31 березня 2022 року м. Ужгород№ 260/950/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії
23 лютого 2022 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головне управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною відмову ГУ ДМС України в Закарпатській області у видачі йому паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України від 26.06.1992 року.
-зобовязати ГУ ДМС України в Закарпатській області оформити і видати ОСОБА_1 , 1974 р.н. паспорту у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України від 26.06.1992 року.
Позовні вимоги мотивує тим, що він 23.11.2021 року звернувся до Виноградівського відділу ГУ ДМС України в Закарпатській області та до ГУ ДМС України в Закарпатській області із вимогою оформити і видати йому паспорт громадянина України у формі книжечки замість пошкодженої ІD-картки. У своїх заявах позивач повідомив про відмову за релігійними переконаннями від оформлення і отримання паспорта у формі картки.
Проте Виноградівський відділ ГУ ДМС України в Закарпатській області листом від 01.12.2021 року та ГУ ДМС України в Закарпатській області листом від 10.12.2021 року відмовили у наданні такого паспорта, запропонувавши звернутися до суду для вирішення цього питання.
01 березня 2022 року ухвалою ЗОАС було відкрито спрощене позовне провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позов та докази, які в нього є.
28 березня 2022 року до суду від представника відповідача Радь О.І. надійшов Відзив на позов, в якому вони заперечують проти позовних вимог, обгрунтовуючи тим, що згідно статті 4 ЗУ "Про свободу совісті на релігійні організації" громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії. Водночас постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, наказом МВС України від 06.06.2019 № 456 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, відповідно до якого, для оформлення паспорта громадянина України, заявник повинен подати рішення суду, як того вимагає п. 1 Розділу ІІІ.
Вивчивши матеріали справи , суд дійшов до наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю Виноградівського району Закарпатської області 25 січня 2018 року видано паспорт громадянина України у формі ID-картки, який дійсний до 25.01.2018 року.
23 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся із "Заявою на отримання паспорта" з додатками до ГУ ДМС України в Закарпатській області із вимогою оформити і видати йому паспорт громадянина України у формі книжечки замість пошкодженої ІD-картки.
У заяві також заявник вказав, що не має наміру оформити паспорту формі пластикової картки типу ІD-1 згідно своїх релігійних переконань та категорично не дає згоду на оформлення ІD-картки.
Також у заяві позивач посилався на розяснення Великої Палати Верховного Суду щодо того , що отримання паспорту у формі ІD-картки є правом особи , а не зобовязанням, а реалізаці державою своїх функцій має здійснюватися без примушування людини до надання згоди на обробку своїх персональних даних.
10 грудня 2021 року т.в.о. начальника ГУ ДМС України в Закарпатській області надав відповідь про те, що згідно з чинним законодавством України паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, а оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. №398 здійснюється тільки на підставі рішення суду про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 р.
Мотиви та норми застосовані судом.
Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" № 5492-VI ( в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Відповідно до ст. 1 Закону 5492-VI для цілей цього Закону нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
1) безконтактний електронний носій - імплантована у бланк документа безконтактна інтегральна схема для внесення персональних даних, параметрів, у тому числі біометричних, що дає змогу здійснювати комплекс заходів, пов'язаних з верифікацією особи, та може використовуватися як засіб кваліфікованого електронного підпису у випадках, передбачених законом;
2) біометричні дані - сукупність даних про особу, зібраних на основі фіксації її характеристик, що мають достатню стабільність та істотно відрізняються від аналогічних параметрів інших осіб (біометричні дані, параметри - відцифрований підпис особи, відцифрований образ обличчя особи, відцифровані відбитки пальців рук).
За ст.4 Закону 5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
Відповідно до ст. 21 Закону 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
До паспорта громадянина України вноситься така інформація:
1) назва держави;
2) назва документа;
3) ім'я особи;
4) стать;
5) громадянство;
6) дата народження;
7) унікальний номер запису в Реєстрі;
8) номер документа;
9) дата закінчення строку дії документа;
10) дата видачі документа;
11) уповноважений суб'єкт, що видав документ (код);
12) місце народження;
13) відцифрований образ обличчя особи;
14) відцифрований підпис особи;
15) податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган). У разі наявності повідомлення про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків проставляється слово "відмова".
До безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті громадянина України, який досяг вісімнадцятирічного віку, вносяться засоби кваліфікованого електронного підпису в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
До безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті громадянина України, вноситься додаткова (змінна) інформація.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302 затверджено ПОРЯДОК оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України
Обмін паспорта здійснюється у разі:
1) зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації);
2) отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - РНОКПП) або повідомлення про відмову від прийняття зазначеного номера (за бажанням);
3) виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта;
4) закінчення строку дії паспорта;
5) непридатності паспорта для подальшого використання (паспорт/фотокартка має пошкодження (та/або відсутня його/її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, власне ім'я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дають змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, зокрема внесення змін до персональних даних особи/найменувань органу/штампа/печатки, пошкодження, які блокують можливість зчитування, а також внесення змін до інформації безконтактного електронного носія);
6) якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток;
7) наявності в особи паспорта зразка 1994 року (за бажанням).
Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта здійснюється територіальними органами/територіальними підрозділами ДМС через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Головний обчислювальний центр Реєстру) у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" (далі - Центр).
Внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр) здійснюється з використанням відомчої інформаційної системи ДМС.
Для внесення інформації до Реєстру формується заява-анкета, зразок якої затверджується МВС.
14. До заяви-анкети вноситься така інформація про особу, на ім'я якої оформляється паспорт:
1) прізвище, власне ім'я та по батькові особи (далі - ім'я) українською мовою та латинськими літерами відповідно до правил транслітерації (складова "по батькові" латинськими літерами не зазначається);
2) дата народження;
3) місце народження (держава, область, район/місто, селище/село) українською мовою та латинськими літерами відповідно до правил транслітерації;
4) стать;
5) дата та підстави набуття громадянства;
9) відомості про внесення до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, засобів кваліфікованого електронного підпису;
10) відомості про згоду на внесення до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, відцифрованих відбитків пальців рук;
11) місце проживання із зазначенням адреси (держава, область, район/місто, селище/село, вулиця, номер будинку, корпусу, квартири);
12) номер контактного телефону заявника та/або адреса електронної пошти;
13) реквізити документа, на підставі якого оформляється паспорт;
14) відомості про законного представника особи чи уповноважену особу (ім'я, дата народження, реквізити документа, що посвідчує особу, та документа, що підтверджує її повноваження);
15) додаткова змінна інформація (відомості про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - про РНОКПП або повідомлення про відмову від його прийняття (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття зазначеного номера та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу).
ДМС має право отримувати інформацію про особу з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, в обсязі, необхідному для ідентифікації особи у зв'язку з оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном паспорта.
Доступ до зазначеної інформації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах".
У разі виникнення обставин (подій), у зв'язку з якими паспорт підлягає обміну (крім закінчення строку дії паспорта або обміну паспорта зразка 1994 року за бажанням), документи для його обміну подаються протягом одного місяця з дати настання таких обставин (подій).
Відповідно до п. 69 Порядку 302 Заявник подає для обміну паспорта такі документи:
1) паспорт, що підлягає обміну;
2) документи, що підтверджують обставини, у зв'язку з якими паспорт підлягає обміну (крім випадків, передбачених підпунктами 4 і 6 пункту 6 цього Порядку);
3) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);
5) документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;
6) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта шляхом проставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;
7) документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):
про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка (крім випадків,
Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, на якого згідно з його службовими обов'язками покладаються функції з оформлення паспорта, вчиняє дії, передбачені пунктами 24-29, 32-34 цього Порядку, і приймає до розгляду заяву-анкету та додані до неї документи.
72. Після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім'я якої оформляється паспорт.
Для отримання нового паспорта заявник здає паспорт, який подавався для обміну у випадках, визначених у пункті 22 цього Порядку. Такий паспорт анулюється працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС/уповноваженого суб'єкта шляхом пробивання двох отворів наскрізь на кожному аркуші, обкладинці документа у формі книжечки або в машинозчитуваній зоні документа у формі картки.
Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС має право відмовити особі в оформленні або видачі паспорта, якщо:
1) особа не є громадянином України;
2) особа вже отримала паспорт (у тому числі паспорт зразка 1994 року), який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв'язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього; звернення для обміну протягом одного місяця до дати закінчення строку дії паспорта; непридатності для подальшого використання);
3) дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію;
4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта;
5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта;
6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.
101. У рішенні про відмову в оформленні чи видачі паспорта, яке доводиться до відома заявника в порядку і строки, встановлені законодавством, зазначаються підстави відмови.
Судом встановлено, що позивач не заповнював заяву-анкету для обміну паспорту , як того вимагає вищевказаний порядок, а відповідач не виносив рішення із зазначенням підстав для відмови в обміні паспорту.
Крім того, позивачем не надано ніяких доказів щодо пошкодження паспорту, а відповідачем даний факт також ніяким чином не підтверджено.
Вищевказаними законодавчими та підзаконними актами не передбачено обмін паспорту у вигляді вже виданої ІD-картки на паспорт-книжечку.
Позивач зазначаючи про наявність релігійних переконань, які заважають йому мати у користуванні паспорт у формі ІD-картки ніяких доказів на рахунок цього не надав. Однак зазначає підстави заміни паспорту у формі ІD-картки щодо її пошкодження без жодних підтверджуючих доказів.
Крім того, суд звертає увагу, що позивач отримавши у жовтні 2018 року паспорт у формі ІD-картки добровільно вже надав всі дані для своєї ідентифікації.
Щодо посилання позивача на рішення Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 за результатами розгляду зразкової справи №806/3265/17, суд констатує наступне.
Дана справа є типовою та в силу приписів частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у цій справі суд повинен враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у зазначеній постанові.
Велика Палата Верховного Суду у зразковій справі дійшла висновку:
-позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
В справі, яка була предметом ВП ВС до суду звернулися батьки дитини в її інтересах при отриманні вперше дитиною паспорту громадянина України, які через релігійні переконання не бажали отримувати паспорт у формі ID-картки.
В нашій справі позивач вже отримав паспорт у формі ID-картки, надав всі необхідні персональні дані і користувався ним три роки., а тому предмет, обставини, підстави позову справи є іншими ніж у вищевказаній зразковій справі.
Після подання 23 лютого 2022 року даного позову з 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено воєнниий стан у звязку із широкомасштабним вторгненням на територію України Російської Федерації.
У звязку з цим суд звертає увагу на безумовне дотримання всіма органами влади вимог українського законодавства під час військового стану, зокрема і в питаннях міграційного законодавства.
. Статтею 8 ЗУ "Про правовий режим воєнного стану" ( № 389) в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану,зокрема встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;.
Отже ,в умовах військового стану в Україні в цілях національної безпеки України є безумовне та виключне застосування відповідачем вимог Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" з його механізмами та функціональними можливостями для індентифікації осіб з наявною про них інформацією.
Отже, з врахуванням вищенаведених висновків, суд вважає позовні вимоги безпідставними, які не знайшли свого підтвердження , а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 14 частиною 1, 242-246 КАС України, суд, -
1.У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головне управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЗ.Б.Плеханова