25.03.2022 Справа №607/4061/22
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі, в приміщенні зали судових засідань, клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 грудня 2021 року у справі № 607/22064/21, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021211060000302 від 28 листопада 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло вказане клопотання, в якому ОСОБА_3 просить скасувати арешт на автомобіль «Volvo FH 13.460» р.н. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , які належать на праві власності ОСОБА_3 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що на даний момент із арештованим майном проведено всі необхідні слідчі дії, а саме, проведено в рамках кримінального провадження судову автотехнічну та судову трасологічну експертизи, за результатами яких експертами зазначено, що транспортний засіб «Volvo FH 13.460» р.н. НОМЕР_1 , на момент огляду (перевірки) знаходився у справному стані, ознак несправностей не виявлено. Також, встановлено, що водій ОСОБА_4 , який керував даним транспортним засобом під час ДТП не порушив правил безпеки дорожнього руху чи експлуатації транспортного засобу. Крім цього, повідомлення про оголошення підозри у скоєнні кримінального правопорушення по даному кримінальному провадженню нікому не оголошувалось, а тому, вважає, що станом на сьогодні відпала потреба в подальшому арешті вказаного автомобіля, відтак, просить клопотання задовольнити та скасувати арешт на даний автомобіль та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, дане клопотання підтримує та просить його задовольнити з мотивів та підстав, зазначених у ньому.
Будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду клопотання, прокурор в судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заперечення, в яких вказує, що постановою слідчого вказаний транспортний засіб визнаний речовим доказом. В ході здійснення досудового розслідування заплановано проведення низку слідчих та процесуальних дій, а також, судових експертиз, зокрема, із транспортним засобом марки «Volvo FH 13.460» р.н. НОМЕР_1 та напівпричепом «INTER Cars NW», р.н. НОМЕР_3 , який визнаний речовим доказом та вилучений з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Також, виникла необхідність у призначенні судової автотоварознавчої експертизи з метою встановлення суми матеріальних збитків, заподіяних (спричинених) власнику автомобіля марки «Volvo FH 13.460» р.н. НОМЕР_1 в результаті пошкодження транспортного засобу, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Окрім того, у даному кримінальному провадженні, після проведення вищезазначених експертиз, може виникнути необхідність у проведення інших додаткових експертиз із залученням вантажного автомобіля марки «Volvo FH 13.460» р.н. НОМЕР_1 та напівпричепом «INTER Cars NW», р.н. НОМЕР_3 , в ході виконання яких буде необхідність в доступі експерта до вказаного транспортного засобу.
Окрім цього, ухвалами слідчих суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.03.2022 у справі № 607/3701/22 та від 17.03.2022 у справі № 607/3704/22, скасовано арешт на транспортний засіб марки «Volvo FH 13.460» р.н. НОМЕР_1 та напівпричепом «INTER Cars NW», р.н. НОМЕР_3 , та свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_4 в частині користування та без скасування арешту в частині відчуження.
Отже, обмеження права розпорядження власником автомобілем викликано необхідністю збереження його як речового доказу з метою проведення слідчих дій.
Скасування вищевказаного виду забезпечення кримінального провадження позбавить орган досудового розслідування проведення слідчих дій та встановлення всіх важливих обставин події вчиненого кримінального правопорушення та причетних осіб, а також призведе до їх втрати та як наслідок, до уникнення осіб, винних у вчиненні кримінального правопорушення, від передбаченої законом кримінальної відповідальності, а тому, з огляду на викладене, прокурор просить відмовити в задоволенні клопотання. Також, просила розгляд клопотання здійснити без її участі.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Згідно з ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Водночас, слідчий суддя звертає увагу, що статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (частина 1, 2 статті 22 КПК України).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.12.2021, справа № 607/22064/21 накладено арешт, на автомобіль «Volvo FH 13.460» р.н. НОМЕР_1 ,із напівпричепом «INTER Cars NW», р.н. НОМЕР_3 , та автомобіль «ВАЗ 21214» р.н. НОМЕР_5 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, та свідоцтва про реєстрацію вищевказаних транспортних засобів серії НОМЕР_6 , НОМЕР_2 та НОМЕР_4 .
Відповідно до ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а арешт є заходом забезпечення кримінального провадження.
Встановлені в судовому засіданні обставини свідчать, що накладення арешту на транспортний засіб застосований з метою досягнення дієвості цього провадження, а отже і відповідає завданнями кримінального провадження.
За наведених обставин, підстав вважати, що ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.12.2021 арешт на автомобіль «Skoda Fabia» р.н. НОМЕР_7 , 2004 р.в., було накладено необґрунтовано, немає.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Слідчий суддя зазначає, що в ході розгляду клопотання, заявником не надано достатніх та належних доказів в обґрунтування клопотання, оскільки обставини, на які ОСОБА_3 посилається у своєму клопотанні, так само як і долучені документи у своїй сукупності, не доводять обґрунтованості заявлених вимог про наявність підстав для скасування арешту та не спростовують мети його застосування та обставин, викладених в ухвалі слідчого судді про накладення арешту від 02.12.2021, й не вказують на відсутність подальшої потреби у накладенні арешту на майно.
При вирішенні питання про скасування арешту майна, слідчим суддею враховано заперечення прокурора щодо скасування арешту на зазначений автомобіль, у зв'язку із тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021211040001766 від 22 грудня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, ще не завершено, а даний транспортний засіб визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Відтак, враховуючи те, що наразі відносно арештованого майна не проведено всі процесуальні дії, які є необхідними для встановлення усіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, питання щодо скасування арешту на автомобіль «Volvo FH 13.460» р.н. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , станом на даний час, є передчасним.
Крім цього, слідчий суддя зазначає, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.03.2022, справа № 607/3701/22 скасовано арешт в частині користування транспортним засобом - автомобілем марки «Volvo FH 13.460» р.н. НОМЕР_1 , та передано вказаний автомобіль ОСОБА_3 на відповідальне зберігання з правом його користування.
Отже, обмеження права розпорядження власником автомобілем викликано необхідністю збереження його як речового доказу з метою проведення слідчих дій.
Скасування вищевказаного виду забезпечення кримінального провадження позбавить орган досудового розслідування проведення слідчих дій та встановлення всіх важливих обставин події вчиненого кримінального правопорушення та причетних осіб, а також, призведе до їх втрати та як наслідок, до уникнення осіб, винних у вчиненні кримінального правопорушення, від передбаченої законом кримінальної відповідальності.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя доходить висновку, що встановлені при накладенні арешту обставини заявником спростовано не було, не доведено необґрунтованість накладеного арешту, як і те, що у подальшому застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.
За вказаних обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 131, 170, 174, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 грудня 2021 року у справі № 607/22064/21, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021211060000302 від 28 листопада 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1