Справа № 715/717/22
Провадження № 3/715/354/22
28.03.2022 смт. Глибока
Суддя Глибоцького районного суду Чернівецької області Маковійчук Ю.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли вiд відділення поліції №5 (смт. Глибока) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає в АДРЕСА_1 , за ст.173 КУпАП, -
24 березня 2022 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що він 15.02.2022 року близько 02 години 00 хвилин, перебуваючи по вулиці Головній с. Кам'янка Чернівецького району Чернівецької області, виражався нецензурними словами на адресу ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ст.173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що дійсно у зазначений час він перебував вдома за місцем проживання своєї співмешканки, де вони разом проживають. До них до хати зайшов колишній співмешканець його дружини ОСОБА_2 та вчинив скандал, вдарив його, тому він у відповідь захищаючись, також його вдарив.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ст. 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. За змістом ст. 173 КУпАП під дрібним хуліганством розуміється нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.
Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері, а також насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
В матеріалах справи відсутні будь - які фактичні дані, на основі яких можна було б дійти висновку, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, яке посягає на громадський порядок і громадську безпеку, тобто вчинив дрібне хуліганство, об'єктивна сторона якого передбачає посягання на суспільні відносини у громадських місцях (вулицях, парках, скверах, інших місцях масового перебування громадян), і як наслідок правопорушення - порушення спокою громадян, тобто невизначеного кола осіб як потерпілих. За змістом протоколу про адміністративне правопорушення, складеному щодо ОСОБА_1 в ньому відсутні посилання на свідків правопорушення, будь-які інші докази. Наведенні порушення, на думку суду, є істотними, а тому даний протокол не може бути доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
При цьому, відповідно до ст.251 ч.2 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 не мав наміру порушувати громадського порядку, саме ОСОБА_2 прийшов за місцем проживання ОСОБА_1 та спровокував конфлікт. Більше того, мотив ОСОБА_1 не був направленим на задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Під час розгляду справи не встановлено, що ОСОБА_1 нецензурно висловлювався на адресу ОСОБА_2 в присутності свідків чи яким-небудь чином ображав його честь чи гідність, при цьому порушуючи громадський порядок та спокій громадян.
При цьому слід зазначити, що нанесення тілесних ушкоджень під час конфлікту в апріорі не свідчить про наявність у діях особи хуліганства.
Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Аналіз наведених доказів, зібраних у адміністративному матеріалі, свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , що за змістом п.1 ст. 247 КУпАП виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 33,34,35, 247, 283, 284, 285, 294, 173 КУпАП, -
Справу про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом 10-ти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя