25 березня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 674/1043/21
Провадження № 33/4820/35/22
Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Цугель А.О., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника Кучерявого Д.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Хмельницькому, в режимі відеоконференцзв'язку, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 11 жовтня 2021 року,
Цією постановою ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
мешканця АДРЕСА_1 , працюючого слюсарем в КП Дунаєвецької міської ради "Міськводоканал", -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454 грн. 00 коп.
За постановою суду, 07.08.2021 о 23:00 год. ОСОБА_1 на ґрунтовій частині дороги Т 23-08 сполученням "Гуків - Могилів-Подільський - Урочище Дем'янковецьке (1 км + 60м) керував автомобілем УАЗ-469Б, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у медичному закладі - Дунаєвецькій ЦРЛ. Чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що долучений відеозапис події, на який посилається суд, як на підставу встановлення вини, не містить фіксації того, як його автомобіль будучи учасником дорожнього руху зупиняється на вимогу працівника поліції, який після зупинки підходить до водія та починає перевірку документів. На ньому зафіксовано, лише те, як працівники поліції намагаються його скрутити та одягнути кайданки, застосовуючи фізичну силу, після того, як він повідомив про вживання спиртних напоїв. Вказує, що надані показання свідків, допитаних судом першої інстанції суттєво різняться один від одного, що викликає сумнів у їх правдивості. Протокол відносно нього складений з грубими порушеннями законодавства, оскільки у ньому не вказано назву, серію та номер пристрою, яким працівники поліції здійснювали відео зйомку події. Стверджує, що під час розгляду даної справи працівниками поліції було встановлено лише факт перебування його в стані алкогольного сп'яніння, чого він не заперечує, однак за кермом автомобіля не перебував.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Кучерявого Д.Й., на підтримку доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що її слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до положень п.2.9.а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння, тобто докази мають бути спрямованими саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного), або відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння.
Згідно з вимогами ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення такого огляду, або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Положеннями п. 2, 3, розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 07.11.2015 року № 1452/735 передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як убачається з матеріалів справи, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин, є обґрунтованим, вмотивованим і відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд дав вірну оцінку.
Такий висновок ґрунтується на даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 163092 від 08.08.2021 року, з якого слідує, що 07 серпня 2021 року о 23 год. 00 хв. на ґрунтовій частині дороги Т 23-08 сполученням "Гуків - Могилів-Подільський - Урочище Дем'янковецьке (1 км + 60м) ОСОБА_1 керував автомобілем УАЗ-469Б, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння (а.с. 1).
Згідно з даними висновку лікаря-нарколога КНП «Дунаєвецька ЦРЛ» ОСОБА_2 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.08.2021 року № 21, ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння. (а.с. 6).
На відеозаписі дослідженому апеляційним судом видно, що ОСОБА_1 звертається до когось нецензурною лайкою. Поблизу його автомобіля знаходяться працівники поліції та багато людей, на ОСОБА_1 надягнуті кайданки. З натовпу людей жінка кричить до ОСОБА_1 , щоб той вийшов із-за керма, він заперечує керування транспортним засобом, проте люди кричать, що саме він був водієм автомобілем.
Твердження ОСОБА_1 , в частині визнання відеозапису недопустимим доказом є безпідставними, з огляду на те, що вказаний відеозапис містить всі необхідні для кваліфікації дій правопорушника обставини, а тому в апеляційної інстанції відсутні підстави вважати даний відеозапис недопустимим доказом. Відсутність моменту зупинки, на вимогу працівника поліції, на відеозаписі, не спростовує факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та проходження ним відповідного огляду на стан сп'яніння у вказаний в протоколі день та час.
Допитаний, в процесі розгляду справи апеляційною інстанцією, ОСОБА_1 , не заперечував факт перебування в стані алкогольного сп'яніння, з результатом 1,1% проміле, у вказаний день, проте, заперечив факт керування транспортним засобом та вказав, що автомобіль належить йому, однак, керував ним ОСОБА_3 . Коли вони їхали ґрунтовою дорогою, то на зустріч їм йшло багато людей. Навпроти автомобіля, з узбіччя, вийшов чоловік, тому ОСОБА_3 зупинився і посигналив йому, той вдарив по капоті авто, після чого почався конфлікт, у зв'язку з чим було викликано працівників поліції. На місці зупинки пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння йому не пропонували, відразу повезли в лікарню.
Разом з тим, такі показання ОСОБА_1 спростовуються показаннями у суді першої інстанції свідка ОСОБА_3 , який пояснив, що у вечірній час 07.08.2021 року дійсно керував належним ОСОБА_1 автомобілем УАЗ, проте доїхав лише до каплички, що знаходиться поруч з дорогою поблизу с.Дем'янківці, так як, біля каплички побачив свого знайомого, після чого вийшов з автомобіля, а далі за кермо сів ОСОБА_1 , який був в стані алкогольного сп'яніння.
Окрім того, вину ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення підтвердили, в ході розгляду справи судом першої інстанції, свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які кожен окремо, показали, що 07.08.2021 були на святкуванні дня громади в долині с.Дем'янківці, і, ввечері, повертаючись додому побачили, як автомобіль зачепив якогось чоловіка, після чого з автомобіля, зі сторони водія, вийшов ОСОБА_1 , який будучи в нетверезому стані, почав бити того чоловіка. В подальшому, ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля і від'їхав вниз до долини, а потім повернувся і наздогнав ОСОБА_6 і ОСОБА_5 , штовхнув його, внаслідок чого той впав на землю. В подальшому викликали поліцію.
За показаннями свідка ОСОБА_7 07.08.2021 року він був на святкуванні дня громади в с.Дем'янківці, після чого ввечері йшов в сторону траси, щоб поїхати додому, і, в цей час над'їхав автомобіль УАЗ, який зачепив його. Після цього автомобіль зупинився і з нього, зі сторони водія, вийшов ОСОБА_1 , який був випивший, та двічі вдарив його. Більше з транспортного засобу ніхто не виходив і в ньому нікого не було.
Показання цих свідків узгоджуються між собою, є послідовними, підстав ставити їх під сумнів немає, відтак доводи ОСОБА_1 , в цій частині, не знайшли свого підтвердження.
Ці обставини адміністративної справи давали суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, апелянтом та його захисником не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні.
Крім того, дані факти було підтверджено інспекторами поліції Литвинчуком М.С. та Гринишиним В.А. , які, у вказаний день, здійснювали охорону громадського порядку під час проведення святкування, і які, беззаперечно, підтвердили перебування за кермом саме ОСОБА_1 .
Інших доказів, які б підтвердили показання ОСОБА_1 , в суді апеляційної інстанції, що увесь час автомобілем керував ОСОБА_3 , матеріали справи не містять.
Той факт, що автомобіль ОСОБА_1 не був безпосередньо зупинений поліцейськими, не дає підстав для іншого висновку, ніж зроблений судом першої інстанції, оскільки зібрані докази, в сукупності, давали підстави для висновку, що до зупинки ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками вживання алкогольних напоїв.
В матеріалах справи відсутні, апелянтом не надано достатньо доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 року № 1452/735, у зв'язку з чим відповідні доводи апеляційної скарги є неприйнятними.
Посилання апелянта на те, що протокол складений з грубим порушенням законодавства, оскільки у ньому не зазначено серію та номер пристрою здійснення відео зйомки події, не дає підстав вважати такий доказ недопустимим, зважаючи, на те, що такий запис здійснювався на нагрудну камеру працівників поліції, і ним зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 цього правопорушення.
Щодо доводів апелянта про те, що суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, зокрема факту керування іншою особою транспортним засобом, то такі, на думку суду, є безпідставними, так як згідно постанови суду першої інстанції вбачається, що суд першої інстанції врахував докази, які містяться в матеріалах справи та інші обставини, які мали місце в даній справі.
Інші доводи, зазначені в апеляційній скарзі, не спростовують висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки подія та склад, вчиненого ним адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, знайшли своє підтвердження, під час розгляду справи апеляційною інстанцією.
Невизнання ОСОБА_1 своєї провини в скоєнні цього адміністративного правопорушення, є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується матеріалами справи.
Постанова судді місцевого суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення відповідає вимогам Закону, адміністративне стягнення за це правопорушення накладено в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для її скасування чи зміни немає.
Передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративне правопорушення не є малозначним, а відтак визначених ст. 22 КУпАП підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності немає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, -
Постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 11 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Кулеша Л.М.