Дата документу 01.02.2022 Справа № 334/3846/18
Єдиний унікальний №334/3846/18 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-кп/807/224/22 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
01 лютого 2022 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Запоріжжя, одружений, який має вищу освіту, працює на посаді виконуючого обов'язки старшого майстра 1 групи дільниці з ремонту та обслуговування електротехнічного устаткування та кабельних мереж ГЕС-2 філії «Дніпровська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
обвинувачений у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката ОСОБА_9 .
Обвинувачений ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою на вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2021 року, яким ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.272 КК України, та призначено йому покарання у вигляді обмеження волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій, щодо робіт з підвищеною небезпекою строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_6 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення інженерно-технічної експертизи №6037-17 від 26 квітня 2018 року в розмірі 14872 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят дві гривні).
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї обвинувачений ОСОБА_6 просить скасувати вирок і закрити кримінальне провадження.
В обґрунтування скарги зазначає, що він не погоджується з висновками суду, обвинувальний вирок вважає незаконним і несправедливим, у зв'язку з порушенням судом норм процесуального і матеріального права.
На думку апелянта, висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, також суд допустив неповноту та односторонність судового слідства, незаконно застосував норму кримінального права.
Вказує на те, що він не давав ОСОБА_10 усного розпорядження на виконання робіт по ремонту вимикача, а на прохання начальника зміни ГЕС-2 ОСОБА_11 дав усне розпорядження ОСОБА_10 під наглядом ОСОБА_11 оглянути КСА ЗНГГ-16. Вказаний огляд устаткування під наглядом оперативного працівника станції не потребує додаткового документального оформлення.
Як ОСОБА_11 , так і ОСОБА_10 знали,що відповідно до вимог їх посадової та робочої інструкцій, будь-які роботи під час огляду обладнання діючої електроустановки суворо заборонені.
Зазначає, що після виявлення неполадок ОСОБА_10 , не дочекавшись ОСОБА_11 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, самовільно розпочав ремонтні роботи, самовільно розширив робоче місце, відкривши викруткою двері комірки фази «В» роз'єднувача Г-16-0, внаслідок чого потрапив під напругу, отримавши при цьому смертельну електротравму.
Вказані обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні зі свідчень працівників станції, однак суд не звернув на це уваги, не дослідив достатньо посадові інструкції посадових осіб, причетних до цієї кримінальної справи, не дослідив також існуючий на станції порядок оформлення і проведення ремонтних робіт, а керувався виключно обвинувальним актом та висновками експерта №6037-17, які не можуть бути визнані допустимим доказом, у зв'язку з некомпетентністю залучених до проведення судової експертизи спеціалістів.
Посилається на те, що він заперечував проти виділення з матеріалів цього кримінального провадження в окреме провадження матеріалів відносно ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , але клопотання його захисника до слідчого і прокурора, а також до суду в підготовчому засіданні про скасування виділення матеріалів залишилося без реагування.
Вважає, що висновки експерта містять протиріччя, які неможна класти в основу обвинувального вироку.
На думку апелянта, якби ОСОБА_10 не був в стані алкогольного сп'яніння і це був не кінець робочої зміни, а початок, та небажання ОСОБА_10 зв'язуватись з довгим для нього процесом оформлення робіт, то ОСОБА_10 самовільно не приступив би до ремонту.
Вважає, що суд в обвинувальному вироку повинен був конкретизувати, які саме Правила безпеки були ним порушені під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, та в чому конкретно полягало це порушення, і як це порушення призвело до смерті людини, але суд обмежився формальним переліком нормативних документів, якими регламентуються його посадові обов'язки, бездоказово наголосивши про доведеність його вини.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_6 займав посаду виконуючого обов'язки старшого майстра 1 групи дільниці з ремонту та обслуговування електротехнічного устаткування та кабельних мереж ГЕС-2 філії «Дніпровська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго», і на нього відповідно до нижчезазначених нормативних актів покладено наступні обов'язки:
згідно ст. 14 ЗУ «Про охоронупраці», «Працівник зобов'язаний: дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно - правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту: проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог».
Згідно п. 6.2.9 НПАОП 1.1.10-1.01-97 «Правил безпечної експлуатації електроустановок» роботи, виконання яких передбачено за розпорядженням, можна проводити за нарядом за рішенням працівника, який видає наряди.
Згідно «Системи управління охороною праці філії Дніпровська ГЕС» від 26 червня 2017 року:
п. 4.9.1. працівники філії Дніпровська ГЕС повинні знати і виконувати вимоги нормативних актів з питань охорони праці, правила користування машинами, механізмам, устаткуванням та іншими засобами виробництва, вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
п. 4.9.2. дотримуватися зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Згідно посадової інструкції старшого майстра 1 групи дільниці з ремонту та обслуговування електротехнічного устаткування та кабельних мереж ГЕС-2 від 15 березня 2013 року:
п. 2.3. своєчасно підготовлює виконання робіт, забезпечує розстановку бригад та робітників, контролює дотримання технології ремонтів та техобслуговування, норм, допусків, оперативно виявляє та усуває причини їх порушення;
п. 2.18. забезпечує своєчасну організацію та виконання аварійно - відновлювальних та невідкладних робіт, усунення неполадок та дефектів закріпленого обладнання ділянки;
п. 2.21.1. забезпечує дотримання персоналом ділянки вимог правил та інструкцій з охорони праці та виконання безпечних прийомів під час виконання робіт;
п. 2.21.6. видає наряди - допуски та розпорядження на виконання робіт, які потребують їх оформлення та не допускає виконання таких робіт без отримання необхідних дозволів;
п. 2.21.10. здійснює безперервне спостереження та безпосереднє керівництво роботою або виконанням її етапів у випадках, передбачених ПТБ;
п. 4.1 старший майстер виробничої ділянки несе відповідальність за дотримання трудового законодавства, ПТЕ, ПТБ, ППБ, норм охорони праці.
Разом з тим, ОСОБА_6 , діючи в порушення вимог вищевказаних нормативних актів допустив порушення в частині того, що 13 листопада 2017 року при виявленні дефекту тяги кінцевого вимикача КСА ЗНГГ-16 під час огляду обладнання в діючій електроустановці напругою понад 1000В Г-16-0, всупереч вимогам правил безпеки, дав усне розпорядження електрослюсарям ОСОБА_10 та ОСОБА_13 на виконання робіт по усуненню виявленого дефекту тяги кінцевого вимикача КСА ЗНГГ-16 без оформлення розпорядження та виконання порядку обліку робіт, що виконуються за розпорядженням, тим самим не забезпечивши умови для безпечного виконання ремонтних робіт в діючій електроустановці Г-16-0, та виконання вимог правил безпеки виконавцями робіт, які виконувалися без видачі розпорядження та відповідного нагляду і контролю, під час ведення яких електрослюсар ОСОБА_10 самовільно розширив робоче місце, відкривши викруткою двері комірки фази «В» роз'єднувача Г-16-0, внаслідок чого потрапив під напругу, одержавши при цьому смертельну електротравму.
Такі дії виконуючого обов'язки старшого майстра 1 групи дільниці з ремонту та обслуговування електротехнічного устаткування та кабельних мереж ГЕС-2 філії «Дніпровська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» ОСОБА_6 з технічної точки зору знаходились в прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертельним травмуванням електрослюсаря ОСОБА_10 .
Відповідно до пункту 3 Переліку робіт підвищеної небезпеки НПАОП 0.00-2.01-05 «Роботи на кабельних лініях і діючих електроустановках» та згідно пункту 2 Переліку видів робіт підвищеної небезпеки Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26 жовтня 2011 року №1107, «Монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3 до Порядку... п. 15 «Електричне устаткування електричних станцій та мереж, технологічне електрообладнання понад 1000 В » віднесені до машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки». Отже робота, яку виконував електрослюсар ОСОБА_10 13 листопада 2017 року, відноситься до робіт підвищеної небезпеки.
Заслухавши доповідь судді; обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та доповнення до неї, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання, підлягає задоволенню частково, з таких підстав.
Згідно з вимогами ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог п.2 ч.3 ст.374 КПК України, у разі визнання особи винуватою, у мотивувальній частині вироку зазначаються, окрім іншого: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
На думку колегії суддів, судом першої інстанції вищевказаних вимог кримінального процесуального законодавства дотримано не в повній мірі, що потягло неповноту та однобічність судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, а також допущені інші порушення вимог кримінального процесуального законодавства, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно з матеріалами кримінального провадження та вироком суду, обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що він не давав будь-якого доручення ОСОБА_10 та ОСОБА_13 на виконання робіт по усуненню виявленого дефекту тяги кінцевого вимикача КСА ЗНГГ-16, а лише дав доручення ОСОБА_10 разом з ОСОБА_11 провести огляд та встановити причину поломки. Всупереч цьому, ОСОБА_10 після проведення зазначеного огляду самовільно став виконувати ремонт роз'єднувача, в результаті чого потрапив під напругу та одержав смертельну електротравму.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наведеними у вироку доказами.
Разом з цим, суд лише послався на досліджені докази, проте, не провів їх ретельного аналізу та не навів переконливого обґрунтування, чому прийняв одні докази та відкинув інші. Доводи сторони захисту не перевірені належним чином, не спростовані та у вироку на них відповіді немає.
Зазначене є істотним порушенням в розумінні практики Європейського суду з прав людини, оскільки усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають належним чином бути викладені підстави, на яких вони ґрунтуються (рішення у справі «МорейраФеррейра проти Португалії (№ 2)» [ВП] (MoreiraFerreira v. Portugal (no. 2) [GC], заява № 19867/12, пункт 84, від 11 липня 2017 року). При розгляді питання справедливості кримінального провадження Суд встановлював, зокрема, що, ігноруючи конкретний, відповідний і важливий аргумент обвинуваченого, національні суди не виконують своїх зобов'язань за пунктом 1 статті 6 Конвенції (рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (NechiporukandYonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, пункт 280, від 21 квітня 2011 року).
Право на справедливий судовий розгляд може вважатися ефективним, тільки якщо клопотання чи зауваження сторін дійсно «заслухані», тобто належним чином розглянуті судом та на них були надані обґрунтовані відповіді (рішення у справі «Кармель Суліба проти Мальти» (Carmel Saliba v. Malta), заява № 24221/13, пункт 65, від 29 листопада 2016 року).
В свою чергу в Постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 року по справі №331/549/19, провадження №51-5964км20 зауважено, що частина 2 статті 17 КПК України передбачає, що сторона обвинувачення має довести винуватість особи поза розумним сумнівом. Поза розумним сумнівом мають бути доведені всі обставини, які є важливими для правової кваліфікації діяння.
Для додержання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію сторони захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який сумнів у версії обвинувачення був спростований фактами, встановленими на підставі доказів, і єдина версія, якою безстороння людина має пояснити факти, встановлені в суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною у пред'явленому обвинуваченні.
Обов'язок всебічного дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції у вироку не дотримався стандарту доведення поза розумним сумнівом та не навів переконливого обґрунтування з посиланням на конкретні докази, чому він відхилив аргументи сторони захисту щодо недоведеності вини ОСОБА_6 у інкримінованому йому правопорушенні.
Отже, оскільки у вироку суду немає вичерпної відповіді на аргументи сторони захисту, вказаний вирок не може вважатися законним та обґрунтованим, тому на підставі ст.ст.407, 409, 410 КПК України - підлягає безумовному скасуванню.
Діючи в межах ст.404 КПК України, колегія суддів не може виправити вказані недоліки, оскільки для цього необхідно повторно дослідити всі обставини провадження та надані сторонами докази, проте відповідних клопотань сторонами не заявлено. Враховуючи викладене, виходячи із засад кримінального провадження, закріплених у ст.ст.7-9 КПК України, скасовуючи вирок суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне призначити новий розгляд провадження в суді першої інстанції.
При новому розгляді необхідно врахувати викладене в даній ухвалі апеляційного суду, повно, всебічно та неупереджено дослідити всі обставини провадження та, в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.
Керуючись ст.ст.404-405, 407, 409, 415 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2021 року, щодо ОСОБА_6 за ч.2 ст.272 КК України, скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4