Справа № 461/2393/21 Головуючий у 1 інстанції: Романюк В.Ф.
Провадження № 33/811/1652/21 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.
18 березня 2022 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю представника митниці Сліпенка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові, апеляційну скаргу представника Львівської митниці Державної митної служби України Андріїва М.В. на постанову Галицького районного суду м.Львова від 28 жовтня 2021 року,
встановила:
постановою Галицького районного суду м.Львова від 28 жовтня 2021 року провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за вчинення ним порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України закрито у зв'язку з відсутністю складу зазначеного правопорушення. Вилучені, згідно протоколу про порушення митних правил №2352/20900/20 від 10.12.2020: автомобіль марки «ТОYОТА», модель «VERSO», р.в. 2009, р.н. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 ; контрольний талон для проходження по «червоному коридору» серії TFC номер 903779; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії: НОМЕР_3 від 29.06.2009; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії: НОМЕР_4 від 29.06.2009; свідоцтво про тимчасову реєстрацію транспортного засобу серії: НОМЕР_5 від 02.12.2020; договір купівлі продажу вживаного автомобіля від 02.12.2020 - повернуто власнику або уповноваженій ним особі у встановленому законом порядку.
Згідно з протоколом 05.12.2020 року близько 01 години 30 хвилин в зону митного контролю пункту пропуску «Рава-Руська-Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Галицької митниці Держмитслужби із Республіка Польща до України смугою руху «червоний коридор» з метою пропуску через митний кордон України з подальшим митним оформленням в Дніпровській митниці Держмитслужби заїхав транспортний засіб марки «ТОYОТА», модель «VERSO», р.в. 2009, р.н. р.н. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 .
До митного оформлення ОСОБА_1 особисто подав наступні документи: контрольний талон для проходження по «червоному коридору» серії ТFС номер 903779; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії: НОМЕР_3 від 29.06.2009; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії: НОМЕР_4 від 29.06.2009; свідоцтво про тимчасову реєстрацію транспортного засобу серії: НОМЕР_5 від 02.12.2020; договір купівлі продажу вживаного автомобіля від 02.12.2020 року, згідно якого вартість автомобіля становить 1800 євро, що на момент ввезення згідно курсу НБУ становить 61 928,46 гривень. Продавцем даного транспортного засобу являється компанія Autohandel, Sаun Rahme, Кnарреn str. 69, Bottrop НОМЕР_6 , а покупцем - громадянин ОСОБА_1 .
Під час проведення митного контролю автомобіля серед поданих документів було виявлено митну декларацію країни-відправника типу МRN № 20РL301010Е1260919 від 04.12.2020 року, згідно якої вартість вказаного автомобіля становить 21 470,00 злотих, що відповідно до курсу НБУ становить 165 087,12 гривень.
Дії ОСОБА_1 митним органом кваліфіковано ч.1 ст.483 МК України, як такі, що спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави переміщення документів, що містять неправдиві дані щодо вартості товару.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник Львівської митниці Державної митної служби України за довіреністю - М. Андріїв подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України та накласти стягнення передбачене вказаною статтею в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов'язані із зберіганням на складі предметів правопорушення, що станом на 28.10.2021 р. становлять 98675, 93 грн.
В обґрунтування своєї позиції вказує, що під час митного контролю автомобіля марки «ТОYОТА», модель «VERSO», р.в. 2009, р.н. р.н. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , серед документів, поданих гр. ОСОБА_1 було виявлено договір купівлі продажу вживаного автомобіля від 02.12.2020 року, згідно якого вартість автомобіля становить 1800 євро, що на момент ввезення згідно курсу НБУ становить 61 928,46 гривень а разом з тим митну декларацію країни - відправника типу MRN №20PL301010E1260919 від 04.12.2020, згідно якої вартість вказаного автомобіля становить 21470,00 злотих, що відповідно до курсу НБУ становить 165 087, 12 гривень.
На запит Галицької митниці Держмитслужби 09.03.2021 отримано відповідь митних органів Республіки Польщі №0201-IGM.541.121.20021.2.JC та електронну копію митної декларації від 04.12.2020 № 220PL301010E1260919, згідно якої вартість вищевказаного автомобіля становить 21 470, 00 польських злотих, що підтверджує автентичність митної декларації, поданої ОСОБА_1 , а відтак факт вчинення гр. ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.
Зазначає, що постановою Львівського апеляційного суду від 12.05.2021 року по справі №461/2393/21 апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби задоволено частково. Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 08.04.2021 року, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 Митного кодексу України закрито, скасовано, а матеріали протоколу про порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України, відносно ОСОБА_1 №2352/20900/20 від 10.12.2020 року скеровано до Галицької митниці Держмитслужби через Галицький районний суд м. Львова для проведення додаткової перевірки.
В ході проведення додаткової перевірки митницею встановлено, що співробітники митниці з метою опитування громадянина ОСОБА_3 , здійснювали виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , однак, за вказаною адресою зазначеного будинку не встановлено, у зв'язку з тим, що вищезазначений будинок не існує, про що повідомлено листом Дніпровської митниці №7.5-08-01-4/20/7/2259 від 30.09.2021.
Вказує, що приймаючи рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги зазначений факт та належні і допустимі докази, які знаходяться у вказаній справі.
23.12.2021 до суду надійшло клопотання захисника захисника Брегей І.С. про відкладення розгляду справи та проведення судового засідання у режимі відео конференції з використанням власних засобів в системі «Easycon».
07.02.2022 на адресу суду надійшов лист Львівської митниці Державної митної служби України Вх.№2286/22 про перенесення судом дат розгляду справи з лютого 2022 року на березень 2022 року, після 14.03.2022, у зв'язку з різким збільшенням випадків захворювань населення на «Covid-19» та перебування в стані тимчасової непрацездатності низки працівників управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил та відсутності можливості забезпечення належної участі представників митного органу у судових засіданнях.
09.02.2022 до суду надійшло клопотання захисника Лисенко Я.Л. про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції в системі «Easycon» для забезпечення його участі у розгляді справи, а також участі ОСОБА_1 .
У судовому засіданні, призначеному на 18.03.2022 в режимі відеоконференції, з захисником - адвокатом Лисенко Я.О. та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не вдалося встановити зв'язок за допомогою сервісу "EASYCON" (електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Частиною 4 статті 526 МК України встановлено, що справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Як вбачається з телефонограми від 09.02.2022, ОСОБА_1 та його захисник Лисенко Я.О. були належно повідомлені про час та дату судового засідання на 18.03.2022 14:00, однак не брали участі в судовому засіданні за допомогою сервісу "EASYCON" (електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Виходячи з вищезазначеного та вимог ст. 294 КУпАП, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суддя вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та захисника.
Заслухавши в судовому засіданні виступ представника митниці, який підтримав апеляційну скаргу, розглянувши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно ст. 486 МК України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог Закону. Провадження у справах про порушення митних правил, згідно ст.487 МК України, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Приймаючи рішення про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ч.1 ст.483 МК України, суддя врахував вимоги ст. ст. 245, 280 КУпАП, які встановлюють завдання у справах про адміністративні правопорушення, а саме: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення. Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. Відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.
Об'єктивна сторона ч.1 ст.483 МК України передбачає відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Безпосереднім об'єктом вказаного правопорушення є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.
З суб'єктивної сторони приховування може бути вчинене виключено з прямим умислом на провезення поза митним контролем. Приховування не може бути вчинено з необережності та/або внаслідок помилки.
Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Галицького районного суду м. Львова по справі від 08.04.2021 року провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.483Митного Кодексу України було закрито, а вилучений автомобіль вирішено повернути власнику.
Не погодившись з прийнятим рішенням, представник Галицької митниці Держмитслужби Андріїв М.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову судді Галицького районного суду м. Львова.
Постановою Львівського апеляційного суду по справі від 12.05.2021 року було скасовано рішення Галицького районного суду м. Львова від 08.04.2021 року та скеровано матеріали протоколу про порушення митних правил, передбаченого за ч.1 ст.483 МК України, відносно ОСОБА_1 №2352/20900/20 від 10 грудня 2020 року до Галицької митниці Держмитслужби через Галицький районний суд м. Львова для проведення додаткової перевірки та належного оформлення.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що митним органом не встановлено інформацію, хто подавав вказану митну декларацію МRN № 20РL301010Е1260919 від 04.12.2020 року, яка й стала підставою для складання протоколу на ОСОБА_1 , відтак не з'ясовано хто здійснював митне оформлення експорту транспортного засобу з країни відправника.
Після проведення додаткової перевірки митним органом, справа повернулася на новий розгляд до суду першої інстанції, за результатами якого Галицький районний суду м.Львова 28.10.2021 виніс оскаржувану постанову, згідно якої закрито провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за вчинення ним порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України закрито у зв'язку з відсутністю складу зазначеного правопорушення.
Апеляційним судом встановлено, що при митному контролі ОСОБА_1 надав як підставу для переміщення автомобіля марки «TOYOTA», модель «VERSO», р.в. 2009, р.н. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 - договір купівлі - продажу вживаного автомобіля від 02.12.2020 року, згідно якого вартість автомобіля становить 1800 євро, що на момент ввезення згідно курсу НБУ становило 61 928,46 гривень.
Разом з тим, згідно протоколу про порушення митних правил №2352/20900/20, під час проведення митного контролю автомобіля виявлено митну декларацію країни-відправника типу MRN №20PL301010E1260919 від 04.12.2020, за якою вартість вказаного автомобіля становить 21 470,00 злотих, що відповідно до курсу НБУ становить 165 087,12 гривень.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що митна декларацію країни-відправника типу MRN №20PL301010E1260919 від 04.12.2020 не містить жодних відомостей про відношення до автомобіля марки «TOYOTA», модель «VERSO», р.в. 2009, р.н. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , як і доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_1 подавав дану декларацію до митного органу.
Доводи апеляційної скарги представника митниці суд вважає безпідставними, оскільки Львівська митниця Держмитслужби України після доопрацювання та перевірки матеріалів адміністративного провадження не надала достатніх та переконливих доказів того, що митна декларація MRN №20PL301010E1260919 від 04.12.2020 стосується автомобіля ОСОБА_1 та подавалась саме громадянином ОСОБА_1 .
Крім того, зі змісту ч. 2 ст. 53 МК України вбачається, що експортна митна декларація країни відправлення не відноситься до основних документів, що підтверджують митну вартість товарів.
Водночас ч. 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
В даному випадку Галицька митниця Держмитслужби не надсилала ОСОБА_1 письмової вимоги про надання копії митної декларації країни відправлення як і не приймала рішення про коригування митної вартості товарів, що ввозились громадянином ОСОБА_1 на митну територію України за митною декларацією № UA110130/2020/03554 згіно положень ст.ст.54, 55 МК України.
Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд першої інстанції вірно встановив, що докази надані митним органом не підтверджують, що дійсною вартістю переміщуваного ОСОБА_1 автомобіля марки ТОYОТА , модель VERSO , р.в. 2009, р.н. р.н. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , є 21 470,00 злотих, адже такі ставляться під сумнів документами наданими ОСОБА_1 під час митного контролю.
Апеляційний суд погоджується з висновками судді, що дії громадянина ОСОБА_1 не містять прямого умислу на переміщення через митний кордон України товарів, на підставі документів, що містять неправдиві дані щодо митної вартості товарів, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які дані на доведення того, що громадянин ОСОБА_1 мав підстави для сумніву у правильності інформації щодо вартості товарів, а товаросупровідні документи подані ним є дійсними.
На переконання суду, висновок судді про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи.
Враховуючи зазначені обставини, апеляційний суд вважає, що відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді даної справи, доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, а тому апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника Львівської митниці Державної митної служби України Андріїва М.В. - залишити без задоволення.
Постанову Галицького районного суду м. Львова від від 28 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Маліновська-Микич