Справа № 524/1345/22
Провадження 3-зв/524/1/22
31.03.2022 року суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Малтиз А.В., за участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши заяву особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про відвід судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Гусача О.М. від розгляду справи про адміністративні правопорушення,
В провадженні судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Гусача О.М. знаходиться справа про адміністративне правопорушення № 524/1345/22 за матеріалами Батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції щодо ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП.
30.03.2022 до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшла заява особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 згідно з якою він заявив відвід судді Гусачу О.М. , посилаючись на те, що суддя дозволив собі образливо висловлюватися на його адресу, а саме що він придбав водійське посвідчення за грошову винагороду , що суддя позбавить його водійського посвідчення на невизначений термін . Всі заявив судді Гусача О.М. були зроблені до розгляду його справи по суті , без виклику всіх сторін , без дослідження доказів.
Призначаючи до розгляду дану заяву про відвід судом враховано те, що чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає ані права, ані процедури подання та розгляду заяви про відвід судді. Тобто чітке законодавче регулювання щодо даного питання відсутнє.
Водночас, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. А відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод інститут відводу та самовідводу є гарантією справедливого розгляду кожної судової справи.
Так, у п. 132 рішення ЄСПЛ у справі «Гарабін проти Словаччини» (Harabin v. Slovakia) від 20 лютого 2013 року зазначено, що існування національних процедур для забезпечення неупередженості, а саме правил, що регулюють відвід судді, є важливим фактором. Такі правила виявляють особливу увагу національного законодавства до усунення всіх обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді чи суду і є спробою забезпечити неупередженість, усуваючи причини таких сумнівів. На додаток до забезпечення відсутності упередженості як такої, ці правила спрямовані на усунення будь-яких проявів упередженості і таким чином слугують зміцненню довіри громадськості до суду.
В судовому засіданні ОСОБА_1 подану заяву про відвід підтримав, просив її задовільнити, справу про адміністративне правопорушення 524/1345/22 передати до канцелярії Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області для автоматичного визначення іншого головуючого судді.
Вирішуючи питання щодо заявленого відводу, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, встановлених законом (ст.ст. 126, 129 Конституції України).
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, у випадку, якщо санкції за адміністративні правопорушення є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, вимоги до його судового розгляду мають відповідати гарантіям та стандартам, встановленим Конвенцією, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року).
Крім того, Європейський суд з прав людини зауважив, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, провадження у таких справах є кримінальними для цілей застосування Конвенції (рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» від 21 лютого 1984 року (пп. 52-54), «Лауко проти Словаччини» від 02 вересня 1998 року (пп. 56-59), ухвала щодо прийнятності у справі «Рибка проти України» від 17 листопада 2009 року).
Беручи до уваги, практику Європейського суду з прав людини, у зв'язку з відсутністю у нормах Кодексу України про адміністративні правопорушення процедури вирішення питання про відвід судді, судом застосовуються норми Кримінального процесуального кодексу України за аналогією закону.
Так, відповідно до ст. 75 КПК України обставинами, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні є: 1) слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. 2) у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Перелік підстав для відводу судді, передбачений ст.75 та ст.76 КПК України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35цього Кодексу.
З системного аналізу положень закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Водночас для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
ОСОБА_1 зазначив, що суддя дозволив собі образливо висловлюватися на його адресу, а саме що він придбав водійське посвідчення за грошову винагороду , що суддя позбавить його водійського посвідчення на невизначений термін . Всі заявив судді Гусача О.М. були зроблені до розгляду його справи по суті , без виклику всіх сторін , без дослідження доказів. Прим цьому , у судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив , що його висновки про те, що всі заявив судді Гусача О.М. були зроблені до розгляду його справи по суті грунтуються на тому , що суддя не викликав всі сторони та не досліджував докази.
Тобто, фактично ОСОБА_1 не погоджується з процесуальними діями судді, здійсненими у ході розгляду даної справи.
ЄСПЛ неодноразово наголошував, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.
За таких обставин суд дійшов висновку, що вказані обставини, зазначені заявником у заяві про відвід судді Гусача О.М. не доводять про існування обставин, що викликають сумніви в неупередженості та об'єктивності судді.
Інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості або об'єктивності судді при здійсненні правосуддя у даній справі, заявником не наведено.
Суд застосовує рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» (заява № 33958/96) та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02), у пунктах 43 та 50 яких відповідно зазначено, що особиста безсторонність судді резюмується, поки не надано доказів протилежного.
Призначення та проведення судових засідань, витребування доказів, допуск учасників судового процесу, надання ними пояснень та заявлення клопотань, оцінка доказів є процесуальною діяльністю головуючого у справі та у разі допущення порушень цієї діяльності може бути приводом для апеляційного оскарження рішення, яке буде ухвалено суддею тільки в нарадчій кімнаті, а тому зазначені доводи ОСОБА_1 не є підставами для відводу судді в розумінні ст. 75 та ст. 76 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Гусача О.М..
Керуючись ст. ст. 283-284 КУпАП, суддя,
В задоволенні заяви особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про відвід судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Гусача О.М. від розгляду справи про адміністративні правопорушення, № 524/1345/22 - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Андрій МАЛТИЗ