Провадження № 11-кп/821/245/22 Справа № 691/698/20 Категорія: ст.331 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
30 березня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси виділені матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області від 19 січня 2022 року, якою обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено строк тримання під вартою на 60 діб, по 19.03.2022 року, з утриманням в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор»,
В провадженні Городищенського районного суду Черкаської області перебувають матеріали об'єднаного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.3 ст.185 КК України.
17.01.2022 року прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , строком на 60 діб, з підстав наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які с існували на час обрання та продовження щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме існують ризики того, що останній може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а саме: на жителів будинку в якому обвинувачений проживає, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.
Разом з тим, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 заперечили щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_8 з тримання під вартою на домашній арешт, мотивуючи тим, що заявлені прокурором ризики є необгрунтованими.
Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 19 січня 2022 року в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 щодо зміни запобіжного заходу на більш м'який, нічний домашній арешт за місцем проживання, відмовлено, а вказане клопотання прокурора задоволено. Продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 строк тримання під вартою на 60 діб, по 19.03.2022 року, з утриманням в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як необґрунтовану та не вмотивовану. Постановити нове рішення, яким змінити відносно нього міру запобіжного заходу на більш м'який, а саме нічний домашній арешт за місцем реєстрації.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він вже тривалий час перебуває під вартою, зв'язку з чим закінчився розумний строк тримання його під вартою без винесення обвинувального вироку, що на його думку свідчить про затягування справи та порушення його прав.
Вважає, що прокурор у своєму клопотанні не надав обґрунтованих та об'єктивних доказів, а також матеріалів на підставі яких можливо застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а лише обмежився виключно переліком ризиків. Так, стороною обвинувачення не надано жодних вагомих доказів, які б підтверджували факт можливого його переховування від органів розслідування чи суду, незаконного впливу на свідків, чи переховування будь-яких речей, документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника ОСОБА_7 , яка підтримала апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 , та просила її задовольнити, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу місцевого суду залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ч.2 ст. 392 КПК України ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Як вбачається з ч.3 ст.407 КПК України, постановляючи ухвалу за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, апеляційний суд вирішує питання щодо запобіжного заходу в порядку, передбаченому главою 18 розділу II цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Для забезпечення своєчасної та оперативної перевірки законності та обґрунтованості тримання ОСОБА_8 під вартою, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне провести апеляційний розгляд даного провадження у порядку, передбаченому для оскарження ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час досудового розслідування.
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 177, 178, 183 КПК України.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Перевіркою наданих до апеляційного суду матеріалів встановлено, що зазначені вимоги закону місцевим судом дотримані в повному обсязі.
Виходячи з даних матеріалів кримінального провадження, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про правильність висновків суду першої інстанції про те, що ризики, наведені прокурором є дійсними та триваючими, на даний час не зменшились та виключають можливість зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 на більш м'який, як того просить обвинувачений.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що є достатні підстави вважати, що з моменту обрання та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ризики, передбачені ст.177 КПК України не змінилися та продовжують існувати, а застосування альтернативних запобіжних заходів обвинуваченому не в змозі гарантувати його належну поведінку, оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, наслідком якого стала смерть особи, крім того ще 31.10.2018 відносно ОСОБА_8 обвинувальний акт по іншому кримінальному провадженню за ч.3 ст.185 КК України було направлено до суду, його розгляд триває; обвинувачений офіційно не працевлаштований та не одружений, що вказує на відсутність у нього постійного, сталого джерела прибутку та відсутність міцних соціальних зв'язків, за місцем проживання характеризується негативно. Тому враховуючи вказані обставини застосування більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у ст.177 КПК України та вказує на те, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність необхідності у збереженні такого запобіжного заходу із визначенням строку.
Крім того, як в судовому засіданні судом першої інстанції так і під час апеляційного розгляду не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_8 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.
Враховуючи наведене, є безпідставними доводи апелянта про необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо наявності достатніх підстав вважати про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Також є неприйнятними і доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 щодо безпідставної кваліфікації його дій за ч.1 ст.115 КК України, оскільки на стадії судового розгляду кримінального провадження на підставі обвинувального акту апеляційний суд позбавлений права вирішувати питання щодо обґрунтованості та доведеності обвинувачення, які повинен вирішити суд першої інстанції по суті висунутого обвинувачення особі.
Апеляційним судом не встановлено істотних порушень положень КПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді судом першої інстанції питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , які б були безумовною підставою для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції, та задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 199, 331, 405, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області від 19 січня 2022 року, якою обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено строк тримання під вартою на 60 діб, по 19.03.2022 року з утриманням в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді