Житомирський апеляційний суд
Справа №296/7310/21 Головуючий у 1-й інст. Анциборенко Н.М
Категорія 70 Доповідач Григорусь Н. Й.
23 березня 2022 року м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Григорусь Н.Й.,
суддів Борисюка Р.М., Микитюк О.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) цивільну справу № 296/7646/21 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу, боржник - ОСОБА_2 ,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду міста Житомира від 12 листопада 2021 року, постановлену під головуванням судді Анциборенко Н.М. у м. Житомирі (повний текст 12.11.2021),
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення зі ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді Корольовського районного суду міста Житомир від 12 листопада 2021 року у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу відмовлено.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та видати судовий наказ про стягнення зі ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 в розмірі ј частини заробітку боржника.
Апелянт вважає ухвалу суду першої інстанції такою, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи. Скаржник звертає увагу суду на описки у оскаржуваній ухвалі, де прізвище боржника зазначено ОСОБА_5 замість вірного - ОСОБА_6 . На думку скаржника, ухвала про відмову у видачі судового наказу районним судом постановлена на підставі відомостей про встановлення місця проживання, отриманих на запит суду щодо неналежної особи.
Відзив на апеляційну скаргу від боржника не надходив.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини, підстави якої мотивувала тим, що у листопаді 2016 року розірвала шлюб зі ОСОБА_3 , який є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина знаходиться на її утриманні, а батько участі у вихованні сина не бере, матеріальної допомоги не надає.
Так, відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції застосував положення ч. 9 ст. 165 ЦПК України та дійшов висновку, що інформація на запит суду не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) ОСОБА_3 .
Однак, колегія суддів не може погодитись із такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. ст. 160, 161, 163, 165 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, зокрема, про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
У заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Матеріали справи містять відповідь на запит суду Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради №10-09/1409 від 06 вересня 2021 року про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в місті Житомирі зареєстрованим не значиться (а.с. 16).
Згідно відомостей УДМС в Житомирській області від 24 вересня 2021 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав за адресою: АДРЕСА_1 , проте 19 лютого 2020 року знятий з реєстрації (а.с. 18).
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
В порядку ч. 1 ст .27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Згідно із положеннями ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Відповідно до положень ст.ст. 162, 28 ЦПК України заявник має право на звернення до суду з вимогами про стягнення аліментів за власним за зареєстрованим місцем проживання чи перебування, за правилами альтернативної підсудності.
За змістом частин 9, 10 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 долучила копію заяви ОСОБА_2 від 12 серпня 2021 року про надання згоди на виїзди за кордон малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період з 20 серпня 2021 року по 20 серпня 2022 року, завірена приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я., який особу заявника перевірив, зокрема паспорт та РНОКПП. Адреса ОСОБА_3 у даній заяві вказана: АДРЕСА_1 (а.с. 29).
На запит апеляційного суду щодо зареєстрованого місця проживання боржника ОСОБА_3 . Управлінням ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради підтверджено інформацію про зняття боржника з обліку без зазначення іншого місця реєстрації (а.с. 44).
Разом з тим, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що відповідає правилам альтернативної підсудності та розгляду заяви Корольовським районним судом м. Житомира. А згідно вищевказаної заяви ОСОБА_3 , долученої до апеляційної скарги, заява про видачу судового наказу правомірно подана ОСОБА_1 за останнім відомим місцем проживання боржника.
В порядку п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Отже, викладені заявником в апеляційній скарзі доводи знайшли своє підтвердження та дають підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до районного суду для вирішення питання про видачу судового наказу.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Корольовського районного суду міста Житомира від 12 листопада 2021 року скасувати.
Цивільну справу №296/7646/21 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу, боржник - ОСОБА_2 , направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Судді
Повний текст постанови складений 23.03.2022.