Справа № 346/6266/21
Провадження № 2/346/466/22
23 березня 2022 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.,
секретаря Копильців І.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач посилається в позовній заяві на те, що 09 липня 2020 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого Олега Васильовича відкрито виконавче провадження № 62530421 щодо виконання виконавчого напису № 6664 від 18.06.2020 р. приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем про звернення та стягнення з нього позивача ОСОБА_1 та задоволення вимог ТОВ « РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», за кредитним договором у розмірі 1 611 780,93 грн. з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту складає - 1 611 780,93 грн. та плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом в розмірі 400 грн.
Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження позивач вважає, що спірний виконавчий напис вчинено з грубими порушеннями Глави 16 « Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», ст.88 Закону України «Про нотаріат» і як наслідок відкрито неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про звернення стягнення на грошові кошти по вищевказаному кредитному договору. Вказує, 3 грудня 2021 р. дізнався про наявність оскаржуваного виконавчого напису, що нотаріус при вчиненні вищезгаданого виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив вищевказані норми, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а відповідач, в свою чергу, пропустив строк, на протязі якого мав право звернутися із заявою про вчинення виконавчого напису.
Зазначив, що неотримував вимоги про усунення порушень за кредитним договором, що об єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо такої заборгованості або оспорити вимоги кредитора. Тобто якщо боржник немає можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору з відповідачем щодо суми заборгованості це об єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
У зв'язку з чим просить суд визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає до виконанню та стягнути з відповідача сплачений судовий збір.
Позивач в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява, за змістом якої просить позов задовольнити та розглянути справу без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, 24 січня 2022 року подав письмові пояснення в яких вказав, що нотаріусу для вчинення виконавчого напису відповідачем були надані документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість можна вважати безспірною, оскільки позивач у своєму позові не зазначив жодної обставини, яка б свідчила про протилежне. Також зазначає, що приватним нотаріусом оскаржуваний виконавчий напис було вчинено в межах строків визначених ст. 88 Закону України «Про нотаріат», твердження позивача, що пропущені строки позовної давності є безпідставними та такими, що не відповідають матеріалам справи. У зв'язку з чим просить у задоволені позову відмовити у повному обсязі.
Третя особа в судове засідання не з'явилась та не повідомила про причини своєї неявки.
Суд дослідивши письмові докази, представлені сторонами і, які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення своїх позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи доходить наступного висновку.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 26 лютого 2007 року між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Фінанси та кредит» укладено Кредитний договір № 449 pv-07 (а.с.16-21). Відповідно до п. 2. банк зобов'язувався надати позивачу кредитні кошти у розмірі 58 147 дол. США з оплатою по процентній ставці 11% річних за цільовим призначенням для придбання автомобіля «Volkswagen Touareg». (а.с.16-21).
18.06.2020р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 6664 про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором № 449 pv-07 від 26 лютого 2007 року укладеним із ПАТ «Банк Фінанси та кредит», правонаступником яких є ТОВ «Росвен Інвест Україна» (а.с.28, 84).
09.07.2020р. приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукий О.В. ухвалив постанову про відкриття виконавчого провадження № 62530421 про звернення стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь стягувача - ТОВ «Росвен Інвест Україна» стягується сума боргу в розмірі 1611780,93 грн. (а.с.6).
Основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки.
Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.
Матеріалами справи не підтверджується факт направлення відповідачем боржнику пред'явлених до нього вимог.
Також суд встановив, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено з пропущенням строку, визначеного статтею 88 Закону України «Про нотаріат». Зокрема пунктом 3.3 кредитного договору встановлено, що останню сплату Ануїтетного платежу позичальник він же позивач по справі зобов язується здійснити не пізніше 26 лютого 2014 року, а виконавчий напис вчинено нотаріусом 18.06.2020 року, тобто з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років.
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (п. 3.3 гл. 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України), тобто з дня, коли стягувач (кредитор) дізнався або повинен був дізнатися про те, що його право на належне виконання зобов'язання боржником порушено.
Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Згідно п. 1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Згідно п. 1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172.
Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-141цс14, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.01.1992р. № 2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
У п. 10 "Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні" від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувач, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред'явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з'ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону «Про нотаріат»у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, приймаючи до уваги, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог Закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.
За встановлених обставин спірний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору у розмірі 1362 грн.
На підставі наведеного та ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", Глави 16 "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, п.2 Переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. №1172, керуючись ст. ст. 158,247 ч.2, 268, 273, 354 ЦПК України,-
Позов задовільнити.
Визнати виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі під № 6664 від 18.06.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем за кредитним договором № 449 pv-07 від 26.02.2007 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» 1611780 грн. 93 коп. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з ТОВ «Росвен Інвест Україна», ЄДРПОУ: 37616221, юридична адреса м. Київ 03124, бульвар Вацлава Гавела, 6, на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1362 грн. сплаченого судового збору.
Вжиті заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев яності днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Найменування та ім'я сторін, їх місцезнаходження та проживання:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 .
ТОВ «Росвен Інвест Україна», ЄДРПОУ: 37616221, юридична адреса та адреса для кореспонденції м. Київ 03124, бульвар Вацлава Гавела, 6.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, м. Київ. вул. Рейтарська/пров. Георгіївський, буд. 6-3 літ. А, каб. 2-7, 01034.
Суддя Беркещук Б. Б.