Справа № 192/1084/21
Провадження № 1-кп/175/169/21
Вирок
Іменем України
30 березня 2022 року
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретареві ОСОБА_2 ,
за участю сторін: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12021046570000135 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Любимівка Софіївського району Дніпропетровської області, там же проживаючого за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.4 ст.358 КК України,
встановив:
15 червня 2021 року о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_5 , рухаючись на автомобілі «УАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_1 по автомобільній дорозі М-04, поблизу с. Долинське Дніпровського району Дніпропетровської області був зупинений працівниками патрульної поліції, які попросили пред'явити посвідчення водія, що посвідчує особу, а також посвідчує відповідне право особи.
У цей час у обвинуваченого ОСОБА_6 виник умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документу, реалізуючи який він, діючи умисно, достовірно знаючи про те, що посвідчення водія є підробленим, оскільки жодного разу не отримував посвідчення на право керування транспортним засобом у порядку, визначеному «Положенням про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 року, надав співробітникам поліції посвідчення водія серії НОМЕР_2 , заповнене на своє ім'я і, таким чином, використав завідомо підроблений документ.
У судовому засіданні ОСОБА_5 свою провину визнав повністю і підтвердив, що за обставин, викладених у обвинувальному акті, використав посвідчення водія, придбане через мережу Інтернет, яке надав працівникам поліції. У скоєному щиросердно кається.
Його провина у скоєнні вказаного судом діяння підтверджується доказами, дослідженими судом за згодою сторін у порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України, оскільки фактичні обставини вчинення проступку не оспорюються сторонами.
Переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин інкримінованого йому діяння і добровільності його позиції, суд дійшов висновку, що за обставин, викладених у обвинувальному акті від 30 липня 2021 року, ОСОБА_5 учинив кримінальний проступок і його умисні дії кваліфікує за ч.4 ст.358 КК України як використання завідомо підробленого документу.
При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного проступку, обставини справи та особу ОСОБА_6 , - уперше притягається до кримінальної відповідальності, має сім'ю, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує його покарання, суд визнає щиросердне каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.
Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Виходячи з цих вимог закону і положень ст.ст.65-67 КК України, з урахуванням обставин справи та даних про особу ОСОБА_6 , його ставлення до наслідків вчиненого кримінального правопорушення, віднесеного ст.12 КК України до категорії кримінальних проступків, суд вважає необхідним призначити запропоноване прокурором покарання у виді штрафу, передбаченого санкцією ч.4 ст.358 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Під час досудового розслідування та у підготовчому судовому засіданні ОСОБА_7 запобіжний захід не обирався.
Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення експертизи, які складають 1201,34 грн.
Долю речового доказу суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.4 ст.358 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3 ) на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 1201,34 (одну тисячу двісті одну) гривну 34 копійки (отримувач - ГУК у Дн-кій обл/м.Дніпро/24060300, ЄДРПОУ - 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN) - UA438999980313020115000004569, код бюджетної класифікації - інші надходження, наявність відомчої ознаки - «00» без деталізації за відомчою ознакою, призначення платежу - за експертизу № СЕ-19/104-21/21614-ДД від 12.07.2021 року, проведену Дніпропетровським НДЕКЦ МВС України).
Посвідчення водія серії НОМЕР_2 - зберігати при матеріалах судового провадження у опечатаному поліетиленовому пакеті Експертної служби МВС № 5356410.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому і прокурору.
На вирок сторонами може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1