досудового розслідування, незаконного впливу на свідків,експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити вище вказані дії.
Згідно до вимог ст.177 КПК України правовою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність зазначених у законі ризиків.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, слідчим суддею визнана і така підтверджується наявними в провадженні доказами, зокрема, протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, висновками судових експертиз, іншими матеріалами кримінального провадження.
Наявні докази, які містяться в матеріалах судового провадження дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, на цій стадії досудового розслідування, є підтвердженою.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , щодо відсутності доказів у даному кримінальному провадженні, які б свідчили про обґрунтованість підозри, колегія суддів зазначає, що слідчим у кримінальному провадженні надано докази, які на даній стадії досудового розслідування є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, зокрема у скоєнні ОСОБА_7 кримінально-карних діянь. Однак, дослідження доказів з метою визнання їх такими, які можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
-9-
Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Враховуючи викладене, зазначені в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_6 аргументи про відсутність у матеріалах кримінального провадження доказів, які б підтверджували обґрунтованість повідомленої підозри, є безпідставними .
Разом з тим, відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані у ст.178 КПК України.
Відповідно до ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ходорковський проти Росії», при оцінці позбавлення свободи будь-кого суд не обмежується проголошеними видимими цілями взяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри та цілі, що стоять за ними. Отже, коли єдиною підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є побоювання того, що підозрюваний зникне, до підозрюваного має бути застосовано інший запобіжний захід, якщо він зможе забезпечити достатні гарантії явки в суд (орган досудового розслідування), наприклад, через застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.
Цих вимог закону слідчим суддею не дотримано, оскільки ні в клопотанні слідчого, ні в ухвалі слідчого судді не вмотивовано, на підставі яких наявних у справі фактичних даних можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 .
Слідчий суддя в основу обгрунтування підстав взяття ОСОБА_7 під варту поклав формальні положення, викладені в КПК України, зокрема, про тяжкість кримінального правопорушення, покарання яке йому загрожує у разі доведення його винуватості, можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, не врахував характеризуючі дані про його особу, зокрема, позитивну характеристику, наявність постійного місця проживання, сім'ї, наявність на утриманні дітей, а також хворої на онкологічне захворювання сестри ОСОБА_11 , яка, до того ж, страждає психічним захворюванням та являється інвалідом ІІ групи.
Зазначене узгоджується з наданим в ході апеляційного розгляду захисником ОСОБА_6 листом директора КНП «Закарпатський обласний медичний центр психічного здоров'я та медицини залежностей» ОСОБА_13 щодо перебування на стаціонарному лікуванні у психіатричному відділенні з 23.02.2022 з діагнозом:
-10-
шизофренія, параноїдна форма, безперервний перебіг зі стійким вираженим апато-абулічним дефектом, ОСОБА_11 , чим підтверджуються доводи сторони захисту про наявність на утриманні підозрюваного ОСОБА_7 тяжко хворої сестри, яка потребує стороннього догляду.
Окрім того, як слідує з матеріалів судового провадження, підозрюваний ОСОБА_7 хворіє на кардіосклероз атеросклеротичний ІІ ступеня, перебуває на Д-обліку з приводу цукрового діабету ІІ типу, середнього ступеня тяжкості та потребує дотримання спеціальної дієти, що на переконання колегії суддів, не може бути забезпечено підозрюваному в умовах ізоляції його від суспільства.
На переконання колегії суддів, наведені у клопотанні слідчим доводи про те, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_7 з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе незаконно впливати на свідків чи інших осіб у кримінальному провадженні, з якими погодився слідчий суддя розглядаючи клопотання слідчого, не підтверджені жодним доказом і такі висновки не узгоджуються з фактичною поведінкою підозрюваного ОСОБА_7 впродовж досудового розслідування.
Відомостей про те, що підозрюваний ОСОБА_7 у будь-який спосіб перешкоджав досудовому розслідуванню чи перешкоджає йому в даний час у матеріалах провадження немає і апеляційному суду не надано.
Вказані обставини свідчать про безпідставність висновку слідчого судді про необхідність застосування до ОСОБА_7 найсуворішого за видом запобіжного заходу, оскільки таке втручання у права та свободи особи, які гарантуються не лише національним законодавством, а й закріплені в Конвенції з прав людини і основоположних свобод, при таких обставинах, не може вважатися виправданим.
У п.52 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ливада проти України» від 26.06. 2014, Суд вказує, що аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно (inabstracto), а повинні підтверджуватися фактичними доказами. Небезпека того, що обвинувачений буде переховуватися, не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або зробити її на стільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою. Така позиція є усталеною практикою ЄСПЛ ( рішення у справі «Доронін проти України», «Осипенко проти України», «Харченко проти України»).
Враховуючи вищенаведені обставини встановлені колегією суддів та недоведеність стороною обвинувачення під час апеляційного розгляду, що жоден із більш м'яких, ніж тримання під вартою, запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а також те, що обставини, зазначені у ст.178 КПК України, виправдовують тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відповідає положенням ст.ст.176,177,178,183 КПК України та ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.
Постановляючи нову ухвалу, колегія суддів враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 та покарання, яке загрожує йому у разі доведення його вини, конкретні обставини справи та дані про особу підозрюваного, який характеризується виключно позитивно, його вік,
-11-
незадовільний стан здоров'я, наявність на утриманні двох дітей, а також тяжко хворої сестри - інваліда ІІ групи, що вказує на стійкість та міцність соціальних зв'язків, а також враховуючи обсяг і характер слідчих дій, які необхідно виконати до завершення досудового розслідування, апеляційний суд вважає, що запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 можливо, застосувавши відносно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, при цьому вважає, що стороною обвинувачення не доведено суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного ОСОБА_7 на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому вважає за необхідне клопотання слідчого про обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.
Колегія суддів вважає, що такий запобіжний захід буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення і зможе забезпечити виконання ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали, а апеляційна скарга захисника - частковому задоволенню.
Приймаючи рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б підтверджували доводи клопотання про необхідність тримання підозрюваного під вартою; а також положення ст.404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.177,181,196,197,404, 405, 407, 412,422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.02.2022 щодо ОСОБА_7 ,-скасувати.
Клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_12 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 ,- задовольнити частково.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Отиня Коломийського району Івано-Франківської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України,запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, до 10.04.2022 включно.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_14 залишати цілодобово житло за адресою АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду та покласти на останнього обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першої їх вимогою; не відлучатися з населеного пункту: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні.
-12-
Контроль за виконанням ухвали апеляційного суду покласти на Ужгородський РУП ГУ НП в Закарпатській області.
Копію ухвали направити начальнику УВП №9 ДДВП України в Закарпатській області, старшому слідчому СУ ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_12 та начальнику Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській для відома та виконання.
Підозрюваного ОСОБА_15 негайно звільнити з під варти та зобов'язати старшого слідчого СУ ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_12 організувати доставку підозрюваного ОСОБА_8 , до місця проживання, а саме АДРЕСА_1 .
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді: