Справа № 308/15950/21
Закарпатський апеляційний суд
21.03.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарки судових засідань - ОСОБА_4 ,
та учасників судового провадження : прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/581/21, за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 грудня 2021 року задоволено клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42021072030000131, внесеному 23.11.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України про накладення арешту шляхом заборони проведення будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:01:002:0140 на АДРЕСА_1 площею 0,0385 га.
З матеріалів судового провадження убачається, що 26 листопада 2021 року прокурор звернувся з клопотанням до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42021072030000131, внесеного 23.11.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України про накладення арешту шляхом заборони проведення будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:01:002:0140 на АДРЕСА_1 площею 0,0385 га. Відповідно до клопотання та доданих до нього матеріалів, у серпні 2021 року гр. ОСОБА_7 розпочато роботи з будівництва індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі виданого управлінням містобудування та архітектури будівельного паспорту, та повідомлення про будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці за № ЗК 051210629776 від 29.06.2021. У клопотанні прокурор зазначає, що будівництво за будівельним паспортом не передбачає розроблення проектної документації, проходження експертизи та залучення відповідальних виконавців робіт. Однак, при виконанні робіт у сусідніх будинках, що знаходяться на АДРЕСА_2 почали з'являтися тріщини. При проведенні перевірки було з'ясовано, що будинки не мають фундаментів, і у випадку продовження робіт, може статися непередбачувана ситуація, у результаті чого Управлінням ДАБК було викликано конструктора та розроблено проект підпірної стіни. Рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 10.11.2021 за №512, на підставі пропозицій Управління ДАБК, прийнято рішення щодо скасування будівельного паспорту та повідомлення про початок виконання будівельних робіт за будівельним паспортом. Листом Управління ДАБК Ужгородської міської ради ОСОБА_7 повідомлено про заборону проведення будівельних робіт. Прокурор у клопотанні також вказує, що рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 10.11.2021 за № 512, про скасування будівельного паспорту та повідомлення про початок будівельних робіт та припинення будь-яких дій з облаштування вказаної земельної ділянки, ОСОБА_7 не взято до уваги і всупереч всім законодавчим нормам та приписам ДАБК роботи не припинені та продовжуються, що несе загрозу іншим будівлям, які розташовані навколо цієї земельної ділянки. Прокурор вказує і на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:01:002:0140, на АДРЕСА_1 є предметом кримінального правопорушення та відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а тому з метою запобігання можливості проведення будь - яких будівельних робіт та реконструкцій, а також відчуження земельної ділянки, для забезпечення збереження доказів у кримінальному провадженні, виникла необхідність у накладенні на неї арешту.
В ухвалі слідчий суддя посилається на Витяг з ЄРДР, відповідно до якого, сектором дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 23.11.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України. Слідчий суддя визнав, що викладені у клопотанні прокурора обставини знайшли своє підтвердження. Зокрема, слідчим суддею встановлено, що згідно з витягом з протоколу № 12 від 25.10.2021 засідання архітектурно-містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, за участі власника майна та мешканців АДРЕСА_1 , вирішено відхилити проект будівництва індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 ; доопрацювати проект, відповідно до вимог будівельного паспорта від 26.05.2021 №102/03-02/21, державних будівельних норм, забезпечити безперешкодний доступ гр. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до власного житла, погодити його зі всіма суміжними сусідами, у т.ч. до яких він блокується; доопрацьований та погоджений проект подати на архітектурно-містобудівну раду. За змістом протоколу, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 наголосили про порушення їх конституційних прав та державних будівельних норм, про відсутність проїзду до будинку АДРЕСА_3 , розташованого на належній їм земельній ділянці, де вони проживають, створення забудовником небезпечних умов проживання їм та сусідам, тріщини та руйнування у житлових приміщеннях, відсутність протипожежного проїзду до будинку АДРЕСА_3 тощо. Окрім того, слідчий суддя взяв до уваги зміст листа начальника Управління ДАБК ОСОБА_10 від 16.11.2021 за № 325/15.01-14, адресованого ОСОБА_11 , з якого убачається, що ОСОБА_12 повідомлено про обмеження забудови на земельній ділянці, що протоколом огляду місця події від 25.11.2021, підтверджено, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , проводяться будівельні роботи. На підставі вищезазначеного, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для арешту майна, врахував можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. З огляду на наведене, слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 , який представляє інтереси власника майна, що стало предметом арешту - ОСОБА_7 , вважає ухвалу слідчого судді не незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Стверджує, що прокурором у клопотанні не вказано, які саме норми порушив забудовник, а слідчим суддею це не досліджено та не перевірено. Також зазначає, що твердження сторони обвинувачення та суду про те, що будівництво ОСОБА_7 індивідуального житлового будинку на власній земельній ділянці несе загрозу іншим будівлям, розташованим поряд, та може призвести до загибелі людей не знайшло свого підтвердження під час розгляду клопотання. Вважає, що скасування Ужгородською міськрадою рішень про надання ОСОБА_7 необхідних дозволів на проведення будівельних робіт у контексті рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 є неприпустимим. Окрім того, апелянт посилається на те, що ОСОБА_7 вступив у договірні відносини із підрядниками, постачальниками будівельних матеріалів та механізмів, необхідних для проведення будівництва, витратив для цього чималі кошти, тому безпідставна заборона проведення будівельних робіт порушує його законні права та інтереси, завдає значну матеріальну шкоду. Окрім цього, на переконання апелянта, у клопотанні відсутнє обґрунтування правових підстав для арешту майна, не зазначено чи таке відповідає критеріям речових доказів, визначених у ст. 98 КПК України. Адвокат ОСОБА_6 стверджує, що органом досудового розслідування не надано жодних доказів та фактів, які б вказували на існування обставин, що можуть призвести до негативних наслідків, визначених ч. 11 ст. 170 КПК України. Стверджує, що в ухвалі слідчого судді відсутні відомості на що конкретно накладено арешт, не вказано хто саме є власником майна та кого саме стосуються запроваджені судом обмеження. Просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності власника майна - ОСОБА_7 , та його представника - адвоката ОСОБА_6 , неявка яких, з огляду на положення ст. 405 цього Кодексу, не перешкоджає її розгляду. Приймаючи рішення про розгляд апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_6 , апеляційний суд бере до уваги те, що вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги та не подавали клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший день, і при цьому в матеріалах судового провадження міститься клопотання адвоката ОСОБА_6 , подане в інтересах ОСОБА_7 , про розгляд апеляційної скарги без його участі.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення колегія суддів відхиляє з таких підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів із метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладеним арешт у кримінальному провадженні, зокрема, шляхом витребування необхідної інформації в Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частина 3 ст. 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання про арешт майна, слідчий суддя в ухвалі повинен зазначити заборону відчуження, розпорядження або користування та вказівку на таке майно. При цьому заборона використання майна чи заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у тих випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Відповідно до ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання про накладення арешту на майно - земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:01:002:0140, яка розташована на АДРЕСА_1 , площею 0,0385 га, шляхом заборони проведення на ній будь-яких будівельних робіт, слідчим суддею взяті до уваги положення Конституції України, дотримані вимоги кримінального процесуального закону та принцип верховенства права, закладений у Європейській Конвенції з захисту прав людини та основоположних свобод та Рішеннях Європейського Суду з прав людини, ретельно перевірені доводи клопотання й постановлено судове рішення, яке з огляду на вказані норми права визнається законним та обґрунтованим.
Так, перевіривши доводи клопотання та викладені у судовому рішенні висновки, апеляційний суд вважає, що матеріали провадження містять достатньо даних, які вказують на відповідність зазначеного прокурором у клопотанні майна - земельної ділянки, критеріям, передбаченим у ст. 98 КПК України, а відповідно й можливості його використання стороною обвинувачення як доказу в кримінальному провадженні, у зв'язку з чим, із метою належного забезпечення потреб досудового розслідування, зокрема, для збереження речових доказів, а також для забезпечення можливості органу досудового розслідування провести всі необхідні слідчі дії з речовими доказами, на земельну ділянку необхідно накласти арешт, у тому числі й шляхом заборони проведення на ній будь-яких будівельних робіт.
При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення, колегія суддів бере до уваги те, що вказане вище майно - земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:01:002:0140, яка розташована на АДРЕСА_1 , площею 0,0385 га, на яку накладено арешт, відповідає зазначеним у ст. 98 КПК України критеріям і може мати значення для встановлення обставин кримінального провадження; що органом досудового розслідування доведено існування передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України ризиків та достатність підстав вважати, що такі ризики мають місце.
Як убачається із приєднаних до клопотання матеріалів, 23.11.2021 Ужгородською окружною прокуратурою розпочате досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42021072030000131.
Органом досудового розслідування встановлено, що в ході опрацювання листа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради щодо будівництва індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 встановлено, що у серпні 2021 року ОСОБА_7 розпочато будівельні роботи по реалізації виданого управлінням містобудування та архітектури будівельного паспорту, на підставі повідомлення про будівництво індивідуального житлового будинку на власній земельній ділянці за № ЗК 051210629776 від 29.06.2021. Будівництво за будівельним паспортом не передбачає розроблення проектної документації, проходження експертизи та залучення відповідальних виконавців робіт. Однак, при виконанні робіт у сусідніх будинках, що знаходяться на АДРЕСА_2 , почали з'являтися тріщини. З'ясовано, що ці будинки не мають фундаментів, і у випадку продовження робіт, може статися непередбачувана ситуація, у результаті чого Управлінням ДАБК було викликано конструктора та розроблено проект підпірної стіни. Рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 10.11.2021 за № 512, на підставі пропозицій Управління ДАБК, прийнято рішення щодо скасування будівельного паспорту та повідомлення про початок виконання будівельних робіт за будівельним паспортом. Листом Управління ДАБК Ужгородської міської ради ОСОБА_7 повідомлено про заборону будівництва. У клопотанні також вказується на те, що рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 10.11.2021 за № 512 про скасування будівельного паспорту та повідомлення про початок будівельних робіт, та припинення будь-яких дій з облаштування цієї земельної ділянки, ОСОБА_7 не взято до уваги і всупереч всім законодавчим нормам та приписам ДАБК роботи не припинені, що несе загрозу іншим будівлям, які розташовані навколо земельної ділянки.
Колегія суддів вважає, що встановлені органом досудового розслідування та зазначені в клопотанні про арешт земельної ділянки обставини підтверджуються доданими до клопотання доказами (а. с. п. 6-36).
Відповідно до постанови заступника начальника СД Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області від 25.11.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:01:002:0140 визнана речовим доказом у кримінальному провадженні, має значення для з'ясування фактичних обставин скоєних кримінально-протиправних дій.
Беручи до уваги наведене, колегія судів погоджується з висновком слідчого судді про те, що прокурором доведено необхідність накладення арешту на майно - земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:01:002:0140, із забороною проведення на ній будь-яких будівельних робіт, яке саме по собі та з іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, в ході якого органу досудового розслідування необхідно провести відповідні експертизи, у зв'язку із чим, саме із метою збереження речових доказів, запобігання можливості проведення будь-яких будівельних робіт та реконструкцій, а також відсуження земельної ділянки, така підлягає арешту.
При цьому, апеляційний суд вважає, що земельна ділянка є предметом кримінального правопорушення та відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України
Окрім того, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя обґрунтовано взяв до уваги те, що згідно з витягом з протоколу № 12 від 25.10.2021 засідання архітектурно-містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, за участі у тому числі власника майна та мешканців АДРЕСА_3 вирішено відхилити проект будівництва індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 ; доопрацювати проект відповідно до вимог будівельного паспорта від 26.05.2021 № 102/03-02/21, державних будівельних норм, забезпечити безперешкодний доступ гр. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до власного житла, погодити його зі всіма суміжними сусідами, у т.ч. до яких він блокується; доопрацьований та погоджений проект подати на архітектурно-містобудівну раду. За змістом цього протоколу, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 наголосили про порушення їх конституційних прав та державних будівельних норм, про відсутність проїзду до їх будинку АДРЕСА_3 на належній їм земельній ділянці, створення забудовником небезпечних умов проживання їм та сусідам, тріщини та руйнування у житлових приміщеннях, відсутність протипожежного проїзду до будинку АДРЕСА_3 тощо.
Також слідчий суддя дав належну оцінку листу начальника Управління ДАБК ОСОБА_10 від 16.11.2021 за № 325/15.01-14, адресованого ОСОБА_11 , з якого убачається, що ОСОБА_12 повідомлено про обмеження забудови земельної ділянки, а також обґрунтовано взяв до уваги те, що протоколом огляду місця події від 25.11.2021, встановлено, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , проводяться будівельні роботи.
Доводи апеляційної скарги про те, що: прокурором у клопотанні не вказано, які саме норми порушив забудовник, а слідчим суддею це не досліджено та не перевірено; твердження сторони обвинувачення та суду про те, що будівництво ОСОБА_7 індивідуального житлового будинку на власній земельній ділянці несе загрозу іншим будівлям, розташованим поряд, та може призвести до загибелі людей не знайшло свого підтвердження під час розгляду клопотання, - апеляційний суд, з огляду на наведене вище, відхиляє як такі, що не спростовують висновків слідчого судді про необхідність накладення арешту на земельну ділянку шляхом заборони проведення на ній будь-яких будівельних робіт.
На підставі наведеного вище, доводи апеляційної скарги про те, що : у клопотанні відсутнє обґрунтування правових підстав для арешту майна, не вказано чи таке відповідає критеріям речових доказів, визначених у ст. 98 КПК України; органом досудового розслідування не надано жодних доказів та фактів, які б вказували на існування обставин, що можуть призвести до негативних наслідків, визначених ч. 11 ст. 170 КПК України, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеним вище.
Як безпідставні й такі, що не впливають на висновки слідчого судді про необхідність накладення арешту на земельну ділянку, апеляційний суд не бере до уваги й доводи апеляційної скарги про те, що : скасування Ужгородською міськрадою своїх рішень про надання ОСОБА_7 необхідних дозволів на проведення будівельних робіт у контексті рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 є неприпустимим; ОСОБА_7 вступив у договірні відносини із підрядниками, постачальниками будівельних матеріалів та механізмів, необхідних для проведення будівництва, витратив для цього чималі кошти, тому безпідставна заборона проведення будівельних робіт порушує його законні права та інтереси, завдає значну матеріальну шкоду; в ухвалі слідчого судді відсутні відомості на що конкретно накладено арешт, не вказано хто саме є власником майна та кого саме стосуються запроваджені судом обмеження.
На інші доводи, які б давали підстави для скасування судового рішення в апеляційній скарзі не вказується.
При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення, колегія суддів бере до уваги те, що вищевказане майно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК України критеріям і може мати значення для встановлення обставин кримінального провадження; що органом досудового розслідування доведено існування передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України ризиків та достатність підстав вважати, що такі ризики мають місце; що вказане майно постановою від 25.11.2021 визнано речовим доказом; що таке втручання у права та інтереси власника майна, як накладення на нього арешту шляхом заборони його використання, є виправданим.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що наявність потенційної загрози та шкоди для кримінального провадження у разі відмови в накладенні арешту на земельну ділянку шляхом заборони проведення на ній будь-яких будівельних робіт, яка може виразитись у втраті речового доказу та унеможливить подальше кримінальне провадження досудового розслідування, проведення відповідних судових експертиз, встановлення осіб, винних у вчиненні кримінального правопорушення, та встановлення істини в справі, що очевидно переважає над відсутністю на даний момент повідомлення будь-кому про підозру та обмеженням власника (володільця) тимчасово розпоряджатися земельною ділянкою.
Отже, вищенаведене свідчить про те, що слідчим суддею дотримані вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання та прийнятті рішення про накладення арешту на вказане у клопотанні слідчого майно.
З огляду на наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а тому, з огляду на положення ч. 3 ст. 407 КПК України, ухвала слідчого судді як законна та обґрунтована, має бути залишена без зміни.
Приймаючи рішення колегія суддів бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; положення ст. ст. 220, 317 цього ж Кодексу про те, що саме за клопотанням учасників процесу - сторони обвинувачення чи захисту (прокурора, потерпілого, обвинуваченого чи його захисника) апеляційний суд визначає необхідність дослідження тих чи інших доказів для з'ясування фактичних обставин справи; що апелянтом не надано будь-яких доказів, які б спростовували висновки слідчого судді, і на такі він не посилається.
Керуючись ст. ст. 170-173, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 грудня 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42021072030000131, внесеному 23.11.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України про накладення арешту шляхом заборони проведення будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:01:002:0140 на АДРЕСА_1 площею 0,0385 га, -залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: