Єдиний унікальний номер 448/1624/21
Провадження № 3/448/15/22
28.03.2022 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Юрій БІЛОУС, розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Малнів Мостиського району Львівської області, мешканця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого (згідно даних протоколу),
за ч.1 ст.130 КУпАП,
учасники справи:
особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 , не з'явився,
його захисник - адвокат Володимир БОРИСЕНКО (ордер серії ЛВ №182973 від 22.11.2021 року),
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про наступне:
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:
До Мостиського районного суду Львівської області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Із протоколу про вищевказане адміністративне правопорушення серії ОБ №125882 від 03.12.2021 року, складеного поліцейським ВнП№1 ЛРУП№2 ГУНП у Львівській області Кулиничем М.Р., відомо, що 22.11.2021 року об 02:09год., в с.Стоянці, Яворівського району Львівської області, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом - автомобілем марки «Renault Duster», реєстр.номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, тремтіння пальців рук, тощо).
Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку категорично відмовився.
Констатовано, що такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення:
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Згідно матеріалів справи відомо, що його інтереси представлятиме адвокат Борисенко В.В., що стверджується Ордером ордер серії ВС №1118130 від 21.01.2022 року. На попередніх судових засіданнях ОСОБА_1 , зазначив, що 22.11.2021 року, у вечірній час на транспортному засобі - автомобілі марки «Renault Duster», реєстр.номер НОМЕР_1 поїхав у м.Львів, по приватних справах. У м.Львові він мав зустріч з певними особами, котрі були «винні» йому грошові кошти. Зустріч тривала не довго. Після вказаної зустрічі, він сів у транспортний засіб, та поїхав додому у с.Стоянці Яворівського району. При проїзді ділянки дороги, що у м.Городок, його намагались зупинити працівники поліції, однак вказану вимогу органів поліції він проігнорував та почав «тікати» від таких. Надалі, після тривалого переслідування працівники поліції затримали його у с.Стоянці, Яворівського району. Покликався на те, що не може пояснити своєї поведінки, під час втечі від працівників поліції. Припускає, що коли мав зустріч із особами, котрі йому були винні значну суму коштів, такі могли «підсипати» йому у чай психотропні речовини, що і в подальшому стали причиною його неадекватної поведінки. Стверджував, що ні напередодні, ні вказаного дня, в тому числі під час зустрічі у м.Львові жодних спиртних напоїв не вживав. Вказував, що після того як його відпустили з відділку поліції він одразу ж таки звернувся за медичною допомогою у медичний заклад м.Львова, де в тому числі в нього було відібрано кров на наявність етанолу. Результат дослідження показав 0,12%0 проміле.
Захисник ОСОБА_1 ,- адвокат Борисенко В.В., в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі відносно його підзахисного за ч.1 ст.130 КУпАП, - на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП. Вважає, що протокол складено з порушення вимог чинного законодавства. Посилається на те, що працівники поліції формально підійшли до складання протоколу, адже на відео не відображається в який саме спосіб працівники поліції переконалися у наявності ознак будь-то алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Також вказує на те, що ОСОБА_1 , після того, як його відпустили з відділку поліції, сам звернувся в медичний заклад, де самостійно пройшов перевірку на стан алкогольного або наркотичного сп'яніння, за результатами тесту у нього ознак сп'яніння не виявлено, що підтверджується медичною документацією. Також адвокат вказує на штучність створення ситуації щодо складання протоколу. Посилаючись на невиконання вимог Закону України «Про Національну поліцію», адвокат вказує на недотримання працівниками поліції вказаних норм закону. Також, адвокат в діях працівників патрульної поліції вбачає провокацію з боку останніх стосовно ОСОБА_1 , що виразилось у спонуканні особи до вчинення адміністративного правопорушення. На підставі вищевикладеного, адвокат просить закрити провадження по справі за відсутності складу та події адміністративного правопорушення.
Суд, заслухавши думку захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
ІІІ. Застосоване судом законодавство, оцінка суду щодо фактичних обставин справи та висновки суду на підставі наданої оцінки:
В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
У відповідності до статті 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
В статті 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне в об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КУпАП.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні рішення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.
Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями пункту 27 Постанови пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам роз'яснено, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Диспозиція частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого вказаною частиною даної статті КУпАП, є факт керування транспортним засобом особою, перебуваючи при цьому у стані сп'яніння або відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
З матеріалів справи, зокрема із протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ№125882 від 03.12.2021 року відомо, що ОСОБА_1 , інкримінується порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Тобто, для визначення складу даного правопорушення необхідно встановити чи керувала особа, що притягується до адміністративної відповідальності транспортним засобом, законність запропонованого їй порядку огляду та сам факт відмови.
Відповідно до статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Пунктами 3, 4, 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, встановлено, що огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я. Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Водій транспортного засобу, який відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Згідно пунктів 2, 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
З аналізу вищезазначених норм випливає, що притягненню до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП підлягає особа, яка керує транспортним засобом і у якої були виявленні ознаки алкогольного сп'яніння, тобто, зупинена працівниками поліції в момент керування транспортного засобу.
Пунктом 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Відповідно до пункту 9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
З аналізу вищезазначених норм випливає, що притягненню до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП підлягає особа, яка керувала транспортним засобом, за наявності відповідних підстав вважати, що вона перебуває у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, відмовилася від проходження від огляду на стан сп'яніння не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
У направленні на огляд водія від 22 листопада 2021 року, час направлення зазначено: «05 год. 46хв.».
За протоколом серії ОБ №125882 про адміністративне правопорушення від 03.12.2021 року, час вчинення правопорушення зазначено: «22 листопада 2021 року о 02 год.09 хв.».
Таким чином, суддя приходить до висновку, що працівниками поліції не було дотримано вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
Слід також зазначити те, що стороною захисту в судовому засіданні було надано медичну документацію КНП КЛШМД м.Львова, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , 1983 року народження 23.11.2021 року звернувся до вказаного медичного закладу за медичною допомогою (множинні тілесні ушкодження та забої обличчя, грудної клітки, черевної порожнини), де в тому числі було проведено токсикологічне дослідження, з якого відомо, що у ОСОБА_1 в крові етанолу не виявлено, тобто відсутні ознаки алкогольного сп'яніння.
Згідно статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, слід вважати, що після виявлення у водія будь-якого з видів стану сп'яніння, відносно останнього не пізніше двадцяти чотирьох годин повинен бути складний відповідний протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, будь-яких випадків відстрочення моменту складання протоколу чинним законодавством не передбачено.
Вказане також знаходить своє підтвердження у вимогах пункту 20 Розділу III Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України N 1452/735 від 09 листопада 2015 року, відповідно до положень якого, висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повинен бути складений в усіх випадках безпосередньо після огляду особи з наступним вручення відповідних копії поліцейському та оглянутій особі, а тому вважається безпідставним зволікання щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі підтвердження стану сп'яніння у особи, яка підлягала обстеженню. Такий протокол повинен бути відразу складений поліцейським відносно водія і в разі необхідності останній повинен бути відсторонений від керування транспортним засобом.
Підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №125882 від 03 грудня 2021 року відносно водія ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП стало порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Спірний протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам частиною 2 статті 254 КУпАП, оскільки його було складено уповноваженою посадовою особою пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила таке правопорушення.
Зокрема, як було зазначено вище, інкриміноване за ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_1 діяння мало місце 22 листопада 2021 року о 02 годині 09 хвилин, при цьому протокол про адміністративне правопорушення відносно останнього було складено значно пізніше 03 грудня 2021 року о 16 годині 38 хвилин, що в свою чергу тягне за собою недопустимість такого протоколу, оскільки він був оформлений з порушення порядку, встановленого цим Кодексом.
Таким чином, складання даного протоколу про адміністративне правопорушення відбулось через значний проміжок часу від дати вчинення правопорушення та ймовірного перебування водія у стані сп'яніння, при цьому водієві не були роз'яснені його процесуальні права, передбачені Конституцією України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, що мало місце у зв'язку з тим, що протокол про адміністративне правопорушення відносно нього не було складено відразу після виявлення відповідного протиправного діяння інспектором патрульної поліції.
З огляду на відсутність поважних причин, які б пояснювали вказані події під час оформлення даного протоколу, слід вважати дії патрульного поліції непослідовними, оскільки належним було б складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення відразу після його виявлення та закріплення відповідних доказів про його вчинення уповноваженою посадовою особою.
Отже, через те що протокол про адміністративне правопорушення не було складено безпосередньо після ймовірного вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зазначені дії співробітників поліції не відповідають такій складовій принципу правової визначеності як передбачуваність застосування правових норм.
Дотримання даного принципу є необхідним для того, щоб виключити будь-які ризики свавілля, наприклад, як в даному випадку, уповноваженою посадовою особою безпідставно не було складено протокол відразу після виявлення адміністративного правопорушення.
Чинним законодавством не передбачено будь-яких випадків зволікання у часі оформлення протоколів у побідних справах відносно водіїв у яких було виявлено стан сп'яніння, у зв'язку із чим складання протоколу через значний проміжок часу від дати виявлення правопорушення є недопустимим та не відповідає принципу законності.
Також, в матеріалах даної адміністративної справи немає відповідних доказів відсторонення водія ОСОБА_1 , від керування транспортним засобом, тобто існують обґрунтовані підозри, що навіть при наявності складеного відносно ОСОБА_1 , протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, останній міг продовжити свій рух.
Дані обставини не залишають у суду сумнівів в упередженості дій співробітників поліції, якими не було виконано вимог статті 266 КУпАП, чим порушено порядок огляду водіїв на стан сп'яніння встановлений Законом.
Щодо наданих стороною захисту повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.342 КК України, щодо обставин, котрі мали місце того самого дня і часу, зокрема 22.11.2021 року з 02:09год. по 03:19 год., то слід зазначити, що з фабули таких жодним чином не вбачається, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 інкримінують керування транспортним засобом - автомобілем марки «Renault Duster», реєстр.номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
Обставини наведені захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_3 під час судового розгляду знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та не спростовується матеріалами справи.
Інших доказів, працівниками поліції, для доведення вини, ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, не надано.
Вищевикладене свідчить про те, що працівниками Національної поліції не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення.
Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншого тлумачення події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, має бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною згідно з протоколом про адміністративне правопорушення.
Обов'язкова відповідність судового процесу у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів безумовно має враховуватись як особами, яких звинувачують у скоєнні адміністративного правопорушення, та їх захисниками, так і судом, що здійснює розгляд відповідних справ.
Згідно рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, яке є обов'язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що при розгляді справи, доказів, що стверджують факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП не було встановлено, а за відсутності будь-яких інших доказів, передбачених ст.251 КУпАП, вина особи не може встановлюватися тільки на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, приходжу до беззаперечного переконання, про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
ІV. Розподіл судових витрати:
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм частини 2 статті 284 та статті 247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору з ОСОБА_1 ..
Керуючись статтями 1,7, 9, 245, 247, 251, 266, 276, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП, - закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, - за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником до Львівського апеляційного суду через місцевий суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Юрій БІЛОУС