465/1512/22
1-кс/465/611/22
про обрання запобіжного заходу
24.03.2022 року м. Львів
Слідчий суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова - ОСОБА_3 , слідчого ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - ОСОБА_6 розглянувши клопотання слідчого ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, рому, уродженцю міста Берегово, Закарпатської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 -
Підозрюваному у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України
встановив:
ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України.
Слідчий ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області у ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із клопотанням, погодженим прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12021141370000157 від 22 березня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст. 185 КК України.
Клопотання мотивує тим, що є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, що повністю виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_5 найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою, а саме враховуючи особу підозрюваного, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину, вчиненого в умовах воєнного стану, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років, а тому може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання за вчинений злочин, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи є не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, тому просить клопотання задовольнити, а саме застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави - 80 ти прожиткових мінімумів доходів громадян.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили таке задоволити.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисник просили застосувати менш суворий запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Розглянувши клопотання слідчого, погодженого з прокурором, заслухавши доводи учасників, на які вони посилаються, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- заявою потерпілої ОСОБА_7 про вчинення крадіжки належних їй грошових коштів в сумі 2 600 грн., що мала місце за адресою: АДРЕСА_2 , близько 10:30 год.;
- протоколом затримання ОСОБА_5 , в порядку ст. 208 КПК України, від 22.03.2022;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 22.03.2022, яка повідомила, що 22.03.2022 вона проходила неподалік ринку «Привокзальний», а саме за адресою: АДРЕСА_2 , де невідома їй особа чоловічої статі, ромської національності, викрала з її сумочки кошти в сумі 2600 грн., а після того, як факт крадіжки невідомого чоловіка був помічений перехожими громадянами, останній вкрадені попередньо грошові кошти витягнув із свого верхнього одягу та викинув на землю, після чого був зупинений очевидцями події;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 яка повідомила, що 22.03.2022 з самого ранку вона перебувала за адресою: АДРЕСА_2 , де продавала продукти харчування. О 10:30 год., як вказала свідок, вона побачила, як незнайомий їй чоловік ромської національності викрав із сумки перехожої жінки грошові кошти. Після того, як остання помітила описане діяння - почала кричати та зупиняти особу, яка вчинила крадіжку;
- протоколом огляду відеозапису із камер відеоспостереження, розташованих на фасаді будівлі АДРЕСА_2 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який повідомив, що 22.03.2022 перебував за адресою: АДРЕСА_2 та близько 10:30 год. почув крики однієї з жінок, які здійснювали продаж продуктів харчування, після чого побачив, як невідомий йому чоловік ромської національності, біля якого стояло ще декілька жінок, витягнув гроші із кишені свого одягу та викинув їх на землю. Надалі, як вказав свідок, вказаний вище чоловік був зупинений перехожими громадянами.
Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення за ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім вищезазначених кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.
Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Щодо наявності ризиків.
Також у рішенні ЄСПЛ в справі «Клішин проти України» зазначено, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду; знищити, незаконно вплинути на потерпілого та свідків, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.
Судом встановлено, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 належить до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання у виді позбавлення волі понад 5 років.
Небезпека переховування обвинуваченого не може бути оцінена виключно на основі тяжкості покарання за злочин. Наявність небезпеки переховування повинно бути оцінено з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою («Строган проти України»).
Сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (рішення ЄСПЛ у справі "Ніколова проти Болгарії"). Відповідно до рішення ЄСПЛ по справі "Ноймайстер проти Австрії" позбавлення волі особи (тримання під вартою) не повинно перетворюватися на своєрідну прелюдію до завчасного відбування можливого у майбутньому вироку про позбавлення волі.
Так, судом встановлено, що після вчинення правопорушення ОСОБА_5 намагався втекти з місця його вчинення, з чого вбачаються достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 знаходячись на волі буде продовжувати переховуватися від органів досудового слідства та суду.
Щодо наявного ризику того, що підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, або ж перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, то слідчий суддя вважає, що враховуючи стадію кримінального провадження, такі ризики є актуальні.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що встановлення небезпеки перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя, слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, вимірюватись суворістю можливого покарання.
Так, на думку слідчого судді, стороною обвинувачення наведено об'єктивні підстави щодо неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні.
Враховуючи те, що є всі підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та достатність доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним, його вік, соціальні зв'язки та те, що він не працює та не має постійного джерела доходу, слідчий суддя вважає обгрунтованим доводи прокурора та слідчого щодо застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до абз.1 ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення обвинуваченому обов'язків, передбачених цим Кодексом. Таким чином, на підставі ч.3 ст.183 КПК України суд дійшов висновку про необхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваному ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
Враховуючи особу підозрюваного, його майновий стан, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд вважає, що достатньою для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього КПК України обов'язків буде застава, що становить 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі абз. 2 ч.3 ст.183 КПК України, суддя вважає за необхідне визначити, передбачені ст.194 КПК України, обов'язки підозрюваному ОСОБА_5 у випадку внесення ним або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеною цією ухвалою застави.
Керуючись ст.ст.176-178,182,183,193,196 КПК України,-
ухвалив:
клопотання слідчого СВ ВРЗЗС ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 ,- задоволити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Встановити строк тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою строком 60 днів, тобто до 22 травня 2022 року включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, осіб, що становить 148 860 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області р/р 37315022000757, Банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати до суду за кожним викликом, вимогою та визначеною ним періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу суду;
- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та
місця роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному
провадженні;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші
документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Франківського районного суду м.Львова, має бути наданий уповноваженій службовій особі Львівської Установи виконання покарання УДПтСУ у Львівській області .
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Львівської Установи виконання покарання УДПтСУ у Львівській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 , з-під варти та повідомити усно і письмово Франківську окружну прокуратуру м. Львова Львівської області та суддю Франківського районного суду м. Львова у даному кримінальному провадженні.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, ОСОБА_5 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до прокурора, судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини свої неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору, захиснику та направити начальнику Львівської установи виконання покарань № 19.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що згідно Рішення Конституційного Суду від 13.06.2019 № 4-р/2019 вони вправі оскаржити дану ухвалу суду до Львівського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 24.03.2022 р.
Суддя ОСОБА_1