Справа № 357/1368/22
1-кп/357/767/22
18.03.2022 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судового засідання №3 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, в режимі відеокоференцзв'язку кримінальне провадження № 12021111030002816 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Христинівка Христинівського району Черкаської області, громадянина України, , із середньою- технічною освітою, не депутата, перебуває у фактичних шлюбних стосунках, офіційно не працюючого зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , раніше судимого:
1.12.11.2012 Уманським судом Черкаської області за ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2, 3 ст. 186, ст. 69 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців. 27.07.2015 року звільнений по відбуттю строку покарання
2.26.01.2018 Апеляційним судом Вінницької області за ч. 1, 4 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України, до позбавлення волі строком на 10 років з конфіскацією всього особистого майна;
3.20.11.2020 Немирівським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 10 років 2 місяці з конфіскацією всього особистого майна. 22.12.2020 звільнений по відбуттю строку покарання;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 ,
обвинувачений - ОСОБА_3
14.11.2021 у невстановлений час та місці у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на вчинення розбійного нападу. З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_3 підготував знаряддя для вчинення кримінального правопорушення, а саме дерев'яну палицю, яку взяв із собою.
Цього ж дня близько 19 години 30 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи біля залізничного мосту, який знаходиться неподалік будинку АДРЕСА_3 , побачив потерпілу ОСОБА_6 , яка йшла по АДРЕСА_3 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення нападу на потерпілу ОСОБА_6 з метою заволодіння її майном, ОСОБА_3 перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння майном потерпілої ОСОБА_6 , підбіг до потерпілої ззаду та скоїв напад на останню, під час якого наніс два удари заздалегідь підготовленою дерев'яною палицею в область голови та лівої руки, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді рани потиличної області голови, яка відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, закритого перелому нігтьової фаланги першого пальця лівої кисті, який відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, так як для його повного зрощення необхідно тривалий строк - більш ніж три тижні. Від нанесених ударів потерпіла ОСОБА_6 впала на землю.
ОСОБА_3 в цей час незаконно заволодів майном потерпілої ОСОБА_6 , а саме: мобільним телефоном марки «Samsung Galaxy А12» вартістю 4718 гривень 86 копійок, жіночою сумкою бежевого кольору вартістю 225 гривень 00 копійок, жіночим гаманцем чорного кольору вартістю 150 гривень 00 копійок та грошовими коштами в сумі 1000 гривень.
Після чого ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 6093 гривні 86 копійок.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, визнав повністю. При цьому дав суду показання, що повністю відповідають викладеним у вироку обставинам. Зазначив, що 14.11.2021 у нього виник умисел на вчинення нападу для заволодіння коштами так як у нього буле скрутне становище З цією метою він узяв палицю на дворі та пішов до залізничного мосту, який знаходиться неподалік будинку АДРЕСА_3 , де побачив потерпілу ОСОБА_6 , яка йшла та розмовляла по телефону. Він підійшов до неї ззаду та наніс два удари в область голови від чого вона у пала і він вихопив у неї телефон та сумку та побіг додому. Розпорядитись речами не встиг, так як був затриманий працівниками поліції. Цивільний позов визнав повністю. Щиро розкаявся у скоєному запевнив суд, що зробив для себе належні висновки. Неодноразово попросив вибачення за скоєне. Вважає, що за вчинене ним діяння він повинен і готовий нести покарання.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження, а саме: обвинувачений, прокурор, захисник не заперечують, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції у суду не виникло, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З огляду на вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані:
- за ч. 2 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), особою яка раніше вчинила розбій.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, при призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд бере до уваги, що він вчинив закінчений умисний тяжкий злочин проти власності із застосуванням насильства. Судом також враховуються наслідки, які настали від вчинення кримінального правопорушення у вигляді матеріальної шкоди, яка в ході досудового розслідування частково усунута шляхом повернення майна потерпілій, а також фізичної шкоди здоров'ю потерпілої.
Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 , суд бере до уваги, що він раніше тричі судимий, за скоєння злочинів проти власності, за місцем постійної реєстрації та проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Оцінюючи в сукупності усі вищенаведені обставини, які характеризують особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що обвинувачений є особою із високою ймовірністю вчинення повторного злочину.
З огляду на поведінку обвинуваченого в судовому засіданні, його негативне та критичне ставлення до вчиненого суд визнає обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Суд також, відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України, визнає як пом'якшуючу покарання обставиною визнання обвинуваченим своєї вини.
Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
За таких обставин суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним та іншими нових кримінальних правопорушень, йому необхідно і достатньо призначити покарання у виді позбавлення волі в межах передбачених санкцією ч. 2 ст. 187 КК України, розмір якого має бути мінімальним.
Саме такий розмір покарання у виді позбавлення волі, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
При вирішенні питання щодо заявленого цивільного позову до ОСОБА_3 потерпілою ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 9043 грн. 86 та 5000 грн. моральної шкоди то він підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Цивільний відповідач в судовому визнав позовні вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Незважаючи на правову позицію цивільного відповідача ОСОБА_3 про повене визнання позову, суд частково погоджується з наведеними в позові обставинами, які обґрунтовують позовні вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди. Зокрема як встановлено в ході судового розгляду обвинувачений не встиг розпорядитися майном та грошовими коштам потерпілої, які вилучені та підлягають поверненню їй, а тому в цій частині цивільний позов не може бути задоволений оскільки завдана в цій частині шкода буде усунута шляхом повернення майна та коштів. Водночас суд приходить до висновку, що з цивільного відповідача підлягають стягненню 3100 грн. витрат, які потерпіла понесла на лікування, а також 5000 грн. моральної шкоди.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати стягнути з обвинуваченого на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 26, 100, 368, 349, 373, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання
- за ч. 2 ст.187 КК України у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років з конфіскацією усього належного обвинуваченому на праві приватної власності майна.
Строк відбування покарання за цим вироком рахувати з 18.03.2022.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати до покарання строк його попереднього ув'язнення з 14.11.2021 року по 17.03.2022 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, утримуючи його в умовах ДУ «Київський СІЗО»
Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 3100 (три тисячі сто) грн. та 5000 (п'ять тисяч) грн. моральної шкоди. Звернути стягнення на 85 грн. вилучених під час затримання ОСОБА_3 в рахунок задоволення позовних вимог.
Скасувати арешт телефону Самсунг НОМЕР_2 , грошових коштів в сумі 930 грн. купюрами номіналом 200 грн. в кількості 4 штуки, купюрами номіналом 50 грн. в кількості 2 штуки, номіналом 20 грн. в кількості 1 штука, номіналом 5 грн. в кількості 2 штуки; 4 банківські картки, грошові кошти в сумі 85 грн.: номіналом 50 грн., 20 грн., 10 грн., 5 грн., медичний шприц, накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду від 16.11.2021.
Стягнути зі ОСОБА_3 процесуальні витрати в сумі 6 565 (шість тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 26 коп. на користь держави.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- жіночу сумку білого кольору, гребінець червоного кольору, картонну візитку, губну помаду, порожній флакон з дозатором, 3 дисконтні картки 1 банківську картку, проїзний квиток «Kyiv smart card» ключі у кількості чотирьох штук у зв'язці, записну ручку, чорний гаманець пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_6 , які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_6 вважати повернутими потерпілій.
- мобільний телефон «Самсунг А127 F», грошові кошти в сумі 930 грн., які зберігаються в камері зберігання речових доказів в камері зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області повернути потерпілій ОСОБА_6
- диски з відеозаписами з камер відеоспостереження залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
- дерев'яну палицю, медичний шприц, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області знищити.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Білоцерківський міськрайонний суд. Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, не може бути оскарженим в апеляційному порядку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Суддя: ОСОБА_1