Справа № 944/47/22
Провадження №2/944/627/22
(ЗАОЧНЕ)
28.03.2022 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Матвіїва І.М.
з участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Яворів, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представника позивача АТ«Кредобанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
На обґрунтування позову зазначає, що 17.03.2014 між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_2 укладено Анкету для надання компексних банківських послуг фізичним особам у ПАТ «Кредобанк» та заяву -Договір №2625001513221/980.
На виконання вимог ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення емітентами цінних паперів» від 16.11.2017 та згідно з Рішенням Акціонера № 03/2018 від 29.11.2018, Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» змінив своє найменування на Акціонерне товариство «Кредобанк», який являється його правонаступником.
02.03.2018 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_2 укладено Договір про встановлення ліміту кредитування № 4100896, процентна ставка становить 34,49 проценів річних.
У порушення умов договору кредиту відповідачка ОСОБА_1 свої зобов'язання за таким, належним чином не виконувала, тому станом на 011.07.2021 у неї перед позивачем виникла заборгованість, яка склала 12488.89 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 10000 грн; заборгованість за відсотками - 2391.67 грн; нараховані відсотки - 97.22 грн.
Оскільки ОСОБА_3 порушила зобов'язання з повернення суми кредиту, просить позов задовольнити, стягнути на користь АТ «Кредобанк» вказану заборгованість та судові витрати, а саме суму сплаченого судового збору та витрати на професійну правову допомогу.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 27 січня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав клопотання про розгляд справу без його участі, просить позов задоволити, щодо заочного розгляду справи не заперечує.
У судове засідання відповідачка повторно не з'явилася, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, за зареєстрованим місцем проживання, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило, відзив на позовну заяву не подала.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
На підставі ст.280 ЦПК України, враховуючи думку позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України у зв'язку з неявкою у судове засідання учасників справи.
Частинами 4, 5 ст.268 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 22.03.2022, є дата складення повного судового рішення 28.03.2022.
Дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 02.03.2018 між ПАТ "Кредобанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4100896. Згідно укладеного договору про встановлення ліміту кредитування (Автоматичний овердрафт) відповідачу було встановлено максимальну суму ліміту кредитування по рахунку в розмірі 20000 грн.
В матеріалах справи наявна довідка сформована 01.07.2021 року АТ "Кредобанк" про рух коштів по рахунку НОМЕР_1 .
20.05.2021 року АТ "Кредобанк" скеровано боржнику ОСОБА_1 досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості.
Відповідно до п. 1.1. Договору, Банк зобов'язується, при недостатності коштів на рахунку клієнта НОМЕР_1, відкритому в Банку, надалі Рахунок, надати Клієнту, в межах встановленого у сумі та на умовах обумовлених цим Договором ліміту кредитування (максимальна/поточна сума ліміту кредитування), кредит у формі Овердрафт, надалі Кредит або Овердрафт, тобто надати у власність Клієнта грошові кошти у національній валюті, шляхом дебетування Рахунку за рахунок кредитних коштів Банку на суму, що перевищує залишок коштів на Рахунку, для здійснення видаткових операцій по Рахунку з використанням банківської платіжної картки (надалі-Б1ІК) та/або для оплати визначених цим Договором розрахункових документів, а Клієнт зобов'язується повернути Кредит і сплатити проценти, комісії та інші платежі за користування ним.
Згідно п. 1.17.1 Договору, клієнт зобов'язаний повернути кредитну заборгованість у повному обсязі в строки передбачені цим договором та/або в отсанній день дії трудових (цивільно-правових) відносин з організацією, та/або в інших випадках визначених Правилами та цим Договором, в залежності від того яка з подій настане раніше.
Також відповідно до п.1.17.3 Договору, Банк має право в будь-який момент, без обґрунтування підстав такого рішення, вимагати від клієнта повернути усю суму заборгованості за цим Договором, за умови направлення Клієнту повідомлення про це за 30 (тридцять) календарних днів до запланованої дати повернення.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
АТ "Кредобанк" на виконання умов вищевказаного договору свої зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю. Відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує.
Згідно ст.526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
У відповідності до ст.ст.536, 1048 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Внаслідок невиконання своїх зобов'язань у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, яка підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунку суми позову по кредитному договору № 0345560OVR/1 станом на 01.07.2021, з якого вбачається, що загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 12488.89 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 10000 грн; заборгованість за відсотками - 2391.67 грн; нараховані відсотки - 97.22 грн.
З огляду на те, що відповідачка належним чином не виконує взятих за договором зобов'язань, суд приходить до висновку, що позов АТ "Кредобанк" слід задовольнити.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2270 грн сплаченого судового збору.
Щодо позовних вимог АТ "Кредобанк" в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, то такі задоволенню підлягають виходячи з наступного.
Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з ч.5, ч.6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог ч.6 ст.137 ЦПК України за наявності клопотання іншої сторони.
Відповідачкою жодних клопотань про неспівмірність витрат на правничу допомогу не подавалось.
Разом з тим, враховуючи приписи ч.8 ст.141 ЦПК України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу долучено витяг із Договору про надання правової допомоги від 11.02.2019, у якому вказано про винагороду Виконавцю - АО «БІЗНЕС І ПРАВО», і що AT «Кредобанк» - його сплачує. Таким чином суд дійшов висновку, що стягнення 1248,89 грн за правничу допомогу на користь АТ «Кредобанк» є обґрунтованим, такий розмір винагороди є співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, а відтак з відповідачки слід стягнути 1248,89 грн судових витрат на правову допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 10, 258, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» суму заборгованості за Договором № 0345560OVR/1 від 21.10.2020 у розмірі 12488 (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн 89 коп, з яких заборгованість за тілом кредиту - 10000 грн; заборгованість за відсотками - 2391.67 грн; нараховані відсотки - 97.22 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» суму сплаченого судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 1248 (тисяча двісті сорок вісім) грн 89 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 28.03.2022.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач: Акціонерне товариство «Кредобанк» юридична адреса: 79026, вул. Сахарова, 78 м.Львів, ЄДРПОУ 09807862.
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя І.М.Матвіїв