Справа № 944/253/22
Провадження №2/944/666/22
(ЗАОЧНЕ)
28.03.2022 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Матвіїва І.М.
з участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Яворів, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець Ільчишин Любов Володимирівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаним вище позовом, в якому просить визнати виконавчий напис №2417 від 23.09.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. таким, що не підлягає виконанню, яким стягнуто з нього на користь ТзОВ «ФК«Ел.Ен.Груп» грошових коштів, та просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
Позов мотивовано тим, що приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Золотих О.О. вчинено виконавчий напис №2417 від 23 вересня 2021 року. На підставі оспорюваного виконавчого напису приватним виконавцем Ільчишин Л.В. 14.12.2021 було відкрито виконавче провадження № 6789894 про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором. Вважає, що вказаний виконавчий напис вчинено всупереч вимогам чинного законодавства, оскільки у нотаріуса на час його вчинення були відсутні документи, які б свідчили про безспірність заборгованості та були відсутні правові підстави для вчинення такої нотаріальної дії, а також був відсутній оригінал нотаріального посвідченого кредитного договору. Зазначає, що позивач не погоджується з розрахунком суми заборгованості. Також зазначає, що його не було повідомлено належним чином про існування зазначеної заборгованості, фінансових зобов'язань та вчинення виконавчого напису. За таких обставин вважає, що виконавчий напис вчинено нотаріусом з порушенням вимог чинного законодавства, що є підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 24 січня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання позивач не з'явився, подав клопотання про розгляд справу без його участі, просить позов задоволити, щодо заочного розгляду справи не заперечує.
У судове засідання представник відповідача ТзОВ «ФК«Ел.Ен.Груп» не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило, відзив на позовну заяву не подав, тому судом винесено ухвалу про проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
У судове засіданні треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович та приватний виконавець Ільчишин Любов Володимирівна не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, своїм правом на надання суду письмових пояснень по суті позову не скористалися.
На підставі ст.280 ЦПК України, враховуючи думку позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України у зв'язку з неявкою у судове засідання учасників справи.
Частинами 4, 5 ст.268 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 22.03.2022, є дата складення повного судового рішення 28.03.2022.
Дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
Судом встановлено, що між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №010/0121/82/0105405 від 18.09.2012.
В подальшому, між АТ «Райффайзен Банк Аваль» на підставі договору № 114/2-31-F про відступлення право вимоги від 04 квітня 2020 року право вимоги перейшло до ТзОВ «ФК«Ел.Ен.Груп».
23 вересня 2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. вчинив виконавчий напис №2417, згідно з яким ОСОБА_1 є боржником перед ТзОВ «ФК«Ел.Ен.Груп» за кредитним договором №010/0121/82/0105405 від 18.09.2012.
14.12.2021 постановою ВП № 6789894 приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса №2417 виданого 23.09.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК«Ел.Ен.Груп» заборгованість в розмірі 39338,58 гривень.
Суд вважає, що спірний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, зважаючи на таке.
Відповідно до ст.18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.
Згідно з п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія.
Згідно із ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Так, згідно з пп. 2.1 п. 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Підпунктами 3.2, 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Отже, відповідно до змісту наведених вище норм законодавства вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Тобто відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Водночас, порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший - підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). При цьому, недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17.
Відповідно до норм ст. 88 Закону України «Про нотаріат» безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.
Отже, однією з основних умов вчинення виконавчих написів є наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника. Ознакою безспірності є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно, у разі вчинення виконавчого напису за відсутності доказів, які б підтверджувати факт безспірної заборгованості, такий виконавчий напис має визнаватись таким, що не підлягає виконанню.
При цьому, слід зазначити, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16.
Згідно із ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні , нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Проаналізувавши вищевикладене, суд вважає, що нотаріус під час вчинення оспорюваного виконавчого напису не дотримався всіх вимог передбачених Порядком вчинення нотаріальних дій, оскільки позивач стверджує, що не отримував від ТзОВ «ФК«Ел.Ен.Груп» письмових повідомлень про наявну заборгованість за кредитним договором та вимог про сплату заборгованості за вказаним кредитним договором на користь ТзОВ «ФК«Ел.Ен.Груп» а відповідач вказані твердження не спростував та не надав суду жодних доказів того, що вимога надсилалась позивачу та останній таку вимогу отримував.
Суд приймає до уваги зазначені позивачем обставини про те, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від відповідача та позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, зазначений у виконавчому написі, є безспірними.
Також судом, не встановлено факт направлення боржнику ОСОБА_1 повідомлення про порушення ним кредитних зобов'язань і, як наслідок, надання можливості ліквідувати допущені порушення чи оскаржити вимогу у судовому порядку або подати заперечення кредитору.
Отже, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що заборгованість за вказаним вище кредитним договором має спірний характер, в зв'язку з чим оскаржуваний виконавчий напис №2417, вчинений 23 вересня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. про стягнення заборгованості за кредитним договором №010/0121/82/0105405 від 18.09.2012 року з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК«Ел.Ен.Груп» слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Суд зазначає, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений у постанові Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц.
Крім того, суд звертає увагу на те, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Разом із цим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № К/800/6492/17 залишено без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, якою, в свою черг, визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в частині пункту 2 змін, яким Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Отже, на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса 04 лютого 2021року, постанова Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 втратила законної сили внаслідок визнання судовим рішенням нечинною та незаконною, тобто нотаріус мав право вчиняти виконавчий напис лише про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами.
Водночас, матеріали справи не містять відомостей про нотаріальне посвідчення кредитного договору, на підставі якого було вчинено виконавчий напис, що також свідчить про його вчинення за відсутності передбачених для цього підстав.
Доказів протилежного відповідач чи треті особи суду не надали.
Отже, викладене у своїй сукупності свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та визнання спірного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з тим, що суд задовольняє позовні вимоги повністю, на користь позивача належить стягнути судові витрати зі сплаті судового збору у сумі 1488,60 грн сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 76 - 81, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець Ільчишин Любов Володимирівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем 23 вересня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за №2417, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп», грошових коштів в розмірі 39338,58 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК«Ел.Ен.Груп» в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1488,60 гривень.
Заходи забезпечення позову встановлені ухвалою Яворівського районного суду №944/253/22 від 24.01.2022 у виді зупинення виконавчого провадження №6789894 від 14.12.2021 про стягнення на підставі виконавчого напису №2417, виданого 23.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК«Ел.Ен.Груп» заборгованість в розмірі 39338,58 грн продовжують діяти протягом дев'яносто днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 28.03.2022.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп», юридична адреса: м.Київ, вул.М.Грушевськго,10 ЄДРПОУ: 41420530.
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, юридична адреса: АДРЕСА_2.
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любов Володимирівна, юридична адреса: АДРЕСА_3.
Суддя І.М.Матвіїв