Справа № 686/3540/22
Провадження № 1-кс/686/1471/22
23 березня 2022 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали за скаргою ОСОБА_3 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
встановив:
08.02.2022 р. ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді із скаргою на бездіяльність уповноваженої особи ХРУП ГУНП в Хмельницькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якій просить: зобов'язати посадових осіб слідчого відділу ХВП (вулиця Пушкіна, 15, м.Хмельницький) внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 31.01.2022 р. про вчинення кримінального правопорушення.
Скаргу обґрунтовує тим, що 31.01.2022 р. вона звернулась до Хмельницького відділу поліції в м.Хмельницький із заявою про вчинення кримінального правопорушення експертом, який дав завідомо неправдивий висновок експерта, однак відомості за її заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено не було, а отже вимоги ст.214 КПК України не виконані.
Представник органу досудового розслідування у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що не є перешкодою для розгляду справи.
Заявник ОСОБА_3 підтримала вимоги, викладені у скарзі, просила скаргу задовольнити та зазначила, що на даний момент їй невідомо, який з двох наданих експертом висновків є неправдивим, швидше за все неправдивим є другий висновок, в якому експерт не зміг встановити, кому належать підписи в досліджуваних об'єктах - відомостях про видачу орендної плати, які підписані від імені ОСОБА_4 . Очевидно, що один із висновків експерта є неправдивим, оскільки під час проведення двох експертиз тією ж експертною установою, тим самим експертом, яким досліджувались ті ж самі вільні зразки підписів, різним були лише об'єкт дослідження (в першому випадку це були заяви до ГУ Держгеокадастру, а в другому - підписи у відомостях), однак в першому висновку експерт зміг встановити, що підписи ОСОБА_4 не належать, а під час складання другого висновку експерт не зміг встановити, кому належать підписи в досліджуваних об'єктах, тому саме в ході досудового слідства має бути встановлено, який із висновків експерта є неправдивим.
Заслухавши заявника, дослідивши матеріали скарги та надані матеріали перевірки, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Положеннями частини 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Із наданих матеріалів перевірки №54-22 вбачається, що 31.01.2022 р. ОСОБА_3 звернулась до Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, яка була зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал НП України» 01.02.2022 р. за № 2048. У вказаній заяві ОСОБА_3 повідомляла про те, що «на протязі тривалого часу вона надає юридичну консультацію ОСОБА_4 , жителю села Сутківці Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області.
У провадженні Ярмолинецького районного суду Хмельницької області перебуває справа за позовом ОСОБА_4 до приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» - про розірвання договору оренди земельної ділянки (паю). У справі була призначена почеркознавча експертиза, проведення якої було доручено Хмельницькому відділенні Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вулиця Володимирівська 109, м. Хмельницький).
В 2021 році, Хмельницьким апеляційним судом, розглядалися справи №688/564/20 та 688/258/20, в яких ОСОБА_4 , оскаржував наказ про надання йому земельної ділянки у власність, оскільки, він із відповідними заявами до Головного Управління - не звертався, ділянка була відразу відчужена. У справі №688/564/20 була проведена експертиза, яка встановила, що підпис йому не належить, позов було задоволено.
В свою чергу, справа №688/258/20, за позовом керівника Шепетівської місцевої прокуратури, була зупинена до прийняття рішення у справі№688/564/20, за результатами розгляду справи 688/258/20, апеляційним судом, фактично, було визнано те, що ОСОБА_4 - є неналежним відповідачем.
У справі, яку наразі розглядає Ярмолинецький районний суд Хмельницької області - ОСОБА_4 є тією самою особою, що і у справах №688/564/20 та 688/258/20, вільні зразки підписів надані ним у всіх справах однакові, що в справі №688/564/20, що в справі 689/1695/20, різний лише об'єкт дослідження (в одній справі - це були заяви до ГУ Держгеокадастру, в іншій - це підписи у відомостях).
Призначена експертиза в обох справах, вільні зразки підписів - надані однакові в обох справах, експертиза проводилася тією ж експертною установою, тим самим експертом, лише в одній експерт у висновку пише про неможливість встановити чи належать підписи особі, в іншій - встановив, що ОСОБА_4 , вони не належать.
Тому, ОСОБА_3 просила внести відомості до ЄРДР про вчинення експертом Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вулиця Володимирівська 109, м. Хмельницький) ОСОБА_5 кримінального правопорушення, покарання за яке передбачено ст. 384 КК України - за дачу завідомо неправдивого висновку.»
Відомості до ЄРДР за вказаною, поданою ОСОБА_3 , заявою внесені не були, про що заявницю було повідомлено листом №469 від 14.02.2022 р. за підписом т.в.о.начальника ВП №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Згідно з ч.2 ст.214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч.4 ст.214 КПК України).
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України).
Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4, 5 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить, що повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач, прокурор.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписом ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Отже, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
На думку слідчого судді, у заяві ОСОБА_3 від 31.01.2022 р. викладені факти, які за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, оскільки не містить об'єктивних даних, які підтверджували би реальність конкретної події кримінального правопорушення. Із аргументів, висловлених ОСОБА_3 в судовому засіданні, а також викладених нею у скарзі та поданій органу досудового розслідування заяві від 31.01.2022 р., вбачається, що фактично ці аргументи зводяться до незгоди заявника із наданим, в ході розгляду цивільної справи, висновком експерта про неможливість встановлення кому належать підписи в досліджуваних об'єктах. Однак, заява ОСОБА_3 від 31.01.2022 р. не містить конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, що дають підстави для кваліфікації дій експерта Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за відповідною статтею Кримінального кодексу України.
У п. 29 рішення Європейського суду з прав людини в справі Павлюлінець проти України (Заява № 70767/01) від 6 вересня 2005 року, суд висловив позицію, що право на порушення кримінальної справи проти третьої особи як таке не гарантується Конвенцією (Kubiszyn v. Poland, ухвала від 21 вересня 1999 року, заява N 37437/97).
У зв'язку з цим, представник органу досудового розслідування обґрунтовано відмовив у внесенні відповідних відомостей до ЄРДР.
Керуючись ст.ст. 110, 214, 303- 307, 309, 376, 395 КПК України,-
постановив:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя