Справа № 298/1389/20
Закарпатський апеляційний суд
22.03.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,
та учасників судового розгляду : прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 11-кп/4806/235/21, за апеляційною прокурора ОСОБА_6 ,
Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 05 травня 2021 року відмовлено у задоволені подання провідного інспектора Великоберезнянського РС філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_7 про скасування іспитового терміну та направлення засудженого
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, без освіти, неодруженого, працюючого у КП «Комунал - Сервіс».
для відбування реальної міри покарання у виді позбавлення волі.
В ухвалі вказується на те, що провідний інспектор Великоберезнянського РС філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_7 звернувся до суду з поданням про скасування іспитового терміну та направлення засудженого ОСОБА_8 для відбування реальної міри покарання у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців. У поданні вказується на те, що вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 20 лютого 2019 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначено покарання у видi позбавлення волі строком на три роки шість місяців ; на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном два роки, із покладенням обов'язкiв, передбачених ст. 76 цього Кодексу: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Під час перебування на обліку ОСОБА_8 зарекомендував себе з посередньої сторони, двічі 02.10.2019 та 07.10.2020 без поважних причин не з'являвся для реєстрації, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, у зв'язку з чим просить подання задовольнити.
Суд в оскаржуваній ухвалі зазначив, що законних підстав для задоволення подання органу пробації відносно засудженого ОСОБА_8 немає. Так, з пояснень засудженого убачається, що дійсно 07.10.2020, він не з'явився до органу пробації у зв'язку з виїздом за межі області та відсутності транспортного сполучення через карантинні обмеження. Таку причину неявки засудженого для реєстрації суд визнає поважною. Крім того ОСОБА_8 протягом іспитового строку встановленого вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області до кримінальної відповідальності не притягувався, періодично з'являвся для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, що, на думку суду, свідчить про певні висновки, які були зроблені засудженим після ухвалення вироку з випробуванням. В ухвалі суд також зазначив, що з огляду на те, що вчиненi засудженим ОСОБА_8 порушення с незначними, і їх допущення з боку засудженого не свідчить про його наміри порушувати порядок відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком, а також беручи до уваги той факт, що засуджений усвідомив свою винуватість у порушенні порядку відбування покарання з іспитовим строком, виходячи із принципів верховенства права, законності, поваги до людської гідності та гуманності, які закріплені у ст. 7 КПК України, - не знаходить підстав для задоволення подання органу пробації.
В апеляційній скарзі прокурор вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, відтак підлягає скасуванню. Зазначає, що аналіз фактичних обставин свідчить про те, що причини неявки для реєстрації засудженого ОСОБА_8 до органу пробації не були поважними, що свідчить про відсутність бажання у засудженого стати на шлях виправлення та невиконання обов'язків, покладених на нього судом. На думку апелянта, під час судового розгляду подання, засудженим ОСОБА_8 не наведено жодних доказів поважності причин його неявки для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, які мали місце 02.10.2019, 01.07.2020, 07.10.2020. Просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою задовольнити подання провідного інспектора Великоберезнянського РС філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_7 про направлення засудженого ОСОБА_8 , звільненого від покарання з випробуванням, для відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, призначеного Самбірським міськрайонним судом Львівської області вироком від 20.02.2019.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те ким і в якому обсязі така оскаржена, основні доводи апеляційної скарги, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження, дослідивши зібрані у кримінальному провадженні докази, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до частини третьої цієї статті у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 166 КВК України якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
У разі вчинення засудженим адміністративних правопорушень, що тягнуть за собою накладення адміністративних стягнень, із засудженим проводиться індивідуальна профілактична бесіда.
У разі відмови судом у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням повторне направлення до суду такого подання здійснюється після застосування до засудженого повторного письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Частиною першою статті 34 КВК України встановлено, що поважними причинами неявки засудженого за викликом уповноваженого органу з питань пробації у призначений строк є несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді подання, яке подав провідний інспектор Великоберезнянського РС філії ДУ "Центр пробації" про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_8 , засудженого вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 20 лютого 2019 року за ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців і на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном на 2 роки та покладенням обов'язків згідно зі ст. 76 цього Кодексу, враховані вказані вище вимоги Кримінального та Кримінального виконавчого кодексів України, дотримані вимоги Кримінального процесуального кодексу України й ретельно перевірені його доводи, яким дана відповідна оцінка й постановлено законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.
Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що ухвала суду є незаконною, визнаються необґрунтованими.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що законних підстав для задоволення подання органу пробації відносно засудженого ОСОБА_8 немає.
Погоджуючись з указаним висновком суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав поважною причиною неявки ОСОБА_8 до органу пробації 07.10.2020, взявши до уваги його пояснення, відповідно до яких у цей день він не з'явився до органу пробації у зв'язку з виїздом за межі області та відсутності транспортного сполучення через карантинні обмеження.
Також на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги те, що ОСОБА_8 протягом відбування іспитового строку за вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області до кримінальної відповідальності не притягувався, періодично з'являвся для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, а порушення ОСОБА_8 покладених на нього обов'язків визнав незначними.
Тому, апеляційний суд вважає, що матеріалами справи не доведено, що засуджений ОСОБА_8 не став на шлях виправлення і не бажає виконувати покладені на нього судом обов'язки.
Разом із тим, апеляційний суд вважає, що викладені в поданні факти неявок ОСОБА_8 для реєстрації до органу пробації самі по собі не можуть розцінюватися як свідчення небажання ОСОБА_8 стати на шлях виправлення.
При цьому, апеляційний суд бере до уваги наявні в матеріалах судового провадження письмові пояснення ОСОБА_8 про причини його неявок на реєстрацію.
Також апеляційний суд вважає, що зміст пояснень засудженого ОСОБА_8 , наданих у судовому засіданні та в письмових поясненнях, наданих органу пробації, свідчить про відсутність у нього намірів не виконувати покладені на нього судом обов'язки.
Крім того, апеляційний суд враховує і те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_8 притягувався до адміністративної відповідальності в період установленого йому іспитового строку.
При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення колегія суддів враховує й те, що вказані вище пояснення надавались ОСОБА_8 органу пробації на наступний день або через декілька днів після його неявок на реєстрацію.
Крім того, погоджуючись із висновками суду першої інстанції, апеляційний суд враховує і те, що встановлений засудженому ОСОБА_8 , відповідно до вироку від 20.02.2019 іспитовий строк (2 роки) на момент розгляду як судом першої інстанції подання органу пробації, так і апеляційним судом апеляційної скарги прокурора сплив, що свідчить про неможливість його скасування.
Тому, доводи апеляційної скарги про те, що аналіз фактичних обставин свідчить про те, що причини неявки для реєстрації засудженого ОСОБА_8 до органу пробації не були поважними, що свідчить про відсутність бажання у засудженого стати на шлях виправлення та невиконання обов'язків, покладених на нього судом, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеним вище.
Із цих підстав, як такі, що не знайшли свого підтвердження та відповідно й не впливають на висновки суду першої інстанції, апеляційний суд не бере до уваги й доводи апеляційної скарги про те, що засудженим ОСОБА_8 не наведено жодних доказів поважності причин його неявки для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, які мали місце 02.10.2019, 01.07.2020, 07.10.2020. Відхиляючи доводи апеляційний скарги у цій частині, апеляційний суд звертає увагу й на те, що відповідно до змісту подання органу пробації в такому вказується на дві неявки ОСОБА_8 на реєстрацію без поважних причин - 02.10.2019 та 07.10.2020, проміжок часу між якими становить більш ніж один рік, а також на пояснення прокурора у суді першої інстанції, відповідно до яких, прокурором вказувалось лише на дві неявки засудженого на реєстрацію.
При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення, колегія суддів також враховує і те, що під час розгляду апеляційної скарги прокурор не посилався на конкретні обставини, які б спростовували висновки суду першої інстанції, не клопотав про дослідження апеляційним судом доказів (документів), що підтверджують обґрунтованість доводів подання та апеляційної скарги.
Тому, апеляційний суд дійшов висновку про те, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні подання органу пробації, у зв'язку з чим, ухвала як законна та обгрунтована підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга, доводи якої є безпідставними, задоволенню не підлягає.
Приймаючи рішення колегія суддів бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що саме за клопотанням учасників процесу - сторони обвинувачення чи захисту апеляційний суд визначає необхідність дослідження тих чи інших доказів для з'ясування фактичних обставин справи; що прокурором - апелянтом, не надано будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду й будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу не заявлялось.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419, 537, 539 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подав прокурор ОСОБА_6 ,залишити без задоволення.
Ухвалу Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 05 травня 2021 року, якою відмовлено у задоволені подання провідного інспектора Великоберезнянського РС філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_7 про скасування іспитового терміну та направлення засудженого ОСОБА_8 для відбування реальної міри покарання у виді позбавлення волі, залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: